Рішення № 81268350, 16.04.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/522/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВ "ОСОБА_1 Україна шипінг і транспорт", м. Одеса до ТОВ "Альтаріс ЛТД", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "ПРЕМ'ЄР СОКС", м. Полтава про стягнення 86677,65 грн. за участю педставників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ОСОБА_1 Україна шипінг і транспорт", м. Одеса звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Альтаріс ЛТД", м. Харків заборгованість за договором транспортного експедирування №А 06/11/18 від 06.11.18р. в сумі 86677,65 грн., яка складається з: суми основного боргу в розмірі 85538,29 грн., штрафних санкцій в сумі 1139,36 грн. Судові витрати та витрати на правову допомогу просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.02.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "27" березня 2019 р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 27.03.19р. за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "ПРЕМ'ЄР СОКС". Судове засідання відкладено на "16" квітня 2019 р. о 14:00 год.

15.04.19р. від позивача надійшла заява (вх. №9180) про долучення документів до матеріалів справи. Дану заяву судом задоволено та долучено документи до матеріалів справи.

15.04.19р. від позивача надійшли заперечення на відзив, які долучено судом до матеріалів справи.

15.04.19р. від позивача надійшла заява (вх. 9182) про долучення документів до матеріалів справи. Дану заяву судом задоволено та долучено документи до матеріалів справи.

16.04.19р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Також, відповідач просить суд провести судове засідання , призначене на 14:00 16.04.19р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про проведення судового засідання без участі їх представників, у зв'язку з тим, що участь представника в судовому засіданні є правом а не обов'язком, вважає за можливе його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 16.04.19р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 16.04.19р. не з'явився.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

На підставі договору на транспортне експедирування № А 06/11/18 від 06 листопада 2018 року (надалі - Договір) та заявки № А 06/11 від 06 листопада 2018 року до цього Договору ТОВ «ЛАМ УКРАЇНА ШИЛІНГ І ТРАНСПОРТ» (надалі - «Позивач») здійснило організацію доставки вантажу «текстиль в мішках», «пряжа» по маршруту м. Чорлу, Туреччина - м. Стамбул, Туреччина - м. Полтава, Україна в території України автотранспортом по CMR № 4347/1, CMR № 4347/2 з подальшим митним оформленням та вивантаженням в м. Полтава на складі у Вантажоодержувача ТОВ «ПРЕМ’ЄР СОКС».

У відповідності до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедиторі зобов’язується організувати доставку автомобільним транспортом довірений йому Експедитором 1 (вантажовідправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на його одержання особі, а Експедиторі з коштів Замовника зобов'язується сплатити за організацію перевезення вантажу, узгодженню Сторонами плату.

Відповідно до п.2.1.10 Договору Позивач зобов’язався «негайно інформувати Відповідача про будь - які затримки та проблеми, що виникають при транспортуванні вантажу». На виконання умов зазначеного пункту Позивач інформував засобами електронного та телефонного зв’язку Відповідача про хід виконання перевезення. Підтвердженням того є лист від морської лінії Sea Lines з датами завантаження контейнеру та лист - повідомлення № 1 від 26.12.2018 р. з графіком руху вантажу.

Згідно п. 2.1.13 Договору зазначений вантаж прибув до складу вантажоодержувача 21 листопада 2018 р. за цілісними пломбами без пошкоджень, про що свідчить відповідна відмітка та печатка на CMR отримувача вантажу ТОВ «ПРЕМ’ЄР СОКС».

Відповідно до п.3.1.1.-3.1.3. Договору вартість послуг (ставка) погоджується Сторонами в Заявці і вказується в рахунку та акті наданих послуг Експедитором2.

Оплата послуг Експедитора2 здійснюється протягом 21 (двадцять один) банківський день з дня отримання Експедитором 1 оригіналів рахунку вантажно-транспортної накладної (CMR/TTH) з печатками перевізника, вантажоодержувача, митниці - у разі якщо вантаж надходить під митним контролем, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії витягу та виписки з ЄДРПОУ, копії свідоцтва платника єдиного податку / ПДВ, оригіналу Договору, Заявки. Вищевказані первинні документи, які не мають усіх необхідних реквізитів та оформлені неналежним чином та не відповідають вимогам діючого законодавства, вважаються не врученими, про що Експедитор1 негайно повідомляє Експедитора2 та оплаті не підлягають, строк оплати зсувається та відлік строку розпочинається після отримання Експедитором 1 вірних оригіналів документів.

Розрахунки по даному Договору здійснюються відповідно до діючого законодавства України у національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом переказу відповідних грошових коштів на рахунок Експедитора2. У випадку, коли Сторонами вартість перевезення встановлена в іноземній валюті, розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України діючого на день узгодження послуг, якщо інше не обумовлено в Заявці. Експедитор1 оплачує перевезення вантажу та інші послуги третіх осіб на їх користь, з коштів, за рахунок і за дорученням Замовника. Кошти, що надходять на рахунок Експедитора1 від Замовника, не переходять у його власність і не є виручкою, а вважаються транзитними для подальшої оплата перевезення та інших послуг третіх осіб (портів, перевізників, брокерів, експедиторських організацій тощо). У власності Експедитора1 залишається виключно експедиторська винагорода, розмір якої підлягає оподаткуванню у порядку, визначеному законодавством. Розмір винагороди Експедитора1 визначається різницею між ціною фрахту, погодженою з Замовником, і ціною фрахту, погодженою з Експедитором2 / Виконавцем і фіксується в акті виконаних робіт (наданих послуг) Експедитора1.

В позовній заяві позивач вказує, що оригінали рахунків та перелік документів згідно п. 2.1.13 Договору був направлений Відповідачу кур’єрською службою доставки КСД (а.с. 32).

Відповідачем направлено на адресу позивача гарантійний лист, в якому позивач вказує, що оплата буде здійснена з коштів замовника після отримання вантажу замовником за адресою та на умовах заявки на перевезення вантажу №А 06/11 від 06.11.18р. до вищевказаного договору.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією за вих. №1101-1 про сплату заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Як вбачається з матеріалів справи в пункті 3.1.3. Договору сторони передбачили, що Експедитор1 оплачує перевезення вантажу та інші послуги третіх осіб на їх користь, з коштів, за рахунок і за дорученням Замовника.

В судовому засіданні 27.03.19р. представник відповідача повідомив, що Замовник (3-я особа по справі) не здійснив розрахунок з Експедитором1 (відповідач по справі), що в свою чергу унеможливлює виконання відповідачем (Експедитор1) вимог договору в часині оплати послуг позивача (Експедитор2), у зв'язку з тим, що строк оплати по п. 3.1. Договору не настав.

Доказів на підтвердження здійснення розрахунку третьою особою з відповідачем, ані сторонами, а ні самою третьою особою, до суду надано не було.

Щодо тверджень позивача про те, що, у відзиві на позовну заяву відповідач вводить суд в оману, вказуючи на те, що позивачем не направлялись на адресу відповідача, передбачені пунктом 2.1.13 Договору документи, то суд вважає за необхідне зазначити, що з квитанції кур'єрської доставки (а.с. 32) неможливо встановити, який саме пакет документів направлявся на адресу відповідача.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є передчасними, оскільки строк розрахунку, передбачений п. 3.1.3. Договору не настав, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати залишаються за позивачем в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 598, 612, Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення підписано 19.04.19р.

Суддя ОСОБА_1