Вирок № 81275662, 19.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем – Пухловою О.О.

за участю: прокурора – Дзюби В.В.

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

представника потерпілої сторони – адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201/4035/19 (пр. № 1-кп/201/688/2019), відомості про яке 23 жовтня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002658, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, раніше не судимої, працюючої директором ТОВ «Екологія-Дніпро 2000», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1, працюючи на підставі протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» від 30 січня 2009 року та наказу № 03К від 02 лютого 2009 року на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест», уповноважена Статутом товариства здійснювати оперативне керівництво поточною діяльністю товариства; призначати Дирекцію; самостійно приймати рішення про укладення договорів; розпоряджатись коштами та майном товариства; відкривати та закривати рахунки у банківських установах; підписувати банківські, фінансові та інші документи, пов’язані з поточною діяльністю товариства; наймати та звільняти працівників товариства, вживати до них заходів заохочення та накладення стягнення відповідно до закону, статуту та внутрішніх документів товариства; підписувати від імені адміністрації товариства колективний договір, зміни та доповнення до нього, тощо.

Виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучі службовою особою, ОСОБА_1 вчинила злочин проти правосуддя при наступних обставинах.

Так, обвинувачена ОСОБА_1, будучи директором ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест», в період часу з 06 квітня 2017 року по 18 травня 2018 року, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Обручева, № 17, достовірно знаючи, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року по справі № 904/2931/16, що набрало законної сили 06 квітня 2017 року, з ТОВ «Промислова інвестиційна компанія «Енерго-Інвест» стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сокар Україна» інфляційні витрати у розмірі 10 779 496, 74 грн.; 3 % річних у розмірі 1 662 845, 04 грн., та судові витрати у вигляді судового збору всього на суму 763 985, 51 грн., діючи навмисно, маючи реальну можливість виконати судове рішення, зазначену постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду не виконала, суму боргу не виплатила.

Умисне невиконання рішення суду полягало у тому, що ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2017 року по справі № 904/2931/16, що набрала законної сили 06 квітня 2017 року, маючи реальну можливість виплатити ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна» суму боргу у розмірі 13 206 327, 29 грн., жодних дій на виконання рішення суду не вчинила, грошові кошти у сумі 426 321 089 грн., проведені за період 07 квітня 2017 року по 18 травня 2018 року по розрахунковим рахункам, належним ТОВ «ПІК «Енерго-Інвест» та відкритим у банківських установах, скерувала на інші, ніж виконання рішення суду, цілі, чим заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом інтересам ТОВ «Торговий дім «Сокар Україна».

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі та підтвердила фактичні обставини щодо вчиненого нею діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв’язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченої у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчиненого службовою особою, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам юридичної особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення і особи обвинуваченої ОСОБА_1, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, вину визнала у повному обсязі та щиро розкаялась у скоєному, при цьому, ці обставини суд відносить до пом’якшуючих її покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_1 обставин, судом при розгляді кримінального провадження встановлено не було.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останньої від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченої, яка свою вину визнала у повному обсязі та щиро розкаялась у скоєному, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, а також обставинам, що пом’якшують покарання обвинуваченої і відсутністю таких, що їх обтяжують, а отже, сукупність цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, пов’язаного з реальним його відбуттям, при цьому, призначення такого покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення останньою нових злочинів, а також буде відповідати принципам справедливості, розумності і достатності. Крім того, суд також вважає за необхідне призначити обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити їй покарання у виді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади на підприємствах, установах і організаціях будь-якої форми власності, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй основного покарання, якщо вона протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обов’язки у виді: періодичного з’явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов