Рішення № 81240141, 25.03.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2204/16-ц

Провадженя№ 2/266/23/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

державного виконавця Алдунової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення уплати аліментів та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Приморського відділу ДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області про визначення суми заборгованості по аліментах,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду із позовними вимогами до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення уплати аліментів.

В ході слухання справи позивачкою неодноразово було уточнено та збільшено розмір позовних вимог, які в остаточній редакції зводяться до наступного: позивачка зазначила, що з грудня 2001 р. по 2004 р. вона перебувала з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу проживає з матір’ю. На підставі виконавчого листа №2-4773 від 17.11.2004 р., виданого Приморським районним судом м. Маріуполя відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 09.11.2004 р. та до повноліття дитини. Однак, з березня 2014 р. ОСОБА_4 щомісяця не виплачував необхідну суму, у зв’язку з чим з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р. утворилася заборгованість у розмірі 44155,71 грн. Згідно ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідач знав про свій обов'язок сплати аліментів в розмірі 1/4 частини зарабітку, однак аліменти не платив, тому має заборгованість, яку не погасив до наступного часу. Розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 року становить 44155,71 грн. Просить стягнути на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_8 в сумі 44155,71 грн.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту сплати аліментів, визначення розміру заборгованості по аліментам, який неодноразово був уточнений та в остаточній редакції зводиться до наступного:ОСОБА_4 зазначив, що позов ОСОБА_5 він не визнає, з розміром заборгованості по аліментам він не згодний, розрахунок пені у позові вважає не коректним. Аліменти в розмірі ј частин з усіх видів його заробітку, стягнуті з нього за рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя від 17.11.2004 р. утримані по 21.03.2014 р., що підтверджується відміткою у виконавчому листі. 21.03.2014 р. він був звільнений з роботи в ПрАТ «Азовелектросталь» та з тих пір, у зв'язку з військово-політичними обставинами в країні він не має постійного заробітку, часто вимушений виїжджати на заробітки за межі України. З причини відсутності у м.Маріуполі за його дорученням аліменти ОСОБА_5 на утримання сина на зарплатний картковий рахунок позивачки в ПАТ «ПУМБ», за її бажанням, перераховувала його мати. Грошові кошти для цього він передавав матері або привозив особисто в залежності від заробітку. Особистих коштів мати не мала, так як з липня 2014 р. по день звільнення 26.02.2016 р. не отримувала заробітну плату. В той же час за період з 21.03.2014 р. по 01.04.2016 р. у вигляді аліментів ОСОБА_5 було виплачено 03.03.2015 р. 1500 грн., 07.04.2015 р. 1000 грн., 23.06.2015 р. 1500 грн., 03.09.2015 р. 1500 грн., 04.12.2015 р. 1500 грн. Суми виплат свідчать про те, що це не єдиноразова допомога, не подарунок, а аліментні платежі. Крім того, аліменти сплачені 07.04.2016 р. 800 грн. та 23.06.2016 р. 1700 грн. Крім грошових коштів на утримання сина, за вказаний період він купляв йому одежу, канцтовари та шкільні приналежності, ліки, сплатив ремонт мобільного телефону, здавав кошти на потреби класу, залишив визначену суму класному керівнику ОСОБА_8, щоб вона сплачувала його харчування в школі. З 26.05.2014 р. по 30.08.2014 р. він працював учнем докера-механізатора в ТОВ «Ейч АР ОСОБА_9», де з нього були утримані аліменти в розмірі ј частини від його заробітку в липні 2014 р. 654,20 грн., в серпні 2014 р. 719,20 грн. З 06.06.2018 р. по 04.10.2018 р. він працював в ТОВ «СМУ «Донспецремонт», де з нього були утримані аліменти в розмірі 50% від його заробітку, а саме в липні 2018 р. 1962,27 грн., в вересні 2018 р. 1538 грн., з 01.10.2018р. по 04.10.2018 р. 732,58 грн. З розрахунком заборгованості по аліментам складеним державним виконавцем за період з 21.03.2014 р. по 31.01.2019 р. в сумі 58494,26 грн. він не згодний. Просить встановити факт сплати ним аліментів на утримання сина ОСОБА_7 - 03.03.2015 р. 1500 грн., 07.04.2015 р. 1000 грн., 23.06.2015 р. 1500 грн., 03.09.2015 р. 1500 грн., 04.12.2015 р. 1500 грн. та 07.04.2016 р. 800 грн. та 23.06.2016 р. 1700 грн., визначити розмір заборгованості по аліментам у сумі 34007,39 грн.

ОСОБА_5 в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у уточненому позові, просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5, ОСОБА_10, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила його задовольнити. Крім того, зазначила, що відповідно до її останнього розрахунку сума заборгованості по аліментам ОСОБА_4 за період з 21.03.204 р. по 31.12.2018 р. становить 44155,71 грн. В розрахунок включено усе, крім спірних платежів, які сплачувала мати відповідача, а саме платежів 03.03.2015 р. 1500 грн., 07.04.2015 р. 1000 грн., 23.06.2015 р. 1500 грн., 03.09.2015 р. 1500 грн., 04.12.2015 р. 1500 грн. та 07.04.2016 р. 800 грн. та 23.06.2016 р. 1700 грн., вважає, що це не аліменти, а допомога від бабусі. Крім того, вона зверталась до Міністерства юстиції України з роз'ясненням правильності нарахування заборгованості аліментам, яке їй роз'яснило, що при нарахуванні заборгованості по аліментам податки та збори, військовий збір не враховуються. Пеню просить стягнути не більше суми заборгованості 44155,71 грн.

Відповідач ОСОБА_4 до відкритого судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_11, яка діє на підставі договору, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5 визнала частково, а саме за 2014 р. визнала заборогованість в сумі 5098,30 грн., за 2015 р, який є спірним періодом, бо заборгованість з середньої заробітної плати штатного робітника в м.Маріуполі нараховується за мінусом податків та зборів, військового збору, однак ні держвиконавець ні представник позивача в розрахунок не беруть до уваги виплати в сумі 7000 грн., які здійснювались матір'ю боржника за його проханням за квитанціями від 03.03.2015 р. 1500 грн., 07.04.2015 р. 1000 грн., 23.06.2015 р. 1500 грн., 03.09.2015 р. 1500 грн., 04.12.2015 р. 1500 грн. Позивачка вважає, що ці виплати не є аліментами. Мати боржника не зобов'язана сплачувати аліменти ніяким рішенням чи договором. Ці виплати вважає аліментними виплатами. Визнає суму заборгованості по аліментам за 2015 р. в сумі 3781,98 грн. За 2016 р. За 2016 р. боржником виплачено 6620 грн. Визнає заборгованість з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. в сумі 7411,15 грн. За 2017 р. боржником виплачено 9248,40 грн. Визнає заборгованість в сумі 12460,91 грн. За 2018 р. боржник працював на підприємстві та отримував заробітну плату. ОСОБА_4 сплатив 2040 грн. у січні, 3100 грн. у березні,2000 грн. у травні, 2000грн. у липні, 2500 грн. у листопаді. На підприємстві утримано наступні суми 1962,27 грн., 2247,70 грн., 1538 грн.,732,58грн.Загальна сума сплачених аліментів 18120,55 грн. Визнає заборгованість в сумі 3989,57 грн. За 2019 р. визнає заборгованість в сумі 1298,46 грн. Загальна сума заборгованості по аліментам по її підрахункам складає 34007,39 грн. за період з 21.01.2014 р. по 16.01.2019 р. Пеня по правилам постанови Великої палати Верховного Суду розраховується за усі дні прострочення. Просить визначити розмір заборгованості по аліментам в сумі 34007,39 грн. В частині пені визнають, що вона не може бути менше 34007,39 грн.

Головний державний виконавець Приморського ВДВС ОСОБА_12 суду пояснила, що на виконанні в Приморському ВДВС перебуває виконавчий лист №2-4773 від 17.11.2004 р., виданого Приморським районним судом м. Маріуполя, за яким відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 09.11.2004 р. та до повноліття дитини. Заборгованість по аліментам у ОСОБА_4 виникла з 21.03.2014 р. він здійснював наступні проплати: липень 2014 р. -654,20 грн., серпень 2014 р. – 719,20 грн. утримано з заробітної плати в період роботи в ТОВ «Ейч АР ОСОБА_9», вересень 2016 р. – 1020 грн., жовтень 2016 р. – 2040 грн., листопад 2016 р. 1020 грн., грудень 2016 р. - 1020 грн., січень 2017 р. – 1020 грн., лютий 2017 р. – 2040 грн., серпень 2017 р. – 4100 грн., листопад 2017 р. – 2040 грн., січень 2018 р. 2040 грн., березень 2018 р. – 3100 грн., травень 2018 р. – 2000 грн., червень 2018 р. -2000 грн., а також липень 2018 р. – 1962,27 грн., серпень 2018 р. – 2247, 70 грн., вересень 2018 р. – 1538 грн., жовтень 2018 р. 732,58 грн. утримано з заробітної плати в період роботи в ТОВ «СМУ «Донспецремонт», листопад 2018 р. – 2500 грн. Заборгованість по аліментам за період з 21.03.2014 р. по 31.01.2019 р. становить 91268,17 грн., сплачено з 21.03.2014 р. по 31.01.2019 р. – 32773,95 грн. Загальна заборгованість становить 58494,26 грн. Остаточний розрахунок заборгованості по аліментам розрахований по 05.10.2016 р. за минусом податків та зборів, військового збору, послідуючі платежі з їх врахуванням, бо сталися зміни в законодавстві України. Спірний період 2015 р. та 2016 р., в якому матір'ю ОСОБА_4 сплачено аліменти на суму 7000 грн., а саме 03.03.2015 р. 1500 грн., 07.04.2015 р. 1000 грн., 23.06.2015 р. 1500 грн., 03.09.2015 р. 1500 грн., 04.12.2015 р. 1500 грн. та 07.04.2016 р. 800 грн. та 23.06.2016 р. 1700 грн. у розрахунку не враховані, бо у матеріалах виконавчого провадження ці відомості відсутні. Заборгованість по аліментам за 2015 р. становить 10780,98 грн., за 2016 р. 14935,45 грн. – 5100 = 9835,45 грн.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що позивачка ОСОБА_5 її колишня невістка. ОСОБА_4 її син, з ним стосунки нормальні. У 2015 р. вона почала перераховувати аліменти на користь ОСОБА_5 за проханням сина. Вона спочатку посилала аліменти на ім'я ОСОБА_5 поштовим переказом на її домашню адресу, але пізніше позивачка подзвонила та попросила перераховувати на картковий рахунок у банку. У банку вона дізналася, що від імені сина перераховувати аліменти вона не зможе, тому вона перераховувала від свого імені. Коли долар піднявся, ОСОБА_5 сказала, що виплати, які вона їй перераховувала не є аліментними, а є допомогою. Вона не могла платити аліменти за сина, бо звільнилася з роботи та не отримувала доходу. Допомагала ОСОБА_5 чим могла, продуктами. Син їй дзвонив, попереджав, що переказує їй кошти для аліментів, через «Ощадбанк», щоб вона в подальшому перевела їх ОСОБА_5 як аліменти на утримання сина. Коли почалися скандали, вона знову почала перераховувати аліменти ОСОБА_5 поштовим переказом на домашню адресу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 08.06.2016 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення уплати аліментів та призначено попереднє судове засідання на 22.06.2016 р. о 08-30 год.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 08.06.2016 року відкрито провадження по цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення суми заборгованості по аліментах та прийнято його до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення уплати аліментів.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та неустойки за не сплату аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_4 в грудні 2001 р. зареєстрували шлюб.

Згідно свідоцтва про народження, серія І-НО №618931, виданого повторно Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 11.02.2015 р., ОСОБА_8 народився 30.03.2003 р., про що зроблено відповідний актовий запис №106. Батьки: ОСОБА_4 – батько, ОСОБА_13 – мати (а.с.18).

У 2004 р. шлюб між позивачкою ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_4 розірваний.

Згідно рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 17.11.2004 р. №2-4773, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_13 на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі ј частини з всіх видів його заробітку щомісяця, але не менш Ѕ неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 09.11.2004 року і до досягнення дитиною повноліття, на підставі якого 17.11.2004 р. видано виконавчий лист (а.с.7, 8-9).

Згідно довідки КЗ ММР «Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 м.Маріуполя» від 16.09.2016 р., ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на «Д» обліку в дитячій поліклініці ЦПМСД №2 з діагнозом: часто і тривало хворіє простудними захворюваннями. Вторинна кардіопатія з порушенням режиму. Вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу. Потребує в подальшому «Д» нагляді, лікування, санаторно-курортному лікуванні (а.с.70).

Згідно ч.2 ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, складеного Приморським відділом державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області станом на 31.01.2019 р., заборгованість по аліментам ОСОБА_4 за виконавчим листом Приморського районного суду м.Маріуполя №2-4773 від 17.11.2004 р. за період з 21.03.2014 року по 31.01.2019 року з урахування обов'язкових податків та сплачених сум становить 58494,26 грн., а саме: нараховано – 91268,17 грн., сплачено – 32773,95 грн. (а.с. 239-241).

Згідно листів Управління ДВС у Донецькій області ГТУЮ від 06.11.2018 р. №Г-342-2226, Г-342-2197, зазначену заборгованість за виконавчим листом №2-4773 державним виконавцем помилково визначено, виходячи із середньомісячної заробітної плати працівника для даної місцевості з відрахуванням податків (а.с.187-188, 201-207).

Отже, державний виконавець Приморського ВДВС при розрахунку заборгованості по аліментам ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5,за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р., не врахував сплачені аліменти відповідачем, згідно квитанцій від 03.03.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2015 р. в сумі 1000 грн., 23.06.2015 р. в сумі 1500 грн., 03.09.2015 р. в сумі 1500 грн., 04.12.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2016 р. в сумі 800 грн., 23.06.2016 р. в сумі 1700 грн. (а.с.50-53), всього 9500,00 грн. та помилково визначив дану заборгованість з відрахуванням податків.

Крім того, відповідачем на користь позивачки сплачено аліменти: згідно відмітки у трудовій книжці АМ №491175 на ім'я ОСОБА_4, довідки про доходи, виданої ТОВ «Ейч АР ОСОБА_9» від 15.11.2016 р., ОСОБА_4 працює докером – механізатором комплексної бригади на вантажно-розвантажувальних роботах в ТОВ «Ейч АР ОСОБА_9», нарахована заробітна плата травень 2014 р. – 262,49 грн., нарахована заробітна плата червень 2014 р. – 2294,62 грн., нарахована заробітна плата липень 2014 р. – 3201,09 грн., сплачені аліменти – 654,20 грн., нарахована заробітна плата серпень 2014 р. 4143,93 грн., сплачені аліменти – 654,20 грн. (а.с.104, 105); згідно квитанції від 03.03.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2015 р. в сумі 1000 грн., 23.06.2015 р. в сумі 1500 грн., 03.09.2015 р. в сумі 1500 грн., 04.12.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2016 р. в сумі 800 грн., 23.06.2016 р. в сумі 1700 грн. (а.с.50-53);згідно довідок, виданих ТОВ «СМУ «Донспецремонт» №21/19 від 21.09.2018 р., №02/11 від 02.11.2018 р., ОСОБА_4 з 06.06.2018 р. по 04.10.2018 р. працював ТОВ «СМУ «Донспецремонт»; згідно довідок, виданих ТОВ «СМУ «Донспецремонт» №02/11 від 02.11.2018 р., заробітна плата ОСОБА_4 становить: 25 днів червень 2018 р. - 3635,56 грн.; липень 2018 р. – 4786,01 грн., утримано – 1962,27; серпень 2018 р. – 5482,19 грн., утримано – 2247,70 грн., вересень 2018 р . – 3751,23 грн. , утримано – 1538,00 грн.; жовтень 2018 р. – 1786,78 грн., утримано 732,68 грн.

Також, в судовому засіданні встановлено, що мати відповідача ОСОБА_9 перед позивачкою ОСОБА_5 не має ніяких зобов'язань ні за рішенням суду, ні за будь-яким договором, а тому здійснені нею платежі на її користь - 03.03.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2015 р. в сумі 1000 грн., 23.06.2015 р. в сумі 1500 грн., 03.09.2015 р. в сумі 1500 грн., 04.12.2015 р. в сумі 1500 грн., 07.04.2016 р. в сумі 800 грн., 23.06.2016 р. в сумі 1700 грн. (а.с.50-53), суд враховує, як аліменти, сплачені за виконавчим листом №2-4773 від 17.11.2004 р., виданим Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області.

Крім того, за розрахунком позивачки заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_4 складає за 2014 рік 5108,30 грн. + 2015 рік 10781,98 грн. + 2016 рік 9951,15 грн. + 2017 рік 12417,33 грн. + 2018 рік 5896,95 грн. = 44155,71грн., а відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість по аліментам за період з 21.01.2014 р. по 16.01.2019 р. в сумі 34007,39 грн.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо наявності та розміру заборгованості по аліментам, суд приходить до висновку про необхідність вирішення цього питання судом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Згідно із частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У частині восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.

Отже, порядок виконання рішення суду передбачений статтею 71 згаданого Закону, відповідно до частини восьмої якої суд вирішує питання заборгованості лише в разі спору про її розмір.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявний спір про розмір заборгованості по аліментам, у зв'язку з чим судом здійснено її розрахунок за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р. без відрахування податків та врахуванням сплачених відповідачем ОСОБА_4 сум аліментів, також утримених аліментів із заробітної плати та сплачених аліментів матір'ю відповідача ОСОБА_9, а саме:

періоддохідрозрахунокнарахованосплаченоз 21.03.201435503550:4=887,50 887,50:31=28,62 28,62*10=286,20286,200,0004.201437653765:4941,250,0005.201430% прож.мін.1286*30%= 385,80385,800,0006.20142294,622294,62:4573,660,0007.20143201,09 (-3,6%-15%)=3201,09-595,40=2605,69:4651,42654,2008.20144143,93(1,5%-3,6%-15%)=4143,93-832,93=3311:4827,75 719,2009.201438573857:4964,250,0010.201439243924:49810,0011.201439243924:49810,0012.201439243924:49810,00всього 7573,331373,4001.201540074007:41001,750,0002.201540074007:41001,750,0003.201540074007:41001,751500,0004.201543914391:41097,75 1000,0005.201543914391:41097,750,0006.201543914391:41097,751500,0007.201546704670:41167,500,0008.201546704670:41167,500,0009.201546704670:41167,501500,0010.201548024802:41200,500,0011.201548024802:41200,500,0012.201548024802:41200,501500,00всього 13402,507000,0001.201650295029:41257,250,0002.201650295029:41257,250,0003.201650295029:41257,250,0004.201654375437:41359,25 800,0005.201654375437:41359,250,0006.201654375437:41359,251700,0007.201663136313:41578,250,0008.201663136313:41578,250,0009.201663136313:41578,25 102010.201664616461:41615,25204011.201664616461:41615,25 102012.201664616461:41615,25 1020всього 17430760001.201772897289:41822,25 102002.201772897289:41822,25204003.201772897289:41822,250,0004.201795399539:42384,750,0005.201795399539:42384,750,0006.201795399539:42384,750,0007.201791029102:42275,500,0008.201791029102:42275,50410009.201791029102:42275,500,0010.201799189918:42479,500,0011.201799189918:42479,50 204012.201799189918:42479,500,00всього 26886920001.20181050510505:42626,25 204002.20181050510505:42626,250,0003.20181050510505:42626,25310004.20181442914429:43607,250,0005.20181442914429:43607,25 2000з 01.06.2018 по 06.06.20181442914429:4=3607,25 3607,25:30=120,24 120,24*5=601,21601,210,00з 06.06.2018 по 30.06.20183635,56-податок на доходи ф.о. 654,40-війс.збір=2926,632926,63:4=731,66 731,66:30=24,39 24,39*25=609,75 609,752000,0007.20184786,01- податок та ін.об.пл.861,48=3924,53 3924,53:4 981,131962,2708.20185482,19 податок та ін.об.пл.986,79=4495,40 4495,40:4 1123,852247,7009.20183751,23 податок та ін.об.пл.675,24=3075,99 3075,99:4 769153801.10.2018 по 04.10.20181786,78 податок та ін.об.пл.321,62=1465,161465,16:4=366,29 366,29:31=11,82 11,82*4=47,2847,28732,58З 04.10.2018 по 31.10.20181282812828:4=3207 3207:31=103,45 103,45*27=2896,602793,150,0011.20181282812828:43207250012.20181282812828:432070,00всього 28432,6218120,55

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість по аліментам, за виконавчим листом №2-4773 від 17.11.2004 р. відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р. нарахована в розмірі 93724,45 грн., сплачена в розмірі 43293,95 грн. та заборгованість по сплаті аліментів визначається судом у розмірі 50430,50 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_4 пені за несплату аліментів, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набрання рішенням законної сили, при наявності вини платника аліментів за прострочення у їх сплаті.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у ст. 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд відповідно до вимог ст.264 ЦПК України повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця і несвоєчасна сплата яких передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів, нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Вказаний висновок, який викладеній у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), враховується судом в порядку ч.4ст.263 ЦПК України.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, суд керується розрахунком заборгованості по аліментах, здійснений судом.

Згідно указаного розрахунку, заборгованість за аліментами виникла, починаючи з 21.03.2014 р. року по 31 грудня включно 2018 року та складала 93724,45 грн., а після погашення боржником заборгованості в розмірі 43293,95 грн. визначена судом у розмірі 50430,50 коп.

Визначаючи кількість прострочених днів зі сплати аліментів, суд виходить з того, що аліменти є щомісячними платежами, які підлягають сплаті до останнього дня кожного календарного місяця. Таким чином, періодом прострочення є період з першого числа кожного наступного місяця після несплати аліментів по 31.12.2018 року.

Крім того, здійснюючи розрахунок пені, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, яка підлягає застосуванню в силу ст. 5 Цивільного Кодексу України, оскільки вказана норма пом'якшує цивільну відповідальність боржника за несвоєчасну сплату аліментів.

Таким чином розрахунок заборгованості по пені виглядає наступним чином:

з 21 березня 2014 р. 10 днів 286,20*1%*1321=3780,70 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 286,20 грн.,

квітень 2014 р. 30 днів 941,25*1%*1311=12339,79 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 941,25 грн.,

травень 2014 р. 31 день 385,80*1%*1281=4942,10 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 385,80 грн.,

червень 2014 р. 30 днів, 573,66*1%*1250=7170,75грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 573,66 грн.,

серпень 2014 р. 31 день 108,55*1%*1220=1324,31 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 108,55 грн.,

вересень 2014 р. 30 днів 964,25*1%*1189=11464,93 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 964,25 грн.,

жовтень 2014 р. 31 день 981*1%*1159=11369,79 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 981 грн.,

листопад 2014 р. 30 днів 981*1%*1128=11065,68 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 981 грн.,

грудень 2014 р. 31 день 981*1%*1098=10771,38 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 981 грн.,

січень 2015 р. 31 день 1001,75*1%*1067=10688,67 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1001,75 грн.,

лютий 2015 р. 28 днів 1001,75*1%*1036=10378,13 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1001,75 грн.,

квітень 2015 р. 30 днів 97,75*1%*1008=985,32 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 97,75 грн.,

травень 2015 р. 31 день 1097,75*1%*978=10736 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1097,75 грн.,

липень 2015 р. 31 день 1167,50*1%*947=11056,23 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1167,50 грн.,

серпень 2015 р. 31 день 1167,50*1%*916=10694,30 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1167,50 грн.,

жовтень 2015 р. 31 день 1200,50*1%*885=10624,43 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1200,50 грн.,

листопад 2015 р. 30 днів 1200,50*1%*854=10252,27, в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1200,50 грн.,

січень 2016 р. 31 день 1257,25*1%*824=10359,74 грн. ,в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1257,25 грн.,

лютий 2016 р. 29 днів 1257,25*1%*793=9969,99 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1257,25 грн.,

березень 2016 р. 31 день 1257,25*1%*764=9605,39 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1257,25 грн.,

квітень 2016 р. 30 днів 229,25*1%*733=1680,40 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 229,25 грн.,

травень 2016 р. 31 день 1359,25*1%*703=9555,53 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1359,25 грн.,

липень 2016 р. 31 день 6313*1%*672=42423,36 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 6313 грн.,

серпень 2016 р. 31 день 6313*1%*641=40466,33 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 6313 грн.,

вересень 2016 р. 30 днів 558,25 *1%*610=3405,33 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 558,25 грн.,

листопад 2016 р. 30 днів 595,25*1%*580=3452,45 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 595,25 грн.,

грудень 2016 р. 31 день 595,25*1%*=550=3273,88 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 595,25 грн.,

січень 2017 р. 31 день 802,25*1%*519=4163,68 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 802,25 грн.,

березень 2017р. 31 день 1822,25*1%*488=8892,58 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1822,25 грн.,

квітень 2017 р. 30 днів 2384,75*1%*457=10898,31 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2384,75 грн.,

травень 2017 р. 31 день 2384,75-1%*427=10182,88 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2384,75 грн.,

червень 2017 р. 30 днів 2384,75*1%*396=9443,61, в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2384,75 грн.,

липень 2017 р. 31 день 2275,50*1%*366=8328,33, в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2275,50 грн.,

вересень 2017 р. 2275,50*1%*335=7622,93 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2275,50 грн.,

жовтень 2017 р. 31 день 2479,50*1%*305=7562,48 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2479,50 грн.,

листопад 2017 р. 30 днів 439,50*1%*274=1204,23 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 439,50 грн.,

грудень 2017 р. 31 день 2479,50*1%*244=6049,98 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2479,50 грн.,

січень 2018 р. 31 день 586,25*1%*213=1248,71 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 586,25 грн.,

лютий 2018 р. 28 днів 2626,25*1%*182=4779,78 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 2626,25 грн.,

квітень 2018 р. 30 днів 3607,25*1%*151=5446,93 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 3607,25 грн.,

травень 2018 р. 31 день 1607,25*1%*121=1944,77 грн., в силу ч.1 ст. 196 СК України підлягає зменшенню до 1607,25 грн.,

червень 2018 р. 5 днів 601,21*1%*90=541,09 грн.,

жовтень 2018 р. 27 днів 2793,15*1%*59=1647,96 грн.,

листопад 2018 р. 30 днів 3207*1%*32=1026,24 грн.,

грудень 2018 р. 31 день 3207*1%*2=64,14 грн.

Таким чином, загальна сума пені за прострочення ОСОБА_4 сплати аліментів за виконавчим листом №2-4773 від 17.11.2004 р. за період з 21.03.2014 року по 31.12.2018 року становить 64307,39 грн., однак в силу ч. 1 ст. 196 СК України указана сума підлягає обмеженню до 50430,50 грн.

Судом встановлено, і не оспорюється сторонами, що відповідач ОСОБА_4 знав про наявність рішення суду від 17.11.2004 року про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј частини з всіх видів його заробітку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_5 просить стягнути з боржника ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 21.03.2014 року по 31.12.2018 року у розмірі 44155,71 грн.

Таким чином, зазначена позивачем сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 21.03.2014р. по 31.12.2018 р. становить 44155,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ч.2 ст.89ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивач визначила суму пені за несвоєчасну сплату аліментів на дитину в розмірі 44155,71 грн., то суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому остаточно з відповідача стягує на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі визначеному позивачем, тобто в межах заявлених вимог.

При цьому, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

За вимогу майнового характеру позивачка при поданні позову, як фізична особа повинна була сплатити судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» .

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка звільнена за законом від сплати судових витрат, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення уплати аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р. у розмірі 44155,71 грн. (сорок чотири тисячі сто п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Приморського відділу ДВС м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області про визначення суми заборгованості по аліментах – задовольнити частково.

Встановити факт сплати аліментів ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за виконавчим листом №2-4773 від 22.04.2014 р., виданного Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області, 03.03.2015 р. у розмірі 1500 грн., 07.04.2015 р. у розмірі 1000 грн., 23.06.2015 р. у розмірі 1500 грн., 03.09.2015 р. у розмірі 1500 грн., 04.12.2015 р. у розмірі 1500 грн., 07.04.2016 р. у розмірі 800 грн., 23.06.2016 р. – 1700 грн., а всього 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Визначити заборгованість по аліментам ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за виконавчим листом №2-4773 від 22.04.2014 р., виданого Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області, за період з 21.03.2014 р. по 31.12.2018 р. в сумі 50430,50 грн. (п’ятдесят тисяч чотириста тридцять) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення – 03.04.2019 року.

Суддя: Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, пров. Дачний, буд. 12-а1, м. Маріуполь