Вирок № 81248503, 17.04.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/176/18

номер провадження 1-кп/368/26/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді: Закаблук О.В.

При секретарі: Салій Я.С.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017110190000667 від 14.12.2017 року відносно обвинуваченого:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимого:

- 27.03.2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 11.06.2014 року згідно ухвали Апеляційного суду Київської області засуджений за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 29.12.2015 року на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, та направлено на відбування покарання за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року у виді 1 року обмеження волі, звільнений 16.01.2017 року по закінченню строку покарання з Ірпінського виправного центру № 132, -

- який обвинувачується у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України -

з участю сторін кримінального провадження:

- сторона обвинувачення:

прокурор: Вдовенко Л.М.

Курінний С.О.

Турчин С.О.

Потерпілий: ОСОБА_4

- сторона захисту:

- обвинувачений: ОСОБА_1

- захисник: адвокат Лисюк О.В.

Інші учасники процесу:

Свідки: ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 станом на час вчинення злочинів, а саме, станом на грудень 2017 року мав збіг тяжких сімейних обставин, - відсутність сім»ї, відсутність постійного місця проживання.

Так, 11.12.2017 року близько 17 год. обвинувачений ОСОБА_1 проходив по вул. Володимира Великого м. Кагарлик Київської області в пошуках домоволодіння для ночівлі.

Коли обвинувачений ОСОБА_1 проходив повз домолодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, у нього виник прямий, визначений умисел не незаконне проникнення до вищевказаного житла та володіння особи, яке належить на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_4

Далі, реалізуючи свій прямий, визначений умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, обвинувачений ОСОБА_1 підійшов до домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, яке огороджене парканом, та яке належить потерпілому ОСОБА_4, де, в порушенням вимог основного Закону, а саме, - ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканність житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлено, та, впевнившись у відсутності володільця домоволодіння шляхом візуального огляду, та тому, що за його діями ніхто із третіх осіб не спостерігає, відповідно, впевнившись у відсутності перепон до вчинення злочину, при цьому, не маючи дозволу власника на знаходження, і пересування по території зазначеного домоволодіння, через незачинену хвіртку проник на територію вказаного огородженого домоволодіння, чим вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто порушив гарантоване право власника, - потерпілого ОСОБА_4 на недоторканість його володіння, яке гарантоване потерпілому положеннями ст. 30 Конституції України.

Далі, продовжуючи свої умисні протиправні дії, які були спрямовані на незаконне проникнення до житла, обвинувачений ОСОБА_1 підішов до вхідних дверей будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3, де, використовуючи фізичну м»язову силу, шляхом злому навісного замка незаконно проник до вищевказаного житлового будинку, таким чином вчинив незаконне проникнення до чужого житла, порушивши право власника на недоторканість житла, де здійснив ночівлю.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, - як вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у незаконному проникненню до житла та іншого володіння особи.

Далі, обвинувачений ОСОБА_1, не маючи на це дозволу власника, - потерпілого ОСОБА_4, здійснив ночівлю в даному домоволодінні.

Відповідно, 12.12.2017 року, після здійснення незаконної ночівлі, обвинувачений ОСОБА_1, перебував в житловому будинку (житлі), яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, та яке належить на праві приватної власності потерпілому по даному кримінальному провадженню, - ОСОБА_4, де, близько 10 год. у обвинуваченого ОСОБА_1 виник прямий, (на викрадення), не визначений (щодо виду, кількості, якості, вартості, тощо), умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з вищевказаного домолодіння з метою незаконного збагачення за рахунок його подальшого продажу.

Далі, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, ( на час вчинення даного злочину обвинувачений мав не зняту та непогашену судимість на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 29.12.2015 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України), викрав з вищевказаного будинку електричний шуруповерт торгової марки «Брест - БСШ - 900» вартість якого згідно з висновком експерта НДЕКЦ МВС України № 12-4/1804 від 15.11.2018 станом на 11.12.2017 становить 618 грн. 09 коп.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, обвинувачений ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів, для їх подальшої здачі на пункт прийому металобрухту, та, які знаходилися на території домоволодіння, вийшов з будинку.

На території домоволодіння (на території огородженого двору) обвинувачений ОСОБА_1 виявив та викрав металеву трубу, - довжиною 3 метри, діаметром 50 мм, товщиною металу 2 мм, з чорного металу (як металобрухт), вартість якої згідно з висновком експерта НДЕКЦ МВС України № 12-4/1804 від 15.11.2018 станом на 11.12.2017 встановити не вдалося.

Далі, обвинувачений ОСОБА_1 з викраденим майном, а саме, - електричним шуруповертом торгової марки «Брест - БСШ - 900», металевою трубою, - довжиною 3 метри, діаметром 50 мм, товщиною металу 2 мм, з чорного металу, місце вчинення злочину, а саме, - територію домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, покинув, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 618 гривень 09 копійок.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як умисні, протиправні дії, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Далі, продовжуючи перебувати в складній сімейно - побутовій ситуації, - відсутність сім»ї, відсутність постійного місця проживання, обвинувачений ОСОБА_1 здійснював пошук домоволодіння для ночівлі, та, не знайшовши такого, вирішив поторно, не маючи на те правових підстав, - дозволу власника, повторно переночувати в домоволодінні, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, та яке належить на праві приватної власності потерпілому по даному кримінальному провадженню, - ОСОБА_4

Далі, реалізуючи свій прямий, визначений умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, обвинувачений ОСОБА_1 близько 19 год. 13.12.2017 року підійшов до домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, яке огороджене парканом, та яке належить потерпілому ОСОБА_4, де, в порушення вимог основного Закону, а саме, - ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканність житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлено, та, впевнившись у відсутності володільця домоволодіння шляхом візуального огляду, та тому, що за його діями ніхто із третіх осіб не спостерігає, відповідно, впевнившись у відсутності перепон до вчинення злочину, при цьому, не маючи дозволу власника на знаходження, і пересування по території зазначеного домоволодіння, через незачинену хвіртку проник на територію вказаного огородженого домоволодіння, чим вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто порушив гарантоване право власника, - потерпілого ОСОБА_4 на недоторканість його володіння, яке гарантоване потерпілому положеннями ст. 30 Конституції України.

Далі, продовжуючи свої умисні протиправні дії, які були спрямовані на незаконне проникнення до житла, обвинувачений ОСОБА_1 підішов до вхідних дверей будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3, де, використовуючи ту обставину, що навісний замок вхідних дверей будинку був ним зірваний ще 11.12.2017 року, шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері проник до вищевказаного житлового будинку, таким чином вчинив незаконне проникнення до чужого житла, порушивши право власника на недоторканість житла, де здійснив ночівлю.

Відповідно, 14.12.2017 року, після здійснення незаконної ночівлі, обвинувачений ОСОБА_1, перебував в житловому будинку (житлі), яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, та яке належить на праві приватної власності потерпілому по даному кримінальному проолвадженню, - ОСОБА_4, де, близько 15 год. у обвинуваченого ОСОБА_1 виник прямий, (на викрадення), не визначений (щодо виду, кількості, якості, вартості, тощо), умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) з вищевказаного домолодіння з метою незаконного збагачення за рахунок його подальшого продажу.

Далі, реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, ( на час вчинення даного злочину обвинувачений мав не зняту та непогашену судимість на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 29.12.2015 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України), викрав з вищевказаного будинку електричну духову піч марки «Харків», ринкову вартість якої згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України № 12 - 4/1804 від 15.11.2018 встановити не вдалося.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, обвинувачений ОСОБА_1 з метою пошуку металевих предметів, для їх подальшої здачі на пункт прийому металобрухту, та, які знаходилися на території домоволодіння, вийшов з будинку.

На території домоволодіння (на території огородженого довру) обвинувачений ОСОБА_1 почав збирати предмети, виготовлені з металу.

Повний перелік металевих виробів та їх вартість, які були викрадені обвинуваченим ОСОБА_1 встановити під час судового слідства не вдалося, окрім того, вони не становлять матеріальноїх вартості для потерпілого ОСОБА_4

Далі, обвинувачений ОСОБА_1 з викраденим майном, а саме, - електричною духовою піччю марки «Харків», вартість якої встановити під час судового слідства не вдалося, та металевими предметами, перелік яких, кількість та вартість яких встановити під час судового слідства не вдалося, та які не мають матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_4, покинув місце вчинення злочину, а саме, - територію домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 КК України, - як вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися у незаконному проникненню до житла та іншого володіння особи.

Свою вину у вчиненні злочинів, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю та в судовому засіданні дав наступні показання.

В свій час він мав нормальне життя, - в нього була сім»я, проте, після того, як його було засуджено за вчинення шахрайських дій, в нього ситуація в житті стала досить складна.

Так, після того, як він відбув покарання, в нього стали напружені життєві стосунки з сім»єю та рідними.

Рідні не бажали підтримувати з ним відносини, в зв»язку з чим він потрапив в складу життєву ситуацію.

Так, після відбування покарання він проживав за місцем своєї реєстрації, - АДРЕСА_2.

Даний будинок належить його бабусі, яка була свідком по справі.

Проте, в зв»язку з тим, що він мав неправильну, негативну поведінку по відношенню до своєї бабусі, - не допомагав по господарству, ображав її, бабуся попросила його покинути її будинок та не проживати в ньому, так як між ним та бабусею на той час склалися сильно напружені відносини.

Його рідна мати, яка проживає в м. Бориспіль, також сказала йому, що він не зможе жити в неї в будинку, так як у неї інша сім»я, окрім того, у нього в силу його ж негативної поведінки склалися усталені, неприязні відносини з вітчимом.

Відповідно, у нього склалася така ситуація, що в зимку, а саме, в грудні 2017 року, у нього не було навіть де переночувати, не мав доходів, щоб придбати собі продукти харчування.

Отже, 11.12.2017 року він вирішив відвідати свого товариша, з яким він відбував покарання, та який проживав по АДРЕСА_3, щоб попроситися в нього переночувати.

З цією метою він пішов на вулицю Володимира Великого. Коли він підійшов до даного домоволодіння, було близько 17 годин.

Він побачив, що в даному домоволодінню нікого немає, проте, вирішив переночувати, для чого зайшов через незамкнену хвірточку на подвір»я, підійшов до вхідних дверей, руками зірвав простий навісний замок, та зайшов в будинок, де переночував в першій же кімнаті.

12.12.2017 року він проснувся, побув в будинку, та вирішив вкрасти будь - яке майно, щоб потім його продати, та на отримані кошти придбати продукти харчування та цигарки.

В одній із кімнат будинку він знайшов електричний шуруповерт, взяв його, вийшов на подвір»я, та почав шукати вироби з металу, щоб потім їх здати на пункт прийому металобрухту.

На території подвір»я він знайшов металеву трубу, яку також взяв з собою, після чого покинув домогосподарство.

В подальшому він продав вищевказані предмети, а на отримані кошти він придбав собі продукти харчування та цигарки.

13.12.2017 року він знову не мав де переночувати, а тому вирішив знову переночувати в даному будинку, в зв»язку з чим близько 17 год. прийшов до даного домогосподарства, через незамкнену хвірточку зайшов на територію двору, та через вже незамкнені вхідні двері зайшов в будинок, де переночував.

В будинку він пробув майже цілий день, і близько 15 години вирішив знову взяти якісь металеві предмети на території домогосподарства, щоб продати їх та отримати кошти на продукти харчування.

Він вийшов на подвір»я, та почав ходити по його території, знаходив вироби з металу, складав їх в мішок.

Станом на даний час він не може сказати, що саме він викрав, проте, всі вироби були старі, з ознаками іржі.

Далі він пішов з господарства, а вироби здав на метал.

За вилучені кошти він придбав продукти харчування та цигарки.

У вчиненому щиро розкаюється.

Зазначив, що за час перебування під вартою він усвідомив всю протиправність своїх дій, усвідомив, що краще заробляти чесною працею, ніж дрібними крадіжками.

Просив не призначати йому покарання, яке пов»язане з позбавленням волі, коли вийде на волю, хоче помиритися з своїми рідними, сім»єю, просити ще раз вибачення у потерпілого, відшкодувати йому шкоду, яку він заподіяв.

Запевняє суд, що більше крадіжок вчиняти не буде, в разі можливого призначення покарання, не пов»язаного з позбавленням волі, - докладе всих зусиль до пошуку роботи.

Зазначає, що дійсно, він винуватий у вчинених злочинах, проте, просить зважити суд на ту складну життєву ситуацію, в якій він перебував в той час, коли вчиняв злочини.

Окрім повного визнання своєї вини у вчиненні злочинів, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доведена наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засданні дав наступні показання.

Має у власності будинок, який розміщено за адресою: АДРЕСА_3.

Даний будинок дістався йому в спадок.

Фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4.

Зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5.

11.12.2017 року йому на мобільний телефон зателефонували близько 15 години сусіди, - ОСОБА_11, та повідомила йому, що біля будинку, який розміщено за адресою: АДРЕСА_3, стоїть автомобіль таксі, та невідомі особи щось грузять у автомобіль, виносячи речі з його двору.

Повідомили, що виносили вироби з металу, труби, мішки.

Поки він пішки дойшов до свого будинку, автомобіля таксі вже не було.

Він зайшов в двір, та побачив, що вхідний замок на дверях зірвано, тому він зайшов в будинок, та побачив, що на табуретці лежить молоток.

Оглянувши будинок, він виявив, що з котла опалення зникла газова приставка, було розбито телевізор, виявив зникнення шуруповерта електричного, який був фактично новий, так як він його нещодавно придбав, практично не користувався, пропали слюсарні інструменти, пропали цвяхи, зникла електрична переноска 10 - ти метрова, в холодильнику «Норд» було вирвано електромотор, пропав його костюм новий чоловічий, чорного кольору, якого він не надівав, пропала жіноча курточка нова, зник кабель телевізійний близько 12 метрів, зникла чугунна металева плитка, зникла металева лавочка, зникли алюмінієві кострюлі ємкістю 5 літрів, зникла іграшка, - плюшевий медведик здоровий, зник ДВД - програвач, зникла антенна труба металева.

Він спочатку подумав на свого племінника, - ОСОБА_12, який мешкає в м. Ржищів, проте, він зателефонував йому, на що племінник відповів, що він у нього вдома не був.

Тоді він викликав працівників поліції, які прибули до нього через 40 хв., вони знімали відбитки пальців, робили якісь виміри та писали щось.

Він подивився в літню кухню, та виявив, що там пропали плоскогубці, рубанки.

З двору пропало близько 25 м. труб, які були з»єднані, щоб плівся виноград.

Більшість речей, які пропали, купувала ще його покійна мати до крадіжки.

Шкоди йому обвинуваченим не відшкодовано.

Показаннями свідків:

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні дав наступні показання:

На даний час проживає за адресою: АДРЕСА_6.

На даний час є пенсіонером, але на час, стосовно якого його викликали в якості свідка, він був приватним підприємцем, та здійснював прийом брухту металу.

Впізнає особу, яка знаходиться під вартою, ту особу, у якої придбав електричну духовку та трубу довжиною близько 3 м.

Раніше, до купівлі в цієї особи вищевказаних речей, він цю особу ніколи не бачив.

Придбання речей відбулося за наступних обставин.

Десь в середині грудня 2017 року, орієнтовно 12 годин він проходив по вул. Володимира Великого м. Кагарлик Київської області.

До нього підішла особа, яка на даний час знаходиться під вартою, та запропонувала купити в нього вироби з металу.

Це були електродуховка радянського виробництва, виготовлена з металу, синього чи темно - зеленого кольору, вся іржава, електричного шнура не було. Духовка знаходилася чи то в мішку, чи то в старій сумці, - на даний час не пам»ятає.

Труба була металева, довжиною близько 3 м., а діаметром 30 мм. Труба була іржава, її в руках тримала ця особа.

Він запитав у невідомої особи, де він взяв ці речі, на що невідомий йому чоловік відповів, що в нього померла баба, а ці речі валялися в домогосподарстві.

Невідомий повідомив йому, що йому потрібні кошти на квиток, щоб кудись поїхати.

Він заплатив невідомому чоловіку 25 чи 30 гривень, після чого невідомий чоловік пішов, та він його не бачив, поки не побачив сьогодні, в залі судових засідань.

Потім до нього приїхали працівники поліції і він видав їм речі, які придбав у обвинуваченого, більше нічого добавити не може.

- показаннми свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні дав наступні показання:

На даний час проживає за адресою: АДРЕСА_7, на даний час працює вантажником на ПАТ «Київхліб», але на час, стосовно якого його викликали в якості свідка, він здійснював пасажирське перевезення на своєму власному автомобілі, тобто, - таксував.

В середині грудня він працював таксистом, в зв»язку з чим стояв на автомобілі свого батька, - ВАЗ - 2104, д.н.з. НОМЕР_1, бежевого кольору, - в центрі м. Кагарлик.

В цей час до нього підійшов молодий чоловік, якого він впізнає, що зараз знаходиться під вартою, та запитав у нього, чи він вільний, на що він відповів ствердно.

Після цього обвинувачений повідомив, що йому якраз і потрібен автомобіль з просторим салоном, так як йому необхідно перевезти метал на пункт прийому металу.

Він сказав обвинуваченому, що не хоче зв»язуватися з перевозкою металу, на що обвинувачений відповів, щоб він не переживав, що все нормально, законно, після чого він погодився, і обвинувачений попросив його їхати на вул. Московська, теперішня Володимира Великого.

Коли вони приїхали за адресою, на яку вказав обвинувачений, зупинилися, двір був огороджений парканом.

Він залишився стояти біля автомобіля, відчинивши багажник, а обвинувачений пішов в двір та почав виносити мішки, в яких був металобрухт.

Мішків було два чи три, в одному із них він побачив електричний двигун від холодильника, та інші речі, виготовлені з металу, які були з слідами іржі.

Далі обвинувачений виніс металеву трубу близько 3 м., він сказав обвинуваченому, що вона не влізе в салон, після чого обвинувачений повернувся в двір та виніс звідти металевий каркас від лавочки, шуруповерт, який, до речі, мав нормальний зовнішній вигляд, та поклав в багажник.

Під час того, як обвинувачений виносив метал, сусіди виглядали в вікна. Він запитав ук обвинуваченого, чому сусіди так наглядають, на що обвинувачений відповів, що це сусіди, і що це нормально.

Далі вони поїхали на пункт прийому металу, обвинувачений здав метал, розрахувався з ним, - дав 50 грн.

Він висадив обвинуваченого в центрі, після чого він пішов в невідомому напрямку.

Через декілька днів до нього підійшли працівники поліції, та повідомили, що з того двору, звідки він вивозив метал, здійснено крадіжку, та попросили його проїхати з ними до того двору, звідки він вивозив метал, вони поїхали до двору, він показав працівникам поліції, що саме з цього двору він відвозив обвинуваченого з металом, після чого вони попросили його проїхати у відділок поліції, він погодився, але попросив перед цим з»їздити на заправку.

Заправившись, він їхав з працівниками поліції до відділку, в цей час тією ж дорогою, а саме, - по вул. Володимира Великого, він побачив обвинуваченого, та сказав працівникам поліції, після чого вони всі зупинилися, забрали обвинуваченого в відділок поліції.

У нього відібрали пояснення у відділку поліції, та він поїхав до хати, а обвинуваченого завели в інший кабінет, після чого він його не бачив.

Більше добавити нічого не може.

- показаннми свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні дала наступні показання:

Постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2.

За цією ж адресою і зареєстрований її онук, - ОСОБА_1, який є на даний час обвинуваченим.

ОСОБА_1 раніше проживав разом з нею, у її будинку, але в зв»язку з його негативною поведінкою він перестав проживати з нею.

Останніх два роки вона з осені, а саме, - з жовтня, постійно до весни проживає у своєї дочки в м. Бориспіль, сином якої є ОСОБА_1

Відповідно, вона вже як два роки не заливає в систему опалення воду, та не топить в хаті.

Тому в жовтні 2017 року вона також поїхала до дочки в Бориспіль, а ключі від будинку віддала сусідці, щоб вона наглядала за будинком.

Де проживав ОСОБА_1, - їй не відомо, також їй не відомо, де він проживав до взяття його під варту, але точно, - не в матері, адже у нього напружені стосунки з матір»ю та її теперішнім чоловіком в зв»язку з негативною поведінкою ОСОБА_1

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні дала наступні показання:

Проживає за адресою: АДРЕСА_8.

Добре знає як свідка ОСОБА_8, - вона її подруга, та фактично сусідка, та знає обвинуваченого ОСОБА_1, - це онук ОСОБА_8

Вона проживає за 1 км від будинку ОСОБА_8

Десь в середині грудня 2017 року до неї до хати приїхали працівники поліції, та повідомили, що вони затримали ОСОБА_1 в зв»язку з тим, що він вчинив злочин, при ньому не було документів, і він повідомив, що в будинку ОСОБА_8 є його водійське посвідчення, тому працівники попросили її відкрити будинок, щоб взяти документи, для того, щоб встановити особу ОСОБА_1

Вона погодилася, відкрила хату, але в хаті працівники поліцї не знайшли документів ОСОБА_1

Що стосується самого ОСОБА_1, то він почав проживати в ОСОБА_8 після того, як його вигнав з хати в м. Бориспіль його вітчим.

Спочатку ОСОБА_1 їздив на роботу в м. Київ, але потім покинув роботу, почав жити за пенсію ОСОБА_8, почав брати по вулиці в борг кошти, які потім ОСОБА_8 віддавала з своєї пенсії.

Потім ОСОБА_1 почав красти все з хати, докрався до того, що з хати вже не було чого красти.

В зв»язку з вищевказаною поведінкою ОСОБА_1, у нього з ОСОБА_8 виникли неприязні відносини, а тому, коли ОСОБА_8 осінню поїхала до своєї дочки жити в м. Бориспіль, вона віддала їй ключі від будинку, щоб вона наглядала за будинком, а ОСОБА_1 в будинок не впустила, - мала побоювання, що він ще щось вкраде з будинку.

Де в подальшому жив ОСОБА_1, - вона не знає.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, підтверджується письмовими доказами, зібраними стороною обвинувачення, та під час судового слухання кримінального провадження, а саме:

- Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.12.2017 року, (том № 2, а.с., 28), згідно з змістом якої потерпілий ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, повідомляє Кагарлицький ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, про те, що 14.12.2017 року близько 15 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_9, невідома особа здійснила крадіжку з будинку його особистих речей;

- Письмовою заявою потерпілого ОСОБА_4 від 15.12.2017 року, (Том № 2, а.с., 29), в якій він просить відповідальних осіб Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області внести відомості в ЄРДР щодо незаконного проникнення до його приватної власності, а саме, - будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_1, оскільки дозволу на перебування ОСОБА_1 в його домогосподарстві він не давав;

- Протоколом огляду місця події від 14.12.2017 року та фототаблицею до нього, (том № 2, а.с., 34 - 40), з якого вбачається, що місцем огляду було домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3, та яке належить потерпілому ОСОБА_4

Під час даного огляду було виявлено сліди папілярних ліній, які, як буде досліджено судом нижче, по результатах проведення судової - дактилоскопічної експертизи, будуть ідентифіковані, як сліди пальців рук обвинуваченого ОСОБА_1, що, в свою чергу, - підтверджує сам факт незаконного перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в домоволодінні, яке належить потерпілому ОСОБА_4

Також під час даного огляду місця події вилучено і інші речові докази, - навісний замок та молоток, які в подальшому слідчим було визнано в якості речових доказів по даному кримінальному провадженню;

- Висновком експерта № 8 - 1/517 від 12.02.2018 року, ( Том № 2, а.с., 55 - 59), в якому вказано наступне:

- сліди пальців рук з розмірами по осях 11x15 мм, 16x28 мм, 15x41 мм, вилучені 14.12.2017, придатні для ідентифікації по них особи (осіб); сліди рук з розмірами по осях 11x14 мм, 11x22 мм, вилучені 14.12.2017, непридатні для ідентифікації по ним особи (осіб).

Сліди пальців рук з розмірами по осях 16x28 мм, 15x41 мм залишені, відповідно, великим та середнім пальцями правої руки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, дактилокарта якого надана на дослідження.

Слід пальця руки з розмірами по осях 11x15 мм залишений не ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, а іншою особою.

Питання «якщо придатний, то чи залишені сліди рук з розмірами по осях 11x14 та 11x22 мм особою, дактилокарту якої надано на дослідження, а саме ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7.?» не вирішувалось, у ув'язку з визнанням вищевказаних слідів непридатними для ідентифікаційного дослідження.

Відповідно, з даного доказу вбачається та обставина, що обвинувачений ОСОБА_1 перебував в домоволодінні, яке належить потерпілому ОСОБА_4;

- Заявою ОСОБА_6 від 14.12.2017 року, (том № 2, а.с., 69), згідно з якою він в добровільному порядку видає слідчому СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області речі, а саме, - духову піч металеву та металеву трубу довжииною 3 м. діаметром 30 мм., які він придбав у невідомої особи 14.12.2017 року по вул. Володимира Великого м. Кагарлик Київської області.

В подальшому дані речі будуть ідентифіковані як речі, які належать потерпілому ОСОБА_4, а невідома особа, яка їх продала, буде ідентифікована як ОСОБА_1, - обвинувачений по даному кримінальному провадженню, що підтверджує той факт, що саме обвинувачений викрав дані речі з домогосподарства потерпілого;

- Протоколом огляду речей і документів від 14.12.2017 року, та фототаблицею до нього, (Том № 2, а.с., 70 - 73), в якому зазначено, що ОСОБА_6 в добровільному порядку видає слідчому СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області речі, а саме, - духову піч металеву та металеву трубу довжииною 3 м. діаметром 30 мм., які він близько 15 години придбав у невідомої особи 14.12.2017 року по вул. Володимира Великого м. Кагарлик Київської області.

В подальшому дані речі будуть ідентифіковані як речі, які належать потерпілому ОСОБА_4, а невідома особа, яка їх продала, буде ідентифікована як ОСОБА_1, - обвинувачений по даному кримінальному провадженню, що підтверджує той факт, що саме обвинувачений викрав дані речі з домогосподарства потерпілого;

- Протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2018 року, довідкою до даного протоколу, (том № 2, а.с., 88 - 91), ззгідно з яким свідок по даному кримінальному провадженню, - ОСОБА_11 серед пред»явлених їй фотосвітлин чотирьох осіб впізнала обвинуваченого ОСОБА_1, якого вона бачила в день вчинення крадіжки на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_4;

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 05.02.2018 року, та додатком до даного протолу у виді цифрового носія інформації, - оптичним диском, ( Том № 2, а.с., 111 - 119), з огляду на зміст яких при їх дослідження вбачається, як обвинувачений ОСОБА_1 в добровільному порядку розповідає та показує, як він вчиняв злочини;

- згідно висновку експерта по результатам проведення судово - товарознавчої експертизи № С - 86 від 06.02.2018 року, (Том № 2, а.с., 79), згідно з якою залишкова вартість викраденого майна, станом на момент вчинення злочину, з урахуванням відсотку зношування, становить 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн. 88 коп.

Даний доказ судом визнається як недопустимий, так як дана експертиза була проведена особою, яка не мала ліцензії на проведення відповідної категорії експертиз.

- згідно заповіту серії НМІ 394535, виданого 18.08.2017 року, (Том № 2, а.с., 86), ОСОБА_13 заповіла все своє майно ОСОБА_4.

- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННС 155397, виданого 15.08.2018 року, (том № 3, а.с., 43), потерпілий ОСОБА_4 успадкував, - є власником земельної ділянки, яка розміщена за адресою: АДРЕСА_3;

- згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННС 155396, виданого 15.08.2018 року, (том № 3, а.с., 52), потерпілий ОСОБА_4 успадкував, - є власником житлового будинку, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3.

Вищевказані два докази підтверджують ту обставину, що ОСОБА_4 є власником домоволодіння, в яке незаконно проникав та звідки здійснив крадіжку обвинувачений.

- згідно висновку експерта по результатам проведення судово - товарознавчої експертизи № 12 - 4/1804 від 15.11.2018 року, (Том № 2, а.с., 91 - 94), згідно з якою:

Ринкова вартість бувшого у користуванні майна ОСОБА_4, а саме:

- електричного шуруповерта торгової марки «Брест-БСШ-900», придбаного влітку 2017 року, у технічно-справному стані, без пошкоджень станом на 11.12.2017, 13.12.2017, 14.12.2017 могла становити відповідно 618,09 (шістсот вісімнадцять грн 09 коп.), 619,63 грн (шістсот дев'ятнадцять грн 63 коп.), 621,70 грн (шістсот двадцять одну грн 70 коп.).

Встановити ринкову вартість бувшого у користуванні майна ОСОБА_4, а саме:

- електричної духової печі марки «Харків» сірого кольору, у технічно- справному стані, без пошкоджень станом на 11.12.2017, 12.12.2017, 13.12.2017, - не видається за можливе;

- металевої труби довжиною 3 метри діаметром 50 мм, товщиною металу 2 мм, з чорного металу (як металобрухту) станом на 11.12.2017; 12.12.2017, 14.12.2017 - не видається за можливе.

Даний доказ доводить об»єктивну сторону складу злочину, а саме, доводить загальний розмір матеріальних збитків, які завдав обвинувачений ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 вчиненням злочинів.

Матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1.

- Форма № 1, (Том № 1, а.с., 79), згідно з якою ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Кагарлик Київської області, отримано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий 03.02.2009 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області.

Відповідно, обвинувачений ОСОБА_1 є громадянином України, досягнув віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за вчинення злочинів, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України;

- згідно картки фізичної особи - платника податків, виданої 11.07.2007 року Бориспільською ОДПІ, (Том № 1, а.с., 80), обвинувачений ОСОБА_1 отримав ідентифікаційний номер НОМЕР_2;

- Згідно довідки - характеристики № 1861/02 - 41, яка видана 15.12.2017 року виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, (Том № 1, а.с., 82), обвинувачений ОСОБА_1 харавтеризується по місцю проживання з позитивної сторони;

- Згідно довідки № 464, яка видана 18.12.2017 року поліклінічним відділенням Кагарлицької ЦРЛ, (Том № 1, а.с., 84), обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, за психіатричною допомогою не звертався і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- Згідно довідки № 758, яка видана 18.12.2017 року поліклінічним відділенням Кагарлицької ЦРЛ, (Том № 1, а.с., 86), обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, за наркологічною допомогою не звертався і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває;

- Згідно довідки - вимоги про судимість № 23 - 18122017/3202, ( а.с., 87 - 88), станом на 23.12.2017 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, є наступні відомості:

- 27.03.2014 року був засуджений Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191, з засосуванням положень ст. 70 КК України, - до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 11.06.2014 року згідно ухвали Апеляційного суду Київської області засуджений за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 29.12.2015 року на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, та направлено на відбування покарання згідно ухвали Апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року у виді 1 року обмеження волі.

- Згідно вироку Бориспілького міськрайонного суду Київської області від 27.03.2014 року, (Том № 1, а.с., 233 - 235), ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України, застосовано положення ст. 70 КК України, та призначено остаточне покарання у виді 3 років обмеження волі, на підставі положень ст. 75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспиовим строком 2 роки, покладено обов»язки, передбачені ст. 76 КК України;

- Згідно Ухвали Апеляційного суду Київської області від 11 червня 2014 року, (Том № 1, а.с., 236 - 238), вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2014 року у відношенні ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком 2 роки;

- згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 29.12.2015 року в справі № 368/2130/15 - к, ( Том № 1, а.с., 89 - 92), скасовано звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлено ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, який ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року змінений за ч. 2 ст. 190 КК України до одного року обмеження волі;

- згідно довідки про звільнення серії КИВ № 15170, яка видана 16.01.2017 року Державною установою «Ірпінський виправний центр (№132)», (том № 2, а.с., 123), ОСОБА_1 відбував покарання в установі виконання покарання з 16.01.2016 року, та звільнений 16.01.2017 року по вібуттю покарання

- Згідно досудової доповіді органу пробації, (Том № 1, а.с., 156 - 159), беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, наявність непогашеної в установленому порядку судимості, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк може становити середню небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

На думку органу пробації, застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_1 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Докази стосовно речових доказів:

- Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15 грудня 2017 року, ( Том № 2, а.с., 45), згідно з постановляюючою частиною якої:

- визнано в якості речового доказу молоток, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 1752512, та опечатано в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017.

Речовий доказ, а саме спеціальний пакет «Експертна служба» № 1752512 із молотком, невідомої марки передати на відповідне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області;

- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 46), згідно з якою речовий доказ, - молоток невідомої марки, який знаходиться в спеціальному пакеті «Експертна служба» № 1752512, - переданий на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13.

- Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15 грудня 2017 року, ( Том № 2, а.с., 47), згідно з постановляюючою частиною якої:

- визнано в якості речового доказу навісний замок, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 0556262, та опечатано в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017.

Речовий доказ, а саме спеціальний пакет «Експертна служба» № 0556262 із навісним замком, невідомої марки передати на відповідне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області;

- квитанція про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 48), згідно з якою речовий доказ, - навісний замок, невідомої марки, який знаходиться в спеціальному пакеті «Експертна служба» № 0556262, - переданий на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13.

- Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15 лютого 2018 року, ( Том № 2, а.с., 65 - 66), згідно з постановляюючою частиною якої:

- визнано в якості речових доказів сліди папілярних узорів, що у експертному пакеті № 2520526 та дактокарту ОСОБА_1, що у експертному пакеті № 0061404, та опечатано в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017.

Речові докази, - а саме, - сліди папілярних узорів, що у експертному пакеті № 2520526 та дактокарту ОСОБА_1, що у експертному пакеті № 0061404 зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017;

- Постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 15 грудня 2017 року, ( Том № 2, а.с., 74 - 77), згідно з постановляюючою частиною якої:

- визнано в якості речового доказу металеву електричну духову піч невідомої марки, вилучену 14 грудня 2017 року оглядом речей, за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 37, на узбіччі, у ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017.

Речовий доказ, а саме металеву електричну духову піч невідомої марки, вилучену 14 грудня 2017 року оглядом речей, за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 37. на узбіччі, у ОСОБА_6, - передати на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4;

- Розписка потерпілого ОСОБА_4 від 14.12.2017 року, ( Том № 2, а.с., 76), згідно з якою потерпілий ОСОБА_4 отримав від слідчого на відповідальне зберігання речовий доказ, - духову піч (металеву), металеву трубу, близько 3 - ьох метрів довжини, які були викрадені із його домогосподарства;

Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, а тому є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначення йому покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, з застосуванням положень ст. 70 КК України.

Обґрунтування рішення суду про винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, суд зазначає, що єдиною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, тобто наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_1 усіх юридичних ознак злочинів, визначених в диспозиції ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України.

В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені умисно з урахуванням положень ст. 24 КК України.

Отже, підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення ним суспільно небезпечних діянь, які містять склад злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_1, який вчинив злочини, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності з законом.

Такий обов'язок виник з моменту вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України і створює тим самим кримінальні правовідносини між обвинуваченим ОСОБА_1 і державою.

Обгрунтування наявності в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

Об»єкт злочину, - гарантоване Конституцією України, зокрема, ст. 30, право недоторканості житла та інших будівель, якими володіє громадянин, в даному випадку, - потерпілий ОСОБА_4

Предмет злочину, - житло та інше володіння потерпілого ОСОБА_4, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3.

Об»єктивна сторона складу злочину, - полягає у діях обвинуваченого ОСОБА_1, які мали вираз в незаконному, тобто, без відома та згоди володільця, фізичному проникненні в домоволодіння потерпілого ОСОБА_4, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3.

Злочин є закінченим з моменту проникнення обвинуваченим ОСОБА_1 в домоволодіння потерпілого ОСОБА_4, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_3.

Суб»єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України є фізична особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16 - ти річного віку, відповідно, обвинувачсений ОСОБА_1 є суб»єктом даного злочину.

Обтяжуючих обставин, які входять до диспозиції ч. 1 ст. 162 КК України, в діях обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні судом не встановлено.

Обгрунтування в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Об»єкт злочину.

В даному випадку об»єктом крадіжки є право власності на майно фізичної особи, - потерпілої особи, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця місто Кагарлик Київської області, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5.

Об»єктивна сторона складу злочину.

Об»єктивна сторона складу злочину, - дії обвинуваченого ОСОБА_1, спрямовані на умисне, протиправне заволодіння майном потерпілої особи, - майном потерпілого ОСОБА_4

Предмет злочину.

Предметом крадіжки є саме майно потерпілої особи ОСОБА_4, яке зазначено у вироку суду.

Суб»єктом даного злочину є обвинувачений ОСОБА_1.

Суб»єктивна сторона даного злочину, - прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_1, на умисне, таємне, протиправне заволодіння чужим майном.

Крадіжка майна є закінченою з моменту, коли обвинувачений ОСОБА_1 повністю здійснив умисел на заволодіння чужим майном, тобто, з моменту обернення майна на свою користь.

Відповідно, злочин, який передбачено ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до злочинів з матеріальним складом злочину

Отже, для визначення злочину з матеріальним складом закінченим необхідно встановити, що винний вилучив майно із чужого володіння і мав реальну початкову можливість розпорядитися чи користуватися таким майном.

Відповідно, судом в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вилучив майно із чужого законного володіння і розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій особі матеріальної шкоди.

Кваліфікуюча ознака.

Кваліфікуючою ознакою вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України є повторність, що судом обгрунтовується наступним чином.

Так, згідно примітки 1 до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189 - 191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь - який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України.

Так, як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_1:

- був засуджений 27.03.2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191, ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 11.06.2014 року згідно ухвали Апеляційного суду Київської області, винесеної на підставі перегляду вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.03.2014 року, обвинувачений ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 190 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 29.12.2015 року на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, та обвинуваченого ОСОБА_1 направлено на відбування покарання за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.06.2014 року у виді 1 року обмеження волі, звільнений обвинувачений ОСОБА_1 16.01.2017 року по закінченню строку покарання з Ірпінського виправного центру № 132.

Відповідно, судом встановлено, що на час вчинення нового злочину, - таємного викрадення чужого майна, яке мало місце 12.12.2017 року, обвинувачений ОСОБА_1 мав непогашену судимість з огляду на положення ст. 89 КК України.

Так, згідно ч. 6 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

Так, згідно довідки про звільнення серії КИВ № 15170, яка видана 16.01.2017 року Державною установою «Ірпінський виправний центр (№132)», (том № 2, а.с., 123), ОСОБА_1 відбував покарання в установі виконання покарання з 16.01.2016 року, та звільнений 16.01.2017 року по вібуттю покарання, відповідно, з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з місць позбавлення волі, де він відбував покарання у виді обмеження волі, а саме, з 16.01.2017 року, по момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 нового умисного злочину, а саме, - по 12.12.2017 року не минуло і року, що, відповідно, тягне за собою кримінально - правовий статус обвинуваченого ОСОБА_1 як такого, що на момент вчинення нового умисного злочину мав не зняту та не погашену судимість.

Відповідно, аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, аналізуючи письмові докази, досліджені в судовому засіданні, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними доказами на вчинення ОСОБА_1 злочинів, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України.

Отже, суд, ретельно перевіривши докази по кримінальному провадженні, оцінивши докази на підставі ст. 94 КПК України з точки зору їх об»єктивності, належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв»язку, приходить до висновку щодо ухвалення обвинувального вироку у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, за наявності таких підстав в зв»язку з наступним:

1) дійсно, вчинені кримінальні правопорушення, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України;

2) доведено, що кримінальні правопорушення, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, в яких обвинувачується ОСОБА_1, вчинені саме обвинуваченим, - ОСОБА_1;

3) доведено, що в діях обвинуваченого ОСОБА_1, міститься склад злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, обґрунтовуючи своє рішення наявністю доказів по даному кримінальному провадженні.

Отже, докази - це єдність фактичних даних (даних про факти) та їх процесуальних джерел.

В даному випадку суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі наведено як в матеріалах справи, так і в судовому засіданні сукупність явищ, предметів, процесів, що відбувалися в оточуючому середовищі стосовно вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч.ю 2 ст. 185 КК України.

Так, стороною обвинувачення надано належні, допустимі (прямі та не прямі), як суб»єктивні докази, (показання свідків), так і об»єктивні докази, ( матеріальний вираз злочину, - речові докази), вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України.

Отже, суд вважає, що між доказами, які надані стороною обвинувачення в обґрунтування факту вчинення злочинів та причетності до них обвинуваченого ОСОБА_1 присутні необхідні просторово-часові, причинно-наслідкові, безпосередні і опосередковані зв'язки.

Так, стороною обвинувачення доведено головний факт, - доведено подію кримінальних правопорушень і вчинення їх обвинуваченим ОСОБА_1.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення наведено в судовому засіданні належні та допустимі докази вчинення злочинів, та причетності до них обвинуваченого ОСОБА_1.

Зглядаючись на положення ст. 2 КК України, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення під час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 наведено належні, допустимі, як прямі, так і не прямі докази, які свідчать про ту обставину, що в діях ОСОБА_1 містяться достатні ознаки, які слугують підставою для кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_1

Отже, враховуючи те, що стороною обвинувачення надано суду належні та допустимі, прямі та не прямі докази щодо винності обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно, обвинувачення ґрунтується доказах, які судом сприймаються як сприйнятливі, тому суд не має обґрунтованих непереборних сумнівів в наявності події злочинів, складу кримінального правопорушення, а тому суд зобов»язаний винести обвинувальний вирок у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, так як надані стороною обвинувачення та зібрані судом під час судового слухання кримінального провадження докази підтверджують обвинувачення, пред»явлене ОСОБА_1.

Обгрунтування судом призначення виду та міри покарання.

Обставини, які пом»якшують або обтяжують покарання.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1:

- п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, а саме, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового слідства, судового слухання справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового слідства щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, про що свідчить, зокрема, його щире зізнання, його поведінка під час слідчої дії, - слідчий експеримент, тощо.

Також про дану обставину свідчить поведінка обвинуваченого під час судового слідства, так як він щиро надавав показання, які викривають його у вчиненні злочинів, просив вибачення у потерпілого, висловлює наміри відшкодувати збитки потерпілому, тощо.

- п. 5 ч. 1 ст. 66 КПК України, - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Дана обставина підтверджується показаннями як самого обвинуваченого ОСОБА_1, так і показаннями свідків, зокрема, свідка ОСОБА_14

Отже, як встановлено в судовому засіданні, до вчинення вищевказаних злочинів обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема, спонукали ті обставини, що він, звільнившись з місць позбавлення волі, втратив сім»ю, втратив місце постійного проживання, не мав коштів до існування.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1:

- п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, - вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

Так, згідно ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Як вказувалося судом вище, обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення умисних злочинів, які передбачені ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України мав не зняту та не погашену судимість за вчинення умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, відповідно.

Мотиви призначення покарання.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності з положеннями ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, - вчинено злочини середнього ступеню тяжкості, та злочин невеликої тяжкості, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується позитивно, враховано, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисного злочину.

Що стосується тяжкості вчинених злочинів, то суд зазначає наступне:

Санкція злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п»ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Згідно положень ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м»яке покарання за вийнятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п»яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п»яти років.

Відповідно, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини невеликого та середнього ступеню тяжкості в розуміні положень Загальої частини КК України.

Отже, суд вважає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_1 є таким, що раніше судимий за умисний злочин проти власності, під час незнятої та непогашеної судимості вчинив нові злочини проти власності, хоча і характеризується по місцю проживання позитивно, та має обставини, що пом»якшують його відповідальність, проте, поруч з цим має обставину, що обтяжує його відповідальність, враховуючи висновок органу пробації, згідно з яким з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виправлення обвинуваченого неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, враховуючи позицію прокурора, який наполягав на призначенні покарання, пов»язаного з обмеженням волі, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді обмеження волі, з застосуванням положень ст.ст. 33, 70 КК України

Отже, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Обґрунтування позиції суду.

Так, як вбачається з обставин, встановлених під час слухання справи, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив три злочини, карність яких передбачена, відповідно, диспозиціями ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно, в діях обвинуваченого ОСОБА_1, окрім повторності, та рецидиву, міститься сукупність злочинів, з огляду на положення ст. 33 КК України.

Згідно ст. 33 КК України:

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за кожен з яких її не було засуджено. При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом.

При сукупності злочинів кожен з них підлягає квалфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої Частини цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин вчиненого злочину, та особи обвинуваченого приходить до висновку щодо:

- призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 162 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, який передбачено ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Далі суд вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 70 КК України.

Так, згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно, суд враховуючи положення ч. 1 ст. 70 КК України приходить до висновку щодо призначення остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді 3 (трьох) років обмеження волі шляхом поглинення меньш суворого покарання більш суворим.

Отже, що стосується розміру призначеного покарання, то слід призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, так як суд вважає, що призначення саме такого виду покарання та в такому його розмірі буде відповідати обставинам вчинених злочинів, та, особливо, особі обвинуваченого ОСОБА_1, з урахуванням, зокрема, висновку органу пробації, який суд вважає за слушний, та, відповідно, враховує при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України щодо обвинуваченого ОСОБА_1 судом в судовому засіданні не виявлено.

Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки з застосуванням положень ст.ст. 33, 70, 72 КК України з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, тому суд, враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_1 хоча і позитивно характеризується по місцю проживання, має декілька пом»якушуючих вину обставин, проте, поруч з цим раніше судимий, в його діях міститься сукупність, повторність, рецидив вчинення злочинів, вчинив нові умисні злочини проти власності під час наявності судимості за попередній умисний злочин проти власності, шкода, заподіяна злочином, не відшкодована, враховуючи позицію прокурора, який наполягав саме на такому виду та розміру покарання, враховуючи висновок органу пробації, тому до обвинуваченого необхідно застосувати такий вид покарання як обмеження волі строком на 3 (три) роки.

Також суд вважає при винесенні вироку застосувати положення ст. 72 КК України.

Згідно п. б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочнів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув»язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті.

Відповідно, враховуючи вищевказані положення ст. 72 КК України, обвинуваченому ОСОБА_1 зарахувати у відбутий термін покарання один день попереднього ув»язнення як два дні обмеження волі, починаючи з 14.12.2017 року, ( з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України), і до вступу вироку в закону силу.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження в кримінальному провадженні передбачені ст. 131 КПК України.

Згідно п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є:

- затримання особи;

- запобіжні заходи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано наступні заходи забезпечення кримінального провадження:

- 14.12.2017 року о 20 год. 00 хв. підозрюваного ОСОБА_1 було затримано слідчим СВ Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області на підставі положень ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ( Том № 1, а.с., 70 - 73);

- Згідно ухвали слідого судді Кагарлицького районного суду Київської області від 15.12.2017 року, (Том № 1, а.с., 94 - 98), до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, строк дії ухвали слідчого судді з 15.12.2017 року, по 11.02.2018 року, включно.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду від 08 лютого 2018 року, ( Том № 1, а.с. 105 - 114), до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», строком на 2 місяці, строк дії ухвали ухвали з 08.02.2018 року, по 07.04.2018 року, включно.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 03.04.2018 року, (Том № 1, а.с., 251 - 265), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 01.06.2018 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 22.05.2018 року, (Том № 2, а.с., 160 - 170), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 20.07.2018 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 06.07.2018 року, (Том № 2, а.с., 221 - 232), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 04.09.2018 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 03.09.2018 року, (Том № 3, а.с., 22 - 32), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 31.10.2018 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 26.10.2018 року, (Том № 3, а.с., 67 - 77), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 22.12.2018 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 17.12.2018 року, (Том № 3, а.с., 132 - 133), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 11.02.2019 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 07.02.2019 року, (Том № 3, а.с., 180 - 189), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 03.04.2019 року.

- Згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 22.03.2019 року, (Том № 3, а.с., 180 - 189), обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» продовжено на два місяці, тобто, - до 20.05.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Цивільний позов.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_4 не заявлявся, інших позовів до суду не подано.

Речові докази по справі.

Вирішення питання щодо речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України, так:

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили, при цьому:

- згідно п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

- згідно п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.

- згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК україни документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Враховуючи вищевикладені норми КПК України, що стосується речових доказів, суд приходить до висновку щодо наступного:

- молоток, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 1752512, та який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13, на підставі квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 46), - передати потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

- навісний замок, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 0556262, та який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13, на підставі квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 48),- передати потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

- сліди папілярних узорів, що у експертному пакеті № 2520526 та дактокарту ОСОБА_1, що у експертному пакеті № 0061404, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, (Том № 2, а.с., 67), - залишити при матеріалах кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- металеву електричну духову піч невідомої марки, вилучену 14 грудня 2017 року оглядом речей, за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 37, на узбіччі, у ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017, яка знаходиться згідно відповідальної розписки у потерпілого ОСОБА_4, (Том № 2, а.с. 76), - залишити потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Враховуючи вищевикладену норму процесуального права, суд приходить до наступного:

- Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави кошти в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн., - вартість залучення експерта на проведення судової - дактилоскопічної експертизи від 12.02.2018 року за № 8 - 1/57, (довідка на витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12017110190000667 від 14.12.2017 року, (Том № 2, а.с., 53).

- Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави кошти в сумі 572 (п»ятьсот сімдесят дві) грн. 00 коп., - вартість залучення експерта на проведення судово - товарознавчої експертизи від 15.11.2018 року № 12 - 4/1804, (довідка на витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12017110190000667 від 14.12.2017 року, (Том № 3, а.с., 90).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..ст. 12, 33, 34, 61, 65 - 67, 70, 72, 89, 90, ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 1 ст. 162 КК України, як у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися у незаконному проникненню до житла та іншого володіння особи, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- ч. 2 ст. 185 КК України, як у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

В порядку ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з 14.12.2017 року, - з моменту затримання в порядку ст. 208 КПК України.

ОСОБА_1 зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув»язнення з 14.12.2017 року, - по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, - один день попереднього ув»язнення за два дні обмеження волі.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Запобіжні заходи.

Запобіжний захід, - тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» у відношенні ОСОБА_1, - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Інших заходів забезпечення кримінального провадження не застосовувалося.

Цивільний позов.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню потерпілим ОСОБА_4 не заявлявся, інших позовів не надходило.

Речові докази по справі:

- молоток, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 1752512, та який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13, на підставі квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 46), - передати потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

- навісний замок, невідомої марки, який поміщено до спеціального пакету «Експертна служба» № 0556262, та який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Ярослава Мудрого, будинок № 13, на підставі квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017110190000667, ( Том № 2, а.с., 48),- передати потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

- сліди папілярних узорів, що у експертному пакеті № 2520526 та дактокарту ОСОБА_1, що у експертному пакеті № 0061404, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження, (Том № 2, а.с., 67), - залишити при матеріалах кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.

- металеву електричну духову піч невідомої марки, вилучену 14 грудня 2017 року оглядом речей, за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 37, на узбіччі, у ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12017110190000667 від 14.12.2017, яка знаходиться згідно відповідальної розписки у потерпілого ОСОБА_4, (Том № 2, а.с. 76), - залишити потерпілому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю місто Кагарлик Київської області, громадянину України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 19 травня 2016 року Кагарлицьким РС УДМС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, як власнику, на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України;

Процесуальні витрати.

- Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави кошти в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн., - вартість залучення експерта на проведення судової - дактилоскопічної експертизи від 12.02.2018 року за № 8 - 1/57, (довідка на витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12017110190000667 від 14.12.2017 року, (Том № 2, а.с., 53).

- Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кагарлик Київської області, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь держави кошти в сумі 572 (п»ятьсот сімдесят дві) грн. 00 коп., - вартість залучення експерта на проведення судово - товарознавчої експертизи від 15.11.2018 року № 12 - 4/1804, (довідка на витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12017110190000667 від 14.12.2017 року, (Том № 3, а.с., 90).

Вирок може бути оскаржений до Київського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя: О.В. Закаблук