Рішення № 81242237, 18.04.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5562/18

Провадження № 2/211/742/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

при секретарі Зоріній С.М.

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості по договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості по договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування.

06 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0161/82/0114225. Укладання кредитного договору здійснювалось в рамках спільної акції що проводилась позивачем та ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя. Відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 51419,17 грн. до 06.03.2018 року, а відповідач зобов’язувався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28,9% річних відповідно до графіку погашення кредиту.

Позивач виконав свої зобов’язання, надавши відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти, однак відповідач не виконує належним чином свої кредитні зобов’язання, станом на 13.06.2018 р. сума заборгованості за кредитним договором складає 271831,22 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0161/82/0114225. Укладання кредитного договору здійснювалось в рамках спільної акції що проводилась позивачем та ПАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя. Відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 51419,17 грн. до 06.03.2018 року, а відповідач зобов’язувався сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 28,9% річних відповідно до графіку погашення кредиту ( а.с. 11-13, а.с. 14-28).

У відповідності до п. 1.3 кредитного договору надання кредиту здійснювалось в дату надання кредиту у безготівковій формі шляхом переказу ( зарахування) суми кредиту на поточний рахунок ( копії меморіальних ордерів від 06.03.2012 року та виписки пор рахунку ). Кошти в розмірі визначеному п. 1.1.2.2 кредитного договору, були направлені страховику в якості страхового платежу згідно з п. 4.6 кредитного договору.

Відповідно до п. 7.1.2 кредитного договору, у разі настання обставин дефолту (обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань ( обов’язків ) за кредитним договором, кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод вимагати дострокового виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплати процентів, пені та інших платежів відповідно до умов кредитного договору.

Позивач виконав свої зобов’язання, надавши відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти, про що свідчить виписка по рахунку та копії меморіальних ордерів ( а.с. 29-32, 33).

Відповідно до ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору позичальником ОСОБА_2 належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений.

Тому утворилась заборгованість за невиконання умов договору станом на 13.06.2018 р. сума заборгованості за кредитним договором складає 271831,22 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом у розмірі 34800,75 грн., заборгованість за процентами у розмірі 31224,11 грн., пеня у розмірі 205806,36 грн. ( а.с. 7-10).

АТ «ОСОБА_1 Аваль» ОСОБА_2 була направлена вимога про дострокове виконання грошових зобов’язань, яка залишилась без реагування (а.с. 37 - копія вимоги).

Згідно зст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

В статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.212, ч. 2 ст.632 ЦК України договір укладений сторонами, містить умови, які повинні виконуватися.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК Україниі ч. 2ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення суми кредиту.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2,3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина 3 статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини пятої статті 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у Постанові від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Заборгованість за тілом кредиту та відсотками становить 66024,86 гривень (34800,75+31224,11).

Враховуючи, що розмір пені 205806,36 гривень не є співмірним з сумою тіла кредиту та відсотків та значно перевищує збитки, які завдані позивачу, суд вважає необхідним з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, застосувати вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір пені до суми тілу кредиту та відсотків, а саме зменшити розмір пені з 205806,36 грн. до 66024,86 гривень.

У зв’язку з цим стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором станом на 13.06.2018 року у сумі 132049,72 гривень, що включає заборгованість за: тілом кредиту 34800,75 гривень, відсотками 31224,11 гривень, пенею 66024,86 гривень (яка зменшена судом на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України)

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК).

Відповідно до вимог п. 39 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи, що з відповідача присуджено до стягнення всю суму заборгованості за кредитом, крім зменшеного судом розміру пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, то з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4077,47 гривень.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 599, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості по договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ( зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль»" (01011, м. Київ, вул. Лєскова,9 код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість по кредитному договору № 014/0161/82/0114225 від 06.03.2012 р., що виникла станом на 13.06.2018 р. у розмірі 132049 ( сто тридцять дві тисячі сорок дев’ять) гривень 72 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом 34800,75 грн., заборгованість за процентами 31224,11 грн., пеня 66024,86 грн., а також судовий збір у розмірі 4077 ( чотири тисячі сімдесят сім ) гривень 47 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Сарат Н. О.