Ухвала суду № 81242894, 10.04.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1277/18

Провадження №2/0203/474/2019

УХВАЛА

10 квітня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним,

у с т а н о в и в:

11 квітня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним (а.с.а.с. 2 – 8).

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з повторною неявкою до суду позивача (його представниці), а також наявністю ознак, передбачених статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Заслухавши думку представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений у ній позов необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Чергове судове засідання у справі було призначено на 21.02.2019 року, на 0940 год. Позивач, його представниця були повідомлені належним чином 06.02.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте до суду не з’явилися (а.с. 85).

18 лютого 2019 року представниця позивача звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, пославшись на участь у кримінальному провадженні у м. Києві. Позивач про причини неявки суд не повідомив (а.с. 96).

Розгляд справи був відкладений до 10.04.2019 року, 1020 год. Позивач, його представниця були повідомлені належним чином 12.03.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте до суду повторно не з’явилися.

08 квітня 2019 року представниця позивача повторно звернулася до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, пославшись на перебування на стаціонарному лікуванні (вагітність строком 28 тижнів). Позивач про причини неявки суд повторно не повідомив.

Відповідно до частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов залишити без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача (його представниці).

При цьому суду бере до уваги той факт, що позивач жодного разу не з’явився та не повідомив суд про причини неявки.

Крім того, суд зважає й на те, що попри наявність у причинах неявок представниці позивача, на які вона постійно посилається у своїх клопотаннях, формальних ознак поважності, підстави для залишення позову без розгляду однаково існують, оскільки вагітність у третьому триместрі, безумовно, унеможливить її явку до суду у майбутньому.

Суд не бере до уваги клопотання представниці позивача про розгляд справи за її відсутності, заявлене 02.07.2018 року (а.с.а.с. 43, 46), оскільки після цього вона двічі звернулася з клопотаннями протилежного змісту (про відкладення розгляду справи), що свідчить про зміну її процесуальної позиції.

Крім того, суд вважає обґрунтованим клопотання представника відповідача і в частині наявності ознак, передбачених статтею 44 ЦПК.

Так, згідно зі статтею 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

На думку суду, аналіз усієї сукупності матеріалів справи свідчить про зловживання позивачем (його представницею) їхніми процесуальними правами, що, безумовно, суперечить завданню цивільного судочинства.

При цьому суд бере до уваги, що таке зловживання проявилося у способі процесуальної поведінки, обраному ними у справі.

Таке зловживання, зокрема, підтверджується тим, що після звернення до суду з позовом 11.04.2018 року ані позивач, ані його представниця жодного разу до суду не з’являлися, хоча були повідомлені.

При цьому одна з таких неявок представниці також супроводжувалася клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою, яке не було підтверджено відповідним доказом (а.с. 36).

Крім того, позивач, не з’являючись до суду також не вважав за необхідне повідомляти суд про причини таких неявок.

10 липня 2018 року суд своєю ухвалою залишив позов без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача (його представниці) (а.с. 50).

Вказана ухвала була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.12.2018 року за апеляційною скаргою, поданою представницею позивача (а.с.а.с. 75 – 77), але й після скасування ухвали процесуальна поведінка позивача та його представниці не змінилася.

Ці дії, на думку суду, свідчать про спрямованість на безпідставне затягування розгляду справи, і відсутність у позивача (його представниці) бажання реально захистити задекларовані у позовній заяві права.

З огляду на викладене суд вбачає очевидно штучний характер спору, який не має для позивача прикладного юридичного значення і за своєю абстрактною природою не тягне за собою реальні виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав, захист охоронюваних законом інтересів.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне заявлений у справі позов залишити без розгляду.

Керуючись статтями 44, 257 – 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 15 квітня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян