Рішення № 81259930, 18.04.2019, Оболонський районний суд міста Києва

18.04.2019 Справа № 756/8820/18

Унікальний № 756/1424/19

Справа № 2/756/4730/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

18 квітня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Бондаренко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» про захист порушеного авторського права, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача. В обґрунтуванні позову було зазначено, що на обкладинці журналу «Кореспондент» НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2. було опубліковано фрагмент фотографії із зображенням жінки у вінку в національному українському вбранні поряд із написом на російській мові «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Як вказує у позові представник позивача, автором фотографії є етно-фотограф - позивач ОСОБА_1 (творчий псевдонім ОСОБА_1). Фотографія була створена в 2012 р. в рамках фото проекту «Подружки» (частина 4 - ОСОБА_2) 09.11.2012, на персональній веб-сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» в альбомі «Подружки» ІНФОРМАЦІЯ_4 та власному веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_3. Усі авторські права на фотографію належать позивачу, і зі слів представника, вона не надавала жодних дозволів на використання фотографії у журналі «Кореспондент». Крім того, без її згоди фотографія була кадрована та з неї був видалений псевдонім «ОСОБА_1» на польській мові.

Як вказано у позові, засновником та видавцем журналу є відповідач - ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг». 25.05.2018 р. на адресу відповідача була направлена претензія № 68-05/18, яку було отримано 01.06.2018 р., проте відповідь на претензію не надано.

І тому представник позивача просить захистити авторські права ОСОБА_1 шляхом стягнення з відповідача суми 48000 грн., яка розрахована представником із розрахунку 3х10х1600 грн. - мінімальна заробітна плата та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у листопаді 2018 р. надіслав письмовий відзив на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі ст. 52 ч. 2 п. «г» Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Положеннями ч. 2 ст. 11 цього ж Закону встановлено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), як це встановлено ч. 1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно з п. 10) ч. 1 ст. 8 цього Закону і п. 1) ч. 1 ст. 433 ЦК України до об'єктів авторського права належить фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.

Статтею 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст. 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Як встановлено судом, що позивач ОСОБА_1 з 2012 р. має творчий псевдонім «ОСОБА_1» на польській мові та є автором етно фотографій.

Як з'ясував суд, на обкладинці «Кореспондент» НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2. було опубліковано фрагмент фотографії із зображенням жінки у вінку в національному українському вбранні поряд із написом на російській мові «ІНФОРМАЦІЯ_1». Дана фотографія була кадрована та з неї був видалений псевдонім «ОСОБА_1» на польській мові.

За приписами ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор має право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо, а також вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Як з'ясував суд, фотографія була створена в 2012 р. в рамках фото проекту «Подружки» (частина 4 - ОСОБА_2) 09.11.2012, на персональній веб-сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» в альбомі «Подружки» ІНФОРМАЦІЯ_4 та власному веб-сайті - ІНФОРМАЦІЯ_3.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема, піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення. Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, відтворений, розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, як це визначено ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

В свою чергу у відповідності до ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Пленум Верховного Суду України у п. 42 своєї постанови «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» роз'яснив, при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що автором фотографії з зображенням дівчини в українському національному одязі є позивачка і саме її фотографія була використана відповідачем у журналі «Кореспондент».

Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Закону, ст. 440 ЦК України до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Частиною 1 ст. 31 цього Закону передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем не укладався авторський договір, щодо передачі прав на фотографічний твір з зображенням дівчини в українському національному одязі.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені ст. 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені ст. 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених ст. 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав (п. а) ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Так ст.445 ЦК України передбачено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п.п. г) ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при встановленні порушення авторських прав суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав.

Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту (ч. 4 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Як встановив суд, станом на 01.01.2018 р. розмір мінімальної зарплати становить 3723 грн. у відповідності до ст. 8 Закону України «Про держбюджет України на 2018 р.»

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням зазначених вимог Закону та обсягу порушених авторських прав позивача ОСОБА_1 при оформленні обкладинки журналу «Кореспондент» організацією відповідача було використано фотографічний твір з зображенням дівчини в українському національному одязі, а тому суд приходить до висновку про стягнення на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача компенсацію за використаний та розповсюджений без її згоди створений нею фотографічний твір у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати - 3 х 10 х 1600 грн.

Судовий збір необхідно стягнути з відповідача - ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 49, 76-80, 81, ст. 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» (04073 м. Київ, пров. Куренівський 17г, код ЄДРПОУ 04073) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму компенсації в розмірі 48000 грн. за порушення авторського права.

Стягнути з ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» (04073 м. Київ, пров. Куренівський 17г, код ЄДРПОУ 04073) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір 704,80 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення..

Суддя К.А. Васалатій