Постанова № 81213632, 20.09.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6212/17

2-а/296/137/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2018 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

секретаря судового засідання Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у серпні 2017 року звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії, вимоги якого уточнила в січні 2018 року (а.с. 57-63), та в обгрунтування якого зазначила, що з лютого 2001 року по березень 2011 року вона проходила військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Житомирській області та отримувала грошове забезпечення згідно займаної посади. 12 березня 2011 року звільнена з військової служби в СБУ за станом здоров'я.

На початку лютого 2017 року, згідно інформації, отриманої в Управлінні ПФУ у місті Житомирі, їй стало відомо, що ряд років її перебування на військовій службі в СБУ не зараховані до страхового стажу, що позбавить її в майбутньому гарантованого Конституцією України права на обчислення та отримання пенсії. Зокрема, не враховано до страхового стажу 10 років військової служби - 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2008, 2009, 2010 та 2011 роки, за які нібито роботодавцем не перераховані страхові внески (єдиний внесок) до органів ПФУ.

Просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо незарахування їй період проходження військової служби у 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках до загального страхового стажу; зарахувати їй зазначений період проходження військової служби до загального страхового стажу та зобов'язати відповідачів внести дані відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; стягнути з відповідачів на її користь понесені судові витрати в розмірі 1280 грн. по 640 грн. з кожного.

В судове засідання позивач не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, але за участі її представника, адвоката – ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його повністю задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову за безпідставністю та необгрунтованістю. Зокрема зазначив, що у ГУ ПФУ відсутня компетенція щодо "зарахування" до страхового стажу певних періодів роботи громадян, а також посилався на те, що питання, з яким звертається позивач, наразі є законодавчо неврегульоване.

Представник третьої особи позов не підтримав з тих підстав, що до 01.01.2007 утримання страхових внесків з грошового забезпечення військовослужбовців СБУ законодавством не передбачалося, а тому відсутні правові підстави для перерахування Управлінням страхових внесків за час проходження прапорщиком ОСОБА_1 військової служби у 2001-2006рр.

Суд заслухав пояснення представників сторін та третьої особи, дослідив матеріали позову в межах заявлених вимог та приходить до наступного висновку.

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встанов¬леному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Встановлено, що прапорщик ОСОБА_1 з 06.02.2001 по 12.03.2011 проходила військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Житомирській області, та, відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України була звільнена з військової служби у мирний час за пп. «б» п.62 (за станом здоров'я – непридатна до військової служби у мирний час, обмежено придатна у військовий час) та виключена зі списків особового складу за наказом УСБУ в Житомирській області від 12 березня 2011 року №33-ос.

На початку лютого 2017 року, згідно інформації, отриманої в Управлінні ПФУ у місті Житомирі, позивачеві стало відомо, що ряд років її перебування на військовій службі в СБУ не зараховані до страхового стажу, що позбавить її в майбутньому гарантованого Конституцією України права на обчислення та отримання пенсії. Зокрема, не враховано до страхового стажу 10 років військової служби -2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2008, 2009, 2010 та 2011 роки, за які нібито роботодавцем не перераховані страхові внески (єдиний внесок) до органів ПФУ.

28 лютого 2017 року позивач звернулася до відповідача з відповідною заявою та 11 березня 2017 року на її адресу надійшов лист відповідача - ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 09.03.2017 р. за вих.№ 465/Х-11, яким їй відмовлено у наданні належним чином завіреного витягу з картки персоніфікованого обліку застрахованої особи про перерахування до органів ПФУ страхових внесків (єдиного внеску) помісячно, починаючи з лютого 2001 року по березень 2011 року та у наданні належним чином завіреної довідки про зарахування 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, та 2011 років до її страхового стажу, який буде врахований при нарахуванні та виплаті їй пенсії.

Також 28 лютого 2017 року позивач звернулася із заявою до УСБУ в Житомирській області з вимогою надати їй належним чином завірену довідку про перерахування до органів ПФУ страхових внесків (єдиного внеску) помісячно, починаючи з лютого 2001 року по березень 2011 року, а також, у разі виявлення відсутності такого перерахування, вжити невідкладні заходи щодо перерахунку відповідних сум страхових внесків до органів ПФУ та повідомити її, що буде підтвердженням її страхового стажу та гарантією відновлення порушених моїх конституційних прав.

Довідкою від 22.03.2017р. № 57/85-897 Управління СБУ в Житомирській області частково підтвердило про сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України за період з 01.01.2007р. по 12.03.2011 р. Іншою довідкою - від 15.02.2017р. № 57/85-847 про заробітну плату для обчислення пенсії Управління СБУ в Житомирській області підтвердило про виплату позивачц ігрошового забезпечення у період з лютого 2001 року по березень 2011 року, з якої нараховані страхові внески (єдиний внесок) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, роботодавцем фактично підтверджено, що з лютого 2001 року по березень 2011 року позивач проходила військову службу в Управлінні Служби безпеки в Житомирській області та отримувала грошове забезпечення згідно займаної посади, на всі виплати з її заробітної плати, починаючи з лютого 2001 року по березень 2011 року, нараховано страхові внески (єдиний внесок) відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином позивач вважає, що відповідачем порушено її конституційні права, з відповіді відповідача від 18.05.2017р. № 4596/Х-11 вбачається, що її звернення по суті не розглянуто та порушені в ньому питання не були вирішені, що спонукало позивача на звернення до суду з позовом за захистом та відновленням порушених відповідачем її конституційних прав та законних інтересів на пенсійне забезпечення.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що статтею 27 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України. Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .

ОСОБА_4 України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зарахування періодів військової служби до страхового стажу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб інших військових формувань, що утворюються відповідно до законів України, провадиться шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному фонду (стаття 20 Закону).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право: отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі; вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку; отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування; оскаржувати в установленому законодавством порядку дії виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб.

Частиною 2 статті 24 Закону встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 3 статті 20 зазначеного Закону визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному

Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 10 зазначеної вище статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Аналіз наведених положень вказує на те, що відповідальність за несплату страхових внесків несе відповідний страхувальник.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Крім того, пунктом «в» частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу, а Закони та інші нормативно-правові акти повинні прийматися на підставі Конституції України та повинні відповідати їй. Водночас із цим, наведеною нормою Конституції України передбачено, що норми Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантовано.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неврахування 10 (десяти) років військової служби до страхового стажу позивача ОСОБА_1 є порушенням її конституційних прав на пенсійне забезпечення територіальним органом Пенсійного Фонду України, який, всупереч вимогам ст.ст.19, 22, 64 Конституції України, ст.ст. 1, 16, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст. 27 Закону України «Про Службу безпеки України», абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ч. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.«в» ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправно звузив стосовно позивачки існуючий обсяг прав і свобод щодо встановлення та зарахування часу проходження військової служби до страхового стажу останньої.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином судом встановлено, що дії відповідачів щодо не зарахування періоду проходження позивачем ОСОБА_1 військової служби у період з 2001 по 2011 є протиправними, порушують її конституційні права на своєчасне зарахування страхового стажу для отримання пенсійних виплат при виході на пенсію та підлягають судовому захисту, тому позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений нею судовий збір в розмірі 1280 грн. – по 640 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 243, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не зарахування періоду проходження ОСОБА_1 періоду військової служби у 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, та 2011 роках до її загального страхового стажу – протиправною.

3арахувати період проходження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1) військової служби у 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 роках до загального страхового стажу та зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області внести дані відомості до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Житомирського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1280 грн. по 640 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя Р. А. Галасюк