Постанова № 81201895, 19.03.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1308/18

провадження № 2-а/691/9/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.,

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю учасників справи:

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним відстороненням від посади,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним відстороненням від посади.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилається на те, що на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, міських голів у єдиному одномандатному виборчому окрузі були проведені вибори Мліївського сільського голови. За протоколом Мліївської сільської виборчої комісії від 26 жовтня 2015 року він набрав найбільшу кількість голосів виборців. Рішенням Мліївської сільської ради № 1-2/7 від 04 листопада 2015 року «Про надання повноважень сільського голови села Мліїв», прийнято до відому інформацію голови Мліївської сільської виборчої комісії щодо обрання його на посаду сільського голови с.Мліїв Городищенського району Черкаської області та присвоєно 9 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. Відомості про зайняття посади сільського голови с. Мліїв були внесені до трудової книжки за № 16. Крім цього, 31 липня 2017 року було проведено четверте засідання двадцять третьої сесії Мліївської сільської ради, до порядку денного якої депутатом ОСОБА_3 внесено питання про недовіру сільському голові. Згідно витягу з протоколу сесії за внесення даного питання до порядку денного проголосувало 18 осіб, заслухано депутата ОСОБА_4 про невиконання головою сільської ради с.Мліїв своїх обов»язків. Згідно рішення сесії від 17 липня 2017 року №23-1/VІІ «Про підсумки роботи депутатської комісії» вирішено звернутися з поданням до правоохоронних органів, остільки згідно п.п.2,3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування» №806-VІ від 25 грудня 2008 року, як сільський голова не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, тому надані йому повноваження можуть бути припинені достроково шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів. Відповідно до протоколу №1 від 31 липня 2017 року було призначено голову та членів лічильної комісії, виготовлено бюлетні для голосування. Згідно протоколу №2 від 31 липня 2017 року підраховано голоси таємного голосування. Рішенням Мліївської сільської ради № 23-38/VII «Про недовіру сільському голові» було вирішено достроково припинити його повноваження як Мліївського сільського голови, у зв'язку з висунутою недовірою двома третинами голосів депутатів від загального складу Мліївської сільської ради. За розпорядженням виконуючого обов»язки голови сільської ради № 20-к від 01 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2М.», звільнено з посади сільського голови у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, відповідно до ч. 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», проведено розрахунок та внесено відповідні записи до трудової книжки. З даним розпорядженням він був ознайомлений у день складання. Зазначене рішення органу місцевого самоврядування було оскаржене в судовому порядку. Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року визнано незаконним та скасовано рішення Мліївської сільської ради № 23-38/VII «Про недовіру сільському голові», скасовано розпорядження виконуючого обов»язки голови сільської ради № 20-к від 01 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2М.» та призначено стягнути з Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області судові витрати в сумі 640,00 грн.. Постанова суду оскаржувалась в Київському апеляційному адміністративному суді та 27 березня 2018 року апеляційна скарга відповідача залишена була без задоволення. Після перегляду справи вирішив скористатися правом на захист своєї ділової репутації та внести зміни до трудової книжки щодо причин формулювання звільнення, остільки відповідач порушив його ділову репутацію, як колишнього очільника с.Мліїв Городищенського району Черкаської області та позбавив можливості мати неупереджене ставлення жителів села. 03 травня 2018 року звернувся, у письмовому вигляді, до сесії Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області з проханням внести зміни до трудової книжки та виплатити заборгованість по заробітній платі, а також грошову допомогу у зв»язку з втратою роботи на виборній посаді. Подана заява залишилась без розгляду, остільки відповідач ніяким чином не відреагував чим допустив порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», Конституції України та інших нормативних актів і продовжує порушувати право на отримання компенсації, не бажає вчинити запис щодо зміни формулювання причини звільнення в трудовій книжці. Під час судового розгляду справи був позбавлений можливості отримувати заробітну плату та працевлаштуватись. Перебуваючи на посаді та будучи виборною особою органу місцевого самоврядування, мав певні соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», а втративши роботу, відповідач не запропонував іншої рівноцінної посади, чим допустив порушення норм закону. Після проведення позачергових виборів та призначення нового сільського голови, нарахування середньої заробітної плати не проводилось, в зв»язку з чим змушений стати на облік до центру зайнятості та отримувати мінімальну допомогу по безробіттю, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення коштів в розмірі 29517, 64 грн. середнього заробітку за неправильне формулювання причини звільнення вказаному в трудовій книжці, що перешкоджало працевлаштуванню за період з 02 серпня 2017 року по 17 листопада 2017 року та в розмірі 42992,34 грн. середньої заробітної плати за 6 місяців у зв»язку з достроковим звільненням з виборної посади та неможливістю працевлаштуватися на попереднє місце роботи. Прийняв рішення звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.

У судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав в повному обсязі.

Відповідач, будучи вчасно та належним чином повідомленим про судовий розгляд, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №1950202013254 від 12 жовтня 2018 року, №1950202021265 від 16 жовтня 2018 року, №1950202025511 від 25 жовтня 2018 року, №1950201969699 від 13 листопада 2018 року, №1950202042408 від 21 листопада 2018 року, №1950202042734 від 21 листопада 2018 року, №1950202101374 від 22 січня 2019 року, №1950202148761 від 01 березня 2019 року, в судові засідання не з»явився. Причини своєї неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву, клопотань про перенесення розгляду справи та судовий розгляд без його участі не подав, тому суд вбачає за можливим розгляд справи у відсутності представника Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Суд, заслухавши позивача, враховуючи належне повідомлення відповідача про судову справу, дослідивши та оцінивши докази по справі, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Правові відносини між сторонами, виникли із сфери перебування позивача на посаді голови Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, тобто проходження публічної служби. На день звернення до суду з позовом, позивач не перебуває на публічній службі, не займає виборної посади, не здійснює публічної, професійної, політичної неупередженої діяльності із практичного виконання завдань і функцій держави. Відповідно до трудового спору, що виник, суд вважає за можливе субсидіарне застосування норм в порядку діючого законодавства, остільки заявлені вимоги позивача, виникли після оскарження бездіяльності Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У частині 2 статті 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Згідно ч.1 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 та ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених ст. 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

Так, згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; 2) припинення його громадянства; 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 4) відкликання з посади за народною ініціативою; 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; 6) його смерті. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується доказами в адміністративній справі, що позивач 25 жовтня 2015 року, за результатами чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, міських голів у єдиному одномандатному виборчому окрузі с.Мліїв Городищенського району Черкаської області був обраний на посаду Мліївського сільського голови, що підтверджується записом у трудовій книжці Серії АВ №519692 за №16 (а.с.8). Підставою внесення такого запису було рішення Мліївської сільської ради № 1-2/7 від 04 листопада 2015 року «Про надання повноважень сільського голови села Мліїв» та протокол сільської виборчої комісії №8 від 27 жовтня 2015 року (а.с.8). З обранням позивача на посаду сільського голови с.Мліїв Городищенського району Черкаської області йому присвоєно 9 ранг 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування. Відповідно до запису №20, позивач звільнений, у зв»язку з достроковим припиненням повноважень сільського голови відповідно до ч.3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі рішення сесії Мліївської сільської ради від 31 липня 2017 року № 23-38/VII «Про недовіру сільському голові» та розпорядження виконуючого обов»язки сільського голови Мліївської сільської ради № 20-к від 01.08.2017 року (а.с.8). Вважаючи прийняте рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з грубим порушенням Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Регламенту роботи Мліївської сільської ради VII скликання, затвердженого рішенням Мліївської сільської ради від 04 грудня 2015 року № 2-2/7, звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення, прийняте на двадцять третій сесії VII скликання Мліївської сільської ради від 31 липня 2017 року № 23-38/ VII «Про недовіру сільському голові» та розпорядження виконуючого обов»язки сільського голови Мліївської сільської ради № 20-к від 01.08.2017 року (а.с.9). Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року позовні вимоги позивача задоволено повністю та визнано незаконним і скасовано рішення прийняте на двадцять третій сесії VII скликання Мліївської сільської ради №23-38/VII від 31.07.2017 року «Про недовіру сільському голові», визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого обов»язки сільського голови Мліївської сільської ради №20-к від 01 серпня 2017 року «Про звільнення ОСОБА_2М.» та стягнуто з Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області на користь позивача судові витрати в розмірі 640 гривень 00 копійок (а.с.40-42). Згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, постанова Городищенського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року залишена без змін (а.с.43-44). Постанова Городищенського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2017 року набрала законної сили 27 березня 2018 року (а.с.40-42) і є такою, що підлягає до виконання. 03 травня 2018 року, позивач звернувся із заявою до сесії Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області, в якій просив внести зміни до трудової книжки в частині, що стосується його звільнення, виплатити заборгованість по заробітній платі за період з 01 серпня 2017 року та виплатити грошову допомогу у зв»язку із втратою роботи на виборній посаді у розмірі 6 середньомісячних заробітних плат (а.с.11). Будь-якого рішення чи відповіді на подану заяву позивач не отримав та як пояснив у судовому засіданні вважає такі дії відповідача порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян», Конституції України та інших нормативних актів пов»язаних з позбавленням його права на отримання грошової компенсації, внесення змін формулювання причини звільнення в трудовій книжці, остільки судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України та вважає, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно довідки про доходи виданої Мліївською сільською радою Городищенського району Черкаської області від 14 червня 2018 року, загальна сума доходу позивача ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2017 року по 01 серпня 2017 року становить 42991 грн. 79 коп. (а.с.12).

Із пояснень позивача та наданих ним доказів у справі вбачаються до задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні змін до трудової книжки із зазначенням формулювання причин звільнення з виборної посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 р. у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р.№100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 р. №348).

Згідно з приписами п. 2, п. 5, п. 8, п. 10 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» та п. 3 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», має бути визначена середньоденна заробітна плата, як розрахункова величина для нарахування виплат працівнику, яка нараховується наступним чином. Загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку).

Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача частково виходить з наступного.

Так, з огляду на дату звільнення позивача з 01 серпня 2017 року, суд вважає, що саме з цієї дати, має бути обрахований розмір середньоденного заробітку за час його звільнення. З урахуванням положень ст. 50 КЗпП України, листа Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік» N 11535/0/14-16/13, від 05.08.2016 р., визначено кількість днів, за які має бути сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, яка станом на 17 листопада 2017 року становить 76 днів. З врахуванням середньоденного заробітку за період з 01 лютого 2017 року по 01 серпня 2017 року, згідно довідки про доходи позивача від 14 червня 2018 року, розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на його користь становить 26 781, 64 грн., з розрахунку 353,39 грн. х 76 дні, а не 29 517,64 грн.. Згідно вказаної вище довідки і середня заробітна плата за 6 місяців, а саме з 01 лютого 2017 року по 01 серпня 2017 року становить 42 991,79 грн., а не 42992,34 грн.. Суд звертає увагу при проведенні обрахунку, що у довідці зазначено період для нарахування з 01 лютого 2017 року по 01 серпня 2017 року, а в підрахунках відображені дані за серпень місяць 2017 року.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського Суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський Суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року, заява № 38722/02).

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії і виплатити заробітну плату є обґрунтованою.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, не спростовані доводи позовної заяви. Неподання відповідачем відзиву без поважних причин суд відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікує як визнання позову, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак, на користь позивача підлягають стягненню з відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а тому суд вбачає підстави до негайного виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 19, 144 Конституції України, ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 42, ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України «Про оплату праці», Порядком обчислення середньої заробітної плати, ст..ст.50,235 КЗпП України, ст. ст. 6, 9, 12, 77, 139, 159, 241-246, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв»язку з незаконним відстороненням від посади – задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов»язати Мліївську сільську раду Городищенського району Черкаської області внести до трудової книжки Серії АВ №519692 ОСОБА_2 зміни щодо формулювання причин звільнення з посади сільського голови села Мліїв Городищенського району Черкаської області.

Стягнути із Мліївської сільської ради Городищенськогог району Черкаської області Код ЄДРПОУ 33965422 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток в розмірі 26781, 64 грн. у зв»язку з неправильним формулюванням причини звільнення вказаній у трудовій книжці Серії АВ №519692, що перешкоджало працевлаштуванню за період з 02 серпня 2017 року по 17 листопада 2017 року.

Стягнути із Мліївської сільської ради Городищенськогог району Черкаської області Код ЄДРПОУ 33965422 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середню заробітну плату за 6 місяців 2017 року, в розмірі 42991,79 грн., у зв»язку з достроковим звільненням з виборної посади та неможливістю працевлаштуватися на попереднє місце роботи.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення середнього заробітку, у зв»язку з достроковим звільненням з виборної посади у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути із Мліївської сільської ради Городищенськогог району Черкаської області Код ЄДРПОУ 33965422 на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Копію постанови направити відповідачу, для відому.

Повний текст постанови складено 25 березня 2019 року.

Суддя ОСОБА_5