Ухвала суду № 81214019, 15.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6401/18

Провадження № 2-ві/206/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Маштака К.С., розглянувши заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кушнічрука Р.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики,-

ВСТАНОВИВ:

15.04.2019 у провадження судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштака К.С. надійшла заява адвоката ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кушнічрука Р.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики.

Заява про відвід судді мотивована тим, що правова позиція ОСОБА_3, як позивача за зустрічним позовом, ґрунтується на безгрошовості договору позики, оскільки кошти за цим спірним договором не передавались, сам договорів оформлювався із застосуванням щодо ОСОБА_3 психологічного насильства зі сторони позивача та його брата. Також, реалізуючи своє право на доказування представником ОСОБА_3, як позивача за зустрічним позовом, було подано клопотання про визначення відносної давності виготовлення документа, що потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, у задоволенні такого клопотання було відмовлено без зазначення причин такої відмови. З метою доведення обставини про місцеперебування ОСОБА_3 в день укладення договору позики від 01.09.2013 представником ОСОБА_3 було подано клопотання про виклик і допит у якості свідка ОСОБА_4, яка може підтвердити той факт, що ОСОБА_3 01.09.2013 відвідував разом із дітьми «День знань» у школі і не міг перебувати в іншому місці та укладати договорів позики. Окрім того, свідок ОСОБА_4 могла спростувати інформацію зазначену у п.п. 8.4.9 спірного договору позики про те, що вона не надавала згоди на укладення цього договору, на що суд також відмовив у задоволенні цього клопотання, не обґрунтовуючи свою відмову. В подальшому адвокатом ОСОБА_1 було ініційовано і задоволено клопотання про виклик позивача ОСОБА_2 для надання особистих пояснень з приводу обставин укладення спірного договору позики від 01.09.2013 для виконання вимог ст. 227 ЦПК України щодо виступу із вступним словом та надання можливості іншим учасникам справи поставити йому свої питання. Через непередбачувані особисті обставини представник позивача не зміг з’явитись у судове засідання призначене на 13 год. 00 хв. 29.03.2019, про що повідомляв суд. Відповідач ОСОБА_3 категорично заперечував проти проведення судового засідання без участі адвоката, оскільки не має юридичної освіти і просив відкласти розгляд справи на іншу дату. Це була перша неявка сторони відповідача у судове засідання по даній справі. Незважаючи на такі виключні обставини суд провів судове засідання без участі представника відповідача, чим поставив відповідача у нерівні умови відносно іншої сторони. При цьому питання про особисту явку було ініційовано саме представником відповідача, а не відповідачем. І саме представник хотів скористатись своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 227 ЦПК України аби поставити запитання позивачеві. Відповідач не ініціював таку процесуальну дію, а при її проведенні суд не встановив необхідних обставин, в тому числі на які не надала відповіді представник позивача ОСОБА_2 — адвокат ОСОБА_5 Суд не знімав ці питання під час судового розгляду і не поставив такі питання у відсутність представника відповідача, що вказує на непослідовність його позиції. У зв’язку з цим, викладені вище обставини викликають у представника відповідача адвоката ОСОБА_1 та його довірителя ОСОБА_3 сумнів в неупередженості та об’єктивності головуючого судді.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська 12.04.2019 у складі судді Кушнірчука Р.О. заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики визнано необґрунтованою, зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчука Р.О. була розподілена судді Маштаку К.С.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Дослідивши заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчука Р.О. на предмет відповідності її обставинам, зазначеним у заяві, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, підставами для відводу судді, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК Українипередбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші (не передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України) обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Вирішуючи по суті заяву про відвід судді, судом встановлено таке.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа була розподілена судді Кушнірчуку Р.О.

10.12.2018 у цивільній справі було відкрито провадження, підготовче судове засідання призначено на 10.01.2019 о 13.00 годині.

10.01.2019 адвокат ОСОБА_1 подав до суду заяву про виклик свідка ОСОБА_4, клопотання про обов’язкову явку позивача.

20.02.2019 на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_1 про призначення судової експертизи.

21.02.2019 ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кушнірчука Р.О. у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 про призначення у справі судової експертизи та виклик в судове засідання свідка ОСОБА_4 відмовлено та задоволено клопотання представника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1 про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також визнано обов’язковою явку позивача ОСОБА_2 в судове засідання для надання особистих пояснень.

У матеріалах цивільної справи, також, наявна розписка адвоката ОСОБА_1, датована 14.03.2019, про повідомлення останнього, під особистий підпис, про наступну дату судового засідання, яке має відбутись 29.03.2019 о 13.00 годині.

Як вбачається з заяви про відвід адвоката ОСОБА_1 обставинами, які викликають у нього та його довірителя сумніви в неупередженості та об’єктивності головуючого судді Кушнірчука Р.О. є незгода з процесуальними рішення, які приймались під час розгляду справи, зокрема невмотивована відмова у задоволенні клопотань про призначення експертизи та про виклик та допит свідка, а також проведення судового засідання у відсутність представника відповідача – адвоката ОСОБА_1

З приводу цього слід зауважити, що статтею 129 Конституції України передбачені основні засади судочинства в Україні, однією з яких являться забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Таким чином, незгода будь – якої сторони з прийнятим судом процесуальним рішенням може бути реалізована шляхом оскарження цього рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції.

Ч. 4 ст. 36 ЦПК України наголошує на тому, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, заявлений відвід адвоката ОСОБА_1 з підстав ухвалення процесуального рішення без зазначення причини такої відмови є безпідставним, оскільки причини відмови у задоволенні клопотання наведені у мотивувальній частині ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кушнірчука Р.О. від 21.02.2019та незгода із цим рішенням не може бути підставою для відводу.

З приводу зазначених адвокатом ОСОБА_1 у заяві про відвід обставин щодо проведення судового засідання без його участі як представника відповідача, чим головуючий суддя Кушнірчук Р.О. нібито поставив його довірителя у нерівні умови відносно іншої сторони, суд вважає необхідним зазначити, що оголошуючи перерву в судовому засіданні та призначаючи дату та час розгляду справи, головуючим суддею узгоджувалася з усіма сторонам наступна дата судового засідання, про причини своєї неявки представник відповідача – адвокат ОСОБА_1 суд не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання не подав та навіть на наступне судове засідання докази поважності неприбуття не надав, а тому зазначені обставини не можуть свідчити про упередженість або необ’єктивність судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У пунктах 28-32 рішення у справі «Газета «Україна - центр» проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ й у пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України».

При цьому щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Таким чином, і діючий ЦПК України, і позиція Європейського суду з прав людини встановлюють обов’язковість доведення необ’єктивності чи упередженості судді при вирішенні питання про відвід.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт особистої зацікавленості судді, упередженості, у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Суд звертає увагу, що ст. ст. 76 та 81 ЦПК України передбачено, що сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду. Подана заява про відвід судді не містить посилань на конкретні факти, що можуть викликати легітимні сумніви в неупередженості суду. Доводи заявника щодо необ'єктивності розгляду справи суддею Кушнірчуком Р.О. не ґрунтуються на вимогах Закону та є суб'єктивною думкою особи, яка заявляє відвід.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявність підстав, для відводу судді Кушнірчука Р.О. у справі не встановлено, а відтак, в задоволенні заяви про відвід судді має бути відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 260, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Кушнірчука Р.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Маштак