Вирок № 81254196, 18.04.2019, Ренійський районний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 510/670/18

Провадження № 1-кп/510/131/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2019 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретарів - Занфір О.В., Терещенко С.М.,

прокурорів - Завальнюк Д.В., Бовкунов І.Ю., Станєв А.І., Кузнецов С.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника потерпілої сторони - Арабаджи С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рені Одеської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160400000021 від 18.01.2018 р. за обвинуваченням:

1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Київського районного суду м. Одеса від 30.05.2012 року за ч.2ст.186 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, звільнений 14.03.2014 року у зв`язку з його відбуттям;

2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Рені Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України не маючого судимостей,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Приблизно о 10:00 год. 15.01.2018 р., більш точний час не встановлений, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 , діючи з корисливого мотиву, спрямованого на викрадення чужого майна, яке знаходяться на території колишнього Ренійського хлібозаводу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_3 , зі сторони вул. Залізнична перестрибнули через паркан, тим самим проникли на територію вказаного хлібозаводу. Далі, знаходячись на території колишнього Ренійського хлібозаводу, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи, згідно досягнутої домовленості, через незаперті металеві двері проникли в середину приміщення гарячого цеху, підлога якого викладена металевими (чавунними) плитками. Перебуваючи в приміщенні вказаного цеху, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , переконались у відсутності сторонніх осіб, які могли б помітити та перешкодити їх злочинному наміру, за допомогою відрізків арматури, які знайшли в приміщенні цеху, стали відбивати з полу чавунні плитки розміром 40х40 см., вартістю, згідно товарознавчої експертизи 192 грн. за одну плитку. В цей час до приміщенні цеху підійшов ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зрозумівши, що їх злочинні дії викрито, з метою уникнення відповідальності запропонували ОСОБА_4 , щоб останній дозволив їм закінчити скоєння крадіжки металевих (чавунних) плиток з приміщення гарячого цеху, за що пообіцяли дати йому частину від вартості викраденого майна. ОСОБА_4 , перелякавшись та побоюючись за своє здоров`я та життя у випадку відмови від вказаної пропозиції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так як останні були ним застигнуті на місці злочину, погодився на їх пропозицію, хоча жодного наміру на змову з ними не мав, так як одразу ж повідомив про факт вчинення злочину своєму батькові. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , усвідомлюючи для себе, що ОСОБА_4 дав згоду на викрадення металевих (чавунних) плиток з приміщення гарячого цеху, переконавшись у відсутності перешкоди у вигляді сторонніх осіб, продовжили свою злочинну діяльність, направлену на таємне викрадення шляхом демонтування металевих (чавунних) плиток. В подальшому, за допомогою капронових мішків, які ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайшли в приміщенні цеху, за декілька разів перенесли викрадені металеві (чавунні) плитки з місця викрадення до паркану у кількості приблизно 24 штук та перекинули їх через паркан на вул. Залізнична в м. Рені та самі перелізли на вказану вулицю. Надалі, за допомогою саморобної тачки, яку ОСОБА_2 , взяв у своєї знайомої, вони удвох завантажили викрадену плитку в тачку і відвезли на пункт прийому брухту чорних металів в м. Рені та здали приймальнику. Після цього, в цей же день, приблизно о 12:00 год., більш точного часу не встановлено, продовжуючи єдиний умисел, направлений на викрадення металевих (чавунних) плиток, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 аналогічним способом проникли до вказаного приміщення гарячого цеху, демонтували таким же способом приблизно 26 металевих (чавунних) пліток та за декілька разів за допомогою капронових мішків перенесли їх до вказаного паркану, перекинули на вул. Залізнична в м. Рені. Далі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самі перелізли через паркан, завантажили викрадену плитку в тачку і відвезли на пункт прийому брухту чорних металів, яку здали приймальнику. В результаті злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спричинили представнику потерпілої сторони, ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на суму 9 600 грн. викравши у нього металевих (чавунних) плиток загальною кількістю 50 штук.

У судовому засіданні, обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , винними себе визнали у повному обсязі, визнали всі фактичні обставини, які їм пред`явлено у обвинуваченні, не заперечували проти таємного викрадення чужого майнау представника потерпілої сторони, за вищевикладених обставин. У скоєному, розкаюються.

Представник потерпілої сторони, ОСОБА_3., надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку про дослідження письмових доказів у справі у повному обсязі.

Так, окрім повного визнання обвинуваченими своєї вини в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) у потерпілої сторони, також підтверджується: заявою представника потерпілої сторони від 17.01.2018 р.; відповідними належними, передбаченими діючим кримінально-процесуальним законодавством письмовими доказами, зокрема - протоколом огляду місця події із фото-таблицями від 17.01.2018 р.; протоколом добровільної видачі від 19.01.2018 р.; заявою ОСОБА_6 із фото-таблицями; протоколом огляду предмету від 26.01.2018 р. саморобної тачки шириною 70 см., довжиною 100 см., що не заперечувалось обвинуваченим в ході досудового розслідування та судового розгляду, яка постановою від 26.01.2018 р. була визнана речовим доказом, долучена до кримінального провадження та передана власнику; висновком експерта по товарознавчої експертизі від 29.01.2018 р., якою підтверджена вартість викраденого майна; протоколом проведення слідчого експерименту від 23.02.2018 р. із фото-таблицями.

Таким чином, суд вважає, що докази в кримінальному провадженні є належними, допустимими та достовірними, не протирічать один одному та встановленим судом обставинам справи, а в цілому в їх сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для постановлення обвинувального вироку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в пред`явленому їм обвинуваченні, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , суд кваліфікує за ч.3ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.3ст.185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у інше приміщення.

Призначаючи вид і міру покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму ВС України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання, суд враховує: характер, обставини, тяжкість та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, визнання обвинуваченими вини та каяття, суму збитків, їх повне відшкодування на стадії досудового розслідування, відсутність матеріальних претензій у представника потерпілої сторони; обставини, які характеризують осіб обвинувачених, їх сімейний та матеріальний стан, характеристики за місцем проживання, досудову доповідь органу з питань пробації відносно обвинувачених, де вказано, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб оцінюються як високі, також вказано, що якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на правопорушників виконання обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до положень ст.66 КК України, як обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до положень ст.67 КК України, як обставини, що обтяжують покарання: обвинуваченого ОСОБА_2 є рецидив злочину; обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевказаних обставин в їх сукупності, при призначення покарання суд приходить до висновку, про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України, що буде достатнім для попередження нових кримінальних правопорушень.

Завдану матеріальну шкоду ТОВ «Арабаджи С.Г.» на суму 9 600 грн., відшкодовано у повному обсязі на досудовому розслідуванні. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_2 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком - 2 (два) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3ст.185 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_1 ст.75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком - 2 (два) роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Речові докази: саморобну тачку: шириною 70 см., довжиною 100 см., яка здана на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити зберігачу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя І.Д. Бошков