Рішення № 81216111, 09.04.2019, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/970/18

Провадження № 2/345/23/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Якиміва Р.В.,

секретар судового засідання Гладенька Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

з участю представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що06.02.2012 між ним та ОСОБА_6 був укладений договір б/н, згідно якого отримав кредит в розмірі 11 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

23.08.2016 ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями, що проживали разом із померлим на час відкриття спадщини, є відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 – дружина та діти спадкодавця.

Позивач дізнався про смерть боржника та звернувся до держаної нотаріальної контори із відповідним листом, в якому просив включити наявні боргові зобов’язання спадкодавця до спадкової маси. 23.03.2017 ПАТ КБ «Приватбанк» отримало відповідь Калуської міської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці ОСОБА_6 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини не зверталися до нотаріальної контори та спадкова справа була заведена на підставі претензії ПАТ КБ «Приватбанк».

Позивач вважає, що відповідачі у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, до складу якої входять також боргові зобов’язання спадкодавця, так як проживали разом із спадкодавцем на час смерті та не звернулися у шестимісячний строк із заявами про відмову від спадщини.

29.10.2017 відповідачам була направлена претензія, в якій були пред’явлені вимоги щодо погашення наявної заборгованості, однак добровільно заборгованість не була погашена.

Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_6 перед Банком становила 9753,25 гривень, яка складається з наступного: 7826,51 грн. – тіло кредиту, 1926,74 грн. – проценти за користування кредитом.

Тому позивач просить суд стягнути із спадкоємців боржника вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

24.04.2018 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову, а також стягнути з позивача понесені ними витрати на правничу допомогу. Свою позицію обґрунтовують тим, що позивачем пропущений визначені ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України строки пред’явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину. Даний строк є преклюзивним та поновленню не підлягає. На думку відповідачів, 26.07.2017 сплив строк пред’явлення банком вимоги про стягнення боргу за кредитною картою до спадкоємців, що прийняли спадщину, а тому позивач втратив право вимоги.

Крім того, претензія кредитора адресована Калуській міській нотаріальній конторі, а не безпосередньо спадкоємцям боржника. Також претензію банку від 04.10.2017 вони не отримували. Крім того, вказана в позові сума заборгованості не відповідає дійсності. Спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_6 за кредитною картою станом на 23.06.2016 складає 1864,75 гривень, однак позивач просить стягнути заборгованість в сумі 9753,25 гривень, що не відповідає дійсності. Крім того, єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_6 є їхня мати ОСОБА_7, яка прийняла спадщину. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви про відмову від прийняття спадщини, а тому вони взагалі не є відповідачами по даній справі.

24.04.2018 ОСОБА_7 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що являється єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 згідно свідоцтва про право на спадщину від 06.06.2017. Після смерті чоловіка вона негайно (в тижневий строк) повідомила банк про його смерть. Як спадкоємець боржника жодних претензій від ПАТ КБ «Приватбанк» вона не отримувала. Також зазначила, що позивач втратив право вимоги, пропустив строк для пред’явлення вимоги про стягнення боргу. Крім того, вказала на необґрунтованість суми вимоги. Позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.

23.05.2018 позивач подав відповідь на відзив, в якому вказали на безпідставність тверджень відповідачів щодо пропуску банком строку пред’явлення вимоги спадкоємцям, оскільки 10.02.2017 ними направлена претензія кредитора до Калуської міської нотаріальної контори. П. 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту. ОСОБА_9 України «Про нотаріат», ані Інструкцією не передбачено спеціального порядку доведення до спадкоємців змісту претензії кредиторів. Тому вимога про повернення заборгованості була пред’явлена через нотаріуса.

Щодо суми стягнення банк зазначив, що одразу ж після отримання відомостей про смерть боржника нарахування відсотків та пені ОСОБА_6 було зупинено. Заборгованість позичальника виникла,оскільки останній виконував зобов’язання за послугою «Оплата частинами», маючи можливість оформити оплату частинами за допомогою своєї кредитної карти та терміналу в будь-якій торговій точці. Порядок погашення заборгованості відбувається шляхом списання регулярного платежу з карти клієнта, як з власних коштів при їх наявності, так і з кредитних. Оскільки позичальник не погашав заборгованість за послугою «Оплата частинами» самостійно, то погашення заборгованості відбувалося в результаті списання коштів із кредитного рахунку позичальника.

Також просив відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки відповідачами не надано документального підтвердження понесених ними витрат, а також відзив не містить самостійних вимог.

08.08.2018 відповідач ОСОБА_7 подала заперечення на відповідь на відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову, також вказала, що позивач не надав жодних доказів звернення з вимогою до нотаріальної контори 10.02.2017, а також отримання її нотаріусом. Натомість 26.01.2017 він звернувся до нотаріальної контори із претензією, однак листом від 09.03.2017 державний нотаріус Калуської міської державної нотаріальної контори повідомив про необхідність здійснення оплати за пошук спадкової справи в Спадковому реєстрі, однак доказів здійснення оплати позивач не надав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті справи.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів ОСОБА_5 позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.02.2012 ОСОБА_6, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримав кредитну картку, відповідно до тарифів якої, банк надав кредит в сумі 11 000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, та повинен був розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, повертати його зі сплатою відсоткової ставки згідно тарифів на суму залишку заборгованості за кредитом до «25» числа кожного місяця. ОСОБА_6 погашав заборгованість за послугою «Оплата частинами». В разі невнесення вчасно позичальником власних коштів на погашення існуючої заборгованості, банк проводив їх погашення за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу вказану суму кредиту. У свою чергу позичальник прийняв позику, використавши її за призначенням, але зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконував.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку (п.2.1.1.5.6 Умов).

Згідно п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100,00 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків по кредиту.

При порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору (п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг).

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банк» з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно п. 2.1.1.12.11. умов надання споживчого кредиту фізичним особам банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частки у разі невиконанням держателем та/або довіреною особою держателя своїх боргових або інших зобов`язань по даному договору.

ОСОБА_6 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам та правилами, тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить його підпис у анкеті-заяві.

Відповідно до ст.. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Судом встановлено, що 23.08.2016 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 52).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 6-11) вбачається, що станом на день смерті ОСОБА_6 його заборгованість перед банком складала 1864,75 гривень.

ПАТ КБ «Приватбанк» 26.01.2017 звернувся до Калуської міської нотаріальної контори з претензією кредитора № SAMDN50000057543164, в якій просив включити свої кредиторські вимоги в розмірі 6825,80 грн. в спадкову масу, а також повідомити спадкоємців померлого про наявність у спадкодавця заборгованості, а також повідомити про осіб, які звернулися із заявами про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття (а.с. 55).

Листом №59/01-16 від 09.03.2017 нотаріус повідомив позивача про необхідність оплати користування спадковим реєстром (а.с. 56).

04.10.2017 банк також звернувся з листом-претензією до відповідачів, в якій просив погасити наявну на час смерті спадкодавця заборгованість в сумі 9753,25 грн. (а.с. 57). Також банк надав суду реєстр відправлення на підтвердження направлення даного листа (а.с. 58-61). Разом з тим доказів отримання відповідачами вказаного листа позивачем не було надано.

Разом з тим судом встановлено, що спадщину після смерті чоловіка прийняла його дружина ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2017 (а.с. 103). Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини, про що подали заяви (а.с. 83, 84).

Згідно з вимогамист.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до нормст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідач ОСОБА_7 зазначає, що в тижневий строк після смерті чоловіка повідомила АТ КБ «Приватбанк» про даний факт, однак доказів, які б підтверджували таке повідомлення суду не надала. Тому встановити точну дату, коли позивач дізнався про смерть боржника, не можливо.

Суд приходить до висновку, що позивач, звернувшись 26.01.2017 до нотаріальної контори із претензією кредитора належним чином пред’явив претензії спадкоємцям ОСОБА_6 Однак, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися від прийняття спадщини, суд вважає безпідставними позовні вимоги банку про стягнення з них боргу спадкодавця.

Також суд вважає необґрунтованим розмір заборгованості, стягнути яку просить позивач – 9753,25 гривень, оскільки на день смерті ОСОБА_6 згідно поданого банком розрахунку його заборгованість перед банком складала 1864,75 гривень.

Аналізуючи отримані судом докази суд прийшов до висновку, що дружина спадкодавця ОСОБА_7 належним чином прийняла спадщину після смерті чоловіка, банк у встановлений законом спосіб та строк пред’явив претензію кредитора спадкоємцям боржника, а тому з неї слід стягнути на користь позивача вказану заборгованість.

Як вбачається з платіжного доручення (а.с.1), банком при подачі позову до суду сплачено 1762,00 грн. судового збору, однак оскільки відповідач ОСОБА_7 є інвалідом другої групи повічно (а.с. 91), на підставі ст. 141 ЦПК України вказані судові витрати слід компенсувати за рахунок держави. Також суд вважає за необхідне стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними витрати на правничу допомогу в розмірі по 700,00 гривень кожному (а.с. 85, 86).

На підставі наведеного та керуючись ст. 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, жительки вул. О.Тихого, 11/24, м. Калуш Івано-Франківської області на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 6825 (шість тисяч вісімсот двадцять п’ять) гривень 80 копійок заборгованості за кредитним договором б/н від 06.02.2012.

Судовий збір в розмірі 1762,00 гривень компенсувати АТ КБ «Приватбанк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 700,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення буде складено 16.04.2019.

Суддя