Рішення № 81258593, 18.04.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/5401/18

Провадження № 2/636/376/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2019 рокуЧугуївський міський суд Харківської областів складі:головуючого - судді Гуменного З.І., секретаря судового засідання Шикової К.Р., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, про визнання права власності на земельну частку (пай), -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в розмірі 3,83 умовних кадастрових гектарів на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, а у разі відсутності – на території інших сільських рад Чугуївського району Харківської області.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він з 23.05.1992 до звільнення за власним бажанням 18.08.1997 працював у КСП «Маяк». При звільненні він не отримав «членської трудової книжки». Заяви про вихід з членів КСП «Маяк» ОСОБА_3 не писав. Інформація про включення позивача до списку Державного акту на право колективної власності на землю по КСП «Маяк» відсутня. Середній розмір земельної частки паю по КСП «Маяк» 3,83 умовних кадастрових гектари. У зв’язку із тим, що він не може отримати правовстановлюючий документ на землю, змушений звернутися до суду.

Представником Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог позивача посилаючись на те, що згідно вимог абз. 1 п. 2 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95, право на земельну частку пай, мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Виходячи зі змісту статей 22, 23 ЗК України та Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/05, право на земельну частку (пай) фізична особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб доданого до Державного акту на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта. Посилався на те, що остаточне право на земельну частку (пай) громадяни-члени КСП «Маяк», включені до списку до державного акта набули з 09.09.1997, а саме: з дати одержання і державної реєстрації вказаного документа, що посвідчує право колективної власності на землю. Позивач вже звільнився за власним бажанням 18.08.1997, тобто, до одержання КСП «Маяк» державного акта на право колективної власності на землю та не надавши належних доказів перебування на цей момент у членах КСП. Представник відповідача вважає, що посилання позивача на те, що він не писав про вихід з членів КСП та наявність копії трудової книжки є неналежним доказом щодо перебування в членах КСП та вказував, що наявність трудових правовідносин з КСП не свідчить про членство в ньому, тому просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представником Головного територіального управління Держгеокадастру в Харківській області надані пояснення на позовну заяву, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що станом на дату отримання КСП «Маяк» державного акту на право колективної власності на землю - 09.09.1997 позивач не працював в КСП та до позовної заяви не надано достовірних доказів того, що він перебував та залишився членом КСП і він не був включений до списку, доданого до державного акту на право колективної власності КСП «Маяк». За умов відсутності трьох складових одночасно, а саме: перебування позивача в членах КСП, отримання підприємством державного акту на право колективної власності на землю та включення особи до списку, доданого до цього акту, позивач не має права на земельну ділянку (пай).

Позивач ОСОБА_3 надав відповідь на відзив, в якій посилався на те, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства. Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконуються його статут. Отже на момент розпаювання землі та отримання КСП державного акту на право колективної власності на землю позивач дійсно являвся членом підприємства та мав право на земельну частку (пай). Крім того, вказував, що відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», невнесення до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

Представником Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області надано заперечення на відповідь на відзив позивача, в якому вказано, що позивач не відповідає вимогам кола осіб, які мають право на земельну частку (пай), оскільки на момент одержання КСП Державного акту, він не перебував у членах КСП «Маяк» та не був включений до списку осіб, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю. Також вважає, що відповідь на відзив, надана позивачем, є необґрунтованою, оскільки позивач неправильно трактує законодавство та використовує норми, які не можуть бути використані в цій справі, у зв'язку із чим просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1О підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити, пояснивши суду, що позивачу нещодавно стало відомо про його порушене право, в зв’язку з чим він і звернувся до суду про поновлення його порушеного права.

Представник відповідача - Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позов, додавши, що підстав, передбачених законом, для задоволення вимог позивача немає та відсутні докази, які б обґрунтовували його.

Представник третьої особи – Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області за довіреністю ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надані заперечення проти позову про відмову у задоволенні позовних вимог. (а.с. 58-61).

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 11 зазначеного кодексу наголошує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 61 ч. 1 ЦПК України зазначає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_5 з 23.05.1992 по 18.08.1997 працював у КСП «Маяк». Згідно наданої копії трудової книжки позивача, він працював на посаді тракториста (а.с. 11-13).

Згідно наданої інформації Міськрайонного управління в Чугуївському районі та м. Чугуєві Головного управління Держгеокадастру Харківської області № 29-20-0.23.071-1803/127-18 від 05.12.2018, Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Маяк» серії ХР-26-00-000951, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 09.09.1997 за № 3; до списку осіб, який є додатком до Державного акту ОСОБА_3 не включений; у Книзі реєстрації сертифікатів відомості на право на земельну частку (пай) запис про реєстрацію сертифікату на ім’я ОСОБА_3 запис відсутній; розмір земельної частки (паю) для члена УЧП «Маяк» в умовних кадастрових на складає – 3,83; розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) проведено, але ОСОБА_3 участь у вказаному розподілі не приймав; в натурі (на місцевості) земельна ділянка взамін земельної частки (паю) належної ОСОБА_3 у КСП не виділялась; відомості щодо виготовлення на ім’я ОСОБА_3О державного акту на право власності на таку земельну ділянку в Управління відсутні (а.с. 14).

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 за №720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної ділянки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Пунктом 2 вищевказаного Указу встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Тому для визнання за особою права на земельну частку (пай), необхідно, щоб:

- особа була членом колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства або пенсіонером, який раніше працював у ньому і залишається членом зазначеного підприємства, кооперативу, товариства;

- особа перебувала у списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року встановлено перелік осіб, які мають право на земельну частку (пай): колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядок; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Позивач у позовній заяві зазначає про те, що був та залишався на час розпаювання членом КСП «Маяк», однак будь-яких доказів на підтвердження членства у КСП не надано. Також, ані позивачем у позовній заяві, ані її представником у судовому засіданні не надано доказів щодо віднесення позивача до осіб, які зазначені у ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», що мають право на земельну частку (пай).

Розпаювання до 1.01.2002р. (до моменту набрання чинності нового Земельного кодексу України) відбувалося відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995р. за №720/95, який передбачав, що право на земельну частку (пай) мали члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 59 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тому, якщо розпаювання відбувалося до набрання чинності закону №1694-VI, тобто до травня 2004р., то право на земельну частку (пай) при паюванні мали лише члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишалися членами зазначеного підприємства.

Отже, позивачем та його представником не доведені обставини щодо членства позивача у КСП «Маяк станом на час розпаювання земель, як однієї із обов’язкових умов передбачених Указом Президента України № 720/95 від 08.08.1995р.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволені позову ОСОБА_3 до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, про визнання права власності на земельну частку (пай) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» в розмірі 3,83 умовних кадастрових гектарів на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, а у разі відсутності – на території інших сільських рад Чугуївського району Харківської області – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –