Рішення № 81231602, 05.04.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/833/17

Провадження № 2/654/189/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2019 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіФранцішка Ю. В.,секретаря представників позивача представника відповідачаКозенко В. С., Тараненка С. М., Костюк А. Ю., ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Голопристанського районного суду цивільну справу №654/833/17 за позовом Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області до ОСОБА_6 про повернення надмірно сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про повернення надмірно сплачених коштів, посилаючись на наступне: відповідно до заяви ОСОБА_6 від 31.03.2015 його було обліковано в складі сім'ї: цивільної дружини ОСОБА_7 та доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. В травні 2016 року позивачем було встановлено, що у власність члена сім'ї відповідача (цивільної дружини ОСОБА_7) було придбано житловий будинок (садовий будинок), даний факт відповідач управлінню не повідомив, чим порушив п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», внаслідок чого за відповідачем ОСОБА_6 утворилася переплата щомісячної адресної допомоги в загальній сумі 23791,95 грн. Оскільки відповідач добровільно не повернув переплачені кошти, позивач просить у судовому порядку стягнути з нього на користь позивача 23791,95 грн.

В судовому засіданні представники позивача Тараненко С. М. та Костюк А. Ю. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в тексті позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій не визнає позовні вимоги та просить розглянути справу у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та просила відмовити позивачу в їх задоволенні з наступних підстав:

1) ОСОБА_7 не є членом сім'ї відповідача в розумінні п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»;

2) садовий будинок, власником якого є ОСОБА_7, не віднесено до житлового приміщення, посилаючись на наступні обставини:

ОСОБА_6 взято на облік внутрішньо переміщеної особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції 31.03.2015р.

З метою призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою за №375 від 31.03.2015 до позивача, де вказав себе, малолітню дочку ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у зв'язку з тим, що вона є матір'ю їх спільної малолітньої дочки та проживають за однією адресою. Форма заяви №375 від 31.03.2015 р. не містить графи, в якій зазначаються родинні стосунки осіб. Позивачем заяву розглянуто та призначено щомісячну адресну допомогу ОСОБА_6 та його дочці ОСОБА_8

ОСОБА_7 адресна допомога не призначалась.

Пункт 5 Постанови КМУ від 01.10.2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» в редакції, чинній станом на 31.03.2015 р., містить вичерпний перелік документів, які мають бути додані до заяви, а саме: копія свідоцтва про одруження, копія свідоцтва про народження дитини, письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних.

Відповідно до вказаної норми ОСОБА_6 надав свідоцтво про народження доньки ОСОБА_8 Свідоцтва про одруження з ОСОБА_7 не надав, оскільки не одружений з нею, а наявність спільної дитини не встановлює факт укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Згідно ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. А проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідач ОСОБА_6 згідно актового запису №297 від 06.12.1967 р. знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11). Висновок позивача про те, що ОСОБА_7 є «дружиною», «цивільною дружиною», «співмешканкою», членом сім'ї ОСОБА_6 спростовується письмовим доказом - свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (серія НОМЕР_1).

Ствердження позивача, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають спільний побут і несуть взаємні права та обов'язки є безпідставними, оскільки Управління соціального захисту населення не є органом, який має право встановлювати факти спільного проживання однією сім'єю та ведення спільного побуту. Наявність спільної дитини не є підтвердженням факту укладення шлюбу та не породжує взаємні права та обов'язки членів сім'ї, в розумінні ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України.

Натомість, наявність сімейних стосунків між відповідачем та ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11) підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Відповідно до норм Сімейного кодексу України, подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. У зв'язку із загостренням військового конфлікту ОСОБА_6 виїхав із зони АТО з метою виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дочки ОСОБА_8 до її повноліття.

Враховуючі вищенаведені обставини суд приходить до висновку, що наявність у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільної доньки, а також те, що вони проживають за однією адресою не доводить факт ведення спільного побуту та виникнення взаємних прав і обов'язків членів сім'ї.

Щодо ствердження позивача про те, що садовий будинок, придбаний 10.02.2015 ОСОБА_12 відноситься до житлового приміщення, представник відповідача не погодилась, виходячи із наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 10.02.2015, укладеного між продавцем ОСОБА_13 та покупцем ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є садовий будинок з господарчими будівлями до нього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

До посилань позивача на Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, сформованої 18.05.2016 Костюк А. Ю., де в розділі Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна, вказано: садовий будинок, об'єкт житлової нерухомості: Так, та на лист Міністерства соціальної політики України від 08.07.16 №3500/5/12316, в якому зазначено, що коли один з членів сім'ї є власником частки садового будинку, не вбачається підстав для призначення щомісячної адресної допомоги, слід віднестись критично, оскільки вказані документи не є належними та допустимими доказами того, що вищевказаний садовий будинок є житловим приміщенням в розумінні п. 6 Постанови КМУ від 01.10.2014 р. №505.

Відповідно до п. 1.6 Положення про управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, затвердженої рішенням міської ради 29.01.2016 р. №70, управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами Департаменту, рішеннями Голопристанської міської ради та виконавчого комітету міської ради, розпорядженнями голови, а також цим Положенням.

При вирішенні питання про наявність підстав для призначення щомісячної адресної допомоги у випадку, коли один з членів сім'ї є власником частки садового будинку Управління не може керуватись листом Мінсоцполітики, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, надані докази, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та згідно заяви відповідача №6524000117 від 31.03.2015 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи управлінням соціального захисту населення Голопристанської міської ради Херсонської області було обліковано ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1 та членів його сім'ї дружину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та спільну доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6).

31.03.2015 вищевказаним управлінням було зроблено запит до управління соціального захисту населення та охорони здоров'я Голопристанської районної державної адміністрації за №04-07/616 про надання особової справи отримувача допомоги гр. ОСОБА_6, так як заявник попередньо звернувся до Управлінням соціального захисту населення Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (а. с. 8).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» та відповідно до заяви відповідача від 31.03.2015, Управлінням соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради було призначено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на заявника ОСОБА_6 та на доньку ОСОБА_8

Як вбачається з позову, ОСОБА_7 управлінням допомога не призначалась відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», яким передбачено, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється».

Згідно свідоцтва про шлюб, виданого повторно 15 травня 2018 року Голопристанським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_11, який зареєстрували 06 грудня 1967 року, про що складено відповідний актовий запис №297 (а. с. 67).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

ОСОБА_6 є подружжям з ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11), які з поважних причин проживають окремо, а саме у зв'язку із загостренням військового конфлікту за місцем їх проживання - м. Ясинувата Донецької області, яке опинилось в зоні проведення антитерористичної операції. Відповідач виїхав із зони проведення АТО з метою реалізації батьківського обов'язку щодо виховання та утримання своєї малолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 до її повноліття.

З дозволу матері дочки ОСОБА_7 ОСОБА_6 оселився за однією адресою з дочкою з метою прийняття участі у її вихованні та утриманні. При цьому, не перебуває з ОСОБА_7 в сімейних відносинах, та не веде спільного побуту.

Цивільне право при визначенні поняття «член сім'ї» звертає увагу на такі ознаки, як спільне проживання, спільний побут, взаємні права та обов'язки. Підставою виникнення цього правового статусу буде вважатись шлюб, споріднення, усиновлення, опіка та піклування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Отже, факт спільного проживання та наявність спільної дитини не є обставинами, які доводять факт ведення спільного побуту та підставою для виникнення у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прав та обов'язків подружжя.

В травні 2016 року управлінням соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області було встановлено, що 10.02.2015 громадянкою ОСОБА_7 придбано садовий будинок. Даний факт підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно №59330586, сформованої 18.05.2016 (а. с. 9-10) та копією договору купівлі-продажу від 10.02.2015 р. садового будинку з господарчими будівлями до нього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між продавцем ОСОБА_13 та покупцем ОСОБА_7 (а. с. 68-69).

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин, однак ці вимоги не було виконано відповідачем.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Згідно абзацу 5 пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, тобто в даному випадку нарахування та виплата допомоги мали припинитися з 01.03.2015.

Відповідно до ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно п. 3.41* ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. Планування і забудова міських і сільських поселень, території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків. Садовий будинок - це будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Підпунктом 14.1.129.2 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на 10.02.2015) встановлено, що садовий будинок - це будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Згідно ст. 6 Житлового кодексу Української РСР (у редакції, чинній станом на 10.02.2015) жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Статтею 8-1 Житлового кодексу Української РСР (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймаються відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженого Постановою КМУ від 29.04.2015 р. № 321, переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов'язані адміністративно або територіально.

Згідно відповіді на запит про інформацію від 06.06.2018 р. №02-21/16 Голопристанською міською радою повідомлено, що виконавчим комітетом Голопристанської міської ради з 02.09.2014 року до 06.06.2018 року рішення щодо переведення у жилий будинок садового будинку, розташованого на території Голопристанської міської ради на території садівничого товариства «Янтар», не приймалося.

Міністерство соціальної політики України своїм листом за №3500/5/12316 від 08.07.2016 повідомило, що коли один з членів сім'ї є власником частки садового будинку, не вбачається підстав для призначення щомісячної адресної допомоги (а. с. 11).

Відповідно до п. 1.6 Положення про управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, затвердженої рішенням міської ради 29.01.2016 р. №70, Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, наказами Департаменту, рішеннями Голопристанської міської ради та виконавчого комітету міської ради, розпорядженнями голови, а також цим Положенням.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для призначення щомісячної адресної допомоги у випадку, коли один з членів сім'ї є власником частки садового будинку управління не може керуватись листом Мінсоцполітики, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Вищенаведені обставини та аналіз нормативно-правових актів спростовують доводи позивача щодо віднесення до житлового приміщення садового будинку з господарчими будівлями до нього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_9 на праві приватної власності.

Відповідно до повідомлення Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 19.10.2016 утворилась переплата за одержувачем ОСОБА_6 (державна допомога переміщеним особам на проживання) по особовому рахунку за період з 01.03.2015 по 22.04.2015 на суму 3064 грн. 53 коп. (три тисячі шістдесят чотири гривні п'ятдесят три копійки) та за період з 24.04.2015 по 17.05.2016 на суму 20727 грн. 42 коп. (двадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень сорок дві коп.), загальна сума до повернення становить 23791 грн. 95 коп. (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто одна гривня дев'яносто п'ять коп.), у зв'язку із наданням недостовірних даних (а. с. 12, 13).

Управлінням соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради надано копії повідомлень від 20.10.2016 за №39, від 09.12.2016 за №47, а також від 17.01.2017 за №5 для відповідача ОСОБА_6 з вимогою про повернення коштів на загальну суму 23791 грн. 95 коп. (а. с. 14-16), проте підтвердження про направлення повідомлень відповідачу суду не надано.

Оцінивши в сукупності встановлені обставини, відповідні їм норми закону, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не є обґрунтованими та відповідно не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 530 ЦК України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області до ОСОБА_6 про повернення надмірно сплачених коштів - відмовити повністю.

Повне рішення складено 16.04.2019.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. В. Францішко