Рішення № 81254551, 15.04.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1541/18

Провадження № 2/750/694/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

22.02.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки та просить в рахунок погашення заборгованості перед АТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту № 11106442000 від 10 січня 2007 року за основним боргом і процентами в розмірі 22993,78 швейцарських франків та пені за порушення термінів повернення процентів за кредитом в розмірі 15219,76 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 30505Z120 від 10 січня 2007 року, а саме: трьохкімнатну квартиру номер 147, загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Льотна, 41, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10 січня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 11, зареєстрованого в Чернігівському бюро технічної інвентаризації 10 січня 2007 року, номер запису 19143 в книзі 209 та в держаному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16929486, встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності/незалежним експертом та стягнути судовий збір.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору призвело до виникнення заборгованості по сплаті тіла кредиту та пені за порушення термінів повернення процентів та не усунення порушень умов кредитного договору у встановлений строк.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача в судове засідання не з’явилися, до суду подали відзив, в якому просили відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що відповідач не визнає подію укладення з позивачем договору, бо сторони не досягли всіх істотних умов договору, як того передбачає стаття 638 ЦК України та не визнає вчинення банком дії з видачі відповідачу кредитних коштів на суму 42700 швейцарських франків, згідно договору та як похідну – виконання відповідачем зобов’язань перед банком.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

10.01.2007 відповідач уклала з Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11106442000, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 42700,00 швейцарських франків, а відповідач зобов’язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 06.01.2028 та сплачувати протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 7,99%.

З метою забезпечення належного виконання відповідачем умов Договору, 10.01.2007 року сторони уклали договір іпотеки №30505Z120, який було посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира №147, загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Льотна, 41, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10 січня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 11, зареєстрованого в Чернігівському бюро технічної інвентаризації 10 січня 2007 року, номер запису 19143 в книзі 209 та в держаному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16929486.

На підтвердження суми боргу позивач надав розрахунок, яким визначено розмір кредитної заборгованості, заборгованості по процентам та пені. Позивач зазначає (а.с. 37-46 (том 1), що станом на 20.02.2018 року кредитна заборгованість складає 20129,34 швейцарських франків, заборгованість по процентам складає 2864,44 швейцарських франків, заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення процентів складає 15219,79 грн.

На момент укладення договору іпотеки у 2007 році вартість іпотеи становила 221246,00 грн.

За статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 9.1 Договору про надання споживчого кредиту №11106442000 передбачає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим Договором, відшкодування заборгованості за цим Договором проводиться шляхом стягнення з поручителя/гаранта (у разі їх наявності), чи шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним Договором та /або активи (кошти і майно) позичальника на вибір банку.

В пункті 11.1 Договору зазначено, що відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених у п.п.2.3, 4.9, 5.3, 5.5., 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, 9.2, 9.14 цього Договору та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і неусунення Позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення - (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком вважати термін, повернення кредиту таким, що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.

Пункт 11.2 визначає, що зазначене у п. 11.1. Договору повідомлення (вимога) Банку направляється листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється кур'єром на адресу Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору.

Відповідно до пункту 4.2 Договору іпотеки №30505Z120 нерухомого майна (а.с. 32-35) звернення стягнення здійснюється на підставі: або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, або за договором між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Пунктом 4.5 договору визначено, що звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Згідно п. 4.6 договору звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог Іпотекодержателя, здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку".

Одночасно пунктом 5.1 вказаного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на Предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: - передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; - право Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 5.2 визначено, що у разі настання обставин, зазначених в п. 4.1 цього договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом Іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

В повідомленні, про яке йдеться в п. 5.2., Іпотекодержатель зазначає який із способів задоволення вимог Іпотекодержателя, що передбачені ч. 3. ст. З6 Закону України "Про іпотеку", застосовується Іпотекодержателем для задоволення своїх вимог.

У разі застосування передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.2 ч.3 ст. З6 Закону України "Про іпотеку") даний Договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки.

У разі застосування права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки як способу задоволення вимог Іпотекодержателя (абз.3 ч.3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку"), Іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 Закону України "Про іпотеку" і повідомлення, про яке йдеться в п. 5.2., вважається повідомленням Іпотекодавцю про намір укласти, договір купівлі-продажу Предмету іпотеки.

Згідно з частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація прав власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов’язанням: за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем); за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі).

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб’єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов’язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Норма ст. 38 Закону України «Про іпотеку» встановлює, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що вартість предмета іпотеки, а саме: трьохкімнатної квартири №147, загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 42,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Льотна, 41, яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10 січня 2007 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 11, зареєстрованого в Чернігівському бюро технічної інвентаризації 10 січня 2007 року, номер запису 19143 в книзі 209 та в держаному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 16929486, не визначено в установленому порядку і між сторонами відсутня згода щодо ціни продажу предмета іпотеки.

Разом з тим, реєстром кредитних угод щодо яких виконавець надає послуги, спрямовані на сприяння погашенню заборгованості за Договором про надання послуг №3 від 26.09.2012 року станом на 16.03.2017 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 становить основний борг 19951,06 швейцарських франків, борг за відсотками 0,00 швейцарських франків, борг по комісіям 0,00 швейцарських франків, прострочена ОБ 0,00 швейцарських франків, прострочені відсотки 1346,79 швейцарських франків, прострочена комісія 0,00 (а.с. 16 т. 2).

Враховуючу, що позивачем не було надано доказів щодо направлення листа претензії, в якій банк попереджав про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, яку відповідач ОСОБА_1 отримала 10.01.2007 року, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 18.04.2019.

Суддя Л.В. Карапута