Рішення № 81252528, 17.04.2019, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 17.04.2019

Справа № 501/323/19

2/501/713/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Петрюченко М.І.,

за участю секретаря - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, місцезнаходження м. Чорноморськ Одеської області, проспект Миру, буд. 33

до

відповідачів

1 ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації) АДРЕСА_1

2 ОСОБА_2 , місце проживання невідоме, реєстрація відсутня

третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, місцезнаходження м. Чорноморськ Одеської області, проспект Миру, буд. 33

предмет та підстави позову: про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей, передання дітей для вирішення питання про форму їх подальшого влаштування,

учасники справи - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. 01 лютого 2019 року представник виконавчого комітету Чорноморської міської ради (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей, передання дітей для вирішення питання про форму їх подальшого влаштування.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначена сім`я є малозабезпеченою, перебувала в скрутному матеріальному становищі, батько дітей не надавав будь-якої допомоги на утримання дітей, крім того була заборгованість по комунальним платежам, яка призвела до відключення світла та водопостачання, умови проживання сім`ї були визнані незадовільними. Для забезпечення допомоги сім`ї Поречної інформація була направлена до Чорноморського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Малолітні діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були поставлені на профілактичний облік в службі у справах дітей, як такі, що опинилась в складних життєвих обставинах. Їх мати ОСОБА_1 була попереджена про наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків щодо дітей. Крім того, були вжиті всі можливі заходи для вирішення життєво важливих питань родини ОСОБА_1.: надана матеріальна допомога від Чорноморської міської ради в сумі 8 тис. грн., гуманітарна допомога, забезпечено тверде паливо на зимовий період.

Незважаючи на всі зусилля, ОСОБА_1 не скористалася можливістю змінити своє життя та належним чином виконувати батьківські обов`язки. 03 грудня 2018 року малолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були знайдені на вулиці та влаштовані представниками сектору ювенальної превенції Чорноморського відділення поліції до притулку для дітей «Світанок» служби у справах дітей Одеської ОДА, як діти залишені без батьківського піклування. За час перебування дітей у притулку мати навідала їх лише 3 рази. Спеціаліст служби у справах дітей в телефонній розмові повідомив батькові дітей ОСОБА_2 , що дівчатка перебувають у притулку, він відмовився забрати їх в свою сім`ю, але один раз навідав їх у притулку разом з бабусею.

За інформацією лікаря - нарколога від 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 була поставлена на облік, у зв`язку із зловживанням алкогольними напоями, пройшла лікування, за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується негативно, вона неодноразово починаючи з 2015 року притягувалася до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини було прийнято рішення про направлення до Іллічівського міського суду позовної заяви про позбавлення гр. ОСОБА_1 батьківських прав щодо її дітей, взв`язку із чим позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав щодо їх малолітніх дітей.

3. Відповідачі були належним чином сповіщені про день і час судового розгляду справи, однак до суду не з`явилися, будь-які пояснення та заяви до суду не надавали.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представники позивача та третьої особи надали до суду заяви про розгляд справи по суті без їх участі, просили проводити судове засідання без їхньої участі, не заперечували проти заочного розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явилися без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

7. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 8, 9) ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Їх батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

8. Згідно із наказом служби у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області №28 від 24 жовтня 2018 року та №29 від 24 жовтня 2018 року малолітіх ОСОБА_3 та ОСОБА_7 постановлено на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах (а.с.17, 18).

9. Відповідно до висновку виконавчого комітету Чорноморської міської ради як органу опіки та піклування, №1-17-191 від 19 березня 2019 року (а.с.66-67), доцільно позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Оцінка Суду.

А . Щодо позбавлення батьківських прав.

10. В даній ситуації Суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у СК: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

11. Для Суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідачів відбувається втручання в їх право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітніх дітей не розлучатися з батьками і врахування при цьому "якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

12. Досліджуючи правомірність втручання в право відповідачів на сімейне життя, Суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

13. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами СК (статті 164-167).

Зокрема, відповідно до статті 164 СК батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (пункт 2 частини першої).

Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідачів має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

Так само, Суд знаходить, що втручання у право відповідачів спрямоване на захист „прав і свобод" малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, в даному випадку при втручанні у право відповідачів вимоги статті 29 Декларації щодо законності та мети втручання дотримані.

14. Судом за обставинами справи встановлено, що відповідачкачі практично весь час з моменту народження дітей, їх життям не цікавляться, участі у їх вихованні не приймають, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їхнього внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними належного виховання, що свідчить про ухилення ними від виконання своїх батьківських обов`язків. Вказані обставини, виходячи із положень статей 164-167 СК, є підставою для позбавлення батьківських прав.

15. Проте, в цій ситуації Суду залишається дослідити найважливіше і найскладніше питання наскільки позбавлення батьківських прав буде відповідати інтересам малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і чи не має в даному випадку підстав для попередження відповідачів щодо зміни свого відношення до виховання дітей без позбавлення батьківських прав (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

16. Отже, згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Європейський Суд в своїй прецедентній практиці виробив дві умови, які необхідно враховувати при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (наприклад див. пункт 100 рішення у справі „Мамчур проти України".

17. Повертаючись до обставин даної справи та оцінюючи проблему забезпечення як найкращих інтересів малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Суд підкреслює, що з огляду на те, що розлучення з батьками надає тяжкий вплив на дітей, таке розлучення повинно проводитися лише в крайньому випадку, наприклад коли існує небезпека неминучого заподіяння дитині шкоди або в інших необхідних випадках; розлучення не повинно проводитися, якщо дитина може бути огороджена від розлучення за допомогою менш радикальних заходів. Перш ніж вдатися до розлучення, держава повинна надати батькам сприяння у виконанні ними своїх батьківських обов`язків і відновити або зміцнити здатність сім`ї піклуватися про свою дитину, за винятком тих випадків, коли розлучення необхідне в інтересах захисту дитини. Матеріальна скрута не можуть служити виправданням для розлучення дитини зі своїми батьками.

В ситуації, що розглядається розлучення відповідачів з дітьми в першу чергу відбулось, ще на початку народження дітей при ініціативі позивачів, які протягом тривалого часу не виявили бажання вчинити будь-які дії пов`язані з відновленням свого зв`язку із дітьми. Навіть в період після проведення підготовчого судового засідання і до судового розгляду відповідачі жодним чином не продемонстрували Суду свого бажання в поновленні сімейних стосунків з дітьми і в такій ситуації на думку Суду без бажання відповідача держава позбавлена можливості посприяти їй у виконанні ними своїх батьківських обов`язків.

Також, важливим для Суду є те, що при позбавленні батьківських прав відповідачів, відносини, які склались між ними і дітьми не зміняться в бік розлучення батьків з дітьми, які разом не проживають майже з самого народження.

Так само, позбавлення батьківських прав змінить ситуацію в бік поліпшення піклування про малолітніх дітей, що як наслідок буде сприяти захисту інших прав дітей.

Отже, Суд зауважує, що в даних правовідносинах позбавлення батьківських прав буде сприяти інтересам малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і в подальшому зможе гарантувати повну та ефективну реалізацію прав дітей.

18. Крім того, Суд звертає увагу, що взаємовідносини між дітьми та батьками склались таким чином, що діти протягом більшого періоду свого життя проживають окремо від батьків а тому в даній ситуації Судом будуть враховані "інтереси дитини" в широкому розумінні на поняття сім`ї (включаючи біологічних батьків) (стаття 5 Конвенції про права дитини).

19. Суд повторює, що важливим в даній ситуації є те, що позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у батьків, оскільки вони з ними не проживають протягом тривалого часу, так само даний захід не виключає можливість побачення батьків зі своїми дітьми.

Тобто, позбавлення батьківських прав відповідачів фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між батьками та дітьми.

Окремо Суд наголошує, що застосовуваний захід не є виключно безстроковим і відповідачі мають право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку передбаченому СК (стаття 169) поновити себе у батьківських правах.

20. В даних правовідносинах Судом були створені передумови для дотримання процедури вирішення питання про втручання в право відповідачів в їхнє сімейне життя та при визначенні „якнайкращих інтересів дитини".

Зокрема, враховуючи складність питання, що розглядається було призначено підготовче судове засідання, в яке були викликані всі сторони, була забезпечена участь в розгляді справи органів опіки та піклування, які мали можливість перевірити умови проживання дітей, питання вирішувалось з наданням можливості відповідачці, як висловити свою думку, так змінити своє відношення до виховання дитини.

21. Отже, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, Суд розцінює як ухилення від виховання дітей відповідачем, свідомого нехтування нею своїми обов`язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення батьківських прав.

Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідачі можуть бути позбавлені батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції і в такому випадку Судом на перше місце ставляться „якнайкращі інтереси дітей", оцінка яких включала в себе оцінку і знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення в даному випадку стосовно даної особи

.Б . Щодо стягнення аліментів.

22. Згідно із частиною другою статті 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У зв`язку із чим, відповідно до статті 182 СК, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дітей, стан здоров`я та матеріальне становище відповідачів, Суд знаходить підстави для стягнення з відповідачів аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі передбаченому діючим законодавством України, але не менше ніж 50%: прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до їх повноліття, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом, тобто з 01 лютого 2019 року, що є необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дітей.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

23. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжного доручення №6 від 28 січня 2019 року (а.с.1) позивачем сплачено 1921 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів у зв`язку із задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов виконавчого комітету Чорноморської міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа - служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей, передання дітей для вирішення питання про форму їх подальшого влаштування- задовольнити повністю.

2.Позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3.Стягнути аліменти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь виконавчого комітету Чорноморської міської ради, як органу опіки та піклування, у розмірі 1/3 частини усіх видів прибутків, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду з 01.02.2019 року і до досягнення повноліття молодшою дитиною ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

4.Стягнути аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь виконавчого комітету Чорноморської міської ради, як органу опіки та піклування, у розмірі 1/3 частини усіх видів прибутків, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з дня подачі позову до суду з 01.02.2019 року і до досягнення повноліття молодшою дитиною ОСОБА_10 до ІНФОРМАЦІЯ_6.

5.Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць, відповідно до вимог ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України.

6.Передати малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконавчому комітету Чорноморської міської ради, як органу опіки та піклування для вирішення питання про форму його подальшого влаштування.

7.Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ,на користь виконавчого комітету Чорноморської міської ради (68003, Одеська область, м.Чорноморськ, проспект Миру, 33, ідентифікаційний номер 04057043 ) сплачений при подачі позову до суду судовий збір по 960,50 грн. з кожного.

8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

9. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

10. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

11. Повний текст рішення складено 17 квітня 2019 року.

Суддя Іллічівського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко