Ухвала суду № 81277495, 19.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/7050/18

У Х В А Л А

19 квітня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Шевченко Д.В.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч ч.1 ст.126, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні прокурором Шевченко Д.В. було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для продовження йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може переховуватися від суду, вчинити нові злочини.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000 року» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи .

Крім того, у справі «Боротюк проти України» від 16.10.2010р., ЄСПЛ визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою.

У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.

Той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжких злочинах, за які законом у разі доведення вини його може бути призначено максимальне покарання до семи років позбавлення волі, те, що він офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано, в своїй сукупності свідчить про наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити новий злочин.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та на думку суду вказані вище обставини є підтвердженням того, що останній може вжити заходи, аби уникнути суду, існують обґрунтовані ризики, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави для продовження саме такого запобіжного заходу та унеможливлюють застосування більш м’якого. Ризики, які враховувалися ОСОБА_1 при продовженні йому запобіжного заходу на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інші злочини.

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 15 червня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.О. Скрипник