Ухвала суду № 81276663, 19.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3784/19

У Х В А Л А

19.04.2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, представника скаржника – адвоката ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді матеріали справи за скаргою ТзОВ «ОСОБА_3 ІНВЕСТ» на бездіяльність слідчого Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12019070030000895 від 18.03.2019 року ,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ОСОБА_3 ІНВЕСТ» звернулося до суду з даною скаргою, якою просить зобов'язати слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_4 повернути тимчасово вилучене майно, а саме: транспортний засіб марки Peugeot 301, 2013 року випуску д/н AO 8825 BM, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХІ 125563 та ключі від вказаного автомобіля.

Обґрунтовуючи подане клопотання скаржник вказує на те, що органом досудового розслідування Ужгородським відділом поліції ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019070030000895 від 18.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України.

17.03.2019 р. слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП ОСОБА_4 що в ході проведення огляду місця події прийнято рішення про вилучення автомобіля для здійснення авто-технічної експертизи.

Проте, станом на 29.03.19 р. слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні № 12019070030000895 від 18.03.2019 року з клопотанням про арешт вилученого майна чи тимчасовий доступ до речей до Ужгородського міськрайонного суду не звертались, що підтверджує лист Ужгородського міськрайонного суду № 01-34/9/2019 від 29.03.2019 р.

Подані слідчому клопотання №29-03/2019 від 29.03.2019 р. про негайне повернення майна (а.с. ) залишені без розгляду та задоволення.

Станом на 19.04.2019 р. вилучений слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП ОСОБА_4 автомобіль власнику - ТОВ «ОСОБА_3 ІНВЕСТ» в порушення ч. 5 статті 171 КПК України не повернуто.

На думку скаржника вказаний ним транспортний засіб знаходяться у органу досудового розслідування без законних на те підстав, за відсутності рішення суду про його арешт, що порушує право заявника на вільне володіння та користування належним майном, відтак є необхідність зобов'язати орган досудового розслідування повернути власнику тимчасово вилучене майно.

В судовому засіданні представник скаржника – ОСОБА_2 скаргу підтримав, та просив задовольнити, пояснив, що повторно 11.04.2019 звертався до слідчого з клопотанням про повернення майна, проте й це клопотання проігноровано та залишено без задоволення.

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду скарги, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши зміст скарги, надані суду письмові докази, подані прокурором до суду матеріали кримінального провадження № 12019070030000895 від 18.03.2019 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З досліджених судом матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування Ужгородським відділом поліції ГУНП в закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019070030000895 від 18.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України.

В рамках даного кримінального провадження в ході проведення огляду місця події 17.03.2019 р. слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП ОСОБА_4 вилучено автомобіль марки Peugeot 301 д/н AO 8825 BM та поміщено на штрафний майданчик Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області , що підтверджується протоколом огляду місця події від 17.03.2019 року (а.с.).

На думку скаржника, як власника майна вказаний ним транспортний засіб знаходяться у органу досудового розслідування без законних на те підстав, за відсутності рішення суду про його арешт, що порушує право заявника на вільне володіння та користування належним майном, що стало підставою для звернення до суду зі скаргою з метою захисту порушених прав.

З листа Ужгородського міськрайонного суду № 01-34/9/2019 від 29.03.2019 р. вбачається, що станом на 29.03.19 р. слідчий чи прокурор у кримінальному провадженні № 12019070030000895 від 18.03.2019 року з клопотанням про арешт вилученого майна чи тимчасовий доступ до речей до Ужгородського міськрайонного суду не звертались. Матеріали справи також не містять доказів такого звернення, що свідчить про те, що в рамках вказаного кримінального провадження арешт на вказаний транспортний засіб не накладався.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України «Недоторканність права власності» передбачає позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється виключно на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченого цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Тимчасовим вилученням майна, відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, є будь-яке фактичне позбавлення його власника можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Разом з тим положеннями ст. 169 КПК України регламентовано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;

4) у разі скасування арешту.

Частина 5 статті 171 КПК України встановлює, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

З наявних в матеріалах кримінального провадження письмових доказів встановлено, що в даному випадку клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно до суду не подавалось, слідчим на надано доказів того, що вилучений автомобіль перебуває в нього на законних підставах. В матеріалах також відсутні докази повернення майна власнику, негайно після вирішення питання про його арешт.

Положеннями ст. 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на те, що скаржник навів законні підстави для повернення вказаного у скарзі транспортного засобу, натомість слідчий на подав жодних доказів правомірності його утримання чи доцільності подальшого вилучення автомобіля, слідчий суддя приходить до переконання, що бездіяльність слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП ОСОБА_4 яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, є незаконною, а скарга такою підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 100,169, 303 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ТОВ «ОСОБА_3 ІНВЕСТ» - задовольнити.

Зобов'язати слідчого/уповноважену особу Ужгородського відділу поліції головного Управління Національної поліції в Закарпатській області негайно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42432524, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Докучаєва 1) тимчасово вилучене майно - автомобіль марки Peugeot 301, 2013 року випуску д/н AO 8825 BM, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХІ 125563 та ключі від автомобіля.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5