Рішення № 81276077, 10.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2019 року о/об 15 год. 45 хв.Справа № 0840/3918/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» (70354, Запорізька область, Оріхівський район, с. Зарічне, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 32210187)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

від позивача - ОСОБА_2

від позивача - ОСОБА_3

від відповідача - ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства “Птахофабрика Прилуцького” (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17 травня 2018 року №0007021409, яким Приватному підприємству “Птахофабрика Прилуцького” збільшенню суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 12 836 419 ,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 209 104,75 грн., на загальну суму 16 045 523,75 грн.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року провадження у відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 24 жовтня 2018 року.

24 жовтня 2018 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено до 07 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 07 листопада 2018 року провадження у справі зупинено до 29 листопада 2018 року.

29 листопада 2018 провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року провадження у справі зупинено до 15 січня 2019 року.

21 січня 2019 провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року провадження у справі зупинено до 06 лютого 2019 року.

06 лютого 2019 провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим, протокольною ухвало суду в підготовчому засіданні за згодою усіх учасників судового процесу підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 06 лютого 2019 року. В судовому засіданні, протокольною ухвалою суду у розгляді справи оголошено перерву до 27 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року провадження у справі зупинено до 02 квітня 2019 року.

02 квітня 2019 провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду. В судовому засіданні 02 квітня 2019 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 10 квітня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 10 квітня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами перевірки податковим органом 26 січня 2018 року складено Акт перевірки 44/08-01-14-09/33210187. На підставі зазначеного Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2018 року №0007021409, яким Приватному підприємству «Птахофабрика Прилуцького» збільшенню суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 12 836 419 ,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 209 104,75 грн., на загальну суму 16 045 523,75 грн. Позивач вказує на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки відповідно до пункту 240.5 статті 240 Податкового кодексу України Приватне підприємство «Птахофабрика Прилуцького» не є платником екологічного податку.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№32185 від 10 жовтня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що показники суми екологічного податку ПП «Птахофабрика Прилуцького» розраховані за ставкою податку на розміщення відходів IV класу небезпеки відходів - «малонебезпечні», визначеною пунктом 246.2 статті 246 ПК України, та застосовано коефіцієнти 1 та 3 до ставки податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, відповідно до пункту 246.4, пункту 246.5 статті 246 розділу VIII «Екологічний податок» Податкового кодексу України. Вказує, що ПП «Птахофабрика Прилуцького» визначено клас небезпечності посліду пташиного встановлено клас небезпеки лише за період з 02 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, відповідно наданого висновку за результатами санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень промислових відходів Придніпровського регіонального центру з питань токсиколого-гігієнічної та медико- біологічної оцінки промислових відходів ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» №2644 від 02 жовтня 2017 року. У зв'язку з вищезазначеним, ПП "Птахофабрика Прилуцького", в порушення вимог пункту 246.3 статті 246 Податкового кодексу України, при обчисленні суми екологічного податку неправомірно застосовано ставку податку на розміщення відходів IV класу небезпеки відходів «малонебезпечні». Враховуючи вищенаведене, податковий орган вважає, що висновки викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Птахофабрика Прилуцького" (код ЄДРПОУ 33210187) від 14 травня 2018 року №278/08-01-14-0933210187 та податкове повідомлення-рішення, яке винесене за результатами цього акту, є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Так, у період з 15 січня 2018 року по 19 січня 2018 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» (код ЄДРПОУ 33210187), з питань дотримання вимог податкового законодавства з екологічного податку за звітні періоди IV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року, III квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, І квартал 2016 року, II квартал 2016 року, ІІІ квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, І квартал 2017 року, II квартал 2017 року, ІІІ квартал 2017 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» з питань дотримання вимог податкового законодавства з екологічного податку за звітні періоди IV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, ІІ квартал 2015 року, III квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, І квартал 2016 року, II квартал 2016 року, ІІІ квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, І квартал 2017 року, II квартал 2017 року, ІІІ квартал 2017 року» №44/08-01-14-09/33210187 від 26 січня 2018 року.

У висновках акту перевірки податковим органом визначено, що позивачем порушено вимоги:

пункту 246.3 статті 246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16 361 247,27 грн., у тому числі:

- за 2014 рік - 1 791 305,92грн.: IV квартал 2014 року - 1791305,92грн.;

- за 2015 рік - 5 352 348,57 грн.: І квартал 2015 року - 733521,86 грн.; ІІ квартал 2015 року - 953303,88 грн.; ІІІ квартал 2015 року - 1070469,72 грн.; IV квартал 2015р. - 1595053,14грн.;

- - за 2016 рік - 5 641 043,76 грн.; І квартал 2016 року - 2240223,12грн.; II квартал 2016 року - 1130233,05грн.; ІІІ квартал 2016 року -1133606,88 грн.; IV квартал 2016 року - 1136980,71грн.;

- за І-ІІІ квартали 2017 року - 3 576 549,02 грн.: І квартал 2017 року - 1237905,40 грн.; ІІ квартал 2017 року - 1182736,23 грн.; ІІІ квартал 2017 року - 1155907,39 грн.

На підставі зазначених висновків, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області із скаргою на Акт перевірки №44/08-01-14-09/33210187 від 26 січня 2018 року, за результатами розгляду якої висновки акту залишено без змін.

На підставі Акту перевірки №44/08-01-14-09/33210187 від 26 січня 2018 року податковим органом стосовно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2018 року №0007021409, яким Приватному підприємству «Птахофабрика Прилуцького» збільшенню суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 12 836 419 ,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 209 104,75 грн., на загальну суму 16 045 523,75 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 17 травня 2018 року №0007021409 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення «Про результати скарги» (вих.№ 27155/6/99-99-11-03-01-25 від 21 серпня 2018 року), відповідно до якого скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2018 року №0007021409 без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 17 травня 2018 року №0007021409, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Податковим органом в Акті перевірки №44/08-01-14-09/33210187 від 26 січня 2018 року зроблено висновки про порушення позивачем пункту 246.3 статті 246 Податкового кодексу України у зв’язку з тим, що пташиний послід повинен відноситись до відходу, а оскільки його клас небезпечності не встановлено, то повинна застосовуватись ставка податку встановлена за розміщення відходів І класу небезпечності. Разом з тим, вказує, що пташиний послід не є вторинною сировиною, а є відходом, посилаючись на Закон України «Про відходи», а тому не підпадає від визначення пункт 240.5 статті 240 ПК України.

Суд не погоджується з такою паровою позицією податкового органу на підставі наступного.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Птахофабрика Прилуцького» зареєстроване як юридична особа 01 жовтня 2004 року, види діяльності якого є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур; 01.47 розведення свійської птиці; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Як визначає Закон України «Про відходи» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про відходи» визначено, що зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

В результаті господарської діяльності у Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» утворюється побічний продукт тваринного походження.

Суд звертає увагу на те, що організаційні та правові засади діяльності фізичних та юридичних осіб, пов'язаної з утворенням, збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, переробкою, утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, не призначених або визнаних непридатними для споживання людиною, продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною визначає Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» № 287-VIII від 07 квітня 2015 року.

Дія цього Закону поширюється на побічні продукти тваринного походження, продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження (частина 1 статті 2 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною»).

В свою чергу Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» дає визначення будь-яким екскрементам і сечі сільськогосподарських тварин, крім риби та визначає їх як гній.

Тобто, на підставі викладеного можна зробити висновок про те, що пташиний послід це відходи, які є побічними продуктами тваринного походження.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 12 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» визначено, що побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, є гній.

Стаття 15 Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» визначає, що побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, повинні бути використані, оброблені або перероблені одним або кількома з таких способів:

використані для виробництва органічних добрив або покращувачів ґрунту для розміщення на ринку відповідно до статті 19 цього Закону після оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу;

компостовані або перетворені на біогаз після оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу, а щодо молока і молочних продуктів, яєць і яйцепродуктів, гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту (якщо щодо таких побічних продуктів компетентним органом у порядку здійснення заходів державного контролю відповідно до вимог закону не встановлено ризику поширення хвороб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 11 цього Закону, а також інших хвороб, включених до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб), - з попереднім обробленням або без такого оброблення;

перероблені на органічні добрива для внесення в ґрунт та покращувачі ґрунту з попереднім обробленням шляхом стерилізації під тиском або без такого оброблення - щодо гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, немінералізованого гуано, внесені у ґрунт з попереднім обробленням або без такого оброблення, - щодо молока та молочних продуктів (якщо щодо передбачених у цьому пункті побічних продуктів компетентним органом у порядку здійснення заходів державного контролю відповідно до вимог закону не встановлено ризику поширення хвороб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 11 цього Закону, а також інших хвороб, включених до переліку особливо небезпечних (карантинних) хвороб);

використані в якості палива для спалення з попереднім обробленням або без такого оброблення;

оброблені шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами та використані для фармацевтичного, хірургічного, промислового або сільськогосподарського виробництва, крім виробництва кормів.

Побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, можуть бути також видалені шляхом спалювання безпосередньо без попереднього оброблення або після такого оброблення шляхом стерилізації під тиском з постійним маркуванням отриманого матеріалу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пташиний послід є вторинною сировиною, яка може бути використана суб’єктом господарювання у господарській діяльності.

Так, відповідно до матеріалів справи встановлено, що пташиний послід обліковується на підприємстві на рахунку №209 «Інші матеріали».

Позивачем облік пташиного посліду ведеться в розрізі днів, кількості птичників, ваги в «Журналі обліку курячого посліду за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2016 року» та «Журналі обліку курячого посліду за період з 01 листопада 2016 року».

Згідно даних первинного обліку («Журнали обліку курячого посліду», звітів по послідосховищу) та згідно обігово-сальдової відомості по рахунку 209, які сформовані на підставі звіту по послідосховищу, обсяг пташиного посліду за ІV квартал 2014 року складає -393,340 т, за 2015р- 1031,38 т., за 2016р. - 986,180 т, за 9 місяців 2017р.- 733,950 т.

В акті перевірки (а.с. 50, т.1) податковим органом зазначено, що «…Пташиний послід станом на 01 січня 2017 року в кількості 648,2т. віднесено на рахунок №208 «Матеріли сільськогосподарського призначення», які згідно актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №7 від 31 липня 2017 року за липень 2017 року, №3 від 31 березня 2017 року за березень 2017 року, №4 від 28 квітня 2017 року за квітень 2017 року, внесені як органічні добрива (послід пташиний) на власні землі загальної площі 285 га, а саме: - акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №7 від 31.07.2017 року за липень 2017 року, призначення і спосіб застосування добрив : передпосівне…».

В акті перевірки встановлено фак використання пташиного посліду, як вторинної сировини у власній господарській діяльності.

Позивачем до матеріалів справи надано рішення Виконавчого комітету Димитрівської сільської ради Оріховського району Запорізької області №18 від 22 червня 2012 року, відповідно до якого ПП «Птахофабрика Прилуцького» має у власності послідосховище (пометосховище) 1,9 га.

Таким чином, пташиний послід розташовується на власній території Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» і використовується як вторинна сировина.

Пунктом 240.5 статті 240 ПК України визначено, що не є платниками податку за розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах) виключно відходи як вторинну сировину.

Отже, при задоволенні позовної заяви у справі, що розглядається, суд не виключає поняття пташиного посліду як відходу, однак визначальною ознакою об’єкта оподаткування є те, що він не повинен використвувати такі відходи у своїй господарській діяльності як вторинну сировину.

Отже, якщо Приватне підприємство «Птахофабрика Прилуцького» використовує пташиний послід як вторинну сировину у своїй господарській та зберігає його на власних територіях і це підтверджується матеріалами справи і актом перевірки, то позивач не є платником податку за розміщення відходів, на власних територіях (об'єктах).

Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (абзац шістнадцятий статті 1 Закону № 187/98-ВР).

Державний класифікатор відходів ДК 005-96, затверджений наказом Держстандарту України від 29 лютого 1996 року № 89, описує, зокрема, відходи, які утворилися в результаті вирощування тварин та виробництва продукції тваринництва та птахівництва. Гній та пташиний послід включено до групи відходів - 01, класифікаційне угруповання - 012, коди: 0121.2.6.03 „Екскременти, сечовина та гній (включно струхлявіле сіно та солома) від худоби” та 0124.2.6.03 „Послід пташиний”.

До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття „розміщення відходів”, а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком розміщення суб'єктами господарювання відходів на спеціально відведених місцях чи об'єктах, що розміщенні на власних територіях, а відповідно, при тимчасовому зберіганні відходів суб’єкти господарювання не сплачуватимуть екологічний податок.

У листі Мінприроди України від 06 березня 2012 року № 4794/07/10-12 на запит ДПС України зазначено, що відходи сільського господарства містять значну частку органічних речовин (органічну складову) та практично завжди повністю утилізуються за різними напрямами. Таким чином, хоча курячий послід або гній є відходами, але після нескладних підготовчих операцій відбувається остаточна утилізація зазначених відходів.

Посилання податкового органу на класифікатор відходів ДК 005-96, як на доказ віднесення пташиного посліду до відходу судом не заперечується, оскільки пункт 240.5 статті 240 ПК України не виключає наявності у використанні як вторинної сировини відходу.

Законодавець ставить дві умови які не можуть застосовуватись одна без одної та визначають коли суб'єкти господарювання не є платниками податку за розміщення відходів, це:

- розміщення відходів суб'єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об'єктах);

- такі відходи розміщуються виключно як вторинна сировина.

Щодо посилань податкового органу на укладені договори про утилізацію відходів, то суд звертає увагу на те, що зазначені договори повинні бути реалізовані, а відтак повинен бути факт утилізації.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем обставини встановлені у Акті перевірки №44/08-01-14-09/33210187 від 26 січня 2018 року є необ’єктивними, а податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2018 року №0007021409 яким Приватному підприємству “Птахофабрика Прилуцького” збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 12 836 419 ,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 209 104,75 грн., на загальну суму 16 045 523,75 грн. - є протиправним та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2018 року №0007021409, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» (70354, Запорізька область, Оріхівський район, с. Зарічне, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 32210187) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 травня 2018 року №0007021409.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Птахофабрика Прилуцького» (70354, Запорізька область, Оріхівський район, с. Зарічне, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 32210187) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 240 682 грн. 86 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 квітня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов