Ухвала суду № 81213801, 17.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2161/19

УХВАЛА

17 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» до Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» до Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо не внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію позивача як платника ПДВ з 01.07.2018 року;

- зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію позивача як платника ПДВ з 01.07.2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт у розмірі 19815088,97 грн., на який позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, по-перше, згідно з п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній появі зазначаються: зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

По-друге, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року № 2629-VIII, з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1921,00 гривень.

Як наведено вище, позивачем висунуто одну самостійну вимогу немайнового характеру.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1921,00 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

По-третє, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві позивач також просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити його, із посиланням, зокрема, на п. 56.18 ст. 56, ст. 102 ПК України.

Так, згідно з п. 56.18 ст. 56, ст. 102 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Тобто, строки давності, визначені ст. 102 ПК України (1095 днів), враховуються лише та виключно при оскарженні рішень контролюючого органу.

Проте, згідно змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу, яка фактично виразилась у не реєстрації позивача як платка ПДВ з 01.07.2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - є самостійним предметом оскарження в розумінні КАС України.

Відповідно, посилання позивача на п. 56.18 ст. 56, ст. 102 ПК України, як на підставу не пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом - є помилковим.

Крім того, у позовній заяві, як на причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач посилається на те, що про існування спірних обставин позивачу стало відомо в кінці липня 2018 року, після чого було укладено договір про надання правничої допомоги та адвокатом Коваленком А.О. були направлені відповідні адвокатські запити до Головного управління ДФС в Одеській області.

Проте, на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивачем до позову не додано докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідачів):

- письмового зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626, або зазначення правових підстав та надання доказів на їх підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору;

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» до Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова