Ухвала суду № 81211286, 28.03.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1561/19

Провадження № 1-кс/202/3065/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Шишляннікова О.В.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000000510 від 01.03.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000000510 від 01.03.2017 року.

З клопотання убачається, що в провадженні слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000510 від 01.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Слідчий зазначає, що громадяни України «Б», «Г» та «С» спільно з невстановленими особами на території Дніпропетровської області займаються незаконним збутом прекурсорів «псевдоефедрин» та «фенілнітропропен» у великих та особливо великих розмірах з використанням мережі Інтернет і послуг служб експрес доставки вантажів.

В ході досудового розслідування слідчим отримано ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на проведення обшуку за адресою фактичного місця мешкання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополь-1АДРЕСА_1.

13.03.2019 року в ході обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено мобільні телефони, банківські картки та інші речі, які є прямими доказами у кримінальному провадженні, а саме: банківську картку № 4149439394565588; банківську картку № 5168755521448171; 1 мобільний телефон марки «Lenovo» imei: 865698023735744 та 865698023735751; 1 мобільний телефон марки «HTC» imei: 353966053268913 та 353966053268921; 1 мобільний телефон марки «CDMA – 208 с»; 2 лампи марки «Mars Hydro» зеленого кольору; жорсткий диск.

Вказані речі можуть зберігати на собі сліди вчинення правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вказане у клопотанні майно, вилучене під час зазначених обшуків.

У зв’язку з викладеним, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також збереження речових доказів, слідчий просила накласти арешт на майно, що було вилучено 13.03.2019 року в ході проведення обшуку за адресою фактичного місця мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополь-1АДРЕСА_1, а саме на: банківську картку № 4149439394565588; банківську картку № 5168755521448171; 1 мобільний телефон марки «Lenovo» imei: 865698023735744 та 865698023735751; 1 мобільний телефон марки «HTC» imei: 353966053268913 та 353966053268921; 1 мобільний телефон марки «CDMA – 208 с»; 2 лампи марки «Mars Hydro» зеленого кольору; жорсткий диск.

Слідчий у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в котрій клопотання підтримала, просила задовольнити та розглянути його за її відсутності.

Дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000510 від 01.03.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 13.03.2019 року за адресою фактичного місця мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополь-1АДРЕСА_2, виявлено та вилучено: банківську картку № 4149439394565588; банківську картку № 5168755521448171; 1 мобільний телефон марки «Lenovo» imei: 865698023735744 та 865698023735751; 1 мобільний телефон марки «HTC» imei: 353966053268913 та 353966053268921; 1 мобільний телефон марки «CDMA – 208 с»; 2 лампи марки «Mars Hydro» зеленого кольору; жорсткий диск.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровський області від 13.03.2019 року вилучене майно в ході обшуку за адресою фактичного місця мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополь-1АДРЕСА_2, було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017040000000510 від 01.03.2017 року, приходжу до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки вказані вилучені речі були матеріальними об’єктами, котрі могли зберегти на собі сліди або містити інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюватимуться під час кримінального провадження. Крім того, визнання вказаних речей речовими доказами відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання не здійснювалося, у зв’язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 107 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040000000510 від 01.03.2017 року задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що вилучене 13.03.2019 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3, за місцем реєстрації та мешкання ОСОБА_5, а саме на:

-банківську картку № 4149439394565588;

-банківську картку № 5168755521448171;

-1 мобільний телефон марки «Lenovo» imei: 865698023735744 та 865698023735751;

-1 мобільний телефон марки «HTC» imei: 353966053268913 та 353966053268921;

-1 мобільний телефон марки «CDMA – 208 с»;

-2 лампи марки «Mars Hydro» зеленого кольору;

-жорсткий диск.

Виконання ухвали про арешт майна доручити слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровський області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.