Ухвала суду № 81272720, 18.04.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5809/19

Провадження № 2/161/1982/19

У Х В А Л А

18 квітня 2019 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Департамент державної реєстрації Луцької міської ради , про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що у Луцькому міськрайонному суді Волинської області на розгляді перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Департамент державної реєстрації Луцької міської ради, про поділ спільного майна подружжя. Позивачем визначена ціна позову в розмірі 267 800 гривень , що є 1/2 вартості спірної квартири. Предметом позовних вимог є квартира АДРЕСА_1 , власником якої на даний час є відповідач ОСОБА_3, житель м. Луцька. Вказує , що її бувшим чоловіком - відповідачем ОСОБА_2 , в порушення вимог СК України, в період перебування у зареєстрованому шлюбі з нею, вчинено правочин без письмової згоди дружини, за яким належну їм на праві спільної сумісної власності подружжя квартиру, яку вони придбали за спільні кошти, відповідачем ОСОБА_2 відчужено на користь відповідача ОСОБА_3 Так, відповідно до Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 162083113 від 03.04.2019 року квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_3 Право власності за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано Департаментом державної реєстрації Луцької міської ради від 23.01.2018 року , номер запису про право власності № 24566767. Нею подано позовну заяву про поділ спільного сумісного майна подружжя до Луцького міськрайонного суду 27 листопада 2018 року. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25 лютого 2019 року її позовну заяву з додатками до неї було повернуто і вона вважається не поданою. Підставою для прийняття такого рішення судом стало не виконання нею ухвали суду про усунення недоліків у позовній заяві, яку вона не отримувала. При цьому, відповідачу ОСОБА_2А направлялась копія позовної заяви і йому відомо про наявність такого провадження , за яким вона має намір розділити спірну квартиру, як спільне сумісне майно подружжя. Про наявність претензій, як до відповідача, також відомо відповідачу ОСОБА_3 , який є власником спірної квартири на даний час. За таких обставин , відповідачу ОСОБА_3, при умові відсутності обтяжень, у вигляді ухвали суду про арешт майна не існує перешкод для її відчуження на користь третіх осіб.

Тому, без забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру відповідача ОСОБА_3 є неможливим виконання рішення суду, у випадку задоволення її позовних вимог. При цьому, поновити в законний спосіб порушені її права , як бувшої дружини відповідача, на спільне сумісне майно подружжя та права її малолітньої дитини на житло буде практично неможливим, оскільки майбутній набувач спірної квартири буде розцінюватись вже добросовісним набувачем. За цих обставин , з метою забезпечення виконання рішення суду за позовними вимогами є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3

Посилаючись на вищенаведене, заявник просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом винесення ухвали про накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН №319741711, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 - квартиру АДРЕСА_3, яка належить відповідачу на праві приватної власності, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна № 1471348307101, номер запису про право власності № 24566767.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, прийшов до наступного.

Згідно ст.149 ЦК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як випливає із змісту ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв’язку із провадженням в цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи, зокрема може відчужити майно, а тому підставою забезпечення позову є саме обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір між сторонами є реальним та носить матеріальний характер.

Предметом позовних вимог є придбана за спільні кошти подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3, в період перебування у зареєстрованому шлюбі позивача та відповідача ОСОБА_2, без письмової згоди дружини ОСОБА_1

Право власності за відповідачем ОСОБА_3 зареєстровано Департаментом державної реєстрації Луцької міської ради від 23.01.2018 року , номер запису про право власності № 24566767.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заяву слід задовольнити, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН №319741711, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 - квартиру АДРЕСА_3, яка належить відповідачу на праві приватної власності, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна № 1471348307101, номер запису про право власності № 24566767.

Ухвалу до негайного виконання надіслати у відділ державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Про результати виконання ухвали відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.