Рішення № 81221147, 17.04.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/105/2019

Справа № 537/4053/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи – Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, про звільнення майна з – під арешту, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким звільнити з-під арешту предмет іпотеки – нежитлове підвальне приміщення в будинку №30 по вулиці Театральній (Воровського) в місті Кременчуці, шляхом зняття арешту, накладеного на все нерухоме майно ОСОБА_2 постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ №30150078 від 30 листопада 2011 року,номер запису про обтяження 4476443; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 26 березня 2007 року між АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та позичальником ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №МБИ5-07/2, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 40 800 дол. США на строк користування до 10 березня 2017 року. В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 26 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №МБИ5-07/2-3, згідно з яким в забезпечення зобов’язнь по кредитному договору іпотекодавець передав в іпотеку банку нежиле підвальне приміщення в будинку №30 по вулиці Театральній (Воровського) в місті Кременчуці. 20 квітня 2018 року між банком та громадянкою ОСОБА_1 (позивачем) було укладено договір про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги, посвідчений нотаріально, згідно з яким банк відступив, а новий кредитор набув права вимоги до позичальника за кредитним договором та до іпотекодавця за іпотечним договором. Позивач зазначає, що як їй як іпотекодержателю, стало відомо про те що на все нерухоме майно ОСОБА_2 державним виконавцем було накладено арешт в межах виконавчого провадження, у тому числі і на предмет іпотеки. Реєстрація обтяження у Державному реєстрі іпотек була проведена 26 березня 2007 року, про що до внесено запис №4700609; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – за номером 4476443 від 22 грудня 2011 року; у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за номером 11997869. Таким чином, як зазначає позивач, вимоги іпотекодержателя мають вищий пріоритет відносно обтяження, накладеного державним виконавцем, оскільки були зареєстровані раніше – 26 березня 2007 року. Іпотекодавець заявив вимогу боржнику та іпотекодавцю про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом досудового врегулювання. Натомість, як вказує позивач, наявність арешту, накладеного державним виконавцем, перешкоджає іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки у спосіб, визначений законом та договором, у зв’язку із чим позивач і вимушена звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак її представник ОСОБА_4 надав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без участі сторони позивача та зазначив, що позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі та зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи, Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак надав до суду клопотання, згідно якого просив суд розглянути справу без участі представника відділу виконавчої служби та зазначив, що при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі письмових матеріалів справи.

Суд, приймаючи до уваги думку учасників справи, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

26 березня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та позичальником ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №МБИ5-07/2, за умовами якого банк надав позичальнику в кредит грошові кошти для споживчих цілей в розмірі 40 800 дол. США на строк користування до 10 березня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 26 березня 2007 року між ТОВ Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №МБИ5-07/2-3, згідно з яким в забезпечення зобов’язань по кредитному договору №МБИ5-07/02 від 26 березня 2007 року іпотекодавець передав в заставу (іпотеку) іпотекодержателю нерухоме майно у виді нежитлового підвального приміщення в будинку №30 по вулиці Воровського в місті Кременчуці Полтавської області.

20 квітня 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та громадянкою ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрованого в реєстрі за номером 464, згідно з яким банк відступив, а ОСОБА_1 набула права вимоги до позичальника за кредитним договором №МБИ5-07/2 від 26 березня 2007 року, та право вимоги до іпотекодавця за іпотечним договором №МБИ5-07/2-3 від 26 березня 2007 року.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; взаємні права і обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону; пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 25 квітня 2018 року звернулась до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 із вимогою, яку вони отримали 25 квітня 2018 року, у тридцятиденний строк усунути порушення умов зобов’язання та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі та повідомленням, що у разі невиконання цієї вимоги, буде звернуто стягнення на предмет іпотеки – нежитлове підвальне приміщення в будинку №30 по вулиці Театральній (Воровського) в місті Кременчуці.

Зазначену вище вимогу позивача виконано не було.

В судовому засіданні встановлено, що в процесі реалізації дій позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, їй стало відомо про наявність накладеного арешту на це майно, що вбачається із повідомлення Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 06 серпня 2018 року за вих.№63837.

Так, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за номером 131489473 від 19 липня 2018 року, відносно нежитлового підвального приміщення загальною площею 91,3 кв.м, розташованого в Полтавській області, в місті Кременчуці, по вулиці Воровського, будинок 30, - 22 грудня 2011 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено записи про обтяження у виді арешту нерухомого майна за номерами 4476443, 4476443, зроблені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за номером 30150078, виданої 30 листопада 2011 року головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_6; 22 грудня 2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна було внесено запис про обтяження за номером 11997869.

Виходячи з положень статті 3 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, вимоги іпотекодержателя мають вищий пріоритет відносно обтяження, накладеного державним виконавцем, оскільки останнє було зареєстровано раніше, а саме 26 березня 2007 року.

Згідно змісту повідомлення Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 06 серпня 2018 року за вих.№63837, виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт на спірне нерухоме майно, 16 січня 2014 року завершене на підставі пункту 7 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», та у зв’язку із закінченням строку зберігання завершеного виконавчого провадження, воно було знищене.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Таким чином, оскільки існування накладеного арешту на майно – предмет іпотеки перешкоджає законному праву іпотекодержателя звернути на нього стягнення, приймаючи до уваги думку відповідача, який позовні вимоги визнав, та не заперечує проти зняття арешту зі спірного майна, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_7, у зв’язку із чим вони підлягають задоволенню.

Оскільки, статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., який було сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись статтями , 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 274, 279 Цивільного процесуального Кодексу України, Законом України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 39600, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса: 39600, АДРЕСА_2), за участю третьої особи – Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (код ЄДРПОУ 34987562, місцезнаходження: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Академіка Маслова, будинок 15/4), про звільнення майна з – під арешту – задовольнити.

Зняти арешт з предмету іпотеки - нежитлового підвального приміщення в будинку №30 по вулиці Театральній (Воровського) в місті Кременчуці Полтавської області, що в цілому складається з: нежитлового підвального приміщення літ. «Ап», загальною площею 91,3 кв.м, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького МУЮ за номером 30150078 від 30 листопада 2011 року, номер запису про обтяження 4476443.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею при подачі позову до суду в розмірі 704 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна