Рішення № 81276073, 15.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року (о 09 год. 30 хв.)Справа № 280/539/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Гуляйпільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Гуляйпільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Гуляйпільське об’єднане УПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу з урахуванням раніше проведених виплат щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/1299 від 21.12.2018 з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно у розмірі 86 відсотків суддівської винагороди працюючого на відповідній посади судді, яка станом на 04 грудня 2018 року складає 42 288,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що відповідачем у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018, на підставі заяви позивача від 27 грудня 2018 року та довідки ТУ ДСА України в Запорізькій області №08-02/1299 від 21.12.2018 було проведено з 01 січня 2019 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Вказує, що всупереч змісту заяви 27 грудня 2018 року та рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11/р/2018 вказаний перерахунок відповідачем було протиправно проведено з 01 січня 2019 року, а не з 04 грудня 2018 року. Вважає, що оскільки працюючим суддям у зв’язку із зміною розміру складових суддівської винагороди перерахунок на підставі вказаного рішення Конституційного суду України перерахунок розміру суддівської винагороди було зроблено з 04 грудня 2018 року, перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем має бути зроблений саме з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих суддів, тобто з 04 грудня 2018 року, у зв’язку із чим просить суд зобов’язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплатити довічне грошове утримання за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 12.02.2019 відкрите провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначене перше судове засідання на 01 березня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 25 лютого 2019 року надіслав суду відзив на адміністративний позов (№ 7656), у якому, зокрема, вказує, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача правомірно проведений з 01 січня 2019 року у відповідності до пункту 4 розділу ІІ Порядку призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2015 в адміністративній справі № 322/1070/15 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, що набрала законної сили 04 травня 2016 року, було визнано протиправною відмову УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області, викладену у листі № 1305/03 від 14.08.2015, щодо призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошеве утримання судді у відставці в розмірі, визначеному ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що діяла на 01 березня 2014 року.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 04.11.2016 по справі № 808/2438/16, що набрала законної сили, було визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці у відсотковому співвідношенні з грошовим утриманням судді, працюючого на відповідній посаді, а саме 86 відсотків.

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 30.03.2017 у справі №322/237/17, яка набрала законної сили 15 травня 2017 року, адміністративний ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволений повністю: зобов'язано УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області здійснити з 01 грудня 2016 року перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, встановивши його в розмірі 86 (вісімдесят шість) відсотків суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, що станом на 01 грудня 2016 року складає 25 600,00 грн., без обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання.

На даний час, ОСОБА_1 перебуває на обліку Гуляйпільському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області, яке є правонаступником УПФУ в Новомиколаївському районі Запорізької області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 86 відсотків заробітку працюючого судді.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) (справа за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Встановлено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 01 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

21.12.2018 ТУ ДСА в Запорізькій області видано позивачу довідку №08-02/1299 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 04 грудня 2018 року, відповідно до якої суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 42 288,00 грн, з яких: посадовий оклад – 26 430,00 грн; доплата за вислугу років – 15 858,00 грн.

Позивач звернувся із заявою від 27.12.2018 до Гуляйпільського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області про проведення перерахунку довічного грошового утримання у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) та на підставі довідки ТУ ДСА в Запорізькій області видано позивачу довідку №08-02/1299 від 21.12.2018.

Рішенням відповідача №923250117802 від 08.01.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з 01 січня 2019 року.

Не погоджуючись із такою позицією суб'єкта владних повноважень, вважаючи, що має право на перерахунок утримання саме з 04 грудня 2018 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частиною четвертою та п'ятою статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Тобто, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання норми Закону № 2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

04 грудня 2018 року Конституційним Судом України було прийнято рішення № 11-р/2018 у справі № 1-7/2018(4062/15), пунктом 1 резолютивної частини якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII.

Отже, з 04 грудня 2018 року підлягають застосуванню положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI у його первинному вигляді, тобто в редакції Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Отже, як видно з 04 грудня 2018 року посадовий оклад судді місцевого суду становить 15 прожиткових мінімумів.

Водночас, суд акцентує увагу, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (пункт 3 розділу ІІ Порядку №3-1).

При цьому, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Таким чином, Порядком №3-1 визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться саме з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Суд зауважує, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 11-р/2018 у справі № 1 -7/2018(4062/15), зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою мала місце саме у грудні 2018 року.

З урахуванням вищевказаного, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо здійснення перерахування з дня зміни суддівської винагороди, оскільки таке здійснюється з 01 числа місяця наступного за місяцем у якому змінилися відповідні розміри винагороди в силу закону.

При цьому, як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 здійснено перерахунок суддівської винагороди з 01.01.2019, тобто з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

За таких обставин, ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для перерахунку грошового утримання за період з 04.12.2018 по 31.12.2018, відтак, дії відповідача є правомірними, як наслідок, відсутні підстави зобов'язувати останнього здійснювати перерахунок.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (71101, Запорізька область, смт Новомиколаївка, вул. Соборності, буд. 47, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Гуляйпільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (70202, Запорізька область, м. Гуляйполе, пл. Героїв України, буд. 4, код ЄДРПОУ 41248524) про зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак