Рішення № 81236939, 18.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2033/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Захарчук О.В.

сторін:

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Янковської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ст. 287 КАС України, справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в якому позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

Зобов'язати керівника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області виконати постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року, згідно порядку перехідного періоду, що зазначений в Законі України;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

Позов вмотивовано наступним.

Законом України «Про виконавче провадження» не встановлена норма яка б давала можливість відповідачу виконувати постанову суду на свій розсуд будь коли, виконання рішення суду можливе лише після винесення постанови державного виконавця, де буде встановлений строк та порядок виконання постанови суду.

Державний виконавець Коржова Ю.Е. навмисно або з необізнаності порушила Закон України, а саме: не виконала рішення суду та сприяла діям ГУМВС України та ГУНП в Одеській області, що призвели до не виконання постанови суду від 19.12.2018 р. №815/863/18.

14.03.2019 року позивач прибув до виконавця Коржової Ю.Е. з метою дізнатися чи поновлені ВП за №58173878, №58172870 на що повідомили, що вищевказані виконавчі провадження закриті.

14.03.2019 року позивач спрямував до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області скарги на бездіяльність державного виконавця.

Вказані листи зі скаргами зареєстровані 22.03.2019 р. за №5969/09.02.11, №5968/09.02.11.

01.04.2019 року позивач перевірив на сайті ДВС в Одеській області чи були поновленні виконавчі провадження №№58173878, 58172870, згідно інформації, що містилася на сайті вказані виконавчі провадження не поновлені.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 10.04.2019 року відкрито провадження по справі з урахуванням особливостей, передбачених ст.287 КАСУ.

Відповідачі по справі повідомлені засобами електронної пошти (а/с. 53-56) на адресу, що міститься на офіційному сайті Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області та шляхом опублікування ухвали від 10.04.2019 року на сайті Одеського окружного адміністративного суду 10.04.2019 року (а/с. 49- 50).

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Відповідачі по справі відзив на адміністративний позов не подавали.

В судовому засіданні 17.04.2019 року представник відповідачів Янковська І.В. (за довіреністю) зазначила, що 05.04.2019 р. постанови про закінчення виконавчих проваджень №58173878 та №58172870 скасовані та виконавчі провадження відновлені, у зв'язку із невиконанням боржниками рішення суду №815/863/18.

Станом на теперішній час триває примусове виконання щодо рішення суду №815/863/18.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

19.12.2019 року П'ятим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 815/863/18, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

Поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

16.01.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року.

08.01.2019 р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015).

23.01.2019 року головним державним виконавцем Булахевіч С.В. відкрито виконавчі провадження щодо виконання вказаних виконавчих листів.

25.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58173878, у зв'язку із фактичним виконанням рішення боржником.

ГУНП в Одеській області на адресу виконавця надіслані: наказ від 24.09.2018 № 12 о/с та копія трудової книжки.

25.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58172870, у зв'язку із фактичним виконанням.

Листом «Про надання інформації» від 15.01.2019 № 90 на адресу стягувача, повідомлено: що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року, винесеної у справі №815/863/18 в черговий раз розглянуте питання, щодо прийняття Вас на службу до лав Національної поліції України позитивного рішення не прийнято.

Питання прийому та проходження служби в поліції регламентовані Законом України „Про Національну поліцію". Згідно ст. 51 цього Закону для забезпечення прозорого добору (конкурсу) та просування по службі поліцейських на підставі об'єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції утворюються постійні поліцейські комісії (далі - ПК).

ПК Головного управління проводиться набір кандидатів на службу до поліції на вакантні посади. Відповідна інформація розміщена на офіційному сайті ГУНП в Одеській області.».

14.03.2019 року позивач направив до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області скарги на бездіяльність державного виконавця.

Вказані листи зі скаргами зареєстровані 22.03.2019 р. за №5969/09.02.11, №5968/09.02.11.

05.04.2019 р. постановою про скасування процесуального документа на підставі заяви про скасування постанови про закінчення у зв'язку з невиконанням рішення суду №815/863/18 (ВП 58172870):

Скасовано документ «Постанову про закінчення виконавчого провадження» від 28.02.2019 р., що видав Коржова Ю.Е. при примусовому виконанні виконавчого листа №815/863/18 виданий 08.01.2019 р щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

05.04.2019 року постановою про відновлення виконавчого провадження (ВП 58173878) відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 16.01.2019 щодо поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 65 Виконання рішення про поновлення на роботі

1. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

2. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 41. Відновлення виконавчого провадження

1. У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

2. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/863/18 від 19.12.2018 року в частині поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції.

Як встановлено судом, 25.02.2019 року заступником начальника відділу Коржовою Ю.В. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження по ВП №58172870, №58172870 на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вимоги виконавчих документів виконані в повному обсязі до відкриття провадження по справі.

Так, на підтвердження виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 року щодо поновлення на посаді позивача, державним виконавцем в якості підтвердження фактичного виконання прийнято наказ від 24.09.2018 № 12 о/с та копія трудової книжки.

На підтвердження виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 року щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, державним виконавцем в якості підтвердження фактичного виконання прийнято лист ГУНП в Одеській області від 15.01.2019 року №90.

В подальшому, заступником начальника відділу Коржовою Ю.Е. 05.04.2019 року винесено постанову про скасування процесуального документу (ВП №58172870), оскільки надійшла заява про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із невиконанням рішення суду.

Також, 05.04.2019 року заступником начальника відділу Коржовою Ю.Е. винесена постанова про відновлення виконавчого провадження (ВП №58173878), в порядку ст. 41 Закону України «Про виконавчн провадження», у зв'язку із скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується представником відповідачів в судовому засіданні, керівником відділу примусового виконання рішень Управління державної служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відповіді на скарги позивача по ВП №58173878 та №58172870 не надані.

Разом з цим, постанови про закінчення виконавчих проваджень скасовані самим же відповідачем, що свідчить про визнання ним порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАСУ).

«Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи, або нездійснення суб'єктом владних повноважень дій, які випливають із його повноважень на виконання вимог чинного законодавства та впливають на права, свободи та інтереси фізичної чи юридичної особи.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень, яка не впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної особи не породжує для такої фізичної особи жодних правових наслідків.

Отже, у випадку протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень, належним способом захисту порушеного права фізичної особи є зобов'язання такого суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ вказав, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Сутність цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечать при цьому виконання своїх зобов'язань. Суд визнав, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачені національним законодавством (пункт 145 рішення).

У пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» ЄСПЛ зазначив, що порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення від 10 липня 2003 року у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45 та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002 II).

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Констатація порушення прав фізичної особи внаслідок бездіяльності суб'єкта владних повноважень без зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, не призводить до захисту порушених прав, оскільки не передбачає способу чи механізму їх відновлення, що суперечить меті адміністративного судочинства, а саме ефективному захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень».

З огляду на викладене, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності керівника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

При цьому, також підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов'язання керівника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області виконати постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року, згідно порядку перехідного періоду, що зазначений в Законі України;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України «Про Національну поліцію» строк (тобто до 07.11.2015 року).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо невиконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України "Про Національну поліцію" строк (тобто до 07.11.2015 року).

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області виконати постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду по справі № 815/863/18 від 19.12.2018 року в частині:

поновлення майора міліції ОСОБА_1 на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар ) ГУ МВС України в Одеській області з 06 листопада 2015 року. Згідно порядку перехідного періоду, що зазначений в Законі України;

зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений Законом України "Про Національну поліцію" строк (тобто до 07.11.2015 року).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, телефон: НОМЕР_2

Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, тел.:(048) 705-17-85, код ЄДРПОУ 34929741, E-mail: info@od.minjust.gov.ua

Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - 65072, м. Одеса, пл. Б. Дерев'янка, 1, телефон: (048) 705-17-83, е-mail: info@od.dvs.gov.ua.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.