Рішення № 81205290, 17.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

17.04.2019 Справа №607/21115/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.

з участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

представника відповідача –ОСОБА_3

представника Головного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконаної служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із адміністративним позовом, який згодом уточнив, до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа – Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у провадженні ВП №56763516 від 02.10.2018 по справі №607/16150/17 за рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2018 року;визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця Дубчак Марії Зіновіївни відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду .

В обґрунтування вимог позивач вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року зобов’язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, як пенсіонеру органів внутрішніх справ починаючи з січня 2016 року. На виконання даного рішення суду ним отримано виконавчий лист, який звернуто до виконання.

Державним виконавцем 16 липня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 02 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, яка отримана ним 09 жовтня 2018 року. Вважає, дану постанову необґрунтованою та безпідставною, оскільки по даний час рішення суду виконане лише частково, проведено перерахунок пенсії починаючи з січня 2016 року та виплачено перераховану пенсію за січень-жовтень 2018 року. Заборгованість по виплаті пенсії за 2016 -2017 роки станом на цей час не виплачена.

Посилаючись на наведене, вважає оскаржувану постанову незаконною, такою, що винесена з порушенням вимог закону, а тому просить позов задовольнити.

До початку розгляду справи по суті, ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача проведено заміну відповідача, а саме відділ примусового виконань рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області замінено на належного - Управління державної виконаної служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Відповідач подав відзив на позов. Зазначив, що державним виконавцем в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області направлено вимогу, якою зобов'язано боржника надати письмові пояснення щодо виконання рішення суду. В листі - відповіді ГУПФУ в Тернопільській області зазначено, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.03.2018 у справі за №607/16150/17 виконане в межах його повноважень. Виплата пенсії проводиться в порядку, визначеному постановою КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категорія осіб» від 21.02.2018 №103. Виходячи із зазначеного, доплата позивачу перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017рр. буде проводитись починаючи з 01.01.2019. Посилаючись на наведене, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надав письмові пояснення на позовну заяву. Вказав, що на виконання приписів Постанови КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категорія осіб» від 21.02.2018 №103, ГУПФУ в Тернопільській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, здійснено виплату різниці за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, а також забезпечено виплату різниці за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, в порядку, встановленому зазначеною Постановою, тобто, починаючи з 01.01.2019, та згідно розрахунку на доплату пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року донараховано кошти пенсії в сумі 73384,38 грн. Зазначене свідчить, що позивач отримує пенсійні виплати, вид та розмір яких не зменшувався, право на перерахунок пенсії реалізовано.

Про вказані обставини щодо добровільного виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2018 року у справі №607/16150/17 повідомлено відповідача. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив та пояснення третьої особи. Зазначив, що доводи ГУПФ України в Тернопільській області та Управління ДВС є безпідставними та необґрунтованим. На даний час рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року виконано частково, в частині перерахунку пенсії. Рішення суду в частині виплати коштів не виконано, відтак постанова про повернення виконавчого документа є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Посилання на Постанову КМУ за №103 від 21.02.2018 року є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству. Вказана Постанова КМУ №103 за своїм юридичним статусом є нижчою за Конституцію України, Закони України, які регулюють спірні правовідносини, порядок призначення та виплату пенсії.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, зіславшись на доводи викладені у позові.

Представник Управління ДВС позов не визнав та суду пояснив, що підставою для винесення оскаржуваної постанови був лист Головного Управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, а тому дії державного виконавця є правомірними. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволення позовної заяви.

Представник Головного Управління пенсійного фонду України в Тернопільській області просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на мотиви, викладені у поясненнях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів МВС.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 та зобов’язано Головне управління ПФУ в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 як пенсіонеру органу внутрішніх справ згідно Закону України від 23.12.2015 року №900-УІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст.ст. 51,63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою КМУ від 11.11.2015 року за №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області про грошове забезпечення від 22 травня 2017 року №136 для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, починаючи з 01 січня 2016 року.

Вказане рішення набрало законної сили 29 травня 2018 року.

21 червня 2018 року на підставі даного рішення видано виконавчий лист.

16 липня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 607/16150/17 від 21 червня 2018 року,копії якої направлено сторонам для відома та виконання.

У листі ГУПФУ в Тернопільській області від 19.07.2018 №5784/03 зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримало 18.07.2018 постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2018 щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2018 у справі №607/16150/17 та повідомляє, що вказане рішення суду виконане Головним Управлінням 07.06.2018 в межах компетенції

Державним виконавцем на адресу ГУПФУ в Тернопільській області 03.09.2018 направлено вимогу №5495/03.3-32, якою зобов'язано боржника надати письмові пояснення щодо виконання рішення суду в межах компетенції згідно повідомлення від 19.07.2018 №5784/03.

На виконання зазначеної вимоги ГУПФУ в Тернопільській області на адресу відповідача надіслано лист №7413/03 від 17.09.2018, в якому зазначено, що рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16.03.2018 у справі №607/16150/17 Головним управлінням виконане в межах своїх повноважень. Виплата пенсії проводиться в порядку, визначеному постановою КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категорія осіб» від 21.02.2018 №103.

Додатково зазначено, що ухвалою Верховного суду від 02.05.2018 у справі №818/1076/18 встановлено, що Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та Постанови КМУ №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

02 жовтня 2018 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову ВП №56763519 про повернення виконавчого документа стягувачу на підстави вимог п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб" (далі - Постанова №103).

Положеннями п. 3 Постанови №103 визначено: перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Як випливає з матеріалів справи, на виконання приписів Постанови №103, ГУПФУ в Тернопільській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум, здійснено виплату різниці за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 року, а також забезпечено виплату різниці за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, в порядку, встановленому Постановою №103, тобто, починаючи з 01.01.2019, та згідно розрахунку на доплату пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року донараховано кошти пенсії в сумі 73384,38 грн.

Зазначене свідчить, що позивач отримує пенсійні виплати, вид та розмір яких не зменшувався, право на перерахунок пенсії реалізовано. Однак, донараховані підвищення пенсії за період з січня 2016 року по березень 2018 року в сумі 73384,38 грн. будуть виплачені в порядку, встановленому Постановою №103.

Про вказані обставини щодо добровільного виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 16 березня 2018 року у справі №607/16150/17 ГУПФУ в Тернопільській області повідомлено відповідача листами від 19.07.2018 за №5784/03 та від 17.09.2018 за №7413/03 .

Про вказані обставини було повідомлено позивача, що не заперечується останнім.

Встановлено, що у резолютивній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду зобов'язано орган пенсійного фонду провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, зокрема, відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» є спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та інших.

Положеннями ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, умови, порядок та розміри вказаних пенсій визначаються постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнята постанова №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Положеннями п. 3 вказаної Постанови 103 встановлено порядок перерахунку та виплати пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Позивачу пенсія призначена органом пенсійного фонду у відповідності із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Таким чином, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, частини 4 статті 63, а відповідно і постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, теж підлягають застосуванню до вказаних правовідносин.

Крім цього, слід зазначити, що рішення Тернопільського міськрайонного суду про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію позивачу не визначає конкретний спосіб чи порядок її виконання, а містить вказівку лише, що ці дії повинні були вчинені відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268.

Відтак, є цілком логічним те, що у рішенні суду відсутнє посилання на Постанову КМ України №103, оскільки вказана постанова прийнята після рішення суду.

Разом з тим, Постанова 103 станом на час набрання рішенням Тернопільського міськрайонного суду законної сили ( 29 травня 2018 р.) та на час відкриття виконавчого провадження ( 16.07.2018р.) є чинною, а отже, підлягає застосуванню у правовідносинах, які вона регулює.

Крім цього, Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону №2262-ХІІ та Постанови КМУ №988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Додатково слід зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість учасника справи звернутись до суду який прийняв рішення із заявою про роз'яснення судового рішення (ст.254), чи про встановлення способу і порядку його виконання (ст.378), однак, позивач вказаним правом не скористався.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок використання коштів Державного бюджету України встановлений Бюджетним кодексом України, відповідно до пункту 1 статті 23 якого будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

В даному випадку державний виконавець не може звернути стягнення на майно чи кошти боржника (Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області), зважаючи на такі обставини:

-виконавчий лист №607/16150/17 від 21.06.2018 належить до категорії виконавчих документів, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (тобто немайнового характеру). Порядок виконання рішення даної категорії передбачено ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" ;

-згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Таким чином, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на захищене майно чи кошти Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Враховуючи вищенаведені вимог закону та встановленні обставини справи, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, винесена на підставі вимог п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є правомірною та скасуванню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 02 жовтня 2018 державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3 відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зауважує, що згідно вимог ч. 5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 14, 72-79, 241, 242, 244, 246, 255, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної виконаної служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги або через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, с.Бурканів Теребовлянського району Тернопільської області, РНОКПП – НОМЕР_1.

Відповідач: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського,8 м.Тернопіль, ЄДРПОУ 34905804.

Третя особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, майдан Волі, 3 м.Тернопіль, ЄДРПОУ 14035769.

Повне судове рішення складено 17 квітня 2019 року.

Головуюча