
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2019 року справа № 580/223/19
11 годин 00 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/231/19
за позовом ОСОБА_1 (вул. Зубенка, 38, с.Талалаївка, Христинівський район, Черкаська область, 20030, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) [позивач — не прибув]
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача — не прибув]
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, прийняв рішення.
21.01.2019 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, просить:
- визнати протиправною відмову від 26.09.2018 Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області провести перерахунок з 01.10.2017 та здійснити виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України: запис № 19640515, документ № 000579398, дата видачі — 25.05.2017, орган що видав 7129, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків: НОМЕР_1) пенсії, обчисленої відповідно до пункту 9 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 та постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851.
Ухвалою від 20.03.2019 відкрито спрощене провадження у справі. Судове засідання призначено на 17.04.2019. Відповідно до статтей 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач 13.09.2018 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210. Листом від 26.09.2018 № 60577/02-23 відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що у період ліквідації аварії з 28.08.1986 до 13.09.1986 позивач не проходив дійсну строкову службу, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає (а.с.26). На думку позивача, зазначена відмова є неправомірною та суперечить чинному законодавству з огляду на його статус військовослужбовця і загальне право осіб на соціальне забезпечення. У обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що структура правової норми пункту 9-1 Порядку №1210 свідчить про осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої відповідно до пункту 9-1 Порядку:особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань та внаслідок цього стали особами з інвалідністю; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Позивач вважає, що оскільки він брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та внаслідок цього отримав інвалідність, то пенсія має бути обчислена та виплачена відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210. Позивач у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.41).
Відповідач позов не визнав, 11.04.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивач у період ліквідації аварії не проходив дійсну строкову службу, тому не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв’язку з чим відсутнє право на проведення перерахунку. Відповідач у зв’язку із дотриманням вимог законодавства і не допущенням неправомірного втручання у права позивача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.37-38). Представник відповідача у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.41).
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії (а.с.25), отримує пенсію/виплати згідно протоколу від 09.12.2018 у сумі 5237,26 грн. (а.с.111). Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру заробітної плати 13.09.2018, за результатами розгляду якої відповідач листом від 26.09.2018 № 60577/02-23 відмовив у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що у період ліквідації аварії на ЧАЕС з 28.08.1986 до 13.09.1986 позивач не проходив дійсну строкову службу, тому права на проведення перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851 немає (а.с.26).
Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність у позивача права на обчислення пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року. Надаючи оцінку доводам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон № 796) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме про спрямовування на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв’язання пов’язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі – Порядок 1210).
Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд враховує таке. Згідно Конституції України громадяни мають право на соціальний захист (частини 1 статті 46), виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункту 6 статті 92). Військовослужбовцям пенсії з інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 Закону № 796. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до Закону № 796.
Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії осіб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням від 14.11.2017 серії А № 309170 С та вкладкою від 14.11.2017 № 701057 С (а.с.25). Згідно довідки МСЕК від 29.07.2009 № 007995 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.28-29).
Згідно протоколу про перерахунок пенсії від 09.12.2018 позивач отримує пенсію 5237,26 грн., у т.ч.: підвищення інвалідам війни 2 групи у сумі 379,60 грн. (а.с.111).
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796. Статтею 59 зазначеного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Суд зазначає, що частиною 3 статті 59 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Згідно статті 54 Закону № 796 встановлено, що пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, що визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Тобто, частиною 3 статті 59 Закону № 796 у редакції, чинній до 01.10.2017, визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особою з інвалідністю. Зазначеною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Аналіз редакцій частини 3 статті 59 Закону № 796 дає підстави для висновку, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Позивач проходив дійсну строкову службу у період з 09.06.1982 до 21.05.1984 (а.с.47). Відповідно до довідки ВАТ Христинівське підприємство «Агротехсервіс» (а.с.77) ОСОБА_1 з 28.08.1986 до 13.09.1986 був відряджений на роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
За наявних обставин і оцінки доказів, судом встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому положення частини 3 статті 59 Закону № 796 на нього не поширюються.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пунктом 1 зазначеного Порядку (у редакції, що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796. Пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону № 796) постановою Кабінету Міністрів України № 851 внесено зміни до Порядку, а саме: «у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57» Закону № 796 замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59» Закону № 796, та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: «за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону № 796, а відтак може бути застосований виключно до прав осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного Закону.
Особам, які отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону № 796, пенсія розраховується згідно пункту 9 Порядку 1210.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію. Позивачу призначено пенсію з інвалідності як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, особі з інвалідністю другої групи.
Суд зазначає, що статтею 59 Закону № 796 врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. Для отримання особою пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону № 796 необхідно врахувати такі критерії: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного. До такого висновку дійшов Верховний Суд – ухвали від 21.05.2018 (74173510) та від 08.05.2018 (73901590). Позивач не надав відповідачу документів, що би підтверджували наявність вищезазначених критеріїв у зв’язку із зверненням до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати у контексті участі у ліквідації під час проходження строкової служби в армії.
Верховний Суд зазначив про віднесення даної категорії справ до категорії справ незначної складності, а суди першої та апеляційної інстанцій зазначили про відсутність доказів проходження дійсної строкової служби у період прийняття участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС, що матеріали даної справи також не містять (75932782 у справі №820/3348/18; 75805291 у справі № 820/2584/18; 75485696 у справі № 805/2265/18-а).
Верховний Суд у рішенні від 11.12.2018 у справі №822/1346/18 (ЄДРСР 78528310) зазначив, що враховуючи те, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, колегія суддів погоджується з висновками суду, що позивач не має права на перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо прирівняності статусу військовослужбовця.
У позиції Верховного Суду України від 01.03.2016 у справі №21-1887а15 зазначено: громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів. Зі змісту статті 14 Закону № 796 встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, залежно від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа. Розділом VIII Закону № 796 передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, що впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб. Частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ та пунктом 9-1 Порядку 1210 унормовано питання перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової військової служби.
Суд дійшов висновку, що положення частини 3 статті 59 Закону № 796 у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII та пунктом 9-1 Порядку 1210 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2017 № 851 не поширюються на права позивача як військовозобов’язаного.
Зазначені норми статті 59 Закону № 796-ХІІ та пункту 9-1 Порядку 1210 не визнані неконституційними, не скасовані, є чинними, а тому відповідач у розгляді заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії зобов’язаний був діяти відповідно до вимог законодавства. Відповідачем обґрунтовано правомірність дій щодо реагування на звернення позивача провести перерахунок пенсії обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує, що позивач претендує на пенсію відповідно до пункту 9-1 Порядку № 1210 і у зв’язку із цим вважає відмову відповідача неправомірною. Натомість, у частині 3 статті 59 Закону №796 та пункті 9-1 Порядку № 1210 йдеться про умову обчислення пенсії під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, якій не відповідають критерії особи з огляду на досліджені матеріали справи і документи у контексті звернення позивача для проведення перерахунку пенсії за вказаних обставин.
Враховуючи системний аналіз норм законодавства, встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі пункту 9-1 Порядку № 1210 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796, добросовісно і розсудливо, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління ПФУ у Черкаській області та для зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, обчисленої з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.
З огляду на те, що позивачу, звільненому від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відмовлено у задоволенні позову до органу владних повноважень, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 [вул. Зубенка, 38, с.Талалаївка, Христинівський район, Черкаська область, 20030, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].
Повне судове рішення складено 17.04.2019.
Суддя Л.В. Трофімова
Судове рішення № 81237069, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 17.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 580/223/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: