Рішення № 81237063, 17.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року справа № 580/576/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ “Виробниче об’єднання “Імпульс Плюс” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

15.02.2019 ТОВ “Виробниче об’єднання “Імпульс Плюс” (20400, Черкаська обл., м.Тальне, вул.Скворцова, буд.40; код ЄДРПОУ 34150627) (далі – позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) від 20.12.2018 №0014511408 про застосування до нього штрафних санкцій у сумі 510,00 грн.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення прийняте протиправно, оскільки не враховано відсутності вини позивача у вчиненні податкового правопорушення. Позивач стверджує, що бухгалтерські та податкові документи знищені внаслідок пошкоджень системи водозабезпечення, що спричинило їх псування. Отже, відсутній склад порушення: протиправні дії та умисел позивача. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. Встановлено відповідачу строк тривалістю п’ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Згідно з даними рекомендованого повідомлення та розписки вказану ухвалу сторони отримали 25.02.2019

13.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що спірне рішення прийняте у зв’язку з фактом втрати (знищення) позивачем документів, обов’язок збереження яких покладений на платника податковим законодавством.

Оскільки клопотання про виклик сторін та проведення судового розгляду справи у судовому засіданні, у тому числі заперечення на розгляд справи у спрощеному провадженні суду не надходили, суд вирішив справу розглянути у письмовому провадженні без повідомлення та виклику представників сторін.

Оцінивши доводи позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі наказу відповідача від 14.12.2018 №2554 службові особи відповідача розпочали проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2015 до 30.09.2017.

19.12.2018 позивач подав відповідачу повідомлення від 18.12.2018 №432 про втрату документів первинних бухгалтерських, банківських та звітних документів за 2015-2017 роки.

19.12.2018 посадові особи відповідача склали акт №209723-00-14-0808/34150627 щодо неможливості подальшого проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача. На його підставі відповідач прийняв ППР, яким відповідно до п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) застосував до позивача штраф в сумі 510,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків і зборів.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

П.44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

П.121.1 ст.121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Із системного аналізу вищенаведених норм суд встановив, що вимогами ПК України передбачено фінансову відповідальність платників податку за незбереження документів, обов’язок надання яких визначений законодавством при здійсненні податкового контролю.

Як встановлено судом вище, 19.12.2018 позивач подав відповідачу повідомлення від 18.12.2018 №432 про втрату документів первинних бухгалтерських, банківських та звітних документів за 2015-2017 роки у зв’язку з залиттям водою його приміщення, що призвело до знищення паперової документації та оргтехніки. Вказана подія також оформлена наказом позивача від 17.12.2018 №17/12 «Про проведення службового розслідування у зв’язку з пошкодженням та втратою документів відділу бухгалтерії», протоколом службового розслідування від 17.12.2018 та актом від 17.12.2018 №1 про наслідки залиття нежитлового приміщення за підписом керівника позивача ОСОБА_1 та представника Тальнівського районного сектору ДСНС України у Черкаській області ОСОБА_2.

Для вирішення спору та оцінки наведених обставин суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі – Суд) у постанові від 12.09.2018 у справі №815/7386/16 у подібних правовідносинах щодо застосування п.121.1. ст.121 ПК України, яка обов’язкова для врахування судом.

Так, у вказаній справі Суд зазначив, що беручи до уваги встановлення порушень п. 44.3 ст. 44 ПК України, а саме незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, Верховний Суд погоджується з висновками попередніх судів щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн., оскільки положеннями п. 121.1 ст. 121 ПК України передбачено відповідальність, зокрема, за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів. Позивач доводить суду про відсутність протиправних дій або умислу. Разом з тим, диспозиція п. 121.1 ст. 121 ПК України застосовується в тому числі і у випадку вчинення бездіяльності щодо організації належного та безпечного зберігання первинних документів (прийому-передачі, транспортування тощо).

Крім того, Суд зазначив, що дії платника податків щодо повідомлення контролюючого органу про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, не звільняють його від відповідальності, а лише дають можливість з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, протягом 90 календарних днів відновити втрачені документи.

У вищевказані справі Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову щодо скасування ППР про накладення штрафу в сумі 510,00 грн. на підставі п.121.1 ст. 121 ПК України.

Тому суд дійшов висновку про необгрунтованість заявлених доводів і аргументів позивача та правомірність спірного рішення з огляду на наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. за незабезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи.

Оскількип спірне рішення прийняте у межах та у спосіб, передбачені вимогами чинного законодавства, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судовий збір – поверненню. Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ТОВ “Виробниче об’єднання “Імпульс Плюс” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.12.2018 №0014511408 щодо застосування до нього штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі 17.04.2019.