Рішення № 81274813, 14.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2019 р. Справа№200/214/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач, Управління) про визнання протиправними дії щодо невиплати пенсії з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2015 року, зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії з 01 вересня 2014 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. Після початку бойових дій з 01 вересня 2014 року виплату пенсії було припинено, без будь-якого пояснення. 22 жовтня 2018 року позивач звернувся до Управління із заявою про поновлення виплати пенсії та сплати заборгованості, однак відповідачем була надана відповідь, що виплату пенсії буде поновлено лише з 01 листопада 2015 року, оскільки пенсія за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року нараховувалась позивача на поштове відділення, однак кошти були повернуті на рахунок Пенсійного фонду України, що призвело до зупинення виплати пенсії.

Позивач вважає дії Управління неправомірними та такими, що порушують конституційні права, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 лютого 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначив, позивач перебував на обліку в УПФУ в м. Дебальцеве, яке на теперішній час знаходиться на непідконтрольній українській владі території, та з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року пенсія позивачу перераховувалась на поштове відділення міста Світлодарськ, однак не була отримана, що призвело до припинення виплати пенсії з квітня 2015 року, у відповідності до ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Після звернення позивача до управління із заявою про поновлення виплати пенсії, рішенням від 05 грудня 2018 року виплату пенсії поновлено з 01 листопада 2015 року. З урахуванням положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в січні 2019 року позивачу була виплачена пенсія за період з 01 листопада 2015 року по 01 листопада 2016 року та за період листопад – грудень 2018 року. В подальшому виплата пенсії буде проводитись із урахуванням існуючою заборгованості щомісяця рівними частинами. За таких обставин відповідач вража, що пенсія за період з 01 квітня 2015 року по 30 жовтня 2015 року, не отримана з ініціативи позивача не може бути виплачена з урахуванням положень чинного законодавства.

Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14 березня 2019 року.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду не з’явились.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, зареєстрована за адресою: м Світлодарськ, 49/7, відповідно до паспорту серії ВА 751821, пенсіонер за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № 695041.

Відповідач ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) є суб’єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи з вересня 2014 року по березень 2015 року включно позивачу виплачувалась пенсія шляхом нарахування коштів на поштове відділення у м. Світлодарськ, однак кошти були повернуті на рахунок Пенсійного фонду України в зв’язку з неотриманням пенсії, що призвело до зупинення виплати пенсії з 01 квітня 2015 року. Даний факт знайшов своє відображення у листі відповідача від 11.12.2018 р. № 1272/Ш-01-01-08 на запит позивача та підтверджується довідкою Управління від 07 лютого 2019 року № 1569 та скриншотом з особового рахунку пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 14, 31, 36)

22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про виплату пенсії та у заяві власноручно зазначила, що не отримувала пенсію, через відсутність можливості їздити до м. Бахмут, оскільки до початку проведення антитерористичної операції отримувала пенсію в м. Світлодарськ з м. Дебальцево.( а.с. 33 – 34)

Суд зазначає, що відповідно до постанови ВРУ «Про зміну і встановлення меж Артемівського району Донецької області» від травня 20 травня 2015 року № VIII, межі Артемівського району Донецької області змінені за рахунок передачі до його складу земель, що знаходяться у віданні Світлодарської міської ради Дебальцевської міської ради, в тому числі території міста Світлодарськ.

Рішенням Управління № 914690126002 від 05 грудня 2018 року поновлено виплату пенсії з 01 листопада 2015 року. (а.с. 37 – 38)

Відповідно до вищевказаної довідки № 1569 від 07.02.2019 року позивачу було виплачено пенсію за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року та за період з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно.( а.с. 31-32)

Заборгованість з пенсії за період з листопада 2016 року буде виплачуватись з урахуванням вимог ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначений факт знайшов своє відображення у відзиві на позовну заяву.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-IV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною 1 статті 49 Закону № 1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Так, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виплату пенсії позивачу було припинено з 01 квітня 2015 року, оскільки позивачем не було отримано пенсію на поштовому відділенні за період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року.

Проте, суд зауважує, що позивач не отримав пенсію у поштовому відділенні м. Світлодарськ не з власної вини, а внаслідок того, що м. Світлодарськ знаходилось в районі проведення антитерористичної операції.

Даний факт підтверджується тим, що м. Світлодарськ внесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, додаток 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085.

Окрім того м. Світлодарськ також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабніету Міністрів України від 05 грудня 2015 року № 1275-р.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Стаття 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як вбачається з матеріалів справи після звернення позивача із заявою про виплату пенсії у листопаді 2018 року, виплату пенсії було поновлено та виплачено заборгованість за минулий період у межах трирічного строку з дня звернення з такою заявою у відповідності до ст. 46 Закону 1058-IV, а саме з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року, однак враховуючи вищенаведені обставини, та те, що неотримання пенсії позивачем протягом семи місяців підряд відбулось не з вини пенсіонера, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2015 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.2 КАС України адміністративні суди перевіряють при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі і пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже враховуючи вищенаведене та беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності суд доходить про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з позивача у розмірі 352, 40 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 352, 40 грн. на рахунок Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Бхамутсько-Лиманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (паспорт серії ВА 751821) за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії ВА 751821) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бхамутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 14 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.