Рішення № 81245307, 12.04.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.04.2019

Справа № 334/6163/17

Провадження № 2/334/428/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя

в складі : головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алейнікової О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжринок» про скасування наказів про винесення догани та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 03.04.2018 року) до КП «Запоріжринок» про скасування наказів про винесення догани № 92 від 27.06.2017 року, про винесення догани № 125 від 09.08.2017 року, про переміщення № 36-к від 08.08.2017 року та про звільнення № 136 від 22.08.2017 року, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 17.05.1983 року він був прийнятий на посаду продавця в «Запорізьке обласне управління ринками» Критий ринок «Торгово-закупівельне підприємство». В квітні 1995 року його було переведено на посаду рубачем м`яса на Критому ринку. В подальшому «Торгово-закупівельне підприємство» було включено в КП «Запоріжринок». Після отримання інвалідності на підприємстві до штатного розкладу було введено дві посади контролерів – приймальників ринку, на одну з цих посад його було переведено у 2010 році.

22.08.2017 року його було звільнено з посади наказом № 136 «Про звільнення» на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків.

Позивач вважає, що відповідачем незаконного було винесено наказ про винесення догани № 92 від 27.06.2017 року, оскільки наказ № 20-к «Про переміщення» від 17.02.2017 року він не підписував, покладені на нього завдання виконував своєчасно та правильно, у встановлені терміни.

Згідно з наказом № 20-к «Про переміщення» від 17.02.2017 року: контролер – приймальник ринка ОСОБА_4 з 18.02.2017 року переміщений для продовження своїх посадових обов`язків на територію Хортицького ринка КП «Запоріжринок», з тим же самим графіком робочого дня, тобто з 06:00 год. ринку.

Фактично позивач вважає, що наказом № 20-к «Про переміщення» від 17.02.2017 року було змінено істотні умови праці, без виробничих на то потреб.

З переміщенням він не був згодний, оскільки є інвалідом 3 групи довічно, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Працевлаштувався він саме на «Критий ринок» на посаду контролера – приймальника. На час укладення трудового договору в КП «Запоріжринок» існувало лише дві такі штатні одиниці, одна на «Критому ринку», друга на «Центральному ринку» (м. Запоріжжя, вул. Анголенко). На «Хортицькому ринку» посади контролера – приймальника не було, а посада контролер – касир ринку, не відповідала умовам трудового договору, який в нього був чинний станом на 2016-2017р.р. Крім того, дістатись до Хортицького ринку з Космічного мікрорайону на 06:00 год. для нього фактично неможливо та виснажливо,

У відповідності до ст. 32 КЗпП України, він не надав згоду на переведення.

08.08.2017р. відповідачем було винесено наказ № 36-к «Про переміщення».

Позивач вважає, наказ незаконним, оскільки у штатному розкладі на «Малому ринку» не має посади контролера – приймальника, а він повинен був виконувати обов’язки контролера – касира «Малого ринку», та він не давав своєї згоди на таке переміщення.

Посилається на те, що власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я враховуючи, що він є інвалідом 3 групи.

Даним наказом було змінено істотні умови праці.

Він продовжував з’являтись на роботу на «Критий ринок», втім до роботи його не допустили.

З січня 2017 року по день звільнення – 22.08.2017 року заробітна плата йому не виплачувалась.

В порушення вимог ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП відповідач не розрахувався з ним у день звільнення.

Позивач також вважає незаконним наказ про винесення догани № 125 від 09.08.2017 року, оскільки наказ № 20-к від 17.02.2017 року «Про переміщення» був скасований наказом № 36-к від 08.08.2017 року.

Крім того, позивач вважає наказ про його звільнення № 136 від 22.08.2017 року незаконним, оскільки в діях керівництва КП «Запоріжринок» є грубі порушення діючого трудового законодавства України.

У зв`язку з тим, що відповідач безпідставно не виплачував йому заробітну плату з січня 2017 року по день звернення до суду, заборгованість складає 28800 грн. (3200 х 9 місяців).

Позивач наголошує на тому, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду.

Порушення його прав завдало душевних страждань, він постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, самопочуття та психологічний стан погіршився, що призводить до роздратованості, замикання в собі та своїх проблемах, а відповідно погіршує відносини з оточуючими його людьми, близькими та рідними.

Поновлення його порушених прав вимагає від нього додаткових зусиль по організації свого життя.

Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 25650 грн., про що надав розрахунок.

З урахування викладеного позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ про винесення догани № 92 від 27.06.2017 року, № 125 від 09.08.2017 року, про переміщення № 36-к від 08.08.2017 року та про звільнення № 136 від 22.08.2017 року, поновити його на посаді контролера – приймальника КП «Запоріжринок» та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день встановлення на роботі, стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 25650 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, суду пояснив, що підприємством було дотримано вимоги трудового законодавства при звільненні позивача, надав відзив на позов.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі надані докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що наказом КП «Запоріжринок» № 174-к від 03.09.2003 року ОСОБА_1 був прийнятий з 04.09.2003 року в КП «Запоріжринок» рубачем м`яса ринку.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серія АД № 011112 від 15.11.2004 року ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності. У висновках про умови та характер роботи вказано, що придатний до роботи з обмеженнями, а саме: протипоказано важкий фізичний труд.

Наказом КП «Запоріжринок» № 180-к від 27.10.2010 року «Про переведення» ОСОБА_1 був переведений з 02.11.2010 року контролером-приймальником ринку. Цим же наказом позивач був направлений для виконання посадових обов`язків у структурний підрозділ підприємства – Критий ринок за адресою: м.Запоріжжя вул. Незалежної України (стара назва 40 років Радянської України)/Сталеварів, 47-а/2).

Згідно п.3.11 Статуту КП «Запоріжринок» до складу підприємства на правах структурних підрозділів входять наступні ринки:

-Центральний ринок (м.Запоріжжя, вул. Гоголя, 32);

-Критий ринок (м.Запоріжжя, вул. Незалежної України/Сталеварів, 47-а/2);

-Космічний ринок (м.Запоріжжя, вул. Європейська, 3);

-Малий ринок (м.Запоріжжя, вул. Поштова, 141-а);

-Заводський ринок (м.Запоріжжя, вул. Молодіжна, 89-а);

-Хортицький ринок (м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, буд. 12-а);

-ОСОБА_5 (м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 2);

-Торгівельний майданчик Шевченківського району (м.Запоріжжя, вул. Чарівна, 56) (а.с.244).

Згідно п. 6.3 Статуту права і обов`язки трудового колективу визначаються у колективному договорі, що укладається на підприємстві.

Колективним договором регулюються виробничі, трудові, економічні, соціальні й інші відносини трудового колективу з роботодавцем.

Згідно п.5.15 Колективного договору адміністрація має право здійснювати переміщення робітників з одного структурного підрозділу – ринку в інший або з однієї виробничої дільниці на іншу, відповідно до ч.2 ст.32 КЗпП України без згоди і попереднього повідомлення робітника.

Відповідно до п.1.2 посадової інструкції контролера-приймальника, затвердженої директором КП «Запоріжринок» від 23.08.2016 року, контролер-приймальник ринка підпорядкований директору ринка, повинен мати загальну середню освіту, без вимог до стажу роботи.

Робочим місцем контролера-приймальника ринка є територія відповідного ринку на якому він здійснює виконання своїх обов`язків за письмовим наказом директора підприємства (п.1.3 інструкції).

23.08.2016 року ОСОБА_1 було ознайомлено з посадовою інструкцією та видано її копію (а.с.46-48).

17.02.2017 року наказом КП «Запоріжринок» № 20-к «Про переміщення» ОСОБА_1 з 18.02.2017 року був переміщений з Критого ринку на територію Хортицького ринку КП «Запоріжринок» за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лахтинська, 12-а. Відповідно до даного наказу позивач переміщений для продовження своїх посадових обов`язків в тій же посаді, з тими ж умовами праці та оплати, з тим же графіком роботи.

При укладенні трудового договору з контролером-приймальником ринку ОСОБА_1 підприємством не було обумовлено умов його постійної роботи в конкретному структурному підрозділі комунального підприємства, враховуючи, що кожен працівник ринку має працювати у тому структурному підрозділі, де цього потребують інтереси виробничої діяльності, а тому згода позивача на переміщення не вимогалася.

Переміщення ОСОБА_1 було вмотивовано виробничою необхідністю на підставі службової записки директора Хортицького ринку від 14.02.2017 року.

18.02.2017 року контролер-приймальник ринка ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 20-к від 17.02.2017 року «Про переміщення» під підпис.

Позивач не виконав вказаний наказ про переміщення та не з`явився на роботу на Хортицький ринок, чим допустив прогули: 18.02.2017, 19.02.2017, 21.02.2017, 22.02.2017 року.

За допущене ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Наказом № 29 від 24.02.2017 року «Про дисциплінарне стягнення» позивачу було оголошено догану.

В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що вважає таке переміщення переведенням, враховуючи, що він вимущений витрачати більше часу для прибуття на роботу, повірняно із роботою на Критому ринку, вимущений робити додаткові пересадки у громадському транспорті та нести додаткові витрати, вважає своїм робочим місцем «Критий ринок» (а.с.55, 56).

Після оголошення догани позивач знов не вийшов на роботу на Хортицький ринок та допустив прогули: 23.02. 2017, 24.02. 2017, 25.02. 2017, 26.02. 2017 та 28.02.2017 року.

Наказом № 41 від 28.03.2017 року «Про дисциплінарне стягнення» позивачу було оголошено догану.

Втім, позивач знов не вийшов на роботу на Хортицький ринок та допустив прогули за період з 29.03.2017 року по 27.06.2017 року.

Наказом № 92 від 27.06.2017 року «Про дисциплінарне стягнення» позивачу було оголошено догану.

За допущені позивачем нові прогули на Хортицькому ринку за період з 28.06.2017 року по 09.08.2017 року, наказом № 125 від 09.08.2017 року «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 було оголошено догану.

Факт невиходу на роботу ОСОБА_1 зафіксований адміністрацією Хортицького ринку, що підтверджується відповідними актами про відсутність робітника ОСОБА_1 на робочому місці та табелем учета робочого часу .

Комісія Хортицького ринку повідомила КП «Запоріжринок» про те, що будь-яка інформація від ОСОБА_1 про причини його відсутності на роботі не надходила.

В подальшому позивач уникав від надання пояснень.

Адміністрацією КП «Запоріжринок» було подане відповідне подання до профспілкового комітету КП «Запоріжринок» щодо поведінки ОСОБА_1

Позивач двічі запрошувався на засідання профкому 04.08.2017 року та 09.09.2017 року, однак жодного разу не з`явився.

За результатами розгляду відповідного подання керівництва підприємства профспілковий комітет надав свою згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами трудового розпорядку, враховуючи, що до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

08.08.2017 року наказом № 36-к «Про переміщення» контролер-приймальник ринку ОСОБА_1 з 10.08.2017 року був переміщений для продовження своїх посадових обов`язків на територію Малого ринку КП «Запоріжринок» за адресою: м.Запоріжжя, вул. Поштова, 141-а, в тій же посаді, з тими ж умовами праці та оплати і з тим же графіком роботи.

Позивач був ознайомлений з наказом № 36-к від 08.08.2017 року «Про переміщення» під підпис.

22.08.2017 року його було звільнено з посади наказом № 136 «Про звільнення» на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно з п. 1.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, Колективного договору КП «Запоріжринок» трудова дисципліна заснована на свідомому сумлінному виконанні працівниками своїх посадових обов`язків і є необхідною умовою високого рівня продуктивності праці.

Дотримання суворої дисципліни в праці - первинне правило поведінки кожного працівника підприємства.

Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної праці, сумлінним ставленням працівника до своєї праці.

Згідно п.3.1 Правил, працівники зобов`язані: працювати чесно і сумлінно, своєчасно і без запізнень приходити на роботу, дотримуватися встановленої тривалості робочого часу, своєчасно і точно виконувати накази керівника підприємства, використовувати весь робочий день для виробничої праці, належним чином виконувати свої посадові обов’язки.

Згідно п.3.4 Правил, про залишення робочого місця (в т.ч. території ринку) в робочий час з будь-яких причин, в тому числі пов`язаних з виконанням посадових обов`язків, працівники повинні попередньо повідомити про це керівника відповідного структурного підрозділу.

Згідно з нормами посадової інструкції контролера-приймальника ринку ОСОБА_1 був зобов`язаний :

п.2.1. – знати, дотримуватися і виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку;

п.2.1.16. – виконувати вимоги, накази, розпорядження та резолюції директора КП «Запоріжринок», Колективний договір підприємства.

Згідно ст. 32 КЗпП України не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в іншому структурному підрозділі в тій же місцевості, в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

В період з 25.07.2017 року по 01.08.2017 року Головним управлінням Держпраці в Запорізькій області в межах інспекційного відвідування КП «Запоріжринок» було перевірено додержання підприємством законодавства про працю, а саме оплата праці, порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, праця неповнолітніх.

Згідно акту перевірки № 08-04-0567/0016 від 01.08.2017 року порушень щодо порядку притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності не виявлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово порушував посадову інструкцію контролера-приймальника ринку, Правила внутрішнього трудового розпорядку за що неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, тобто систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається, на час розгляду вказаного спору судом, ОСОБА_1 вищезазначені накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани, не оскаржував, строк для їх оскарження, встановлений ст. 233 КЗпП України не пропущений. Заходи дисциплінарного стягнення, застосовані до ОСОБА_1 не зняті достроково та не скасовані.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Отже, трудовою дисципліною передбачено не тільки додержання правил внутрішнього трудового розпорядку, а й сумлінне виконання трудових обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при прийнятті наказів про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень і оголошення доган, відповідачем дотримано вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року (з внесеними змінами), при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом ( розпорядженням), і перевірити їх відповідність законові.

Згідно п.22 вказаної Постанови, у спорах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи додержані власником чи уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, тощо.

Відповідно до п.23 Постанови, за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З викладеного вище вбачається, що ОСОБА_1 правомірно було звільнено з посади контролера-приймальника ринку за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування наказів про винесення догани № 92 від 27.06.2017 року, № 125 від 09.08.2017 року, про переміщення № 36-к від 08.08.2017 року та про звільнення № 136 від 22.08.2017 року, поновлення його на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач по трудових спорах звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне віднести судові витрати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 77-79, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 32, 40 ч.1 п.3, 233, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжринок» про скасування наказів про винесення догани № 92 від 27.06.2017 року, № 125 від 09.08.2017 року, про переміщення № 36-к від 08.08.2017 року та про звільнення № 136 від 22.08.2017 року, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст буде виготовлено 16 квітня 2019 року.

Суддя О.М. Гнатюк