Ухвала суду № 81218011, 12.04.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/796/19

Провадження № 2-ві/405/2/19

УХВАЛА

12 квітня 2019 року. Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Іванової Л.А.

при секретарі - Тюпі Ю.В.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді цивільної справи № 405/796/19 (провадження № 2/405/1178/18) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про скасування боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда (суддя ОСОБА_3) перебуває цивільна справа № 405/796/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про скасування боргу, по якій позивачем ОСОБА_1 з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України заявлено відвід судді ОСОБА_3, із зазначенням на обґрунтування заяви про відвід, що до зазначеної вище позовної заяви було долучено клопотання про витребування доказів, клопотання щодо посвідчення довіреності на ведення справи та довіреність на ведення справи, які (клопотання) суддя ОСОБА_3 проігнорувала, так як в матеріалах справи відсутні ухвали щодо вирішення вказаних клопотань, що порушує п. 7 ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 258, ч. 4, ч. 5 ст. 259 ЦПК України.

Крім того, заявник - позивачОСОБА_1 зазначила, що 12.03.2019 року о 14:30 ОСОБА_2 як її (позивача) представник з'явився в судове засідання, але суддя ОСОБА_3, демонструючи зневагу, почала вигадувати неіснуючі норми ЦПК щодо того, що позивач має вказати дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, заявляти недостовірну інформацію про те, що позов подано з порушеннями ст. 175, у матеріалах справи відсутні довіреність і клопотання. Суддя ОСОБА_3 вказала, що представником може бути тільки адвокат чи законний представник та почала вимагати паспорт позивача, допитуватись про дату народження позивача, податковий номер, вказала, на те, що: статус ОСОБА_2 - «ніхто»; позовні вимоги написано безграмотно, бо вона (суддя ОСОБА_3) вперше бачить вимогу «Зобов'язати відповідача 2 знищити всі дані про позивача, надати докази знищення»; вона (суддя ОСОБА_3) не проводить «лікбєз», і припинила розмову вигуком «до побачення!» у неввічливій інтонації. При цьому, названу ОСОБА_2 дату народження суддя ОСОБА_3 вписала в позовну заяву, зіпсувавши її так як в оригінальну позовну заяву було вписано тільки дату видачі паспорта громадянина України, дату народження вказано не було. Також позивач зазначила, що під час ознайомлення 14.03.2019 року з матеріалами справи було встановлено, що на першій сторінці позовної заяви вписано, як на його (позивача) думку почерком судді ОСОБА_3, напис «4.11.36».

Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_3 від 06.02.2019 рокувідкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання в приміщенні Ленінського районного суду м. Кіровограда, каб. № 402 на 12.03.2019 року о 14:30 год. без виклику сторін.

Також встановлено, що за наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд, який розглядає справу № 405/796/19, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу на підставі положень ст. 40 ЦПК України, ухвалою від 09.04.2019 року зупинив провадження у вказаній справі з передачею заяви про відвід судді до канцелярії Ленінського районного суду м. Кіровограда для визначення автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 1 ст. 33 ЦПК України, судді, який буде вирішувати питання про відвід судді.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді на підставі заяви позивача ОСОБА_1 без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене вище, вивчивши доводи, викладені в заяві позивача ОСОБА_1 про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Крім того, статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

При цьому, із змісту заяви про відвід встановлено, що доводами заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3, яка розглядає справу № 405/796/19, є те, що суддею ОСОБА_3 не розглянуті клопотання позивача, повідомлено представнику позивача про недоліки змісту зазначеної вище позовної заяви, а також висловлено сумнів про належне підтвердження представником позивача своїх повноважень на представництво позивача в суді, що, на думку заявника, викликає сумнів в неупередженості судді ОСОБА_3 та її об'єктивності.

В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до п.п. 1, 3, 4, ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Крім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 214 ЦПК України).

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд виходить з того, що у разі незгоди з процесуальними рішеннями суду учасник справи має можливість оскаржувати їх у встановленому законом порядку, а так само безпосередньо під час судового розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України заперечувати щодо дій головуючого під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що доводи позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3, на які посилається заявник в заяві, як на підстави для відводу судді, - фактично зводяться до незгоди (заперечень) позивача ОСОБА_1 щодо дій головуючого судді ОСОБА_3 під час розгляду цивільної справи № 405/796/19, що має вирішуватися в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України (занесення заперечень учасників справи до протоколу судового засідання та постановлення судом ухвали про їх прийняття чи відхилення), а також щодо розгляду головуючим суддею ОСОБА_3 клопотань, заявлених позивачем в межах розгляду цивільної справи № 405/796/19, та, в свою чергу, зазначені доводи позивача ОСОБА_1, за відсутності будь-яких інших об'єктивних даних щодо упередженості та необ'єктивності судді ОСОБА_3, не можуть бути підставою для відводу судді.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді у ході розгляду чи результаті розгляду справи № 405/796/19 з заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді, - не встановлено.

Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3 від участі у розгляді цивільної справи № 405/796/19 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Воля-Кабель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про скасування боргу, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова