Вирок № 81269219, 19.04.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №: 127/9384/19

Провадження №: 1-кп/127/280/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.,

секретар судового засідання Гордієнко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.03.2019 р. за № 12019020030000264 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Вінницька обл., Вінницький рн., с. Зарванці, вул. Грушевського, буд. 12, студента, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Рашевської Я.В.,

представника юридичної особи, яка є потерпілим, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОКСХОЛ", адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12.03.2019 року близько 15 год. 30 хв., перебуваючи у магазині "Мегаспорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Воксхол", що розташований по вулиці Келецькій, 78В в м. Вінниці, на одній із вітрин помітив фірмові кепки. Подивившись на деякі кепки, ОСОБА_1 взяв фірмову кепку торгової марки "Nike" червоного кольору та почав приміряти. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, умисно, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 помістив до капюшону своєї куртки фірмову кепку торгової марки "Nike" моделі «U Nk H86 Cap Essential Swsh» червоного кольору вартістю 684 грн. 50 коп. згідно з висновком експерта №2230/19-21 від 31.03.2019 року. Після чого ОСОБА_1 із вказаною кепкою пройшов через касову зону, не розрахувавшись за товар, однак був зупинений продавцем магазину. Тобто ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як він був зупинений продавцем магазину і дане майно у нього було вилучене.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення визнав та показав, що дійсно вчинив дане кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Пояснив, що у вчиненому щиро кається, жалкує про вчинене та завіряє суд, що подібне більше не повториться, завдану шкоду він відшкодував добровільно. Просить суд призначити йому покарання у виді штрафу, який він має можливість сплатити.

У судовому засіданні представник юридичної особи, яка є потерпілим у кримінальному провадженні, Товариства з обмеженою відповідальністю "Воксхол" ОСОБА_2 пояснила, що кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим за вказаних в обвинувальному акті обставин, завдану шкоду він відшкодував добровільно.

Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, врахувавши, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з'ясував, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

А тому, крім допиту обвинуваченого та представника потерпілого, інші докази, за погодженням з учасниками судового провадження, не досліджувалися, за винятком документів, які стосуються реєстрації кримінального провадження, особи обвинуваченого та характеризуючих його даних, заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.

Допитавши обвинуваченого, який визнав себе винним та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши виступи учасників судового провадження в дебатах та останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що докази, зібрані у кримінальному провадженні, підтверджують те, що ОСОБА_1 12.03.2019 року, намагаючись таємно викрасти майно з магазину "Мегаспорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Воксхол", виконав усі дії, які вважав необхідними для цього, але розпорядитися майном йому не вдалося через те, що його було зупинено продавцем магазину і викрадене майно у нього було вилучене.

При цьому суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, викладений в ухвалі № 5-40кс/13 від 24 жовтня 2013 року, де суд висловив позицію щодо правової кваліфікації в аналогічних кримінальних провадженнях і прийшов до висновку, згідно якого дії особи, яка перебувала в торговому залі і заволоділа товаром, доступ до якого був вільний, подолала (пройшла) з ним касову зону, умисно не оплатила вартість товару і на виході з магазину її затримали співробітники охорони, через що вона так і не отримала реальної можливості скористатися чи розпорядитися цим майном, - підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексуУкраїни, як закінчений замах на крадіжку.

За таких обставин суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог статей 50, 65-67 Кримінального кодексуУкраїни щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є злочином середньої тяжкості, фактичні обставини кримінального провадження, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, зокрема те, що обвинуваченим вчинено закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, його молодий вік, те, що за місцем проживання він характеризується позитивно, відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що він щиро кається та жалкує про вчинене, завіряє суд, що подібне більше не повториться, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працевлаштований.

Обставинами, які, згідно частини 1 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, пом'якшують покарання суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 66 Кримінального кодексуУкраїни, при призначенні покарання суд визнає такою, що його пом'якшує, обставину, не зазначену в частині першій цієї статті, а саме, вчинення злочину вперше.

Обставин, які, згідно статті 67 Кримінального кодексуУкраїни, обтяжують покарання судом не встановлено.

Також суд враховує відсутність будь-яких майнових вимог юридичної особи, яка є потерпілою, Товариства з обмеженою відповідальністю "Воксхол" до обвинуваченого.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.

При цьому, статтею 53 Кримінального кодексу України не встановлено жодних обмежень, щодо призначення покарання у виді штрафу особам, які не працюють.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд дійшов висновку, що покаранням справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде менш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин, а саме, покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Суд не вбачає підстав для призначення більш суворого покарання.

При визначенні розміру штрафу суд враховує тяжкість вчиненого злочину, а також майновий стан обвинуваченого, який є студентом.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2019 року на вилучену 12.03.2019 року у ОСОБА_1 фірмову кепку торгової марки "Nike" моделі «U Nk H86 Cap Essential Swsh» червоного кольору, слід скасувати, оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

На підставі ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта: висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №2230/19-21 від 31.03.2019 року в розмірі 157 грн. 00 коп.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексуУкраїни.

Керуючись статтями 50, 65-67 Кримінального кодексу України, статтями 100, 124, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 Кримінального процесуального кодексуУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 157 (сто п’ятдесят сім) грн. 00 коп.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - фірмову кепку торгової марки "Nike" моделі «U Nk H86 Cap Essential Swsh» червоного кольору, яка відповідно до постанови слідчого про визнання предмету речовим доказом від 13.03.2019 року та квитанції передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, - передати у розпорядження власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Воксхол".

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.03.2019 року на вилучену 12.03.2019 року у ОСОБА_1 фірмову кепку торгової марки "Nike" моделі «U Nk H86 Cap Essential Swsh» червоного кольору, - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя