Рішення № 81201879, 29.03.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1649/18

провадження № 2/691/206/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

провівши у підготовчому засіданні в приміщенні суду м.Городище Черкаської області розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

встановив :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що проживала у незареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3, з яким має спільну дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії І-СР №137792, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області та зроблено відповідний запис в Книзі реєстрації народжень 02 листопада 2011 року за №134. Малолітній ОСОБА_4 проживає біля неї та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 28листопада 2018 року №8009 та №8010. Щомісячно отримує заробітну плату, остільки працює продавцем у ТОВ «Кмаркет». На даний час відповідач офіційно не працює, будь-яких стягнень по виконавчих документам не має, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її вихованні не приймає, в зв»язку з чим прийняла рішення звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дитини.

В судове засідання, позивач та її представник на судовий розгляд справи, не з”явилися, представник позивача через канцелярію суду подала заяву від 29 березня 2019 року №2068/19 про розгляд справи у їх відсутність, в якій вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечили про розгляд справи за наявними доказами.

Відповідач, будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з»явився, підтвердженням чому є надіслання судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №1950202078607 від 26 грудня 2018 року, №1950202093568 від 11 січня 2019 року, №1950202124498 від 12 лютого 2019 року, №1950202149040 від 01 березня 2019 року, №1950202164660 від 27 березня 2019 року, №1950202164643 від 27 березня 2019 року та оголошення про виклик до суду на розгляд справи, які було розміщено на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області 20 лютого 2019 року і 27 березня 2019 року, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутності або перенесення розгляду. За таких обставин, враховуючи належне повідомлення відповідача, суд, приймає рішення про можливість розгляду справи у його відсутність.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, розглянувши заяву позивача та її представника, враховуючи належне повідомлення відповідача, відсутність від нього відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, вбачає підстави до розгляду цивільної справи у підготовчому засіданні, згідно до ст.200 ЦПК України, та дослідивши докази у справі вважає, що позов обґрунтований і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов”язок утримувати дітей є рівною мірою обов”язком як матері, так і батька, причому обов”язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку матері, батька утримувати неповнолітню дитину.

Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов»язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов»язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із досліджених судом доказів вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження Серії І-СР №137792, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області, сторони по справі є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Малолітній ОСОБА_4 проживає біля позивача та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками Виконавчого комітету Городищенської міської ради Городищенського району Черкаської області від 28 листопада 2019 року за №8009 і №8010 (а.с.9). Згідно довідки про доходи від 03 грудня 2018 року №1, позивач працює продавцем у ТОВ «Кмаркет» та отримує заробітну плату (а.с.10).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні малолітньої дитини про її стан здоров»я, вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який, як зазначила позивач у позовній заяві, офіційно не працюючий, не має стягнень по виконавчих документах, домовленість про сплату аліментів між ними як батьками відсутня, питання утримання неповнолітньої дитини не вирішено, тому слід стягнути із ОСОБА_3 аліменти, як такого, що має можливість їх сплачувати на утримання дитини, чого він не заперечив відповідач, остільки не з»явився до суду, не подав відзиву на позов, не заперечив у зручний для нього процесуальний спосіб проти задоволення вимог позивача, не повідомив про можливість способу утримання неповнолітньої дитини, ним як батьком.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки позивач просить стягнути конкретну тверду грошову суму.

Аналізуючи положення ст.ст. 182 та 184 СК України, суд приходить до висновку, що, під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов»язаний лише враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, й у разі визначення позивачем твердої грошової суми у меншому розмірі, ніж вказана гарантія, ухвалити рішення, визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який буде відповідати вказаному гарантійному розміру, передбаченому абз. 2 ч. 2ст. 182 СК України. Разом з тим, нормою статті 184 СК України не передбачено повноважень суду, під час розгляду справи в порядку позовного провадження та ухвалення рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, вказувати у його резолютивній частині положення про те, що визначений у твердій грошовій сумі розмір аліментів повинен бути не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На час розгляду цивільної справи в суді, неповнолітньому ОСОБА_4 виповнилось 7 років. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» 50% прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року становить 1013,50 грн.

Суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1300 грн. щомісячно, враховує, що вказаний розмір аліментів є не меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, достатнім для утримання дитини зі сторонни відповідача.

Оцінюючи зібрані та досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 768,40 грн., остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Позов підтверджується: копією свідоцтва про народження Серії І-СР №137792; копіями довідок Виконавчого комітету Городищенської міської ради Городищенського району Черкаської області від 28 листопада 2019 року за №8009 і №8010, копією довідки ТОВ «Кмаркет» про доходи від 03 грудня 2018 року №1.

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141,200, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації м.Городище вул.Миру, №24 Черкаської області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1300 (одна тисяча триста) грн., щомісячно, починаючи з 14 грудня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації м.Городище вул.Миру, №24 Черкаської області судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп на користь Держави, отримувач коштів Управління Казначейства у Городищенському районі Черкаської області 22030101 код ЄДРПОУ 36772072 , банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31210206023011, код класифікацій доходів бюджету 22030101.

В решті позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення направити учасникам справи, для відому.

Повне рішення суду складено 03 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_5