Вирок № 8127726, 02.03.2010, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 1-20/10

В И Р О К

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 РОКУ

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,

при секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,

з участю прокурора КОКОТА О.Г.,

та адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець кримінальну

справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше судимого:

- вироком Літинського районного суду Вінницької області від 30.05.2006 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- вироком Літинського районного суду Вінницької області від 31.05.2006 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі (остаточне покарання призначене з урахуванням частково приєднаного покарання за вироком Літинського районного суду від 30.05.2006 року);

- вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 22.11.2006 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі (остаточне покарання призначене з урахуванням частково приєднаного невідбутого покарання за вироком Літинського районного суду від 31.05.2006 року);

- вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.12.2006 року за ч.2 ст. 263 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі (остаточне покарання призначене з урахуванням частково приєднаного невідбутого покарання за вироком Вінницького районного суду від 22.11.2006 року), 28.01.2009 року звільненого умовно-достроково від відбування покарання з невідбутим строком в 1 рік 2 дні;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

В ніч на 31 серпня 2009 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на крадіжку чужого майна, вибивши віконне скло, проник в приватний будинок, розташований в с. Кобильня Липовецького району Вінницької області, вул. Дружби, 54, що належить ОСОБА_3, звідки таємно викрав зимову балонову куртку чорного кольору вартістю 270,00 грн., спортивну сумку з написом «Woung» вартістю 60,00 грн. і чоловічі штани камуфляжного кольору вартістю 55,00 грн., чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 385 грн.

Підсудний ОСОБА_2 вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що за адресою - с. Коханівка, вул. Першотравнева, 100, - він проживав біля трьох місяців. Будинок, в якому він проживав, належить Костянтину - сину ОСОБА_4. Свого власного будинку він не має..

На початку весни він звільнився із місць позбавлення волі, що в с. Стрижавка Вінницького району. Після цього підробляв у ОСОБА_4 на пилорамі в с. Свердлівка Липовецького району, а також в домогосподарстві останнього в с. Коханівка Липовецького району. Так, за кілька днів до 31 серпня 2009 року ОСОБА_2 посварився із ОСОБА_4 і пішов в с. Кобильня, так як там підробляв охоронцем в ОСОБА_4, який в колгоспі придбав корівник. Перед цим взяв у ОСОБА_4 два бутлі горілки, які були напівпорожні, в них разом взятих було приблизно 5 літрів горілки, і пішов в с. Кобильня. Кілька днів, скільки точно не пам'ятає, він сторожував корівник в с. Кобильня. При цьому сам, без нікого, постійно вживав горілку.

В ніч на 31 серпня 2009 року підсудний випив багато горілки, сильно сп'янів і вирішив піти до ОСОБА_4, щоб помиритись з ним. Взяв два бутлі з собою, щоб занести їх ОСОБА_4, і пішов в сторону с. Кобильня, адже корівник, який він охороняв, знаходиться на окраїні цього села. Він був сильно п'яний і пам'ятає лише як зайшов зі сторони берега на город, який знаходився біля будинку. Чий це будинок він не знає. І чому зайшов саме в це домогосподарство не пам'ятає. На городі сів на землю, випив ще трохи горілки. Що робив далі не пам'ятає. Як залазив у будинок та викрадав речі - також не пам»ятає. Зранку його розбудила невідома жінка. Як пізніше підсудний дізнався - це була господиня цього будинку. Вона кричала на нього і когось звала. Відразу прийшло ще кілька невідомих йому осіб. Він був ще п'яний , лежав на городі біля будинку, а біля нього лежали чужі речі: сумка, штани і зимова куртка. Приблизно через 40 хв. приїхав ОСОБА_4 зі своїми знайомими Юрою та Толею, прізвищ він не знає. Юра і Толя його побили. Цивільний позов, заявлений потерпілою, визнав повністю.

Крім показань підсудного, його вина у вчиненні злочину підтверджується матеріалами кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_3 із повідомленням про злочин /а.с. 3/;

- протоколом огляду місця події, об'єктом огляду якого було домогосподарство ОСОБА_3 в с. Кобильня Липовецького району по вулиці Дружби,54, в ході якого було встановлено, що в одній з трьох кімнат будинку вибито вікно /а.с.4-5/;

- протоколом добровільної видачі, відповідно до якого ОСОБА_2 31.08.2009 року добровільно видав працівникам міліції чорну балонову куртку на ватній основі, спортивну сумку «Woung», а також чоловічі штани камуфльованого кольору /а.с. 6/;

- висновком спеціаліста № 2082 від 10.09.2009 року, відповідно до якого залишкова вартість зимової балонової куртки чорного кольору, становить 270,00 грн. /а.с.16-18 /;

- висновком спеціаліста № 2083 від 10.09.2009 року, відповідно до якого залишкова вартість спортивної сумки з написом «Woung», становить 60,00 грн. /а.с.21-24 /;

- висновком спеціаліста № 2084 від 10.09.2009 року, відповідно до якого залишкова вартість штанів чоловічих камуфляжного кольору, становить 55,00 грн. /а.с.27-30 /;

- актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 02.11.2009 року, відповідно до якого в період вчинення злочину ОСОБА_2 не страждав на хронічне психічне захворювання, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності; в період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; в теперішній час ОСОБА_2 не страждає на хронічне психічне захворювання, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності: в теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; із матеріалів кримінальної справи, цілеспрямованої бесіди з експертним можна зробити висновок, що ОСОБА_2 в період вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебував. Характер вчиненого ним злочину не передбачає виникнення вказаного стану /а.с.77-79/.

Враховуючи думку учасників судового процесу, приймаючи до уваги, що підсудний повністю визнавав свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, визнав цивільний позов, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, оскільки зазначені фактичні обставини справи ніким не оспорюються.. При цьому судом роз"яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за кваліфікуючою ознакою: крадіжка, поєднана з проникненням у житло , вчинена повторно.

При обранні міри покарання ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки ним скоєного, його особу, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, а санкція цієї статті передбачає лише позбавлення волі.

Обставинами, які визнаються як обтяжуючі покарання підсудного, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою , що перебуває у стані алкогольного сп»яніння.

Приймаючи зазначене до уваги, а також на те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий /а.с. 61-62/, вчинив умисний тяжкий злочин, - суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

Однак при цьому суд враховує й інші обставини.

Так, пом'якшуючими покарання підсудного обставинами суд визнає , у відповідності до ст. 66 КК України, щире каяття, визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину (яке виявилось у тому, що підсудний добровільно надавав допомогу у з»ясуванні тих обставин вчинення злочину, які мали істотне значення для повного його розкриття) та готовність нести кримінальну відповідальність.

ОСОБА_2 позитивно характеризується виконкомом Комунарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області ( на території даної сільської ради підсудний проживав в 1988-1989 роках; а.с. 55) та за останнім місцем проживання /а.с. 54/ .

Згідно з висновком амбулаторної судово-наркологічної експертизи № 447 від 29.09.2009 року, ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного алкоголізму 11 ст.; потребує лікування; примусове лікування йому не протипоказане.

Будь-яких тяжких наслідків від вчинення ним злочину не настало. Тому, суд вважає можливим застосувати мінімальне покарання, передбачене санкцією частини 3 статті 185 КК України.

Підсудний вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.12.2006 року був засуджений за ч.2 ст. 263 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі (остаточне покарання призначене з урахуванням частково приєднаного невідбутого покарання за вироком Вінницького районного суду від 22.11.2006 року), а 28.01.2009 року звільнений умовно-достроково від відбування покарання з невідбутим строком в 1 рік 2 дні.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2, до якого було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, вчинив даний злочин протягом невідбутої частини покарання, остаточне покарання має бути призначене за правилами, передбаченими ст..ст. 71,72 КК України.

Потерпілою по справі заявлений цивільний позов на 1000 гривень: 615 грн. моральної шкоди, та 385 гривень – матеріальної шкоди ( вартість викраденого), який підсудний визнав у повному обсязі.

Суд вважає безспірним факт заподіяння злочином потерпілим по кримінальній справі моральної шкоди, оскільки остання являється постійним супутником кожної протиправної поведінки щодо фізичної особи.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання позову підсудним, суд задовольняє у повному обсязі позов про стягнення 615 грн. моральної шкоди, та 385 гривень – матеріальної шкоди ( вартість викраденого).

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст.. 71 КК України, ОСОБА_2 до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Літинського районного суду Вінницької області від 21.12.2006 року та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

В строк відбуття покарання зарахувати час перебування під вартою з 15 вересня 2009 року.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню – утримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код -24525055, рахунок -35227002000019, МФО -802015: в ГУДКУ у Вінницькій області) судові витрати за проведення товарознавчого дослідження – 1333 грн.38 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 за заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду - 1 000 (одну) тисячу гривень.

Речові докази по справі – чоловічі штани камуфляжного кольору, зимову балонову куртку чорного кольору та спортивну сумку «Woung» – повернути власнику після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ Л.Т.МОЧУЛЬСЬКА