Рішення № 81267728, 18.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2019Справа № 910/257/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" м. Львова

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 61251,46 грн.

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 16 березня 2018 р. по вул. Левандівській, 6 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Ауді”, д.н. НОМЕР_4, під керуванням його власника ОСОБА_1 та "ВАЗ 21043", д.н. НОМЕР_2, з причепом "ТАРЗ", д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль “Ауді”, д.н. НОМЕР_4, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 61251,46 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Ауді" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 1/1420/АТ/17 від 127 грудня 2017 р. страхове відшкодування в розмірі 61251,46 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 61251,46 грн. шкоди, а також понесені ним по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач пропустив річний строк на звернення із заявою про страхове відшкодування, що згідно п.п. 37.1.4. п. 37.1. ст. 37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 березня 2018 р. по вул. Левандівській, 6 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Ауді”, д.н. НОМЕР_4, під керуванням його власника ОСОБА_1 та "ВАЗ 21043", д.н. НОМЕР_2, з причепом "ТАРЗ", д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2

Це підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 квітня 2018 р. у справі № 450/1054/18.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Ауді”, д.н. НОМЕР_4, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 61251,46 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку № 00187 д 19 березня 2018 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко-Захід" та рахунку № 00442 від 19 квітня 2018 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніко Захід Преміум".

Позивач як страховик згідно платіжних доручень №№ 979 та 980 від 11 травня 2018 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Ауді" відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № 1/1420/АТ/17 від 127 грудня 2017 р. страхове відшкодування в розмірі 61251,46 грн., що обчислене виходячи з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27 квітня 2018 р. у справі № 450/1054/18 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як володільця автомобіля “ВАЗ 21043”, д.н. НОМЕР_2, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2458883 на підставі Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1 збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1/1420/АТ/17 від 127 грудня 2017 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи до часу звернення в суд з указаним позовом позивач всупереч вимог ст. 35 Закону не звернувся з вимогою до відповідача з усіма необхідними для виплати страхового відшкодування документами.

При цьому, посилання відповідача на пропуск позивачем встановленого п. 37.1.4. ст. 37 Закону строку подання заяви про страхове відшкодування є безпідставними, оскільки на час звернення в суд з указаним позовом цей строк не минув.

Враховуючи, що зібрані у справі докази підтверджують обов'язок відповідача сплатити на користь позивача заявлену суму страхового відшкодування, з нього на користь останнього відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 60251,46 грн. шкоди (61251,46 грн. шкоди - 1000 грн. франшизи).

Сума франшизи у розмірі 1000 грн. стягненню не підлягає відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування".

При цьому, суд вважає за необхідне понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України покласти на позивача, з вини якого виник спір у справі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" м. Львова задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код 13809430) 60251,46 грн. шкоди.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар