Ухвала суду № 81268186, 18.04.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.04.2019 Справа № 920/603/18м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого судді Соп’яненко О.Ю., судді Резніченко О.Ю., судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Малюку Р.Б., розглянувши матеріали справи № 920/603/18

за позовом: Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Гідромашбуд”

про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився ;

від відповідача: ОСОБА_2;

прокурор: Дубова О.В.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви заступник прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Гідромашбуд” 343 141,30 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2019 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Соп’яненко О.Ю., суддя Спиридонова Н.О., суддя Резніченко О.Ю.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.02.2019 було призначено підготовче засідання у справі на 27.02.2019.

Ухвалою суду від 28.03.2019 відкладено підготовче засідання на 18.04.2019.

16.01.2019 від відповідача надійшло клопотання б/н від 16.01.2019, в якому просить суд на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України залишити позовну заяву заступника прокурора Сумської області від 07.08.2018 без розгляду, оскільки позовна заява подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Крім того, 16.01.2019 відповідач подав відзив б/н від 15.01.2019, вважає позовну заяву прокурора безпідставною та необґрунтованою та просить суд відмовити заступнику прокурора Сумської області у її задоволенні.

01.02.2019 позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що за результатами перевірки ТОВ «Гідромашбуд» Державною екологічною інспекцією у Сумській області нараховані збитки державі, обумовлені наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 343 141 грн. 30 коп., які на даний час залишаються не відшкодованими. Державна екологічна інспекція звернулася до прокуратури Сумської області з листом №1165/09-15 від 17.04.2018 щодо вжиття заходів представницького характеру відносно ТОВ «Гідромашбуд». Враховуючи те, що Державною екологічною інспекцією заходи щодо стягнення з ТОВ «Гідромашбуд» в судовому порядку вказаних збитків не вжито, що свідчить про неналежний захист інспекцією законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред’явлення відповідного позову.

Згідно частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Зі змісту частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частина п’ята статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 1311 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України “Про прокуратуру”.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у частинах третій, четвертій статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В даному випадку прокурор обгрунтував наявність "інтересів держави" недодержанням ТОВ «Гідромашбуд», на його думку, вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу, що завдає суттєвої шкоди довкіллю та зачіпає інтереси держави.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.З ст. 16 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року №136 встановлено, що Державна екологічна інспекція у Сумській області (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Сумській області є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 6.17. Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року №136 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що Державна екологічна інспекція у Сумській області, в особі якої в інтересах держави звернувся заступник прокурора Сумської області з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту інтересів держави.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Доказів неналежного виконання повноважень Державною екологічною інспекцією у Сумській області, наприклад рішень про притягнення посадових осіб вказаного державного органу до відповідальності за бездіяльність, прокурором не надано.

Така сама позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 20.09.2018 року по справі № 924/1237/17 та Постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі № 806/1000/17.

З огляду на викладене, у даній справі відсутні передбачені законом виключні випадки, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника прокурора Сумської області, що Державна екологічна інспекція у Сумській області неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави не підтверджено належними доказами.

Суд вважає, що прокурором не надано доказів суду, які б свідчили про наявність таких виключних обставин, за яких позивач не може або не бажає належним чином виконувати свої функції з представництва, у зв’язку з чим виникли відповідні підстави втручання з боку прокурора.

Крім того, представник Державної екологічної інспекції у Сумській області приймає участь у судових засіданнях та реалізує повноваження сторони судового провадження незалежно від наявності представника прокуратури.

Отже, подання позовної заяви прокурором та участь прокурора у справі за таких обставин свідчать про порушення принципу рівності сторін під час судового провадження ( ст. 7 ГПК України) та порушує справедливий баланс між сторонами.

Згідно статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з’ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі Міністерства освіти і науки України та Глухівського національного педагогічного університету імені ОСОБА_3, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

Керуючись статтею 185, пунктом 1 частини першої статті 226, статтями 233, 234, 235, 236, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Гідромашбуд” про стягнення 343 141,30 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 19.04.2019.

Головуючий суддя ОСОБА_4

Суддя О.Ю. Резніченко

Суддя Н.О. Спиридонова