Ухвала суду № 81208832, 12.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/3185/18

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп’як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивача про компенсацію судових витрат у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради №173 від 14.06.2018 року «Про зміну режиму роботи клубу – ресторану «Ейва» задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Самбірської міської ради №173 від 14.06.2018 року "Про зміну режиму роботи клубу - ресторану "Ейва".

29 березня 2019 року представник позивач подав заяву про компенсацію судових витрат. В обґрунтування заяви зазначає, що у зв’язку із задоволенням позову у представника позивача виникли підстави для стягнення витрат на правову допомогу адвоката. Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги № 54 було встановлено, що розмір винагороди (гонорару) за правову допомогу, передбачену п. 1 Додаткової угоди (по справі щодо оскарження рішення виконавчого комітету Самбірської міської ради № 173 від 14.06.2018 р. «Про зміну режиму роботи клубу-ресторану «Ейва»), становить 16 000 грн. Позивачем в повному обсязі оплачено отриману ним правову допомогу. Просить суд врахувати, що розмір витрат цілком обґрунтований та пропорційний до предмета спору, оскільки оскаржуваним рішенням відповідача порушувалося право позивача на ведення підприємницької діяльності. Оскаржуване рішення могло негативно вплинути на репутацію позивача, а розгляд справи викликав публічний інтерес.

12 квітня 2019 року представник відповідача подав письмові заперечення на заяву про компенсацію судових витрат, де зазначив наступне. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Наданий представником позивача, адвокатом ОСОБА_1, акт виконаних робіт від 27.03.2019 року, який долучений до заяви про компенсацію судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 16 000 грн. не дає змогу чітко відстежити, що є результатом замовлених послуг. В акті зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість, без конкретизації обсягів та методів, за якими вони проводились, не зазначена кількість відпрацьованих годин та перелік використаних ресурсів, що унеможливлює встановлення складу та обсягу наданих послуг, що свідчить про дефект у складанні первинних документів. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь в судових засіданнях, вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Крім того, витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання. Отже, обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у даній справі належними та допустимими доказами не підтверджено. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні подав відзив на заперечення відповідача на заяву про компенсацію судових витрат. На спростування твердження представника відповідача про розрахунок витрат на правову допомогу зазначив, що учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом. Книгу обліку доходів і витрат представник позивача не веде, оскільки він не є самозайнята особа, а членом адвокатського об’єднання «Ад Хок». Зазначає, що оплата за договором визначена не погодинна, а фіксована, тому нема обв’язку вказувати чітку кількість годин. Твердження представник відповідача про те, що адвокат завищує розмір гонорару є несправедливим, оскільки в Україні діє свобода договору, а оплата гонорару підтверджена доказами.

В судове засідання призначене на 12 квітня 2019 року прибули представники сторін. Заявник просив клопотання про компенсацію судових витрати задоволити. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання з підстав, зазначених у запереченні.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно частинами 1,2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17 зазначив, що: "…в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо".

Позивачем до заяви надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги № 54 від 15.06.2018 р., додаткову угоду № 1 до договору № 54 від 02.07.2018 року, акт виконаних робіт від 27.03.2019 року на суму 16 000 грн., рахунок від 02.07.2018 року на суму 6000 грн., рахунок від 22.10.2018 року на суму 6000 грн., рахунок від 21.03.2018 року на суму 4000 грн., платіжного доручення № 10010268 від 02.07.2018 р., платіжного доручення № ПН6031413 від 23.10.2018 р., платіжного доручення № 1 від 25.03.2019 р., виписки по рахунку за 02.07.2018 р., виписки по рахунку за 23.10.2018 р., виписки по рахунку за 25.03.2019 р.

Проте в самому договорі та додатковій угоді, та інших доказах, наданих на підтвердження витрат на правову допомогу відсутні розрахунки погодинної вартості правової допомоги, наданої у вказаній справі.

Представником позивача в акті виконаних робіт зазначено дати судових засідань. Як встановлено судом з матеріалів справи, судове засідання 20 серпня 2018 року не відбулося у зв’язку з відсутністю електроенергії про що складено акт (а.с. 49). Судове засідання 10 жовтня 2018 року було відкладено для залучення третіх осіб. Судове засідання 26 листопада 2018 року було відкладено у зв’язку з неявкою третіх осіб. Судове засідання 07 березня 2019 року було відкладено за клопотанням третьої особи.

Таким чином, суд, без розрахунку погодинної вартості правничої допомоги позбавлений можливості самостійно визначити розмір витрат на правничу допомогу.

Зі змісту ч. 3 ст. 143 КАС України слідує, що вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, здійснюється у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та за умови подачі відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі.

Позивач вимоги ч. 3 ст. 143 КАС України не дотримав, оскільки не подав до закінчення розгляду справи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що рішення у справі винесено 26 березня 2019 року, акт виконаних робіт датований 27 березня 2019 року, проте платіжні доручення датовані 02.07.2018 року, 23.10.2018 року, 25.03.2019 року.

Таким чином, представник позивача мав можливість подати заяву про стягнення витрат на правову допомогу до судових дебатів.

Зі змісту ч. 3 ст. 143 КАС України слідує, що вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, здійснюється у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та за умови подачі відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі.

У свою чергу при зверненні до суду із заявою від 29.03.2019 року позивач не обґрунтував поважності причини неподання такої заяви у строки, визначені ст.143 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55).

Таким чином, враховуючи те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами у строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що судові витрати на правничу допомогу не підлягають стягненню з відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 143, 241-243, 248, 252 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 252 КАС України про прийняття додаткового судового рішення у адміністративній справі про компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Самбірської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фізичної особи – підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна