Ухвала суду № 81245079, 15.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.04.2019

ЄУН 331/7475/17

Провадження № 1-кп/331/83/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» квітня 2019 року колегія суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя в складі:

Головуючого – судді Клименко Л.В.

суддів: Стратій Є.В., Пивоварової Ю.О.

при секретарі судового засідання Владиченко І.В.

за участю: прокурора Ахметової Я.І.

представника

потерпілої особи ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі обвинувальний акт у кримінальному провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015080020001178 від 05.04.2015 року відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, прокурором надано в якості доказу провини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею інкримінованого їй кримінального правопорушення – протокол огляду місця події від 04.04.2014 року, в ході якого оглянуто приміщення каси ТОВ «Дієса» магазину «Ельдорадо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 53, просила долучити його до матеріалів кримінального провадження.

Представник потерпілої особи не заперечував проти доручення вказаного документу до матеріалів кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої – адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання, в якому просив суд визнати вказаний протокол огляду місця події від 04 квітня 2014 року очевидно недопустимим доказом, посилаючись на те, що огляд місця події був проведений без постановлення ухвали слідчим суддею про надання дозволу на проведення вказаної слідчої дії, що є порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Відповідно до ст. 223 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Як вбачається зі змісту протоколу, в ньому не зазначено, що огляд проводився на підставі ухвали слідчого судді, а також прокурором не надано клопотання слідчого, яке ним погоджене, або прокурора про проведення огляду приміщення та ухвалу слідчого судді про надання дозволу на огляд приміщення вже після його проведення, тому вказані обставини свідчать про те, що даний доказ отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, так як вказана слідча дія, яка потребує попереднього дозволу суду, проведена без такого дозволу.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вислухавши доводи захисника з приводу заявленого клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Положеннями ч. 3 ст. 17 КПК України передбачено, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Положеннями ч. 1 ст. 233 КПК України передбачено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 04.04.2014 року було проведено в присутності двох понятих огляд приміщення каси ТОВ «Дієса» магазину «Ельдорадо», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 53, що підтверджується протоколом огляду місця події від 04.04.2014 року.

З долученої прокурором заяви директора магазину «Ельдорадо» - ОСОБА_4 від 04.04.2015 року до даного протоколу огляду, слідує, що він добровільно надав дозвіл співробітникам міліції провести огляд приміщення офісу - каси магазину «Ельдорадо», який розташований в ТЦ «Інтрейд» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 53. Зауважень до співробітників міліції не має.

Приймаючи до уваги, що директором магазину добровільно надано дозвіл співробітникам міліції на огляд вищевказаних приміщень, колегія суддів, приходить до висновку, що порушень вимог КПК України, на які посилається сторона захисту в даному випадку допущено не було та в судовому засіданні не встановлено, оскільки проведення вказаної слідчої дії не потребує дозволу слідчого судді.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протоколу огляду місця події від 04.04.2014 року очевидно недопустимим доказом та визнання недійсною процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про визнання протоколу огляду місця події від 04.04.2014 року очевидно недопустимим доказом – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Клименко

Судді: Є.В. Стратій

ОСОБА_6