Ухвала суду № 81242437, 18.04.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Шелестова К.О.

з секретарем: Пухловою О.О.

за участю: прокурора – Фіалко С.О.

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

потерпілої – ОСОБА_3

представника потерпілої – адвоката ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Фіалко С.О. про застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заявленого у кримінальному провадженні № 192/3301/16-к (провадження № 1-кп/201/301/2019), відомості про яке 05 квітня 2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040000000171, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська розглядається кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні прокурором Фіалко С.О. було подано письмове клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з яким сторона захисту була ознайомлена не пізніше ніж за три години до його розгляду. Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив про те, що обвинувачена ОСОБА_1 у декілька попередніх судових засідань не з’являлась без поважних причин, оскільки, на думку прокурора, перебування разом із дитиною в період лікування останньої не є поважною причиною неявки у судове засідання, а отже, викладені обставини свідчать про свідоме затягування судового процесу з метою уникнення можливого покарання.

Потерпіла, а також її представник – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, на їх думку, обвинувачена нехтує своїми обов’язками явки до суду, з метою затягування судового процесу до спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності, а також уникнення покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Обвинувачена та її захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та невмотивованість, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки неявка обвинуваченої ОСОБА_1 у судові засіданні носила поважний характер, що підтверджується долученою до матеріалів кримінального провадження медичною документацією, оскільки обвинувачена знаходилась у медичному закладі по догляду за дитиною.

Вислухавши заявлене клопотання, а також думки учасників судового провадження, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Мета та підстави для застосування запобіжного заходу передбачені у ст. 177 КПК України, відповідно до положень якої, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні . Слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Аналізуючи подане прокурором Фіалко С.О. клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить до висновку про те, що прокурором належним чином не доведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також необхідність застосування до обвинуваченої саме такого найсуворішого виду запобіжного заходу, оскільки обвинувачена ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження належним чином виконувала покладені на неї процесуальним законом обов’язки та з’являлась вчасно у судові засіданні за судовими викликами, при цьому, неявка обвинуваченої ОСОБА_1 у декілька судових засідань, пов’язана із знаходженням останньої у медичному закладі, у зв’язку з хворобою її малолітньої дитини та догляду за нею, що підтверджується довідкою КЗ «Дніпровська міська дитяча клінічна лікарня № 2» ДМР про перебування малолітньої дитини та разом з нею обвинуваченої у лікарні з 11 березня 2019 року, а також випискою № 828 із медичної картки стаціонарного хворого, що в розумінні ст. 138 КПК України свідчить про поважність неявки обвинуваченої ОСОБА_1 у дані судові засідання, у зв’язку із чим, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 138, 176, 177, 194, 331, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Фіалко С.О. про застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: К.О. Шелестов