Постанова № 81245077, 16.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

16.04.2019

ЄУН 331/652/19

Провадження № 3/331/266/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Клименко Л.В., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Україниу відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, інн: НОМЕР_1, обіймає посаду начальника служби безпеки в ТОВ «Преображенське», ІНФОРМАЦІЯ_3, сімейний стан – одружений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року, о 23 годині 06 хвилин, водій ОСОБА_2, в районі буд. 107 по пр. Соборному в м. Запоріжжі, керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado, реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу № 487 від 31.01.2019 року, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, про повторність попереджений.

В судовому засіданні, ОСОБА_2 свою провину не визнав та пояснив суду, що дійсно 31.01.2019 приблизно о 23-00 годині, керуючи автомобілем «Тойота», він рухався по пр. Соборному в м. Запоріжжі. В районі «дамби», біля будинку № 107 по пр. Соборному, його зупинили співробітники патрульної поліції, пояснивши причину зупинки перевищенням ним швидкості. На їх вимогу, він спочатку надав документи на право керування транспортним засобом, страховку, потім зброю, дозвіл на носіння зброї. Після чого, вони повідомили йому про те, що їм зателефонували невідомі особи та повідомили про те, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, тому йому необхідно пройти огляд на стан сп’яніння. Він пройшов огляд на місці зупинки за допомогою алкотестера, після чого патрульні поліцейські повідомили йому про необхідність пройти додатковий огляд на стан сп’яніння в ЗОНД, на що він погодився. У лікаря-нарколога він пройшов огляд за допомогою алкотестера та здавав біоматеріал. Згідно висновку лікаря було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, з вказаним висновком не погоджується. Після проходження ним огляду, працівникиполіції відвезли його до машини, подякували йому та відпустили. Факт вживання алкоголю заперечував. На його думку працівники поліції безпідставно склали відносно нього протокол та неправомірно надягнули на нього кайданки, тому просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд закриття провадження по справі відносно ОСОБА_2 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що вказаний протокол є незаконним та необґрунтованим, огляд водія ОСОБА_2 на стан сп’яніння був проведений з порушенням вимог п. п. 9, 10 розділу 3 Інструкції від 09.11.2015 року, до матеріалів справи не долучений акт медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння та сертифікат вимірювальної техніки, за допомогою якого лікар-нарколог проводив медичне обстеження.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, думку захисника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.9А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Так, дослідженими матеріалами справи, провина ОСОБА_2 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 316791 від 01.02.2019 року в сукупності з протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_2 серія АА № 049724 від 31.01.2019 року (а.с. 2), довідкою, якою підтверджується відсутність повторного вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (а.с. 3); направленням на медичний огляд водія ОСОБА_2 з метою виявленні стану сп’яніння (а.с. 5); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 487 від 31.01.2019 року, згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння (а.с. 6); рапортом співробітника поліції (а.с. 7); копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 487 від 31.01.2019 року (а.с. 27), копією результату аналізу токсилогічних досліджень № 182 від 31.01.2019 року, згідно якого в сечі ОСОБА_2 міститься етанол у кількості 3,2 проміле (а.с. 28); відеозаписом події, дослідженим безпосередньо в судовому засіданні (а.с. 8, 30), які узгоджуються із обставинами вказаними в протоколі та долучені до матеріалів справи.

Доводи захисника – адвоката ОСОБА_1 про порушення, допущені поліцейськими в ході встановлення факту адміністративного правопорушення, вчинення поліцейськими дій, передбачених ст. 261, 266 КУпАПта Інструкції про прядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_2 дійсно керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції, причиною зупинки було не ввімкнення покажчику повороту при здійсненні випередження. В ході тривалої розмови із співробітниками поліції, поліцейськими неодноразово пропонувалось ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння, на що останній неодноразово відмовлявся, проявляючи при цьому зухвалість поведінки, яка супроводжувалась зверхніми висловлюваннями в бік поліцейських та намаганням залишити місце зупинки, не звертаючи увагу на те, що його транспортний засіб був заблокований службовими автомобілями патрульної поліцій та самими працівниками патрульної поліції.

На думку суду, фіксація вчиненого адміністративного правопорушення була проведена у відповідності до вимог закону, порушень будь-яких нормативних актів з боку працівників поліції в ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, які би могли істотно вплинути на вирішення питання про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні при розгляді цієї справи судом не встановлено.

При цьому, посилання захисника ОСОБА_1 щодо порушення співробітниками поліції п. 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, є необґрунтованими, з огляду на те, що ОСОБА_2 в ході проходження огляду не висував вимогу про надання йому сертифікату відповідності та акту повірки технічного засобу, за допомогою якого проводився огляд на стан сп’яніння, будь-яких зауважень під час огляду в закладі охорони здоров’я від правопорушника не надходило, доказів про оскарження висновку лікаря та акту медичного огляду у встановленому законодавством порядку суду не надано. Натомість, як вбачається з відеозапису подій, ОСОБА_2 спілкуючись із лікарем не заперечував того факту, що за кілька годин до огляду вживав алкогольні напої.

Також є безпідставними доводи щодо незаконності дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2, оскільки суду стороною захисту не надано жодного підтвердження, що останнім були оскаржені в установленому законом порядку будь-які дії працівників поліції.

Інші доводи адвоката, наповнені лише формальним змістом, жодного з досліджених судом доказів, доведеність винуватості ОСОБА_2 за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» не спростовують.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати відносно ОСОБА_2, за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Реквізити для сплати штрафу при накладенні адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: 31119149008001; Код ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок. (Отримувач коштів: ГУК м. Києві/м. Київ/22030106; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО код банку: 899998; Рахунок: 31211256026001; Код класифікації: 22030106).

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко