Ухвала суду № 81243106, 17.04.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

17.04.2019 Єдиний унікальний номер 205/15/19

Єдиний унікальний номер № 205/15/19

Провадження № 2з/205/76/19

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

17 квітня 2019 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Басова Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс ОСОБА_4», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державний реєстратор Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, визнання недійсним пункту договору іпотеки, –

ВСТАНОВИВ:

02.01.2018 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ «Фінанс ОСОБА_4», ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державний реєстратор Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, визнання недійсним пункту договору іпотеки.

Також 02.01.2018 року позивачами подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1; заборони ОСОБА_3, його представникам та будь-яким іншим особам здійснювати проникнення до квартири, вивезення майна позивачів, чинити перешкоди позивачам у проживанні в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2019 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15.03.2019 року ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2019 року відкрито провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Заявники у заяві про забезпечення позову не вказують на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, вимога про забезпечення позову шляхом заборони чинити перешкоди позивачам у проживанні в ІНФОРМАЦІЯ_1 по своїй суті є позовною вимогою та не може розглядатись в порядку ст. ст. 149-153 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає дану заяву безпідставною та необґрунтованою, у зв’язку з чим приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс ОСОБА_4», Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, державний реєстратор Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_6, про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, визнання недійсним пункту договору іпотеки – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п’ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова

.