Ухвала суду № 81275657, 19.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/4025/19

провадження 2/201/2128/2019

УХВАЛА

19 квітня 2019 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товариство обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», Товариство обмеженою відповідальністю ДП «Комфорт», Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_2 04 квітня 2019 року звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, треті особи: ТОВ КП «Комфорт», ТОВ ДП «Комфорт», ПН ДМНО ОСОБА_4, про визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам: п.п. 2. 5, 8 ч. 3 ст. 175, ч. ч. 1, 4, 5, 6 ст. 177 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2019 року позов було залишено без руху, а позивача запропоновано у встановлений строк усунути вказані недоліки.

Ухвалу судді від 05 квітня 2019 року отримано позивачами, а саме: позивачем – ОСОБА_2 09 квітня 2019 року, згідно супровідного листа, та позивачем – ОСОБА_1 державного майна України 05 квітня 2019 року, згідно поштового повідомлення.

ОСОБА_2 09 квітня 2019 року до суду було заяву про продовження строк для виконання ухвали від 2018 року, а саме: підписання позовної заяви позивачем ОСОБА_1 державного майна України.

11 квітня 2019 року до суду була подано позовна заява (уточнена) ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товариство обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», Товариство обмеженою відповідальністю ДП «Комфорт», Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів по цій справі.

Відповідно ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

ОСОБА_1 державного майна України у встановлений строк заяв та документів до суду не подавав і не звертався.

Згідно частини 1 та 2 статті 181 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивачів та надано їм строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв’язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Враховуючи вище викладене не підлягає задоволенню заява про продовження строку, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк, однак заяв та документів на виконання ухвали суду, згідно електронного реєстру вхідної кореспонденції станом на 18 квітня 2019 року, подано не було.

З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивачі відповідно до ухвали суду не виконали вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачами з урахуванням позовних вимог не було сплачено судовий збір у розмірі відповідно до – ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.

Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.

Проте законодавець не покладає на суд обов'язку повторно постановити ухвалу про залишення позову без руху в разі не усунення їх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивачі відповідно до ухвали суду не виконали вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, у повному обсязі, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачам, також у зв’язку з тим, що впровадженні суду не перебуває вище вказана справа, тому заяви про забезпечення доказів по цій справі підлягає поверненню.

Роз’яснити позивачам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 127, ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, 261 ЦПК України,–

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про продовження строку – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Товариство обмеженою відповідальністю КП «Комфорт», Товариство обмеженою відповідальністю ДП «Комфорт», Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсним договору, витребування майна з чужого незаконного володіння, та позовну заяву, що подано з метою усунення недоліків вважати неподаною та повернути позивачам.

Повернути ОСОБА_2 заяву про забезпечення доказів по справі.

Роз’яснити ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_2, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набрала законної сили 19 квітня 2019 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя