Рішення № 81231052, 16.04.2019, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/4526/18

Провадження № 2/654/438/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2019 м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1,секретаряОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Голопристанського районного суду цивільну справу №654/4526/18 за позовом ОСОБА_3, представник позивача – адвокат ОСОБА_4, до ОСОБА_5, третя особа: Голопристанський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання права власності та зняття арешту з майна, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3, через свого представника, звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна та визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що вона являється єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла 15.04.2018. До спадкової маси входить житловий будинок розташований за адресою: м. Гола Пристань, вул. Набережна 198. Під час оформлення документів на спадщину позивач дізналася, що на підставі постанови про арешт майна боржника ОСОБА_5 на зазначений будинок накладено арешт. Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, вказаний житловий будинок колись він був проданий її матір’ю ОСОБА_5, боржникові за виконавчим провадженням. Але на момент накладення виконавцем арешту на майно не було взято до уваги, що зазначений договір 23.05.2012 вже було розірвано. Через вищевикладені обставини, позивач не може реалізувати своє право на спадщину, що порушує її законні права та інтереси щодо розпорядження спадковим майном, яке залишилося після смерті її матері, у зв’язку з чим ОСОБА_3 просить визнати за нею право власності на зазначений будинок та зняти арешт, накладений на підставі виконавчого провадження.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про місце, дату та час слухання справи повідомлені належними чином, відзиву на позовну заяву, клопотань від сторін до суду не надходило.

На підставі ч. 5, ч. 8 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до Інформаційної довідки приватного нотаріуса Голопристанського районного нотаріального округу від 12.10.2018 вих. №182/02-14, позивач ОСОБА_3 являєся єдиним спадкоємцем (за законом) після смерті ОСОБА_6, яка померла 15.04.2018 (а. с. 9).

До спадкової маси входить житловий будинок розташований за адресою: м. Гола Пристань, вул. Набережна 198.

Згідно рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 жовтня 2006 року в цивільній справі №2-1679/06, визнано договір купівлі-продажу жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого по вул. Набережній №198 в м. Гола Пристань Херсонської області, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, укладений 24 грудня 2002 року на товарній біржі «ВА-БАНК» дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на жилий будинок з надвірними спорудами, розташований по вул. Набережна №198 в м. Гола Пристань Херсонської області. (а. с. 17).

Право власності було зареєстроване в Херсонському бюро технічної інвентаризації 24.10.2006, що підтверджується свідоцтвом та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно(а. с. 14-15).

При оформленні документів на спадщину позивачеві стало відомо, що на підставі постанови від 09.09.2013 про арешт майна боржника ОСОБА_5 на вищевказаний будинок було накладено арешт.

Як вбачається з наданих позивачем до суду доказів, між спадкодавцем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5, щодо якої перебувало виконавче провадження, було укладено Договір купівлі продажу житлового будинку, що розташований за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. Набережна будинок №198, даний договір посвідчений приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_8 24 жовтня 2006 року за р, №3937. Відповідно до Договору про розірвання договору купівлі-продажу від 23 травня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_8 та зареєстрованого у реєстрі за №1575, вищевказаний Договір купівлі продажу будинку між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 – розірвано (а. с. 10-11, 12-13).

Тобто, на момент накладення виконавцем арешту на майно не було взято до уваги те, що договір купівлі-продажу будинку між сторонами вже було розірвано, тобто власником нерухомого майна фактично була ОСОБА_6

Наявність арешту на майно, яке належить ОСОБА_3, створює порушення її законних прав та інтересів щодо розпорядження майном.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У відповідності з ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми закріплені в ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, а ще при тій умові, що ці порушення були поєднані з позбавленням володінням майном. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Згідно ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

Так, статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права та відновлення становища, яке існувало до порушення, крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою №5 від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» надав судам низку роз’яснень стосовно застосування законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Оскільки позивач вправі об’єднати в одній позовній заяві кілька однорідних позовних вимог, пов’язаних між собою, в одному провадженні можуть розглядатись вимоги про визнання права власності на майно та зняття арешту з майна.

При цьому якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна. У разі якщо позивач одночасно доводить своє право власності, яке виникло, наприклад, із договору або таке його право не визнається чи оспорюється співвласником, то відповідно до заявлених вимог суд вирішує вимогу про зняття арешту з майна та про визнання права власності на це майно.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.

З огляду на вищенаведені обставини справи, суд вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими, позов таким що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 316, 317, 319, 321, 386, 391, 392 ЦК, 263-265 ЦПК України, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3– задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, 28.08.1959 р. н., РНОКПП НОМЕР_1, право власності на будинок, розташований за адресою: Херсонська область, місто Гола Пристань, вулиця Набережна, будинок №198.

Звільнити з-під арешту будинок, розташований за адресою: Херсонська область, місто Гола Пристань, вулиця Набережна, будинок №198, накладений постановою ВДВС Голопристанського РУЮ від 09.09.2013 про арешт майна боржника та оголошення його відчуження у виконавчому провадженні ВП №38925960.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_1