Рішення № 81263773, 11.04.2019, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 684/897/18

Провадження № 2/684/58/2019

РІШЕННЯ

іменем України

11 квітня 2019 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Стара Синява цивільну справу за позовом Старосинявської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в :

Позивач Старосинявська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування вимог вказує, що відповідач ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька дитини записані за вказівкою матері відповідно до ст.135 СК України. Однак, відповідач систематично зловживає алкогольними напоями, веде аморальний та асоціальний спосіб життя, не створює належних умов для проживання, виховання та повноцінного розвитку малолітньої дитини, протягом 2018 року неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, схильна до бродяжницького способу життя, часто змінює місце проживання. Згідно з розпорядженням Старосинявської райдержадміністрації від 04.12.2018 року за поданням служби у справах дітей у зв'язку з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю дитини негайно відібрано дитину у матері ОСОБА_3 та влаштовано малолітню ОСОБА_5 в Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини «Берізка».Посилаючись на наведене позивач просить позов задовольнити, позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідача аліменти у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, перераховуючи їх на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю, зіславшись на доводи викладені у заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечила та пояснила, що не згідна із вимогами про позбавлення її батьківських прав по відношенню до дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вона усвідомлює, що неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки та наведені у позовній заяві факти мали місце, однак на даний час має намір змінитись, отримати паспорт та покращити умови свого проживання.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 01 січня 2017 року Летичівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00017532441 сформований 12 січня 2017 року про реєстрацію актового запису про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в графі батько зазначено ОСОБА_6, в графі мати зазначено ОСОБА_3, відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст.135 СК України.

Згідно розпорядження Старосинявської РДА № 203/2018-р від 04.12.2018 року, розглянувши подання служби у справах дітей, враховуючи акт обстеження умов проживання дитини від 30 листопада 2018 року, у зв'язку з безпосередньою загрозою життю та здоров'ю дитини негайно відібрано малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері ОСОБА_3, як іпроживають по АДРЕСА_1 та влаштовано малолітню до Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «Берізка».

Як вбачається з акта обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї від 30.11.2018 року, відповідач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1, будинок складається з двох житлових кімнат, коридора, веранди, санітарний стан житла незадовільний, в будинку брудно, дитячі речі, постільна білизна перебувають у неналежному стані, жодних умов для проживання малолітньої дитини не створено, мати зловживає алкоголем, притягалася до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків, веде бродяжницький спосіб життя, не виховує та не утримує малолітню доньку на належному рівні.

Згідно із сповіщеннями райпедіатра Нікітіної А.М. № 1025 від 06.12.2018 року малолітня дитина ОСОБА_5 30 листопада 2018 року поступила у дитяче відділення ЦРЛ у зв'язку з неналежним доглядом та умовами проживання, дитині проведена санобробка, знаходилась на стаціонарному лікуванні, встановлено діагноз: залізодефіцитна анемія, гострий риніт.

Відповідно до інформації Старосинявського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Старосинявської селищної ради, сім'я відповідача ОСОБА_3 перебуває на обліку в ЦСССДМ, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах. Під час обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї фахівцем із соціальної роботи, виявлено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, веде аморальний та асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем, вона не створила відповідних умов для проживання та розвитку малолітньої дитини. З ОСОБА_3 було неодноразово проведено виховні бесіди про належне виховання дитини, проте зауваження та рекомендації матір'ю до уваги не приймаються.

26.07.2018 року та 12.12.2018 року ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.184 КУпАП України з накладенням стягнення у вигляді штрафу.

Згідно актів обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї від 20.07.2017 року, 24.10.2017 року, 14.11.2018 року встановлено, що відповідач ОСОБА_3 періодично проживала із малолітньою дитиною в сторонніх осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9

У відповідності до акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї від 25.07.2018 року встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1, та знаходитися у декретній відпустці. Будинок складається з трьох житлових кімнат, коридор, веранда, однак санітарний стан житла незадовільний, в будинку брудно, не створено місць для занять, сну та відпочинку малолітньої дитини, мати зловживає спиртними напоями.

Згідно акта обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї від 09.01.2019 року встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1, на момент обстеження житла малолітня донька ОСОБА_5 перебувала в будинку дитини «Берізка» у зв'язку з негайним відібранням, санітарний стан житла - не придатний для проживання та не створено умов для проживання малолітньої дитини.

У відповідності до інформації адміністрації Хмельницького спеціалізованого будинку дитини «Берізка» № 19 від 10.01.2019 року ОСОБА_10, за час перебування дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, її мати ОСОБА_3 не провідала дитину жодного разу, в телефонному режимі не цікавилася, матеріальної допомоги не надавала, листівок та посилок на адресу закладу не надходило.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили факт ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_11.

Згідно довідок-характеристик № 1872 від 03 грудня 2018 року та № 75 від 25 січня 2017 року, виданих Старосинявською селищною радою, про те, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, притягувалась до кримінальної відповідальності, після звільнення з місць позбавлення волі проживає з донькою у батьківському будинку, який потребує капітального ремонту.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Старосинявської районної державної адміністрації Хмельницької області за №41/29-32-4723/2018-р від 11 грудня 2018 року, орган опіки і піклування вважає можливим позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що буде відповідати інтересам дитини.

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_13 пояснила, що протягом двох місяців відповідач ОСОБА_3 проживає у неї, алкоголем не зловживає, не спілкується із особами антисоціальної поведінки, на даний час виготовляється паспорт, відповідач допомагає їй у господарстві, а вона взамін надає їй харчування, одяг, а також вони разом чотири рази відвідували дитину ОСОБА_3 у будинку дитини, дитині передали памперси та печиво, два рази бачились із дитиною через вікно, оскільки ОСОБА_3 ще не має паспорта, вона бажає допомогти ОСОБА_3 покращити умови проживання, відремонтувати будинок, тощо.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Ассамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Виходячи з положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Зокрема, відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Абзацом 2 п. 18 вказаної постанови передбачено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, проаналізувавши матеріали справи, а також враховуючи позицію відповідача, яка бажає змінити своє відношення до виховання дітей, докласти зусиль та створити належні умови для проживання дитини, суд приходить до висновку, що вина відповідача ОСОБА_3 в ухиленні та неналежному виконанні своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини є, однак вважає, що позбавлення батьківських прав є передчасним та вважає за можливе не позбавляти відповідача батьківських прав та попередити про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покласти на Старосинявську районну державну адміністрацію, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням ними батьківських обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Таким чином, взявши до уваги те, що на даний час ОСОБА_3 не створено належних умов для проживання та виховання дитини та з метою захисту інтересів дитини, суд приходить до переконання про необхідність відібрання малолітньої дитини у відповідача та передачу Старосинявській районній державній адміністрації, як органу опіки та піклування.

В силу вимог ч.4 ст.170 СК України при відібранні дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до положень ч.ч.2,3 ст.193 СК України якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню малолітньої доньки, хоча за віком та станом здоров'я є працездатною, тобто має фізичну можливість працювати, отримувати певний матеріальний дохід та має можливість брати участь в утриманні своєї дитини, оскільки інших доказів суду не надано.

Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України (в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи майнові інтереси дитини, а також майновий стан відповідача, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13.12.2018 року, і до досягнення дитиною повноліття, перераховуючи їх на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України, суд, приходить до висновку, що з відповідача на користь держави підлягає стягненню 704, 80 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.1 ст.164, ст.ст. 180 - 183, 191 СК України, положеннями Конвенції про права дитини, ст.ст.9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і покласти на Старосинявську районну державну адміністрацію, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею батьківських обов'язків.

У задоволенні позову Старосинявської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Відібрати у ОСОБА_3 малолітню дитину: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та передати дитину Старосинявській районній державній адміністрації, як органу опіки та піклування.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 грудня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, перераховуючи їх на особистий рахунок дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду або через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Старосинявська районна державна адміністрації, як орган опіки та піклування, місце знаходження: смт.Стара Синява, вул.І.Франка,8, код ЄДПОУ 21316546.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2019 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.