Рішення № 81224357, 05.04.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8767/18

Провадження № 2/234/178/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретар судового засідання Пагуліч Д.Г., Каліберда А.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

справа №234/8767/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

15.06.2018 року до Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та розірвання шлюбу.

Ухвалою Краматорського міського суду від 14.08.2018 року позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей роз’єднані у самостійні провадження.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначив, що з 14.03.1997 року він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3. Від цього шлюбу вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, які мешкають з ним. Він Між ним та відповідачкою існує спір щодо місця проживання дітей. Відповідач веде аморальний спосіб життя, б’є дітей та витрачає заробітну плату та соціальну допомогу на власні розваги. Дітей утримувала в антисанітарних умовах, нехтуючи найнеобхіднішим для здорового й повноцінного розвитку своїх дітей. У зв’язку з нестерпним життям з матір’ю та вигнанням із дому у листопаді 2017 року його син, ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_5, переїхав проживати до нього. Донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 переїхала проживати до нього у квітні 2018 року. 31 травня 2018 року він викликав наряд поліції на адресу проживання відповідача у зв’язку із тим, що йому подзвонили діти та сказали, що вона перебуває у стані алкогольного сп’яніння, залишила самих малолітніх дітей в будинку пізно у ввечері та пішла розважатися. Відносно відповідача поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення та він змушений був забрати до себе дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4. Вважає, що в інтересах дітей проживати саме з ним, а не з матір’ю. Він працює, має стабільний заробіток, має час відводити своїх дітей до школи, займатися з ними вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про них. Він має стабільний самостійний дохід, яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, спиртними напоями не зловживає, не палить, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно. Діти постійно вказують на своє бажання жити разом з ним, у зв’язку з тим, що дуже прив’язані до нього, окрім того, поряд з ним вони будуть у безпеці. Відповідач не може дати ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров’я дітей умов проживання.

Позивач просить визначити місце проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 з ним.

У свою чергу, 20.09.2018 року відповідач ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, в якій просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 разом з нею.

В обґрунтування позову зазначила, що діти повинні проживати разом з нею в квартирі, що належить її матері, ОСОБА_11 на праві приватної власності за адресою АДРЕСА_1. Вона любить своїх дітей і зможе забезпечити їх всім необхідним. У неї нормований робочий день, з роботодавцем укладений трудових договір, який передбачає своєчасну виплату заробітної плати. Вона постійно слідкує за станом здоров’я дітей, їх розвитком, виховує та піклується про них. У серпні 2017 року ОСОБА_1 зібрав свої речі та залишив її одну з п’ятьма неповнолітніми дітьми самих. В період спільного проживання з позивачем з 14.03.1997 року по серпень 2017 року позивач фактично ніде не працював, родину матеріально не забезпечував, жив за кошти, які сплачувалися дітям (соціальні виплати) та її заробітну плату; зловживав спиртними напоями, в господарстві не допомагав, змушував дітей виконувати тяжку фізичну роботу по дому. Посилання ОСОБА_1 на те, що саме вона веде аморальний спосіб життя, б’є дітей, витрачає заробітну плату та допомогу на власні розваги, зловживає спиртними напоями, утримує дітей в антисанітарних умовах є неправдивими, недостовірними та такими, що не відповідають дійсності. Вона з 07.02.2012 року працює в ПМП «Торгівельно-виробнича фірма КАБА», вважає, що довготривалий та безперервний термін праці на одному місці свідчить про її відповідальність та вміння працювати в колективі. Щодо постанови про адміністративне правопорушення, начебто складеного відносно неї зазначає, що все це було вигадано ОСОБА_1, наряд поліції було ним викликано безпідставно, в той день вона зі старшою донькою святкувала народження своєї онуки, все це проходило культурно і не несло за собою негативних наслідків. Своїх дітей вона із дому не виганяла, на теперішній час, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 (з грудня 2017 року) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з квітня 2018) дійсно проживають з відповідачем, оскільки прийняли дане рішення спільно з батьком та без її відома та згоди. Вона з червня 2018 року проживає разом з дітьми: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 у своєї матері, ОСОБА_11 у приватному будинку, що належить останній на праві приватної власності. Приватний будинок обладнаний всіх необхідним для проживання, виховання та утримання дітей. Орган опіки та піклування Дружківської міської ради підтвердив належні умови проживання дітей. Крім іншого, просить взяти до уваги фінансовий стан ОСОБА_1, який згідно рішення Краматорського міського суду від 27.10.2007 року по справі №234/5538/17 має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 46972,13 грн.

Позивач за первісним позовом надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення зустрічної позовної заяви та зазначив, що у листопаді 2017 року його син ОСОБА_12, а у квітні 2018 року його донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 переїхали до нього. 30 травня 2018 року він викликав наряд поліції на адресу проживання позивача за зустрічною позовною заявою у зв’язку із тим, що йому подзвонили діти та сказали, що вона перебуває у стані алкогольного сп’яніння та залишила самих малолітніх дітей у будинку пізно у ввечері та пішла розважатися. Відносно ОСОБА_3 поліцейські склали адміністративну постанову та провели профілактичну роботу за адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.184 КУпАП.

У зв’язку з цим фактом він змушений був забрати до себе у квартиру в м.Дружківку своїх дітей – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4. Всі діти проживали з ним до 26.07.2018 року. Лише 26.07.2018 року ОСОБА_3 забрала до себе ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9. Він постійно працював, що підтверджується копією трудової книжки, займався городом та таким чином приносив додатковий заробіток у сім’ю. Відповідно до характеристики від 20.10.2018 року, підписаної десятьма сусідами по вул.Самаркандськой м.Краматорськ, ОСОБА_1 характеризується з позитивною сторони, постійно займався господарством та виховував дітей. В пияцтві не помічений та розгульному житті не був помічений. Ті ж самі сусіди також надали негативну характеристику на ОСОБА_3 Згідно фотографій будинку, зроблених 27.10.2018 року за адресою м.Краматорськ, смт.Комишуваха, вул.Самаркандська, буд.29, де мешкала ОСОБА_3 з дітьми до червня 2018 рок видно зруйновані будови: будинок, літня кухня, піч в будинку, теплиця та інше. Все це ОСОБА_3 розбирала та виносила з будинку для здачі металобрухту та інших речей задля отримання грошових коштів для своїх розваг та пияцтва. Він не заперечує, що у нього є заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», але вона виникла з вини ОСОБА_3, яка в період сумісного проживання таємно забрала у нього платіжну картку та без його відома знімала з цієї картки грошові кошти, які витрачала на власний розсуд. Крім того, ОСОБА_3 згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області від 30.09.2015 року у справі №234/14390/15-ц має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 23451,71 грн.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, проти задоволення зустрічного позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов. Позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що на даний час він мешкає у м.Дружківка, з ним мешкають четверо дітей, молодша донька, ОСОБА_9, мешкає з відповідачкою. Представник позивача пояснила, що фактично сімейні відносини між сторонами були припинені з серпня 2017 року. За місцем мешкання позивач характеризується з позитивної сторони, про що свідчать характеристики, надані сусідами. Після того, як позивач та відповідачка припинили спільне життя, діти були недоглянути, не нагодовані, в неохайному вигляді. Відповідач часто залишала ї самих вдома без нагляду. Періодично сусіди бачили її у нетверезому стані. Крім цього, вона виносила з будинку цінні речі та металобрухт, чим шкодила будинку та дітям, гроші витрачала на власні розваги. З 07 листопада 2018 року діти, окрім найменшої дитини, мешкають разом з батьком. Діти скаржились, що у матері сплять на підлозі, домашні завдання мати з дітьми не вчила, постійно підвищує голос.

Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_3 та її представник – адвокат ОСОБА_4, у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечували з підстав, викладених у первісному позову, зустрічний позов підтримали та просили його задовольнити. Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 пояснила, що негативні характеристики на відповідача належним чином не засвідчені. Відповідач за місцем мешкання характеризується позитивно, постійно працювала. Позивач змушував дітей робити важку роботу, носити воду, збирати дрова. Із будинку по вул.Самаркандська у сел.Камишуваха, ОСОБА_3 виїхала на початку червня 2018 року. Цей будинок знаходиться у власності позивача, який сам розібрав паркан, більшу частину металолому вивіз.

Відповідач ОСОБА_3 пояснила, що любить своїх дітей. Позивач ніколи не працював та не бажав працювати, нічого не робив по дому. Пішов з будинку перед першим вересням, нічого не залишив дітям. Вона була змушена продати корову, щоб зібрати дітей до школи. Щодо випадку виклику поліції пояснила, що вона святкувала народження онуки та коли приїхала поліція, вони всі спали. Вважає, що позивач навмисно налаштовує дітей проти неї.

Представник органу опіки та піклування Краматорської міської ради ОСОБА_5 у судовому засіданні при вирішенні питання про місце проживання дітей просила врахувати висновок опіки та піклування Дружківської міської ради щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей, а також думку дітей.

Представник органу опіки та піклування Дружківської міської ради у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона є сестрою відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_14 знає приблизно 22 роки. Спільні відносини її сестри з ОСОБА_1 припинились в серпні 2017 року. Позивач та відповідачка мешкали у с.Камишуваха в м.Краматорську, де у неї також є дача. Вона часто приїздила до сестри, була в курсі їхнього життя. Сестра з чоловіком жили погано в емоційному та матеріальному плані. ОСОБА_1 ніколи не працював, не допомагав по господарству, вживав алкогольні напої. Добробуту у родини не було, подружжя часто сварилися. Діти були присутні при сварках. Один раз він побив ОСОБА_3, вона викликала міліцію. Також ОСОБА_1 бив дітей до синців. Бив старшу доньку – ОСОБА_15, побив ОСОБА_8. Людмила сварила дітей, але не била. Негативну характеристику на ОСОБА_3 підписали люди, які ведуть асоціальний спосіб життя. ОСОБА_3 працювала у м.Краматорську, заробляла гроші, а чоловік не займався домашнім господарством. ОСОБА_1 пішов у серпні та нічого родині не залишив, не потурбувався про дрова на зиму для родини, у 2018 році вивіз з будинку все, що вважав за потрібне. Після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розійшлися, будинок залишився покинутим. Спочатку діти мешкали з ОСОБА_3. На даний час четверо дітей мешкають з ОСОБА_1, а молодша дитина – з ОСОБА_3. Діти сказали матері, що вони бажають до батька, зібрались та пішли. Також свідок пояснила, що з ОСОБА_1 вона не спілкується приблизно 4 роки.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він був сусідом ОСОБА_1 та ОСОБА_3, коли останні мешкали у с.Камишуваха у м.Краматорську. Мешкає через будинок від будинку ОСОБА_3. Характеризує цю сім’ю як шумних сусідів, які часто сварилися. ОСОБА_1 бачив постійно на городі, у них було велике господарство. Сергій косив траву, займався господарством, діти йому допомагали. Спиртним ОСОБА_1 не зловживає. У травні 2018 року вночі до сусідів приїжджала поліція, ОСОБА_3 була у стані алкогольного сп’яніння, неадекватна, сварилась з поліцейськими. Він давав пояснення. Також давно, коли сусіди жили разом, в них сварка дійшла до бійки. До нього прийшли діти та сказали, що ОСОБА_3 кидається на батька з ножом. Він не бачив, щоб ОСОБА_3 або ОСОБА_1 били дітей. Дітей більше виховував ОСОБА_1, привчав до праці, відносився краще, ніж мати. Мати могла кричати на дітей, грубо розмовляти з ними. Коли ОСОБА_1 пішов з родини, ОСОБА_3 погано доглядала дітей, залишала одних вдома, коли була на роботі. До неї постійно приїздили хлопці. Будинок знаходиться в занедбаному стані, у 2018 році він бачив, що ОСОБА_3 розбирала будинок, літню кухню. Також коли ОСОБА_1 лежав у лікарні, він бачив, як приїздила ОСОБА_3 на машині та грузили металолом.

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що він є батьком позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 Коли син був у лікарні в серпні 2017 року, ОСОБА_3 до лікарні не ходила, матеріальної допомоги на лікування не надавала, після лікарні він забрав сина до себе. В листопаді 2017 року до них прийшов старший онук, ОСОБА_12 і повідомив, що мати його вигнала. В траві 2018 року прийшла ОСОБА_6 і також сказала, що мати її вигнала. 30 травня 2018 року йому подзвонив син та сказав, що за місцем до ОСОБА_3 приїхала поліція, йому дзвонили та попросили забрати дітей, оскільки ОСОБА_3 у нетверезому стані, бешкетує. Син на таксі поїхав у Комишуваху та забрав дітей. Діти мешкали з сином. Потім приїхала невістка та забрала трьох дітей до себе. Після цього прийшов онук ОСОБА_8, сказав, що з мамою жити не буде, вона його сварить, кричить та побила. Потім прийшла ОСОБА_7, яка також сказала, що не буде жити з мамою. Мати не цікавилась, як живуть діти, діти дуже відстали у навчанні, погано пишуть, погано рахують. Мати ніколи не займалась навчанням дітей, внаслідок чого одна онука залишилась на другий рік у школі. Діти сумують за молодшою сестрою, навідують її, коли матері не має вдома. Дитячі речі мати їм не дала, ОСОБА_1 сам купував одяг, взуття. Діти не бажають жити з матір’ю, бояться її, скаржаться, що вона на них кричить та б’є. Зараз з сином мешкає четверо дітей, син добре дбає про своїх дітей, готує їм їжу, займається з ними, гуляє, відвідує школу. Коли син на роботі, він доглядає онуків, а вечорі відводить їх додому. Його брат помер та залишив йому у спадок будинок, в якому зараз живе його син та онуки. Діти казали, що мати випиває. Коли вона з сином ще жили разом, одного разу викликали міліцію, оскільки невістка буянила. ОСОБА_18 скаржився, що коли вони жили у матері та бабусі, то спали на підлозі. Також скаржився, що мати його побила, був синець.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що знає родину ОСОБА_1 більше 20 років, має у дачу у с.Камишуваха. ОСОБА_1 характеризує з негативного боку, як особу, яка не бажає працювати, утримувати родину. ОСОБА_1 ніколи не працював, домашнім господарством не займався, худоба не була доглянута, не робив на зиму запасів продуктів та дров, бродив по селу, випивав алкогольні напої. В кожному будинку, де він жив, вивозив метал. Якщо працював, то зароблені кошти витрачав на себе, сім’ї нічого не давав. Домашнім господарством займалась ОСОБА_3. Дружина приїздила з роботи та повинна була поратись і з дітьми, і з господарством. До дітей ОСОБА_1 відносився жорстоко, міг поставити посеред двору на коліна з піднятими руками. Коли ОСОБА_1 пішов із сім’ї, то нічого не залишив дружині, дітям разом з матір’ю прийшлось збирати дрова. Приблизно 4 роки тому він припинив з ОСОБА_1 будь-які стосунки. Коли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жили в с.Камишуваха, вони з дружиною приїздили до них тільки, коли ОСОБА_1 не було вдома. На даний час він спілкується тільки з ОСОБА_3. Негативну характеристику на ОСОБА_3 підписали сусіди, які зловживають спиртними напоями. На даний час з ОСОБА_1 мешкає 4 дітей.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що вона мешкає у с.Комишуваха, її онук дружив з ОСОБА_8. Вона мешкає не далеко від колишнього будинку ОСОБА_8, знає цю родину приблизно 10-12 років. Бачились вони не дуже часто, приблизно 5 разів на рік вона могла прийти до ОСОБА_3 в гості. Проблемою у сім’ї було те, що ОСОБА_1 випивав, із-за чого були сварки. Людмила спиртними напоями не зловживає, добра господиня та мати. Ніколи не бачила ОСОБА_3 п’яною. Сварок вона не чула, однак чула, як ОСОБА_1 лаявся матом на дітей. Працювали обидва, він працював у парку Камишуваха, вона працювала постійно. Родина мешкала у мазанці, це не будинок. Про те, що будинок розбирають, вона не чула. Батько змушував ОСОБА_21 працювати по господарству. Їй відомі випадки, коли ОСОБА_3 залишала дітей вдома самих, коли працювала. Приблизно влітку 2018 року ОСОБА_1 прийшов до неї додому та почав з’ясовувати, чому вона підписала на нього характеристику. На її запитання, чому він п’яний, він відповів, що пив та буде пити. Також у 2009 році на ОСОБА_1 скаржилась працівниця РЕС, яка прийшла до них додому, а ОСОБА_1 був п’яний та їй погрожував. Негативну характеристику на ОСОБА_3 підписали люди, які або випивають та перебувають з ОСОБА_1 у дружніх стосунках. Після того, як ОСОБА_1 пішов з родини, вона не бачила його п’яним. Приблизно 2 роки ОСОБА_1 разом не мешкають. Людмила мешкає у м.Дружківка.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що позивач та відповідачка є її батьками. До 16 років вона мешкала з батьками в с.Комишуваха. Батько часто випивав, бив мати, бив дітей, лаявся, жорстоко поводився з тваринами. Домашня робота була на дітях, батько був відсутній. Те, що мати зловживає спиртними напоями та гуляє, це не правда. Мама не кидала дітей, жодного разу вона не помічала, щоб мати була гуляла. Мати працювала кожен день, діти фактично повинні були знаходитися з батьком, однак, його не було, він був відсутній вдома. Батько кричав та матерився, мати підвищувала голос тільки в екстрених випадках. Бабуся з боку батька налаштовує дітей проти матері. Батько забороняє дітям спілкуватися з нею та з мамою.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що мати його вигнала за те, що він спілкувався з батьком. З листопада 2017 року він мешкає з батьком. З батьком жити краще, ніж з матір’ю. Мама не цікавилась його життям, їй було байдуже, як він вчиться. Батько з ними вчив домашні завдання, займався з ними. Мама не збирала їх до школи, не готувала сніданки. Після того, як він пішов до батька, мати з ним не спілкувалась, не дзвонила. Батько дбає про них, займається їхніми справами. Коли він жив у Комишувахе, часто бачив мати у нетверезому стані. Мати кричала, сестру ОСОБА_6 била ганчіркою, заставляла готувати їсти. Кирила також била, лаялась матом. Кирило казав, що мати вдарила його кочергою. Коли вони не слухались, батько також бив їх ременем, але матом не лаявся. Коли вони жили з батьками, господарством займався батько, мати іноді доїла корову, але не часто. Спочатку батько не працював, займався скотом. Він допомагав батьку заготовлювати сіно, дрова. Потім батько став працювати, зараз працює на машинобудівному заводі. Він навчається, отримує стипендію, яку витрачає на себе. Зараз вони добре харчуються, їжу їм готує батько.

У судовому засіданні були опитані неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Так, неповнолітня ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що мешкає у м.Дружківка разом з батьком з 5 травня 2018 року. До травня 2018 року вона мешкала з мамою. Мати не дбала про них, не давала їм любові та ласки. Батько весь час дбав про них і зараз дбає. З батьком вони живуть нормально. Коли батько пішов, вони весь час носили дрова, мати кожен день приходила п’яна. Коли вони жили разом, мати ніколи не робила з ними домашні завдання, не дбала про них, коли вони хворіли, не вчила їх готувати їжу та прибирати. З ними займався та дбав про них батько. Коли батько пішов, мати перестала щось робити. До школи не проводжала, сніданки не готувала. Мати не завжди працювала, іноді брала вихідні та сиділа вдома. Коли мати ходила на роботу, вона залишалась за старшу вдома. Їжу готувала вона. Мати стала її виганяти, коли дізналась, що вона спілкується з батьком, викидала речі. Вона попросила батька її забрати, він приїхав та забрав її. Після того, які вона пішла жити до батька, мати з нею не спілкується, нічого не передавала. Вдома мама не пила, заходила в бар після роботи, а вона її чекала. Якщо вона щось неправильно приготує, мати била її ганчіркою. Молодшого брата ОСОБА_8 мати вдарила кочергою по спині. Батько їх не ображає, вчить з ними домашні завдання, вона стала добре вчитися. Батько працює. З батьком їм краще, ніж з мамою.

Неповнолітня ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що раніше вона жила з мамою, а зараз живе з батьком. З мамою вони жили погано, вона про них не піклувалась. Одного разу мама прийшла додому пізно ввечорі п’яна. Вона подзвонила батьку та сказала, що мати п’яна, батько подзвонив до поліції. Зараз вона мешкає з батьком. До мами ходить у гості на декілька днів, щоб побачити ОСОБА_9. Вони усі сумують за ОСОБА_9, а мама не дає ОСОБА_9 на ніч. Батько з ними гуляє, дбає про них. З батьком їй краще ніж з мамою.

Неповнолітній ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що мешкає з батьком. Спочатку він жив з мамою та батьком у с. Камишуваха в будинку. Потім батько пішов і вони залишились з мамою. З мамою їм було погано жити. Вона їх била, ображала, його вдарила кочергою по спині. Мама до школи ніколи не ходила. Вона була або на роботі або ходила до когось пила. Батько мешкав у Дружківці, іноді приїздив до них. Їсти мама не готувала, вони ходили голодні. Батько приїхав на такси і з поліцією та забрав їх до себе, тому що мати була п’яна. З батьком йому краще, ніж з мамою. До мами він не приходив, мати також не приходила. Зараз він перейшов в іншу школу, він краще вчиться. Мати ніколи не приходила до школи, коли викликали, до школи ходив батько.

Вислухав пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.03.1997 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.90-94).

Як вбачається з довідки з місця реєстрації, виданого Виконавчим комітетом Красноторської селищної ради 06.06.2018 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом з дітьми зареєстровані за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.30-31).

Встановлено, що з серпня 2017 року між сторонами фактично припинено шлюбні відносини, сторони мешкають окремо у м.Дружківка.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 17.09.2018 року, складеного спеціалістами Служби у справах дітей Дружківської міської ради, ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкав за адресою Донецька область, м.Дружківка. вул.Козацька, 46-44. Син, ОСОБА_10 мешкав з батьком час від часу. У квартирі створені усі умови для проживання дітей (а.с.74).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 07.09.2018 року, складеного спеціалістами Служби у справах дітей Дружківської міської ради, на час складання акту ОСОБА_3 мешкала за адресою м.Дружківка, вул.Ф.Енгельса, 20-1 разом з матір’ю ОСОБА_11 та дітьми: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Умови проживання задовільні (а.с.75).

Як вбачається з акту від 09.09.2018 року, складеного за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 (т.1 а.с.89), остання з червня 2018 року та на час складання акту мешкала у матері, ОСОБА_11, за адресою АДРЕСА_2 разом з дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.89).

Як вбачається з акту від 09.10.2018 року Територіального комітету мікрорайону №9 м.Дружківка, з серпня 2018 року ОСОБА_1, фактично мешкав за адресою м.Дружківка, вул.Казацька, 46-44 з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_6 ОСОБА_21 (т.1 а.с.140-141).

Як вбачається з довідки про склад сім’ї, виданого 14.11.2018 року виконавчим комітетом Дружківської міської ради та акту від 12.11.2018 року про фактичне проживання громадян територіального комітету мікрорайону «Індустріальний» м.Дружківка, позивач ОСОБА_1 мешкає разом з дітьми ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою м.Дружківка, вул.З.Космодем’янської 6-2. Мати участі у вихованні дітей не приймає (а.с.193-194).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.11.2018 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей Дружківської міської ради за адресою м.Дружківка, вул.Космодем’янської. 6-2, позивач ОСОБА_1 мешкає разом з дітьми, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11 (т.1 а.с.209).

Отже, встановлено, що з листопада 2018 року та на час розгляду справи у суді неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 мешкають разом з батьком, ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3, що не заперечується сторонами та підтверджено свідками у судовому засіданні. Вказана квартира належить батьку позивача, ОСОБА_17 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом (т.1 а.с.223).

Неповнолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_12 навчаються у ЗОШ №8 м.Дружківка.

Відповідно до довідки за підписом в.о. директора ЗШ №8 м.Дружківка ОСОБА_22, за час навчання в школі проблемою виховання та навчання дітей займається батько ОСОБА_1, на запрошення класних керівників реагує адекватно, приходить до школи, цікавиться успіхами дітей. Мати ОСОБА_3 на запрошення заступника директора до школи не з’являлась, 31 жовтня шкільна комісія відвідала на дому родину ОСОБА_3 за адресою Енгельса, 20-1. Складено акт житлово-побутових умов проживання неповнолітніх дітей в родині (а.с.196).

Як вбачається з довідки за підписом директором ЗОШ №8 м.Дружківка ОСОБА_23 про стан утримання та навчання учнів Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 8 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, в Дружківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №8 діти навчаються з 01.09.2018 року. В період з 12 листопада діти проживають разом з батьком. Мати, ОСОБА_3 відвідує школу, проводить бесіди з вчителями-предметниками та адміністрацією школи. Батько ОСОБА_1 також неодноразово відвідував школу. Батькам рекомендовано посилити контроль за навчанням дітей (т.1 а.с.202).

З наданих сторонами характеристик та довідок про доходи вбачається, що позивач і відповідач мають постійне місце роботи. Позивач працює на постійні основі у ТОВ «Корум Дружківський машинобудівний завод» охоронцем, має постійний доход у вигляді заробітної плати, що підтверджується копією трудової книжки та відомостями з державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (т.2 а.с.31-32, 42-44). Відповідач працює на постійній основі у ТОВ «Торгівельно-виробнича фірма КАБА» на посаді прибиральника території та має постійний дохід у вигляді заробітної плати (т.1 а.с.87, 206).

Сторони надали суду як позитивні характеристики з місця мешкання, так і негативні характеристики, підписані сусідами.

Так, позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 , має позитивні характеристики з місця роботи, фактичного мешкання та реєстрації (т.1 а.с.9, 13, 132, 150). З характеристики наданої сусідами за місцем реєстрації вбачається, що позивач характеризується позитивно по відношенню до своєї родини (т.1 а.с.147).

Відповідно до характеристики, підписаною свідком ОСОБА_20 та депутатом Красноторської селищної ради ОСОБА_24 18.09.2018 року, ОСОБА_1 за час спільного проживання з родиною зарекомендував з негативного боку, пияцтво та не бажання працювати за забезпечувати родину, незадовільного відношення до родини та погане відношення до дітей (т.1 а.с.95).

Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_3, має позитивну характеристику з місця роботи (т.1 а.с.85) та негативну характеристику, підписану сусідами по місцю реєстрації м.Краматорськ, с.Камишуваха, вул.Самаркандська, 29, з якої вбачається, що остання зловживає спиртними напоями та не дбає про дітей (т.1 а.с.148).

Як вбачається з характеристики на ОСОБА_25, яка надана депутатом Красноторської селищної ради ОСОБА_24 08.08.2018 року, ОСОБА_25 характеризується позитивно, веде здоровий спосіб життя, виховує доньок ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_16 та синів ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_18. Мешкає у будинку, який складається з трьох кімнат, з пічним опаленням, електрифікованому, водопостачання – природний колодязь. У будинку чисто та охайно в наявності запас продуктів харчування, дитячих речей та постільної білизни (а.с.86).

Однак, суд не приймає дану характеристику у якості доказу у справі, оскільки як встановлено у судовому засіданні та підтверджено самою відповідачкою, з червня 2018 року вона мешкає у м.Дружківка. Отже, на час складання характеристики відповідачка ОСОБА_25 не мешкала у будинку по вул.Самаркандська, 29 в м.Краматорську. Крім того, як вбачається з наданих суду фотографій та показань свідків, будинок за цією адресою знаходиться у занедбаному стані та не придатний для проживання (т.1 а.с.155-158).

Висновком органу опіки та піклування Дружківської міської ради від 29.11.2018 року №16/3147/01 визнано за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком, ОСОБА_1. Стосовно неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до ст.160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається ним самим (а.с.213-214).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 20.11.2018 року, складеного спеціалістами Служби у справах дітей Дружківської міської ради, ОСОБА_1 фактично мешкає за адресою м.Дружківка, вул.З.Космодемянської 6-2 разом з дітьми, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. Умови проживання задовільні (т.1 а.с.215).

Постановою інспектора з ЮП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_26 від 07.06.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_27 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП у виді попередження. З постанови вбачається, що ОСОБА_3 ухилилась від передбачених законом обов’язків по забезпеченню необхідних умов проживання своїх 3 малолітніх дітей за адресою м.Краматорськ, с.Камишуваха, вул.Самаркандська, 29, а саме - 30.05.2018 року ОСОБА_3 перебувала у стані алкогольного сп’яніння та у 22-22 год. залишила дітей самих вдома, де умови загрожують їх життю. Діти працівниками поліції були передані батьку (т.1 а.с.209-210).

З висновку психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, яке було проведено 19.03.2019 року, вбачається, що на час обстеження ОСОБА_9 проживає з матір’ю ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_28, дошкільний навчальний заклад не відвідує. За словами ОСОБА_9 вдома більшу частину часу вона надана сама собі, рідко спілкується з однолітками, у дівчинки спостерігається підвищений рівень конфліктності та схильність до агресивної поведінки, що нетипологічно для неї, і можливо, є наслідком соціального розвитку та несформованості навичок взаємодії з іншими дітьми. На даний момент часу ОСОБА_9 влаштовує те, з ким вона мешкає, але не проти спілкування й проживання разом з батьком. В сімейних взаємовідносинах однаково проявляє прихильність до батька та матері. Батькам рекомендовано приділяти більше уваги дитині, більше з нею спілкуватись, сприяти спілкуванню з однолітками, що надасть можливість формувати соціальний досвід взаємодії з дорослими та дітьми (т.2 с.с.34-35).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Частина 2, 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст.ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм дозволяє зробити висновок про те, що законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Декларацією прав дитини, прийнятою резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року проголошено прицип № 6, згідно з яким дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю.

Проте, при цьому, на думку суду, під забороною розлучення дитини зі своєю матір'ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов'язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з'являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

У зазначених справах ЄСПЛ не визначав обов'язкового врахування судами принципу 6 Декларації прав дитини.

Підсумовуючи слід зазначити, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Таким чином, суд при прийнятті рішення надає переваги та керується ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, яка передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 приділяє дітям більше уваги та турботи, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_17, ОСОБА_10 та ОСОБА_29, поясненнями неповнолітніх дітей у судовому засіданні, довідками з навчального закладу.

У судовому засіданні встановлено, що неповнолітні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 надають більшої прихильності батькові, з яким проживають та бажають проживати з ним. ОСОБА_1 має постійну роботу, заробіток, належних та допустимих доказів того, що він зловживає спиртними напоями та веде асоціальний спосіб життя суду не надано. У позивача за первісним позовом наявне упоряджене жиле приміщення, створено умови належного виховання та розвитку дітей.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що позивач ОСОБА_1 налаштовує неповнолітніх дітей проти матері суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами. Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_15 не доводять негативного та недбалого ставлення до дітей позивача ОСОБА_1, оскільки є непослідовними, суперечать показанням інших свідків та матеріалам справи. Крім того суд враховує, що зазначені свідки не спілкуються з позивачем на протязі останніх років внаслідок неприязних стосунків.

Надані сторонами копії судових рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд не бере до уваги, оскільки вони не є належними доказами у справі. При цьому суд виходить з того, що боргові зобов’язання батьків не стосуються предмету спору та не впливають на вирішення питання щодо визначення місця проживання неповнолітніх дітей.

Суд, вирішуючи спірні правовідносини, враховує, також, постанову ОСОБА_30 Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року № 402/428/16-ц, у якій суд касаційної інстанції відступив від висновків Верховного Суду України, висловлених, зокрема, у постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, про обов'язковість брати до уваги принцип 6 Декларації прав дитини стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини бути розлучена зі своєю матір'ю. ОСОБА_30 Верховного Суду дійшла висновку, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Суд також враховує висновок органу опіки та піклування від 29.11.2019 року №163147/01 згідно з яким визнано за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 з батьком, ОСОБА_1

Суд також враховує висновок психологічного обстеження малолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_19 з якого вбачається, що мати дитини, ОСОБА_3 не приділяє належної уваги вихованню та розвитку дитини, оскільки дитина не відвідує дошкільний дитячий заклад, вдома більшу частину часу надана сама собі, рідко спілкується з однолітками. Суд враховує, що за висновком психологічного обстеження в сімейних взаємовідносинах малолітня ОСОБА_9 однаково проявляє прихильність до батька та матері, не проти спілкування та проживання разом з батьком.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо. При ухваленні рішення суд враховує зазначені норми та приходить до висновку про задоволення вимог первісного позову ОСОБА_1, та вважає необхідним визначити місце проживання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком, ОСОБА_1, що не порушує батьківські права кожного з батьків та якнайкраще забезпечує інтереси дітей.

Позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 з нею, задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав.

Щодо вимог зустрічного позову про визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Судом встановлено, що на час розгляду справи неповнолітній ОСОБА_10 ОСОБА_21 мешкає разом з батьком. Оскільки на час розгляду справи неповнолітньому ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5 виповнилось 17 років, то він вправі самостійно визначити своє місце проживання. За таких обстав, вимоги зустрічного позову в цій частині також не підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України у зв’язку із задоволенням первісного позову, з відповідача за первісним позовом, ОСОБА_3 на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

За подання зустрічного позову відповідач ОСОБА_3 мала сплатити судовий збір у сумі 704,80 грн. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 21.09.2018 року за її клопотанням сплата судового збору їй була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі (т.1 а.с.104).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн. за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за первісним позовом ОСОБА_3, і, відповідно, підлягають стягненню з неї, оскільки на час постановлення судового рішення не сплачені.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей – задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_20.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, Орган опіки та піклування Дружківської міської ради про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Повний текст рішення суду виготовлений 15.04.2019 року.

Позивач за первісним позовом – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_20, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_21.

Відповідач за первісним позовом – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_22, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_23.

Третя особа – Орган опіки та піклування Краматорської міської ради, зареєстроване місцезнаходження Донецька область, м.Краматорськ, площа ОСОБА_29, 2.

Третя особа – Орган опіки та піклування Дружківської міської ради, зареєстроване місцезнаходження Донецька область, м.Дружківка, вул.Соборна, буд.16.

Суддя Краматорського міського суду ОСОБА_31