Ухвала суду № 81228314, 17.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11469/17-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Павленко В.О.,

учасники справи:

позивач 1: ОСОБА_1

позивач 2: ОСОБА_2

відповідач 1: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б»

відповідач 2: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

третя особа: державний реєстратор Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Макарова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа державний реєстратор Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Макарова В.М. про визнання недійсним протоколу та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСББ «Лесі Українки 7-Б», Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа державний реєстратор Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації Макарова В.М. про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 16.06.2016 року та скасування державної реєстрації ОСББ «Лесі Українки 7-Б».

Суд на обговорення учасників справи поставив питання про закриття провадження у справі, оскільки такий спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та представник відповідача 1 ОСББ «Лесі Українки 7-Б» - ОСОБА_7 не заперечили щодо закриття провадження у справі.

Інші учасники справи до удового засідання не з'явились з невідомих причин. Тому, суд розглянув вказане питання у їх відсутність.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Водночас при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи та позовних вимог, позивачі є мешканцями будинку та власниками квартир в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Лесі Українки 7-Б».

Отже, спірні правовідносини виникли між позивачами - мешканцями будинку, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Лесі Українки 7-Б», які мають право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «Лесі Українки 7-Б».

Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Проте, Велика Палата Верховного Суду постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи )пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК)

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17.

Враховуючи, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у даній справі відповідно п. 1 ч 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у розмірі 3 200 грн., сплачений позивачем ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 2-3), та 1 280 грн., сплачений позивачем ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 1а-2), підлягає поверненню позивачам з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 142, 206, 353-355 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лесі Українки 7-Б», Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Макарова В.М. про визнання недійсним протоколу та скасування державної реєстрації - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 3 200 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією № 0.0.715649609.1 від 27 лютого 2017 року за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -380 04 897; рахунок отримувача - 312 142 067 00007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 82 00 19.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 1 280 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією від 21 березня 2017 року за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -380 04 897; рахунок отримувача - 312 142 067 00007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 82 00 19.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В.Батрин