Рішення № 81275960, 12.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2019 року 12 год. 45 хв.Справа № 280/4880/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» (далі – позивач) звернулось із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.02.2019 вх. № 6421, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08 листопада 2018 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 365 431,25 грн., в тому числі 1 092 345,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 273 086,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 956 625,00 грн., в тому числі 765 300,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 191 325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_3, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 226 436,00 гривень за декларацією № НОМЕР_4 від 19.01.2018 за звітний період, за який подано декларацію, грудень 2017 року, прийняті на підставі акту перевірки від 22 жовтня 2018 року № 631/08011403/34595639, як такі, що не відповідають чинному законодавству України, а також порушують права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ».

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що висновок контролюючого органу про безоплатне набуття позивачем у власність товару невідомого походження не відповідає дійсності. Зазначає, що платником податків були надані в повному обсязі до перевірки договори, які є відплатними, та інші первинні бухгалтерські документи, якими оформлювалось придбання товару позивачем у його контрагентів (ТОВ «Сістем Технолоджи М», ТОВ «Архітек Груп», ТОВ «Сайлес Груп», ТОВ «Аркана Голд», ТОВ «Ресурс Кепітал», ТОВ «Омега-Київ», ТОВ «Авіста Компані», ТОВ «Бартон Плюс», ТОВ «Керамея», ТОВ «Реверс Форм», ТОВ «Будівельний майданчик», ТОВ «Главстрой Компані», ТОВ «ВБКФ «Оланво», ТОВ «Калита», ТОВ «Євроінтертранс», ТОВ «Модерн»), що в свою чергу спростовує доводи контролюючого органу про безоплатність одержання товарів. Відтак, вважає, що ТОВ «Сємат» не порушувало вимоги п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України та не здійснювало заниження доходу на суму 3 424 682,00 грн. Також, платник податків вважає необгрунтованим і висновки контролюючого органу щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 1 153 270 грн. по взаємовідносинам із вищевказаними контрагентами. Вказує, що право на податковий кредит виникло у товариства на підставі належдним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних, виписаних його контрагентами. Натомість вважає доводи контролюючого органу, які базуються на інформації, отриманої з баз даних ДФС України щодо відсутності у контрагентів позивача нерухомого майна, основних фондів, трудових ресурсів, інформації про те, що контрагенти є фігурантами кримінальних справ тощо, такими, що не доведені належним чином. Щодо виявленого контролюючим органом нібито заниження доходів, яке виникло внаслідок не включення товариством до складу інших доходів суми коштів, отриманих від ТОВ «Сістем Технолоджи М» та ТОВ «Будівельний майданчик» зазначає, що операції з вказаними контрагентами обліковуються у позивача в бухгалтерському обліку як дохід від реалізації товару, а тому відсутні підстави для включення їх до складу інших доходів товариства. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 17.12.2018 вх. № 41235 посилається на те, що ТОВ «СЄМАТ» при здійсненні фінансово-госопдарської діяльності мало взаємовідносини з ТОВ «Сістем Технолоджи М», ТОВ «Архітек Груп», ТОВ «Сайлес Груп», ТОВ «Аркана Голд», ТОВ «Ресурс Кепітал», ТОВ «Омега-Київ», ТОВ «Авіста Компані», ТОВ «Бартон Плюс», ТОВ «Керамея», ТОВ «Реверс Форм», ТОВ «Будівельний майданчик», ТОВ «Главстрой Компані», ТОВ «ВБКФ «Оланво», ТОВ «Калита», ТОВ «Євроінтертранс», ТОВ «Модерн», які протягом періоду взаємовідносин не могли поставити визначений у первинних документах товар та надати послуги на адресу позивача, у зв'язку із відсутністю його придбання або самостійного виготовлення. Вважає, що всі первинні документи, що стосуються взаємовідносин позивача із вищепереліченими контрагентами у перевіряємому періоді, складені з порушенням вимог законодавства та не мають юридичної сили, а відтак не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та ПДВ. Стверджує, що за результатами перевірки встановлено, що фактичного постачання товару не відбувалось, а оформлювались лише документи, з метою формування податкового кредиту з ПДВ, що приводить до ухилення від сплати податку до бюджету. З огляду на таке, стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі та в межах повноважень, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою суду від 21.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4880/18. Призначено підготовче судове засідання на 17 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 17.12.2018 відкладено підготовче засідання на 08.01.2019.

Ухвалою суду від 08.01.2019 продовжено строк підготовчого провадження терміном на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 31.01.2019.

У підготовчому судовому засіданні 31.01.2019 оголошено перерву до 19.02.2019.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2019 закрито підготовче провадждення та призначено справу до судового розгляду на 12.03.2019.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просить суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просить суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні 12.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі направлень від 20.09.2018 № 2238, 2239 та 2240, згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, наказу на проведення планової виїзної документальної перевірки від 13.09.2018 № НОМЕР_5 ДФС у Запорізькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «СЄМАТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, про що складено акт від 22.10.2018 № 631/08011403/34595639.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 розділу ІІІ з врахуванням вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 1 092 345,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України в результаті чого встановлено завищення податкових зобовязань по нереальним операціям з реалізації товарів «покупцям» на загальну суму 50 371,00 грн., порушення вимог п.187.1 ст. 187, п. 1881 ст. 188 ПК України в результаті чого, встановлено заниження податкових зобовязань у звязку із не нарахуванням податкових зобовязань при реалізації товарів іншим особам на загальну суму 50 371,00 грн.;

- п.п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4ст. 200, п. 201 ст.201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 926 834 грн. та завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періодуу грудні 2017 року на 226 436,00 грн.;

- пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1., п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України не включено до складу загального оподатковуваного доходу платника дохід у вигляді додаткового блага за 2017 рік в сумі 11 079грн., ненарахування, не утримання та не перерахування до бюджету в 2017 році податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 994,22 грн.;

- п.п. 164.2.17 п. 164.2 ,п.п. 1,3, п. .1.3, п.п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету у 2015 та 2016 році військового збору з доходу, наданого працівникам підприємтсва у негрошовій формі, як додаткового блага у сумі 166,19 грн з доходу в сумі 11079,00 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесені наступні податкові повідомлення-рішення від 08 листопада 2018 року:

№ НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 365 431,25 гривень, в тому числі 1 092 345,00 гривень за податковими зобов'язаннями та 273 086,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 956 625,00 грн., в тому числі 765 300,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 191 325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_3, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 226 436,00 грн. за декларацією № НОМЕР_4 від 19.01.2018 за грудень 2017 року.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України (тут і далі норми матеріального права наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на час здійснення спірних господарських правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’ємів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, слід враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Судом встановлено, що 27.04.2015 між ТОВ «Сістемс Технолоджи М» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 2704/15 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 27.04.2015, Специфікації № 2 від 01.06.2015 та Специфікації № 3 сторони погодили придбання різного товару на загальну суму 589 250,40 грн. За видатковими накладними № ВН-1297 від 29.07.2015, № ВН-1247 від 24.07.2015, № ВН-1157 від 15.07.2015, № ВН-1067 від 06.07.2015, № ВН-1026 від 02.06.2015, № ВН-1036 від 03.06.2015, № ВН-1156 від 15.06.2015, № ВН-2145 від 14.05.2015, № ВН-2155 від 15.05.2015, № ВН-1145 від 14.05.2015, № ВН-4256 від 25.06.2015 та податковими накладними № 1297 від 29.07.2015, № 1247 від 24.07.2015, № 1157 від 15.07.2015, № 1067 від 06.07.2015, № 1026 від 02.06.2015, № 1036 від 03.06.2015, № 1156 від 15.06.2015, № 2145 від 14.05.2015, №2155 від 15.05.2015, № 1145 від 14.05.2015, № 4256 від 25.06.2015 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

За видатковими накладними № РН-0000058 від 26.06.2015 , РН-0000053 від 24.06.2015 ТОВ «Сістем-Технолоджи М» придбало у ТОВ «СЄМАТ» щебінь та відсів на суму 74 652,90 грн. та 60 962,40 грн. відповідно. На поставку виписані податкові накладні № 13 від 26.06.2015 та № 8 від 24.06.2015. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

01.08.2015 між ТОВ «Архітек Груп» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0108/15 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. У специфікаціях № 1та № 2 від 01.08.2015 сторони погодили поставку товару: втулки, шайби, краги,рейка рукоядки, шестерня крамальер тощо на суму 150 384,00 грн. та 90 348,00 грн. відповідно. На поставку виписані видаткові накладні ВН-0825/17 від 25.08.2015, ВН-0820/02від 13.08.2015 та ВН-0820/01 від 10.08.2015, а також податкові накладні № 23 від 20.08.2015, № 24 від 20.08.2015 та № 101 від 25.08.2015. Оплата за придбаний товар здійнення безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

01.09.2015 між ТОВ «Сайлес Груп» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0108/15 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 01.09.2015 сторони погодили придбання різного товару на суму 60 684,00 грн. За видатковою накладною № ВН-0923/03 від 23.09.2015 та податковою накладною від 79 від 23.09.2015 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією банківської виписки.

03.03.2016 між ТОВ «Аркана Голд» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0303/16 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 03.03.2016 сторони погодили придбання бронь конусу на суму 114 600,00 грн. За видатковою накладною № ВН-216 від 30.03.2016 та податковою накладною № 216 від 30.03.2016 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

01.08.2015 між ТОВ «Ресурс Кепитал» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0108/15 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 01.08.2015 сторони погодили придбання електродів та втулок в асортименті на суму 78 180,00 грн. За видатковою накладною № ВН-1039 від 03.09.2015 та податковою накладною № 1039 від 03.09.2015 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

01.12.2015 та 05.02.2016 між ТОВ «Омега-Київ» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0112/15 та 0502/16, відповідно до умов яких постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікацій № 1 від 01.12.2015 та 05.02.2016 сторони погодили придбання товару на суму 59 784,00 грн. та 155 520,00 грн. відповідно. За видатковими накладними № ВН-10903 від 09.03.2016, ВН-12202 від 22.02.2016, ВН-21702 від 17.02.2016, ВН-10502 від 05.02.2016, ВН-51012 від 10.12.2015 та податковими накладними № 10903 від 09.03.2016, № 10502 від 05.02.2016, № 21702 від 17.02.2016, № 12202 від 22.02.2016, №15012 від 10.12.2015 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

21.03.2016 між ТОВ «Авіста Компані» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 0303/16 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 21.03.2016 сторони погодили придбання товару в асортименті на суму 361 116,00 грн. За видатковою накладною № ВН-62103 від 21.03.2016, ВН-122 від 06.05.2016, ВН-36 від 05.05.2016, ВН-37 від 05.05.2016, ВН-610 від 26.12.2016, ВН-12705 від 27.05.2016, ВН-10706 від 07.06.2016 та податковою накладною № 62103 від 21.03.2016, № 122 від 06.05.2016, №36 від 05.05.2016, № 37 від 05.05.2016, №610 від 26.12.2016, № 12705 від 27.05.2016, № 10706 від 07.06.2016 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Без укладання договору ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «Бартон Плюс» за видатковою накладною № ВН-122 від 06.05.2016 та згідно податкової накладної № 122 від 06.05.2016 бронь конуса на загальну суму 154 020,00 грн. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

За видатковими накладними № ВН-36 від 05.05.2016, № ВН-37 від 05.05.2016, № ВН-610 від 26.12.2016 та податковими накладними № 36 від 05.05.2016, № 37 від 05.05.2016, № 610 від 26.12.2016 ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «ТД «Керамея» товар в асортименті. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Також, без укладання договору ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «Реверс Форм» за видатковою накладною № ВН-12705 від 27.05.2016, № ВН-10706 від 07.06.2016 та податковими накладними № 12705 від 27.05.2016, № 10706 від 07.06.2016 товар в асортименті. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

За видатковими накладними №1-11/12/17від 11.12.2017 та № 81 від 20.06.2017 ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «Будівельний майданчик» пісок річковий на суму 1 456,00 грн. та на суму 481 309,33 грн. відповідно. На поставки виписані податкові накладні № 1 від 11.12.2017 та № 2 від 20.06.2017. Також, за видатковими накладними № 85 та № 86 від 30.06.2017 позивач придбав у ТОВ «Будівельний майданчик» портландцемент на суму 100 612,80 грн. та 43 338,40 грн. На поставку товару виписані податкові накладні № 1 та № 2 від 30.06.2017. Також за видатковою накладною № 84 від 30.06.2017 та на підставі податкової накладної № 3 від 30.06.2017 позивач придбав лист на загальну сум 72 446,40 грн. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Натомість, ТОВ «Будівельний майданчик» придбало у ТОВ «СЄМАТ» відсів та щебінь згідно видаткових накладних № РН-0000039 від 03.04.2017 ,№ РН-0000052 від 06.05.2017, № РН-0000086 від 31.08.2017, № РН-0000087 від 15.09.2017, № РН-0000088 від 25.09.2017, № РН-0000089 від 03.10.2017, № РН-0000091 від 11.10.2017, № РН-0000092 від 24.10.2017. На поставку виписані податкові накладні № 4 від 03.04.2017, № 5 від 06.05.2017, № 18 від 31.08.2017, № 5 від 15.09.2017, № 13 від 25.09.2017, № 3 від 03.10.2017, № 9 від 11.10.2017, № 13 від 24.10.2017. Оплата за реалізований товар надійшла безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Також, без укладання договору ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «Главстрой Компані» за видатковими накладними № 15 від 29.06.2017, № 17, 18 від 30.06.2017 портландцемент на суму 93 778,56грн., 100 776,96 грн. та 37 755,44 грн. відповідно. За видатковими накладними № 19 від 30.06.2017 та №16 від 29.06.2017 лист на суму всього 147 633,40 грн. На поставку товару виписані податкові накладні № 1, № 2 від 29.06.2017, № 1, № 2, № 3 від 30.06.2017. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Крім того, за видатковими накладними № 683 від 28.12.2017, № 583 від 10.11.2017, № 558 від 31.10.2017, № 455 від 26.09.2017, № 426 від 20.09.2017, № 265 від 19.07.2017 та податковими накладними № 50 від 19.12.2017, № 27 від 10.11.2017, № 19 від 06.11.2017, № 110 від 31.10.2017, № 95 від 26.09.2017, № 56 від 18.09.2017, № 51 від 18.07.2017 ТОВ «СЄМАТ» придбало шляхом укладенна правочину в простій письмовій формі (обмін документами) у ТОВ «ВБКФ «Оланво» товар в асортименті. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

18.07.2016 між ПП «Калита» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 1807/16 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 18.07.2016, Специфікації № 2 від 16.08.2016 та Специфікації № 3 від 01.09.2016 сторони погодили придбання товару в асортименті на суму 101 202,00 грн., 78 000,00 грн. та 110 040,00 грн. відповідно. За видатковими накладними № ВН-142 від 15.09.2016, ВН-142 від 08.09.2016, ВН-110 від 16.08.2016, ВН-76 від 25.07.2016 та податковими накладними № 159 від 15.09.2016, № 142 від 08.09.2016, № 110 від 16.08.2016, № 76 від 25.07.2016 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

За видатковою накладною № 478 від 30.11.2015 та на підставі податкової накладної № 93 від 30.11.2015 ТОВ «СЄМАТ» придбало у ТОВ «Євроінтертранс» товар на суму 41 800,00 грн. (шестерня крамельерна,рейка крамельерна). Оплата за товар здійснена безготівковим коштом, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою.

25.01.2017 між ТОВ «Модерн» (постачальник) та ТОВ «СЄМАТ» (покупець) укладено договір поставки № 2501/17 відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, в асортименті, на умовах, в кількості та строки, визначені в Специфікаціях до вказаного Договору, які є його невідємною частиною. Згідно Специфікації № 1 від 25.01.2017 сторони погодили придбання товару в асортименті на суму 186 021,02 грн. За видатковою накладною № ВН-47 від 26.01.2017 та податковою накладною № 47 від 26.01.2017 товар переданий позивачу. Оплата за придбаний товар здійнена безготівковим коштом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківських виписок.

Крім того, у 2017 році ТОВ «СЄМАТ» придбавало у ТОВ «Будівельний майданчик» послуги вантажного самоскида, які оформлені актами виконаних робіт № 31 від 05.04.2017, № 56 від 10.05.2017, № 65 від 29.05.2017, № 75 від 01.06.2017, № 77 від 07.06.2017, № 100 від 31.07.2017, № 101 від 31.07.2017, № 1-04/08/17 від 04.08.2017, № 1-10/08/17 від 10.08.2017, № 1-15/08/17 від 15.08.2017, № 2-01/09/17 від 01.09.2017, № 3-04/09/17 від 04.09.2017, № 2-04/09/17 від 04.09.2017, № 1-05/09/17 від 05.09.2017, № 1-03/10/17 від 03.10.2017, № 1-10/10/17 від 10.10.2017, № 1-19/10/17 від 19.10.2017. На поставку послуг виписані податкові накладні № 3 від 05.04.2017, № 5 від 10.05.2017, № 6 від 29.05.2017, № 1 від 01.06.2017, № 1 від 07.06.2017, № 4 від 31.07.2017, № 5 від 31.07.2017, № 1 від 04.08.2017, № 1 від 15.08.2017, № 1 від 01.09.2017, № 2 від 04.09.2017, № 1 від 04.09.2017, № 1 від 05.09.2017, № 1 від 03.10.2017, № 2 від 10.10.2017 та № 1 від 19.10.2017. Оплата послуг здійснена безготівковим коштом.

Судом також встановлено, що позивач у справі по суті є торговим посередником, а відтак придбаний у постачальників товар був ним реалізований іншим підприємствам, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами та систематизовано викладено у довідці (арк.справи 132-135, Том ІV).

Натомість, в акті перевірки контролюючий орган робить висновок про те, що ТОВ «СЄМАТ» відображало операції по взаємовідносинам з вищевказаними постачальниками, які фактично товар не поставляли, а відбулося отримання товару з невідомого джерела, невідомим технічним персоналом, устаткуванням, обладнанням невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Нереальність господарських операцій контролюючий орган пов’язує з тим, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних справ, не мають належних матеріально-технічних умов здійснення господарської діяльності, персоналу, тощо.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Доводи контролюючого органу про те, що контрагентит позивача є фігурантами кримінальних проваджень грунтуються на інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме ухвал слідчих суддів тощо.

Частиною 6 статті 77 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ції дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, всупереч положень ст.ст. 72, 77 КАС України контролюючий орган не надав суду вироку щодо посадових осіб як безпосереднього контрагента позивача, так і посадових осіб в ланцюгу постачання.

Тому, саме по собі існування відкритого кримінального провадження у відношенні посадових осіб контрагента позивача не є достатнім та допустимим доказом відсутності реального здійснення господарської операції. Такі докази не спростовують факту зміни майнового стану позивача як добросовісного платника податків внаслідок здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом-постачальником. Відомостей про те, що учасники спірних господарських операцій заперечують свою участь у створенні і діяльності суб'єктів господарювання або наявність рішень у кримінальних справах щодо фіктивності їх діяльності відповідачем не надано.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Вказана позиція висловлена ВС у постанові від 06.02.2018 по справі № 804/4940/14.

Отже, суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.

В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на актах перевірки контрагентів позивача або на інформації з бази даних податкової інспекції, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірної операції за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача у ланцюгу постачання, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв’язку з чим податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "СЄМАТ" - задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 38 227,38 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» (69002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34595639) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08 листопада 2018 року:

№ НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 365 431,25 гривень, в тому числі 1 092 345,00 гривень за податковими зобов'язаннями та 273 086,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_2, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 956 625,00 грн., в тому числі 765 300,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 191 325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ НОМЕР_3, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 226 436,00 грн. за декларацією № НОМЕР_4 від 19.01.2018 за грудень 2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЄМАТ» судовий збір у розмірі 38 227,38 грн. (тридцять вісім тисяч двісті двадцять сім гривень 38 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.03.2018

Суддя Л.Я. Максименко