Рішення № 81277038, 08.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2840/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Сколівської міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача секретаря Сколівської міської ради Львівської області ОСОБА_4 про визнання протиправними і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сколівської міської ради Львівської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3»;

- поновити ОСОБА_3 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 06.07.2018 суддя відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою від 09.07.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 18.09.2018 суд вирішив питання про допит свідків.

Ухвалою від 02.10.2018 суд прийняв до провадження заяву позивача від 02.10.2018 про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3»;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови від 27.06.2018 №041-о “Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII- го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3”;

- поновити ОСОБА_3 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 02.10.2018 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача секретаря Сколівської міської ради Львівської області ОСОБА_4.

Ухвалою від 05.11.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2015 на І сесії Сколівської міської ради VII-го демократичного скликання ОСОБА_3 обрано секретарем Сколівської міської ради, про що ухвалено відповідне рішення «Про обрання секретаря Сколівської міської ради» від 21.12.2015 № 02. Міський голова м. Сколе 20.06.2018 видав розпорядження № 022 про скликання позачергової XIX сесії Сколівської міської ради, до порядку денного якої винесено, серед інших, питання про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 25.06.2018 о 18 годині 40 хвилин у службовому кабінеті міського голови м. Сколе відбулась позачергова сесія Сколівської міської ради, на якій прийнято рішення № 21 про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 На виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII- го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3” прийнято розпорядження міського голови м. Сколе від 27.06.2018 № 041-о. Позивач зазначає, що питання про припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 депутатською комісією з питань дотримання законності, правопорядку, етики, депутатської діяльності та регламенту не розглядалось, висновки з такого питання комісія, всупереч вимогам ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не готувались. Більше того, комісія вирішила рекомендувати скликати сесію вже після того як така була скликана, що свідчить про порушення Регламенту Сколівської міської ради та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Звертає увагу на те, що відповідно до копії листка непрацездатності серії АДП № 355309 позивач перебувала в стані тимчасової непрацездатності з 22.06.2018 до 25.06.2018, тобто оскаржене рішення, яким достроково припинено повноваження секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 прийнято в період тимчасової непрацездатності позивача. Щодо пропозиції 16-ти депутатів про дострокове припинення повноважень позивача, що стало підставою для скликання позачергової сесії, звертає увагу на те, що така не містить жодного обґрунтування причин та підстав дострокового припинення її повноважень. З таких підстав вважає, що оскаржені рішення та розпорядження є протиправними, а тому підлягають скасуванню. У зв’язку з незаконністю звільнення з посади вважає, що існують підстави для поновлення її на посаді та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що у випадку отримання міським головою пропозиції не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, він повинен скликати позачергову сесію. Депутатський склад Сколівської міської ради складається з 22 депутатів. Тому, пропозиція 16 депутатів Сколівської міської ради про скликання позачергової сесії міської ради була обов’язковою до виконання, і відповідно міський голова правомірно видав розпорядження від 20.06.2018 № 22 «Про скликання позачергової ХІХ-сесії Сколівської міської ради Львівської області». 16 депутатів Сколівської міської ради Львівської області, які подали пропозицію про проведення позачергової сесії Сколівської міської ради, наголосили на необхідності негайного проведення такої сесії у зв'язку із необхідністю зупинення порушення законодавства, які вчиняє секретар, не забезпечуючи належне виконання покладених на неї повноважень. Також відповідач звертає увагу на те, що нормами Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено обов’язковий попередній розгляд комісіями кандидатур осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою та підготовку висновків з цих питань, проте не передбачено розгляд комісіями кандидатур осіб, повноваження яких достроково припиняються.

Відповідач також зазначає, що посилання позивача на порушення Сколівською міською радою вимог ст. 40 КЗпП України, яке полягає, на думку позивача, у її звільненні з посади секретаря міської ради в період тимчасової непрацездатності, є безпідставним, оскільки звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише у разі його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а у спірному випадку мало місце дострокове припинення повноважень секретаря міської ради відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Позивач жодним чином не повідомляла ні міського голову до проведення сесії, ні депутатів на момент проведення сесії про перебування її в стані тимчасової непрацездатності, а подала листки тимчасової непрацездатності відповідачу лише 30.07.2018.

Відповідач також посилається на те, що рішення ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» та розпорядження міського голови від 27.06.2018 № 041-о “Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII- го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3” прийняті на підставі та в межах, встановлених законом.

ОСОБА_5 особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача секретар Сколівської міської ради Львівської області ОСОБА_4 подала до суду письмові пояснення, у яких зазначає, що рішення Сколівської міської ради від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» прийняте в порядку та у спосіб, визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування вказаного рішення не підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від попередньої вимоги, то за відсутності підстав для скасування рішення вказані вимоги також не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

ОСОБА_5 особа в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялась про час, дату і місце розгляду справи.

У судовому засіданні допитані свідки депутати Сколівської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які повідомили про те, що про скликання сесій на сайті Сколівської міської ради розміщались як проекти рішень, так і прийнятті сесією рішення міською ради.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_9, який пояснив, що він обіймає посаду спеціаліста 1-ої категорії з комп'ютерного забезпечення Сколівської міської ради та безпосередньо ним сайті міської ради розміщується інформація, оскільки тільки він та міський голова м. Сколе мають доступ до веб-сайту Сколівської міської ради. Одночасно вказав про те, що за період його роботи ОСОБА_3 надавала йому проекти рішень та рішення, які він розміщав на сайті міської ради. Зазначив про те, що жодних скарг від депутатів щодо неналежного оприлюднення на сайті міської ради рішень та їх проектів не надходило.

У судовому засіданні допитані свідки депутати Сколівської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пояснили, що проекти рішень міської ради не оприлюднювались в порушення вимог законодавства, що стало підставою для підготовки депутатської пропозиції про дострокове припинення повноважень позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Сколівська міська рада І сесії VІІ-го демократичного скликання відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та ст. 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняла рішення від 21.12.2015 № 02 «Про обрання ОСОБА_3 секретарем Сколівської міської ради».

20.06.2018 міському голові м.Сколе ОСОБА_11 депутати Сколівської міської ради VІІ скликання подали пропозицію про переобрання депутатських комісій та дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3

Міський голова м. Сколе, керуючись п.п. 8, 20 ч. 4 ст. 42, ч. 4 та ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» видав розпорядження від 20.06.2018 №020 «Про скликання позачергової ХІХ – сесії Сколівської міської ради Львівської області».

Міський голова м. Сколе, керуючись п.п. 8, 20 ч. 4 ст. 42, ч. 4 та ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» видав розпорядження від 21.06.2018 №024 «Про виправлення описки в розпорядженні від 20.06.2018 № 020 «Про скликання позачергової ХІХ – сесії Сколівської міської ради Львівської області».

Рішенням ХІХ сесії Сколівської міської ради VІІ демократичного скликання від 25.06.2018 № 02 затверджено наступний порядок денний ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради VІІ демократичного скликання:

- про втрату чинності рішень від 08.06.2018 № 79, 80, 81, 82, 83, 84 XVIII сесії Сколівської міської ради "Про відчуження комунального майна”;

- про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2018 р.;

- про приватизацію об'єктів, які включені до Переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2018 р.;

- про утворення аукціонної комісії з продажу об'єктів малої приватизації та затвердження Положення про робочу аукціонної комісії;

- бюджетні питання;

- про розгляд депутатської Пропозиції щодо переобрання депутатських комісій та дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3;

- про затвердження персонального складу постійних депутатських комісій;

- земельні питання;

- різне.

25.06.2018 відбулась ХІХ позачергова сесія Сколівської міської ради VІІ-го демократичного скликання, на якій прийнято рішення № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3».

Розпорядженням міського голови м. Сколе від 27.06.2018 № 041-о «Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII-го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» надано вказівки щодо внесення запису в трудову книжку ОСОБА_3 та проведення розрахунків та виплат ОСОБА_3

Вважаючи зазначені рішення та розпорядження протиправними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як передбачено в ст. 1 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частина 3 статті 7 вказаного Закону передбачає поширення на посадових осіб місцевого самоврядування дію законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Законом.

Прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою, що визначено ч. 1 ст. 10 вказаного Закону.

Статтею 20 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” визначені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, вказаним та іншими законами, а також у визначених зазначеною статтею підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, вказаним та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV депутат місцевої ради має право пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території.

Суд встановив, що 20.06.2018 міському голові м.Сколе ОСОБА_11 депутати Сколівської міської ради VІІ-го скликання подали пропозицію від 19.06.2018 про переобрання депутатських комісій та дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 У пропозиції також зазначено, що оскільки таке питання є винятковим і таким, що підлягає негайному розгляду на позачерговій сесії Сколівської міської ради, заради зупинення порушень законодавства, які вчиняє секретар, не забезпечуючи належне покладення на неї повноважень та у зв’язку з порушенням секретарем Сколівської міської ради ОСОБА_3 п. 4, 7 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вважають, що повноваження секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 мають бути достроково припинені.

21.06.2018 міський голова м. Сколе скерував голові постійної депутатській комісії Сколівської міської ради Львівської області з питань дотримання законності, правопорядку, етики, депутатської діяльності та регламенту ОСОБА_12 пропозицію депутатів про переобрання депутатських комісій та дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 для подальшого розгляду на засіданні комісії.

Згідно з протоколом засідання постійної депутатської комісії Сколівської міської ради з питань дотримання регламенту депутатської діяльності, етики та законності від 25.06.2018 № 6 з порядком денним – «Про розгляд депутатської пропозиції», вирішено рекомендувати скликати сесію міської ради.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4, 7 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи.

Відповідно до зазначеного, вказана норма не містить обов'язку постійних комісій ради попередньо розглядати усі проекти рішень, що виносяться на розгляд ради.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з таких питань.

Отже, нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено лише обов’язковий попередній розгляд комісіями кандидатур осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою та підготовку висновків з таких питань, і не передбачено обов’язкового попереднього розгляду питань, пов’язаних із достроковим припиненням повноважень секретаря відповідної ради.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 3 Положення про комісії Сколівської міської ради, до компетенції постійної комісії з питань дотримання регламенту депутатської діяльності та етики належить попередній розгляд питань щодо дострокового припинення повноважень міського голови, інших посадових осіб, що призначаються радою, депутатів ради, у випадках визначених законодавством, як на підставу обов’язкового розгляду постійною депутатською комісією питання дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 суд зазначає таке.

Аналіз пункту 3 ст. 3 Положення про комісії Сколівської міської ради дає підстави для висновку про те, що не передбачена необхідність обов’язкового попереднього розгляду питань щодо дострокового припинення повноважень секретаря ради постійною депутатською комісією.

Вказане підтверджується також п. 13 ст. 3 Положення про комісії Сколівської міської ради, згідно з яким, до компетенції постійної комісії з питань дотримання законності, регламенту, депутатської діяльності та етики належить попередній розгляд питань щодо дострокового припинення повноважень депутата ради чи міського голови на предмет дотримання при цьому законності та процедур, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормами Регламенту ради.

Згідно з п. 3 ст. 13 Положення про комісії Сколівської міської ради, рішення у формі висновків приймається під час розгляду питань, віднесених до компетенції комісії, які стосуються підготовки нормативних актів до розгляду радою, в тому числі щодо призначення чи обрання осадових осіб.

Таким чином, вказаною нормою визначено необхідність надання постійними депутатськими комісіями висновків лише щодо призначення чи обрання посадових осіб міської ради, що відповідає згідно 4, 5 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними аргументи позивача про необхідність обов’язкового розгляду постійною депутатською комісією Сколівської міської ради Львівської області з питань дотримання законності, правопорядку, етики, депутатської діяльності та регламенту питання щодо дострокового припинення повноважень секретаря міської ради.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що пропозиція депутатів від 19.06.2018, скерована міським головою м. Сколе голові постійної депутатській комісії Сколівської міської ради Львівської області з питань дотримання законності, правопорядку, етики, депутатської діяльності та регламенту ОСОБА_12 щодо дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 для розгляду, по суті не розглянута.

Такий висновок випливає із змісту протоколу засідання вказаної комісії від 25.06.2018 № 6, в якому лише вирішено рекомендувати скликати сесію міської ради, та не зазначено результатів розгляду депутатської пропозиції від 19.06.2018 про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3

Щодо аргументів позивача про те, що в спірному випадку питання дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради не відноситься до виняткових випадків та не може бути підставою для скликання позачергової сесії, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Відповідно до абз. 4 п. 2.2.1. Розділу II Регламенту Сколівської міської ради VII скликання, при відповідному обґрунтуванні позачергові сесії міської ради скликаються міським головою, у разі його відсутності секретарем міської ради, а також з ініціативи не менше як однієї третини депутатів від загального складу ради.

Отже, у випадку отримання міським головою пропозиції не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, він повинен скликати позачерову сесію ради.

Суд встановив, що склад Сколівської міської ради становить 22 депутати, тому позачергова сесія може скликатись за пропозицією 8 і більше депутатів.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що пропозиція 16 депутатів Сколівської міської ради про скликання позачергової сесії міської ради була обов'язковою до виконання, у зв’язку з чим міський голова м.Сколе правомірно видав розпорядження від 20.06.2018 № 22 «Про скликання позачергової ХІХ-сесії Сколівської міської ради Львівської області».

Суд вважає безпідставними посилання позивача на абз.4 п.2.2.1. Розділу II Регламенту Сколівської міської ради VII скликання, відповідно до якого на розгляд позачергової сесії виносяться тільки ті питання, які вимагають негайного вирішення, оскільки аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Сколівської міської ради VII скликання дає підстави для висновку про те, що визначення критеріїв, за якими питання можуть відноситися до виняткових та таких, що підлягають негайному розгляду, відсутнє. За таких обставин орган місцевого самоврядування не позбавлений права самостійно визначати питання, які мають винятковий характер та потребують негайного розгляду. Враховуючи правовий статус посади, яку займала позивач, та місце такої посади в структурі органів Сколівської міської ради, суд вважає, що питання про дострокове припинення повноважень секретаря відноситься до виняткових питань, що потребують негайного розгляду.

Таким чином, питання про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради відноситься до виняткових випадків та може бути підставою для скликання позачергової сесії Сколівської міської ради, а тому аргументи позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо аргументів позивача про те, що при прийнятті оскарженого рішення порушено порядок проведення сесії та його прийняття, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених зазначеним Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 зазначеного Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради.

Вказаною нормою встановлено, що звільнення з посади секретаря ради здійснюється шляхом таємного голосування.

Згідно з протоколом ХІХ – (позачергової) сесії Сколівської міської ради VІІ скликання від 25.06.2018 на сесії присутні 13 з 22 депутатів.

Сесія Сколівської міської ради заслухавши інформацію міського голови та виступи депутатів, розглянувши проект порядку денного та керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняла рішення ХІХ сесії VІІ скликання від 25.06.2018 № 02, яким затвердила порядок денний ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради VІІ демократичного скликання, зокрема, питання про розгляд депутатської пропозиції дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3

Відповідно до Регламенту роботи Сколівської міської ради для визначення і узагальнення результатів таємного голосування на сесії щодо дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія Сколівської міської ради прийняла рішення від 25.06.2018 № 20 про обрання лічильної комісії для таємного голосування за дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 в складі трьох депутатів ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_14

Згідно з протоколом засідання лічильної комісії від 25.06.2018 № 1, затверджено форму бюлетеня для таємного голосування за дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3

Відповідно до протоколу засідання лічильної комісії від 25.06.2018 № 2 кількість голосів депутатів, поданих за дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 – 13, кількість голосів депутатів, які не підтримали питання дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 -1.

Згідно з вказаним протоколом комісія вирішила достроково припинити повноваження секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3

На підставі пропозиції депутатів про дострокове припинення повноважень секретар Сколівської міської ради, протоколу №6 засідання комісії з питань дотримання законності, правопорядку, етики, депутатської діяльності та регламенту, протоколу засідання лічильної комісії №2 від 25.06.2018, керуючись п.4 ч.1 ст.26, ч. 5ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесія Сколівської міської ради вирішила достроково припинити повноваження секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 про що прийняте відповідне рішення від 25.06.2018 №21.

Вказані обставини також підтверджуються показами свідків -депутатів Сколівської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, які брали участь в голосуванні при прийнятті оскарженого рішення.

При цьому, посилання позивача на те, що один з депутатів прийшов під час проведення сесії, сесія розпочалась із запізненням і в кабінеті міського голови м.Сколе, за відсутності кворуму, суд відхиляє, оскільки такі спростовуються належними і допустимими доказами, якими підтверджуються наявність кворуму та достатньої кількості голосів, необхідних для прийняття рішення.

Додатково суд також зазначає, що доводи позивача про те, що робота сесії почалась із запізненням та проводилась в кабінеті міського голови м.Сколе, не свідчать про протиправність рішення, оскільки немає підстав вважати, що такі обставини будь-яким вплинули на волевиявлення депутатів під час голосування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення прийняте шляхом таємного голосування більшістю депутатів від загального складу ради без порушень порядку проведення сесії та його прийняття, а тому аргументи позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо аргументів позивача про те, що оскаржене рішення прийняте у період її тимчасової непрацездатності, та відповідно порушує ст.40 Кодексу Законів про працю України (надалі - КЗпП України), суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що перебувала в стані тимчасової непрацездатності з 22.06.2018, а оскаржене рішення прийняте 25.06.2018, тобто, в період її тимчасової непрацездатності, що суперечить ст.40 КЗпП країни.

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Частинами 2, 4 вказаної статті встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1 , 2 і 6 вказаної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 вказаної статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Отже, ч. 4 ст. 40 КЗпП України щодо обмеження на звільнення працівників у період їхньої тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці поширюються лише на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, що передбачене ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Разом з цим, нормами спеціального законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування визначені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування (ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), відмінні від підстав звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Зазначені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування прямо передбачені законами і не можуть розглядатися як звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Отже, звільнення працівника, зокрема секретаря міської ради, в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише у разі його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, яке передбачене ч. 1 ст.40 КЗпП України.

Проте, у спірному випадку дострокове припинення повноважень секретаря міської ради вчинено відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у зв'язку із достроковим припиненням повноважень на підставі рішення сесії міської ради, а тому посилання позивача на ст.40 КЗпП України при обґрунтуванні своїх вимог є безпідставним.

Щодо аргументів позивача про те, що оскаржене рішення є невмотивованим, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та така набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржені рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення позову.

Суд, при перевірці відповідності оскарженого рішення зазначеним критеріям, встановив наступні обставини.

У пропозиції про переобрання депутатських комісій та дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 від 19.06.2018 зазначено, що депутати вимагають дострокового припинення повноважень секретаря, оскільки вона не забезпечує належне виконання покладених на неї повноважень та у зв’язку порушенням п.п.4,7 ч.3 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до ч.5 ст.50 вказаного закону, вважають, що її повноваження мають бути достроково припинені.

Згідно з п.п. 4,7 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар сільської, селищної, міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів, а також сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що зміст порушень, допущених позивачем, полягав в тому, що остання не оприлюднювала проекти рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також не сприяла депутатам ради у здійсненні їх повноважень.

Відповідно до п. 2.2.10 Регламенту Сколівської міської ради VІІ скликання проекти рішень міської ради оприлюднюються не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати їх розгляду.

На обґрунтування вказаних порушень, які слугували підставою для дострокового припинення повноважень позивача, відповідач подав наступні докази.

Депутатське звернення ОСОБА_15 від 09.11.2016 до секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 про надання копій протоколів та рішень сесій від липня 2016 року з метою вирішення питання можливості залишення позову без розгляду.

В листі від 15.11.2016 №812/02-06 в.о. міського голови секретар Сколівської міської ради ОСОБА_3 надала відповідь на депутатське звернення, в якому вказала, що у зв’язку з проведенням перевірки Державної аудиторської служби України є неможливим подання відповідних документів.

Депутатські звернення ОСОБА_10 від 03.11.2016 та від 10.11.2016, в яких така просила секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 надати копії протоколів виконавчого комітету м. Сколе за 2016 рік, а також розпорядження та рішення міського голови та в.о. міського голови, які прийняті та видані у 2016 році, стосовно виконавчого комітету Сколівської міської ради, Регламент виконавчого комітету, Регламент Сколівської міської ради.

У відповідях від 07.11.2016 №796/02-06 та від 15.11.2016 №811/02-06 секретар Сколівської міської ради ОСОБА_3 надала відповіді на зазначені депутатські звернення.

На звернення депутата ОСОБА_10 від 07.02.2017 щодо надання пояснень з приводу депутатських запитів надано відповідь від 08.02.2017 №112/02-07 за підписом в.о. міського голови ОСОБА_3

Аналіз вказаних документів дає суду підстави для висновку про те, що депутатські звернення/звернення стосувались надання копії певних документів, які розглянуті позивачем в межах компетенції. Проте, такі не стосуються оприлюднення позивачем проектів рішень сесії Сколівської міської ради та не свідчать про те, що остання не сприяла депутатам ради у здійсненні їх повноважень. При цьому, можливе неналежне виконання обов’язків позивача щодо надання відповіді на депутатські запити не входить в предмет доказування у справі та відповідно не досліджувалось судом.

Допитані в судовому засіданні свідки депутати Сколівської міської ради ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 зазначили про те, що під час виконання ОСОБА_3 обов'язків секретаря скликання сесій Сколівської міської ради відбувалось у відповідності до Регламенту, яким передбачено, що рішення про скликання сесії міської ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 10 днів, про що повідомлялось на офіційному сайті міської ради, а також через засоби масової інформації, а також додатково, відомими засобами зв'язку. Одночасно свідки зазначили про те, що кожному з присутніх на сесії депутатів надавались інформація щодо переліку питань порядку денного та проекти рішень, які готувались депутатськими комісіями за результатами розгляду заяв, які виносились на розгляд сесії. При цьому, зазначені свідки вказали, що на сайті Сколівської міської ради розміщались як проекти рішень, так і прийнятті сесією міської ради рішення.

Допитані в судовому засіданні інші свідки депутати Сколівської міської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вказали про те, що повідомлення про скликання сесій Сколівської міської ради вони не отримували, рішення та їх проекти їм позивач не надавав.

Суд, надаючи оцінку показам свідків, зазначає, що такі за своїм змістом носять загальний характер та не дають можливості встановити наявність конкретних фактів, які б свідчили про порушення позивачем своїх обов’язків.

В ході розгляду справи суд з’ясував певні особливості розробки проектів рішень та їх оприлюднення, які впливають на предмет доказування у справі. У відповідності до положень ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» проекти рішень розробляються постійними депутатськими комісіями, крім проектів рішень постійні депутатські комісії також надають висновки та рекомендації з питань, які виносяться на розгляд комісії. Отже, розробка проектів рішень не є обов'язковою та єдиною формою діяльності депутатських комісій. Згідно з Регламентом Сколівської міської ради проект рішення є документом, підготовленими депутатами міської ради, постійними комісіями ради, депутатськими фракціями та групами, виконавчим комітетом. Підпунктом 2.2.6 пункту 2.2 розділу ІІ зазначеного Регламенту проекти рішень подаються до міської ради не пізніше ніж за 10 робочих днів до проведення сесії.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 - голова бюджетної комісії та ОСОБА_8- член земельної комісії підтвердили, що в більшості випадків за результатами розгляду заяв проекти рішень не складались, більша частина заяв та звернень безпосередньо оголошувалась міським головою під час сесії і рішення приймалось шляхом голосування без попереднього обговорення у постійних депутатських комісіях.

За відсутності проектів рішень, розробка яких відноситься до компетенції постійних депутатських комісій, такі не могли бути оприлюднені.

Допитаний у судовому засіданні свідок спеціаліст 1-ої категорії з комп'ютерного забезпечення Сколівської міської ради ОСОБА_9 пояснив, що безпосередньо розміщує на сайті Сколівської міської ради інформацію, оскільки тільки він та міський голова м. Сколе мають доступ до веб-сайту Сколівської міської ради. Одночасно вказав про те, що інформація на сайті Сколівської міської ради розміщувалась за вказівкою голови, а також зазначив про те, що за період його роботи ОСОБА_3 надавала йому проекти рішень, якщо такі приймались відповідними депутатськими комісіями та рішення, які він розміщав на сайті міської ради. Зазначив про те, що жодних скарг від депутатів щодо неналежного оприлюднення на сайті міської ради рішень та їх проектів до нього не надходило.

Таким чином, виконання позивачем обов’язку щодо оприлюднення проектів рішень залежить передусім від наявності таких проектів, підготовлених відповідними суб’єктами, фактичної передачі та отримання таких позивачем, а також технічної процедури їх розміщення на сайті відповідача.

При цьому, суд зауважує, що у Сколівській міській раді не ведеться будь-якого обліку кількості підготовлених проектів рішень та переданих позивачеві для оприлюднення, та кількості таких проектів, переданих позивачеві технічному працівникові для виконання процедури їх оприлюднення.

В судовому засіданні позивач зазначила, що вона у відповідності до її повноважень не має технічних функцій щодо оприлюднення проектів рішень, всі проекти рішень, які надавались відповідними суб’єктами передавались нею ОСОБА_9 для оприлюднення у встановленому порядку.

Позивач подав докази, які свідчать про те, що проекти рішень, рішення та інша інформація оприлюднювалась у місцевому виданні - газеті «Бойківська думка», зокрема проекти рішень Сколівської міської ради та прийнятих рішень; у газеті «Наше місто», зокрема інформаційні випуски №1, №2 за 2017 рік містять інформацію щодо проведення сесій міської ради; на офіційному сайті Сколівської міської ради, (повідомлення про скликання сесій, проекти рішень, прийняті рішення, розпорядження, інші документи організаційно-розпорядчого характеру).

В свою чергу, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що передані позивачу проекти рішень не передавались нею відповідному працівнику для оприлюднення на сайті відповідача.

Відповідач надав довідку від 12.12.2018, згідно з якою за період з 20.12.2015 по 25.06.2018 Сколівською міською радою розглянуто 1122 проекти рішень, за результатом чого прийнято 1037 рішень.

Вказана довідка дає підстави відповідачу вважати, що позивач долучив до матеріалів справи докази забезпечення оприлюднення близько 5% проектів рішень, які виносились на голосування сесій міської ради, що підтверджує факт неналежного виконання позивачем свої зобов’язань по забезпеченню оприлюднення проектів рішень сесії Сколівської міської ради, визначених п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п.2.2.10 Регламенту Сколівської міської ради VІІ скликання.

З приводу такої довідки суд зауважує, що вона не є достатнім доказом неналежного виконання позивачем своїх обов’язків щодо оприлюднення проектів рішень, оскільки в ній не відображено особливості процедури оприлюднення проектів рішень та з неї неможливо визначити, яка ж кількість проектів рішень неоприлюднена з вини позивача.

Крім цього, суд зазначає, що вказана довідка виготовлена після прийняття оскарженого рішення, тобто на момент прийняття оскарженого рішення відповідач не міг використати зазначені у ній відомості. У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України суб’єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення.

За таких обставин, суд вважає, що зазначена довідка не доводить порушення позивачем обов’язків щодо оприлюднення проектів рішень ради.

Суд дослідив протокол № 19.1 від 25.06.2018 ХІХ-ої (позачергової) сесії Сколівської міської ради, на якому вирішувалось питання про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3, в якому зазначено лише про те, що міський голова м.Сколе ОСОБА_11 запропонував проект рішення. Після чого у протоколі зазначено «Триває обговорення». В подальшому відбулись вибори лічильної комісії для таємного голосування за дострокове припинення повноважень секретаря міської ради, та голосування, за результатами якого прийняте оскаржене рішення.

Таким чином, з вказаного документа неможливо встановити зміст такого обговорення, хто брав участь в такому обговоренні, та яким чином перевірено достатність та обґрунтованість підстав, викладених в депутатській пропозиції від 19.06.2018, для дострокового припинення повноважень позивача.

Крім цього, відповідач не міг обґрунтувати тяжкість, допущених, на його думку, порушень позивачем та достатність підстав для дострокового припинення повноважень останнього.

З врахуванням викладеного, суд констатує, що відповідач не подав належних, достатніх та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що позивач порушила обов’язки щодо оприлюднення проектів рішень та сприяння депутатам у здійсненні їх повноважень.

Також суд дійшов висновку, що відповідач порушив такий критерій правомірності рішення як «своєчасність, тобто протягом розумного строку». Цей критерій означає не лише необхідність дотримання часових рамок, визначених у нормативно-правових актах, а й прийняття рішень, вчинення дій без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, нагальності його вирішення, кількості людей, залучених до справи, їхньої поведінки тощо.

З аналізу депутатських звернень ОСОБА_15, ОСОБА_10 при розгляді яких, на думку відповідача, позивач допустив порушення, вбачається, що такі датовані листопадом 2016 року та лютим 2017 року.

Таким чином, порушення, які слугували підставою для дострокового припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3 вчинені, на думку відповідача ще у 2016-2017 роках, а оскаржене рішення прийнято лише 25.06.2018.

В судовому засіданні представник відповідача не змогла пояснити суду підстави для такого тривалого зволікання з прийняттям рішення про дострокове припинення повноважень позивача у випадку наявності таких порушень.

Суду не подано доказів, які б підтверджували, що допущені, на думку відповідача, порушення носили триваючий характер.

З огляду на вказане, суд вважає, що оскаржене рішення є таким, що виходить за межі розумних строків для його прийняття.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення ХІХ сесії Сколівської міської ради Львівської області від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, таке рішення не є обґрунтованим та своєчасним, у зв’язку з чим його необхідно визнати протиправним та скасувати.

З огляду на те, що рішення ХІХ сесії Сколівської міської ради від 25.06.2018 № 21 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» є протиправним та скасоване, а видане для його реалізації розпорядження міського голови м. Сколе від 27.06.2018 № 041-о «Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII- го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3» має похідний характер, таке також необхідно визнати протиправним та скасувати.

У зв’язку з тим, що позивача незаконно звільнено з посади, у відповідності до положень ч.1 ст. 235 КЗпП України, така підлягає поновленню на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тому, наявні всі правові підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого її незаконно звільнили, а саме на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області. При цьому, суд зазначає, що останнім робочим днем позивача було 27.06.2018, тому для уникнення розривів в трудовому стажі позивача, така підлягає поновленню на посаді з 28.06.2018.

Щодо виплати на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці” порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати”. Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд встановив, що у зв’язку з протиправним звільненням від роботи позивач не отримував заробітної плати. Вказана обставина визнається сторонами.

За час відсторонення від роботи у позивача утворився вимушений прогул тривалістю 195 робочих дні (кількість робочих днів по місяцях у 2018 році становить: липень - 22 дні, серпень – 22 дні, вересень – 20 днів, жовтень - 22 дні, листопад - 22 дні, грудень -20 днів; кількість робочих днів по місяцях у 2019 році становить: січень - 21 день, лютий – 20 днів, березень - 20 днів, квітень - 6 днів).

Згідно з довідкою Сколівської міської ради про доходи від 17.09.2018 №62 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 становила 26770,38 грн (25141,34 грн + 28399,41 грн)/2), а середньоденна заробітна плата – 1338,52 грн.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає виплаті позивачу становить 261011,40 грн (1338,52 грн * 195 робочих дні).

Суд зазначає, що рішення в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, у відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України.

З огляду на вказане, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області та стягнення на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 26770,38 грн необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає, що судові витрати за подання позову стягненню з відповідача не підлягають, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви у відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Представник позивача 08.04.2019 до закінчення судових дебатів у відповідності до ст.ст. 139, 143 КАС України подала заяву про вирішення питання про стягнення судових витрат на підставі поданих доказів протягом 5 днів після ухвалення судом рішення. У зв’язку з цим питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем при розгляді справи, буде вирішуватись після подання відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ позачергової сесії Сколівської міської ради Львівської області від 25.06.2018 № 21 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3”.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Сколе від 27.06.2018 № 041-о “Про виконання рішення ХІХ позачергової сесії VII-го демократичного скликання № 21 від 25.06.2018 “Про дострокове припинення повноважень секретаря Сколівської міської ради ОСОБА_3”.

Поновити ОСОБА_3 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області з 28.06.2018. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді секретаря Сколівської міської ради Львівської області допустити до негайного виконання.

Стягнути зі Сколівської міської ради Львівської області код ЄДРПОУ 04056262, місцезнаходження 82600, Львівська обл., м. Сколе, майдан Незалежності, 1 на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації 82600, Львівська обл., м.Сколе, вул. Черемшини, 10 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 261011(двісті шістдесят одна тисяча одинадцять) грн 40 коп. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 26770 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят) грн 38 коп. допустити до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 18.04.2019.

Суддя А.Г. Гулик