Постанова № 81250524, 17.04.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2104/19 Провадження № 3/500/625/19

У К Р А Ї Н А

П О С Т А Н О В А

про направлення протоколу для належного оформлення

17 квітня 2019 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі судді Волкова Ю.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні

ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уродженця с. Кислиця, Ізмаїльського району, Одеської області, громадянин України, , працюючого рибалкою в АРК «Придунайська Нива», депутатом Кислицької сільської ради, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно даним протоколу про адміністративне правопорушення № 207 від 20.03.2019 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області VІІ скликання, тобто депутатом місцевих рад, який відповідно до п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування та відповідальності за корупційні правопорушення, навмисно порушив ч. 1 ст. 45 Закону, а саме несвоєчасно, без поважних причин, подав 04.04.2018 року щорічну електронну декларацію осіб уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Опрацюванням відомостей з реєстру, встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію за 2017 рік лише 04.04.2018 року, а не до 01.04.2018 року, як того вимагає Закон та Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 959/29089, та порушив вимоги фінансового контролю, а саме несвоєчасно та без поважних причин, подав декларацію за 2017 рік.

Поважних причин несвоєчасного подання щорічної електронної декларації - не встановлено.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення є Кислицька сільська рада Ізмаїльського району Одеської області - 68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова , 80 .

Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 08:18 годин 04.04.2018 року, коли ОСОБА_1 у порушення строку встановленого ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно подав декларацію до НАЗК.

Датою виявлення адміністративного правопорушення. Пов`язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання і ознайомлення з протоколом особи, а саме 20.03.2019 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, клопотань про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення без його участі не надавав також клопотання про перенесення засідання не надавалось.

До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч. 1 КУпАП, тобто несвоєчасне подання електронної декларації, додаються: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , витягом з сайту НАЗК, скрін-шотом подачі декларації ОСОБА_1 , лист НАЗК № 07-530 від 27.04.2018 року, про періоди неналежного функціонування ІТС реєстру.

Як вбачається з витягу сайту НАЗК, ОСОБА_1 подав відповідну декларацію особи за 2017 рік, лише 04.04.2018 року, тобто з порушення строку подачі декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII (далі - Закон) Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону до повноважень національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього закону декларацій та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

З матеріалів адміністративного провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась працівниками ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 При цьому в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше.

Між тим, згідно з ч. З ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов`язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п`яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.

Відповідно до п. 1, п. п. 1 п. З, п. 5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).

Згідно п. п. 2-5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб`єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Відповідно до п. 2 розділу II Порядку питання про складення та направлення до суду протоколу про адміністративне правопорушення та щодо складення припису стосовно притягнення суб`єкта декларування до встановленої законом відповідальності вирішується Національним агентством у визначеному законодавством порядку.

Протоколи про адміністративні правопорушення складаються уповноваженими особами Національного агентства, визначеними відповідно до статті 13 Закону (п. 2 розділ II Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції - Рішення НАЗК № 5 від 09.06.2016 року). Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про запобігання корупції» уповноваженими особами Національного агентства є Голова та члени Національного агентства, а також уповноважені Національним агентством посадові особи. При цьому, необхідно окремо звернути увагу на те, що перелік уповноважених НАЗК посадових осіб, в значенні ст. 13 Закону, визначений Рішенням НАЗК № 9 від 11.08.2016 року «Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції», який було актуалізовано (внесено зміни) Рішенням № 247 від 23.06.2017 року. Вказаним переліком визначений перелік посадових осіб відповідно до кожного регіону (м. Київ, Східний регіон, Центральний регіон, Південний регіон тощо). Відповідно до ч. 1 Закону спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до п 11 розділу II вказаного Порядку Протокол про адміністративне правопорушення виноситься з урахуванням вимог абзацу першого пункту 12 цього розділу на розгляд Національного агентства, яке приймає рішення про направлення протоколу про адміністративне правопорушення до суду. Відповідно до п. 12 Протокол про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 172-4-172-9 КУпАП, разом із копією рішення Національного агентства та іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

Отже, з системного аналізу вище зазначених положень діючого законодавства вбачається алгоритм виявлення корупційних правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності. Зокрема, контроль та перевірка декларацій належить до компетенції НАЗК. При цьому, законодавець в ст. 49 Закону застережує, що, наприклад, державний орган, в якому працює суб`єкт декларування, зобов`язаний перевіряти факт подання ним декларації та повідомляти національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Після отримання повідомлення НАЗК перевіряє наявність факту несвоєчасного подання декларації, та у випадку підтвердження такого факту письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку. Потім уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення, який в подальшому виноситься на розгляд Національного агентства, яке, в свою чергу, приймає рішення про направлення його до суду. Протокол про адміністративне правопорушення, разом із копією рішення Національного агентства та іншими матеріалами, у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

За обставинами даної справи, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 172-6 КУпАП, не містять належного підтвердження дотримання вище відображеного законодавчого алгоритму (порядку) виявлення правопорушення, а також складення та оформлення матеріалів щодо притягнення суб`єкта декларування до відповідальності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Прокурор Іоржев Ю.Б, підтримав думку про направлення матеріалів для належного оформлення.

Таким чином, оскільки за встановленими обставинами справи не виявляється належним чином встановити дотримання спеціально уповноваженим органом процедури щодо виявлення правопорушення суб`єктом декларування, складення протоколу та оформлення матеріалів щодо притягнення до його відповідальності, суд на підставі п. 2ч. 1 ст. 278 КУпАП вважає за необхідне повернути матеріали справи до органу, який склав протокол, на дооформлення.

Керуючись ст.ст.256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. І ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 направити до Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на дооформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду Ю.Р.Волков