Рішення № 81250193, 18.04.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1366/19

Провадження № 2-а/484/44/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2019 року Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області Осипової Юлії Вікторівни; третя особа - Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення НК № 141199 від 15.03.2019 р.

В обґрунтування своїх тверджень у позові вказав, що даною постановою його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення п.п.17.1 ПДР України - рух по смузі для маршрутних транспортних засобів.

Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а дану постанову він вважає незаконною та такою що підлягає скасуванню виходячи з нижченаведеного.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.

Діяння повинне бути винним, а саме суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності.

Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.

ОСОБА_1 . вважає, що в його діях, які кваліфікуються за ч. 3 ст. 122 КУпАП, відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб`єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушенні. Винних дій він не вчиняв, оскільки вимушено виїхав на смугу призначену для руху маршрутних транспортних засобів, об`їжджаючи пошкоджене дорожнє полотно.

При повороті з вулиці Лягіна на вулицю Велику Морську, на дорозі була велика вибоїна, упевнившись у відсутності перешкод (зокрема маршрутних транспортних засобів), він тимчасово виїхав на вищезазначену смугу для об`їзду пошкодженого дорожнього покриття.

В цей же час, його зупинив інспектор поліції і повідомив про те, що він виїхав на смугу призначену для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 17.1 ПДР України, на що той пояснив про причини виїзду на вищевказану смугу.

Інспектор поліції, незважаючи на його пояснення, порахував цей вимушений виїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів за адміністративне правопорушення та наклав адміністративне стягнення.

Таким чином, в його діях відсутня суб`єктивна сторона (умисел або необережність) складу правопорушення передбаченого ч.3.ст 122 КУпАП.

Крім того слід врахувати те, під час складання оскаржуваної постанови інспектору поліції неодноразово заявлялось про категоричну незгоду із вчиненням інкримінованого правопорушення та про намір його оскарження.

Однак, всупереч його заявам, замість складання передбаченого чинним законодавством протоколу, як того вимагає стаття 258 КУпАП, інспектором поліції було винесено постанову без зазначення жодного доказу вчинення ним інкримінованого правопорушення.

Оскаржувана постанова не містить посилань на перелічені ст. 251 КУпАП докази вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Також, звернув увагу на те, що у порушення вимог глав 17 та 22 КУпАП поліцейським протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відразу була винесена постанова, хоча позивач не погоджувався з допущеним правопорушенням.

Таким чином, інспектор не мав права на місці вчинення адміністративного правопорушення виносити оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 141199, за якою його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно статті 7 КУпАП: ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку встановленому законом. Провадження по даних справах здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно з статтею 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне порушення, підлягає відповідальності на підставі закону. А тому позивач не може бути притягнений до відповідальності, оскільки його дії не були зумисними, а були скерованими виключно на забезпечення безпеки.

04.04.2019 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому він зазначив, що під час патрулювання 15.03.2019 року інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції Осиповою Ю.В., було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій автомобіля Volkwagen Passat з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, проігнорувавши дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» Додатку 1 ПДР, виїхав на вул. В. Морська та продовжив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів.

Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Після чого інспектор Осипова Ю .В. , підійшла до водія, ким виявився

ОСОБА_1 , належним чином представилась, пояснила суть правопорушення,

причину та підставу перевірки документів та попросила пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу інспектора та надав документи для перевірки.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог

дорожнього знаку 5.11 Додатку 1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача.

Після чого водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор Осипова Ю.В. винесла постанову та наклала стягнення на позивача в розмірі 510 (п`ятистам десяти) гривень, відповідно до санкції статті.

Згідно зі ст. 285 КУПАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, та під підпис вручено її копію.

Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень.

Аналізуючи рапорт інспектора та адміністративну позовну заяву позивача ОСОБА_1 , встановили, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем рухався по вулиці Лягіна від вулиці Нікольської в напрямку вулиці Потьмкінська та на перехресті вулиці Лягіна з вулицею В.Морська здійснив поворот праворуч виїхавши на вулицю В.Морська та продовжив подальший рух в напрямку вулиці Пушкінська по смузі для руху маршрутних транспортних засобів. Після чого водій з вулиці В.Морська повернув на вулицю Декабристів, де був зупинений екіпажем патрульної поліції.

Водію ОСОБА_1 відповідно до законодавства було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На відеозаписі 20190315202918000244, інспектор ознайомлює позивача з його правами, також на 00:30 хв., водій просить пробачення у інспектора за вчинене порушення ПДР та виявляє бажання сплатити штраф на місці розгляду справи.

На відеозаписі 20190315202932000245, 01:30 хв., водій ОСОБА_1 , запевняє інспектора, що надалі буде пильніше дивитися за дорожніми знаками та виконувати їх вимогу. Також на вказаному відеозаписі зафіксовано, що водій згідно зі ст. 285 КУпАП ознайомлюється зі змістом винесеної Постанови, та під підпис отримує її копію.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.3 б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до Додатку 1 ПДР України, дорожній знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами.

Відповідальність за порушення вимог дорожнього знаку 5.11 передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень.

Позивач стверджує, що патрульним поліцейським повинен був бути складений протокол про адміністративне правопорушення. Однак, можливість виносити постанови за ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена ч. 2, 3, 5 ст. 258 КУпАП та п. 4 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395.

З чого можна зробити висновок, що патрульний правомірно виніс Постанову, і не повинен був складати протокол, навіть у разі оскарження правопорушення та стягнення.

Щодо розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення. Позивач стверджує, що розгляд справи на місці вчинення правопорушення без підготовки є суттєвим порушенням чинного законодавства. Зазначене вище спростовується такими нормативно-правовими актами: п. 1 Розділу III Інструкції, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення; ч. 2 ст. 258 КУпАП, передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні; враховуючи вищевикладене, на підставі п. 2.3 Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року 5-рп/2015, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Позивач вказує, що інспектор не повно дослідив обставини справи, а саме, не надав належної оцінки поясненням водія, щодо наявності на дорозі перешкоди у вигляді ями.

Відповідно до п. 5 Розділу III Інструкції, та ст. 33 КУпАП, інспектор патрульної поліції врахував всі необхідні обставини при розгляді справи, та виніс Постанову відповідно до чинного законодавства, а те, що особа не визнає факту правопорушення чи свою вину, не звільняє її від притягнення до відповідальності у випадку її об`єктивної винуватості.

Відповідно до ст. 251 КУпАП. доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначив, що у справах про адміністративні правопорушення характерним є специфічний вид доказу - безпосередні спостереження осіб, уповноважених на складання протоколу (винесення постанови) про адміністративне правопорушення і на проведення адміністративного розслідування, які фіксуються, оскільки в адміністративному юрисдикційному процесі використання таких доказів забезпечує його оперативність. Без них працівникам патрульної поліції було б набагато складніше виконувати свої правоохоронні функції та своєчасно впливати на винних.

Оцінку доказів інспектором було здійснено на підставі ст. 252 КУпАП, а саме - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стороною відповідача були надані до суду докази по справі, відеозапис з нагрудного відео реєстратору, письмове пояснення інспектора. Аналізуючи пояснення інспектора, прийшов до висновку про те, що пояснення повністю збігаються з відеозаписом з нагрудного відео реєстратору, винесеною постановою, а отже, є стабільними та об`єктивними, тому пояснення необхідно вважати видом письмово доказу. Наголосив, що дана позиція відповідача збігається з висновками колегій суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у справах № 488/1360/16-а, № 487/5095/16-а, № 489'487/16-а. № 490/6885/16-а, №487/5863/16-а.

На підставі ст.ст. 262-263 КАС України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатками.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити у задоволені позову та додав відеозапис з фіксацією порушення ПДР.

Дослідивши матеріали справи, відзив на позов та відеозапис, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2019 р. відносно позивача ОСОБА_1 була винесена постанова про адміністративне правопорушення НК № 141199 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП (рух по смузі для маршрутних транспортних засобів) та накладено штраф у розмірі 510 грн. за порушення вимог п. 5.11 ПДР України.

По суті та обставинам правопорушення у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 15.03.2019 р. приблизно о 14.40 год. рухався на своєму автомобілі Volkwagen Passat з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, проігнорувавши дорожній знак НОМЕР_2 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» Додатку 1 ПДР, виїхав на вул. В. Морська та продовжив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставини вчинення даного правопорушення повністю викладені в постанові про адмінправопорушення НК № 141199 від 15.03.2019 року, є об`єктивні і вказують на вчинення адміністративного правопорушення. Дане також підтверджується письмовими поясненнями та фотоматеріалами наданими інспектором.

З відеозапису 20190315202918000244, вбачається, що позивач під час складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення свою провину визнав.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що в даному випадку заявлені вимоги про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведене, а також особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, незначний характер даного правопорушення, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Інспектора 2 взводу 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївськійі області Осипової Юлії Вікторівни (вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв); третя особа - Управління патрульної поліції в Миколаївській області (вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв, ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення НК № 141199 від 15.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП - провадженням закрити, у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: